Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим
Ситуація навколо АРК упродовж 9-10 березня характеризувалася подальшим посиленням військового угруповання ЗС РФ на території України, зміцнення та розширення утримуваних ним позицій;
При цьому російська сторона намагається законсервувати політичний статус-кво в очікуванні призначеного на 16 березня ц.р. т.зв. референдуму щодо статусу Криму, уникає будь-яких форматів розв’язання конфліктної ситуації на двосторонньому українсько-російському рівні;
Так, на сьогодні кількість військовослужбовців Росії в АРК на 10 березня оцінюється за найскромнішніми підрахунками у 18780 військовослужбовців (11370 військовослужбовців ЧФ РФ, у т.ч. 2350 морських піхотинців, та 7410 військовослужбовців зі складу інших з’єднань і частин ЗС РФ), частковою заміною військовослужбовців ЧФ РФ на морську піхоту з Північного та Балтійського флотів, передислокацією на територію України важкої артилерії (12 систем РСЗВ БМ-21 «Град») зі складу 18-ї окремої мотострілецької бригади (м.Ханкала, Чечня).
Здійснюючи обладнання довгострокових польових фортифікаційних споруд уздовж північного узбережжя Криму, підрозділи ЗС РФ вийшли за межі Кримського півострову на материкову частину України у районі сел. Чонгар Генічеського р-ну Херсонської обл., де здійснюють укріплення вогневих точок і мінування прилеглої території.
За інформацією правоохоронних органів та силових структур України 10 березня ц.р. російськими військовими без розпізнавальних знаків та так званою самообороною АР Криму захоплено територію військової частини Військово-морських сил ЗС України (А2091), військові частини у містах Джанкой, Чорноморське, Сімферопольський районний диспетчерський центр «Кримаерорух». Цього ж дня, була здійснена спроба захоплення контрольного пункту авіабази у смт.Новофедорівка та штурм 67-го взводу радіотехнічних військ у м.Лукулл.
Зокрема, на територію України з Російської Федерації через пункт пропуску «Крим-Кавказ» 10 березня ц.р. о 07.30 прорвалася колона з 10-ти автомобілів КАМАЗ в супроводі 1 легкового автомобіля та о 17.30 колона з 14 автомобілів КАМАЗ та 3 БТР.
Загалом з початку загострення ситуації в АР Крим російськими військовими заблоковано (захоплено) та виведено з ладу 40 з 56 об’єктів Держприкордонслужби, захоплено 20 об’єктів та блоковано 46 об’єктів державної інфраструктури.
Зокрема, захоплено 4 військові частини та заблоковано 37.
***
Раніше МЗС України передало ноту російській стороні, в якій привернуло увагу до невиконання Російською стороною вимог України щодо виведення з території України великих десантних кораблів Балтійського флоту РФ «Калінінград» і «Мінськ» та великого десантного корабля Північного флоту РФ «Олєнєгорський Горняк», які:
- порушили Державний кордон України, здійснивши захід у порт м. Севастополь без погодження з компетентними органами України;
- продовжують протизаконне ввезення на територію України бойової техніки та військовослужбовців збройних сил РФ, що використовуються російською стороною для розширення інтервенції на території АР Крим.
У зв’язку з цим сьогодні до МЗС України було викликано представника Посольства РФ в Україні для вручення чергової ноти, в якій наголошено таке:
- діяльність вказаних кораблів несе загрозу силою проти суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності України, у зв’язку з чим не може розцінюватись як реалізація права мирного проходу, передбаченого статтею 17 Конвенції ООН з морського права 1982 року;
- Україна на підставі статті 30 Конвенції ООН з морського права 1982 року вимагає, щоб кораблі невідкладно залишили територіальне море України;
- дії РФ, пов’язані з введенням кораблів, військової техніки та підрозділів Військово-Морських Сил Російської Федерації на територію України поза межами Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України від 28 травня 1997 року та інших пов’язаних договорів, порушують положення чинного законодавства України, двосторонніх українсько-російських договорів, універсальних міжнародно-правових актів, які проголошують принцип територіальної цілісності держав, непорушності і недоторканності державних кордонів. Крім того, вони суперечать практиці Міжнародного суду ООН та інших міжнародних судових інстанцій у даній сфері.
Так, вказані дії Російської Сторони кваліфікуються Українською Стороною як безпосереднє і очевидне порушення:
- пункту 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, який встановив, що «Усі Члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об’єднаних Націй»;
- положень Декларації «Про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин держав у відповідності з Статутом ООН» 1970 року, яка визначила, що «кожна держава зобов’язана утримуватись від погрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу розв’язання міжнародних спорів, у тому числі територіальних спорів, і питань, що стосуються державних кордонів»;
- положень частин ІІ, ІІІ і IV Декларації принципів, якими керуватимуться держави-учасниці у взаємних відносинах Заключного акту НБСЄ, 1975 року;
- статті 19 Конвенції ООН з морського права 1982 року, яка визначає поняття та умови мирного проходу;
- статті 5 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року, яка встановила, що «Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність одне одного і недоторканність існуючих кордонів в рамках співдружності…»;
- статей 1 і 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, які зобов’язали держави-гаранти, включаючи Російську Федерацію, поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, а також утримуватись від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України;
- статей 2 і 3 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, згідно з якими сторони зобов’язались поважати територіальну цілісність одна одної і підтвердили непорушність існуючих між ними кордонів та зафіксували свій намір будувати «відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску…»;
- статей 9, 13 і 14 Закону України «Про державний кордон»;
- пунктів 14 і 15 Правил плавання і перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, на рейдах та в портах України іноземних військових кораблів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 16 травня 1996 року.
МЗС додатково закликало російську сторону не вдаватись до політики сили, виявити повагу до чинних міжнародно-правових актів, які гарантують територіальну цілісність, недоторканність і непорушність державних кордонів України, вивівши з її території, включаючи територіальне море, військові кораблі, техніку і особових склад, які були розташовані поза рамками Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України від 28 травня 1997 року та інших пов’язаних двосторонніх договорів.
* * *
Основні зусилля дипломатичної служби України на сьогодні зосереджені на використанні усього дипломатичного інструментарію для того, щоб припинити агресію на території України.
МЗС України працює над подальшою консолідацією підтримки з боку міжнародної спільноти територіальної цілісності та суверенітету України. Це здійснюється як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій. Звичайно ж, принципово важливим для відновлення статус-кво є прямий діалог з Російською Федерацією. Ми закликали і закликаємо офіційний Кремль до такого прямого діалогу на найвищому рівні та вкотре підтверджуємо свою готовність до двосторонніх контактів.
Ми також вдячні нашим закордонним партнерам за однозначну підтримку нашої конструктивної позиції, за засудження агресивних дій з боку Російської Федерації, а також за зусилля, спрямовані на деескалацію ситуації.
Україна - США
12-14 березня відбудеться візит української делегації на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком до США. В.о. Міністра закордонних справ України А.Дещиця супроводжуватиме Прем’єр-міністра. Підтверджено готовність Президента США Барака Обами провести зустріч із главою українського Уряду 12 березня 2014 р. Президент Барак Обама і Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк обговорять шляхи врегулювання ситуації в Криму, а також питання економічної підтримки та підготовки до президентських виборів в Україні.
У Вашингтоні українська делегація також проведе зустрічі в Конгресі, МВФ, Світовому банку.
У рамках візиту 13 березня ц.р. планується відвідання Прем’єр-міністром України штаб-квартири ООН у Нью-Йорку.
Опрацьовується участь Арсенія Яценюка у відкритому засіданні Ради Безпеки щодо ситуації в Україні, яке планується скликати на прохання нашої держави. Програма перебування Прем’єр-міністра України в Нью-Йорку також передбачає проведення його зустрічі з Генеральним секретарем ООН Бан Кі-муном.
***
14-16 березня планується візит в Україну делегації сенаторів США на чолі з Джоном МакКейном у складі Рона Джонсона, Крістофера Мерфі, Джона Барроззо та Джона Хевен. Плануються зустрічі американських гостей із Головою Верховної Ради України, в.о. Президента України Олександром Турчиновим, Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, в.о.Міністра закордонних справ Андрієм Дещицею, в.о.Міністра оборони Ігорем Тенюхом, Міністром економічного розвитку і торгівлі Павлом Шереметою, Міністром фінансів Олександром Шлапаком та Головою СБУ Валентином Наливайченком.
Україна - ООН
10 лютого ц.р. відбулися закриті консультації Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні, в яких взяли участь виключно члени Ради Безпеки. Захід, ініційований Великою Британією, став п’ятим засіданням Ради, присвяченим становищу в наші державі після початку агресії Росії.
За наявною інформацією, із закритим брифінгом про ситуацію в Україні виступив заступник Генсекретаря ООН з політичних питань Джефрі Фелтман.
За підсумками консультацій Голова РБ у березні Постійний представник Люксембургу під час підходу до преси повторила заклик Ради до негайної деескалації кризи, розв’язання якої має відбутися на основі положень Статуту ООН щодо мирного вирішення спорів, а також поваги територіальної цілісності, політичної незалежності та суверенітету України. Більшість членів РБ знову наголосила, що рішення Верховної Ради Криму провести референдум 16 березня ц.р. щодо статусу АРК суперечить Конституції України та, відтак, є незаконним. У РБ ООН віталися зусилля ОБСЄ та інших міжнародних гравців зі створення надійного моніторингового механізму та було підкреслено необхідність безперешкодного доступу міжнародних спостерігачів.
Як засвідчили підсумкові підходи до преси постійних представників Франції та Великої Британії, хід обговорення підтвердив переконливу тенденцію подальшої ізоляції Росії в Раді Безпеки ООН та нарощування динаміки міжнародної підтримки України перед обличчям збройної агресії з боку РФ.
***
Україна - ЄС
У понеділок, 10 березня В.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця провів зустріч з міністрами закордонних справ країн Бенілюксу – Міністром закордонних справ Королівства Нідерланди Франсом Тіммермансом, Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ, зовнішньої торгівлі та європейських справ Королівства Бельгія Дідьє Рейндерсом та Міністром закордонних справ Великого Герцогства Люксембург Жаном Ассельборном.
Міністри закордонних справ Бенілюксу підтвердили підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Міністри наголосили, що лише народ України має самостійно вирішувати подальшу долю своєї країни та відзначили важливість дотримання міжнародних зобов‘язань щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Вони високо оцінили
позицію українського уряду щодо утримання від дій, які могли б призвести до подальшої ескалації ситуації в Криму.
***
10 березня в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця провів зустріч з Головою Комітету міністрів Ради Європи, Федеральним міністром закордонних справ Австрії Себастіаном Курцем та Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом.
З керівництвом Ради Європи, яке здійснює позаплановий терміновий візит в Україну у зв’язку з кризою, яка виникла в АР Крим і несе загрозу територіальній цілісності та суверенітету України, було обговорено низку невідкладних дій організації з метою забезпечення дотримання прав і свобод усіх громадян, незалежно від їх етнічного походження, зокрема в регіонах незаконного знаходження іноземних військових підрозділів.
Голова Комітету міністрів та Генеральний секретар РЄ запевнили в.о. Міністра закордонних справ у незмінності підтримки дій нового уряду щодо забезпечення прав людини та збереження територіальної цілісності і суверенітету нашої держави.
***
10 березня відбулися переговори в.о. Міністра закордонних справ України Андрія Дещиці з Міністром закордонних справ Румунії Тітусом Корлецяном.
Основну увагу співрозмовники приділили внутрішньополітичній ситуації в Україні, насамперед подіям в Автономній Республіці Крим.
Тітус Корлецян підтвердив беззастережну підтримку Румунією державного суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України та засудив незаконні дії Російської Федерації на території нашої держави.
Керівник румунського зовнішньополітичного відомства акцентував на суверенному праві українського народу визначати вектор своєї геополітичної орієнтації та у цьому зв’язку висловив готовність Бухареста надавати всіляку підтримку Києву в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом після її укладення, що має відбутися ближчим часом.
По завершенні переговорів А.Дещиця та Т.Корлецян підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про заходи зміцнення довіри і безпеки.
Україна - ОБСЄ
19 березня ц.р. розпочне роботу Місія ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за позачерговими виборами Президента України 25 травня 2014 року.
Очолює Місію ОБСЄ/БДІПЛ Каетана де Зулуета Овтрем (Італія). Крім того, до складу місії входять 17 експертів від БДІПЛ, а також будуть залучені державами-учасницями ОБСЄ 100 довготермінових спостерігачів (прибуття планується 27 березня ц.р.) та 900 короткотермінових спостерігачів.
19 березня ц.р. опрацьовується проведення підготовчої зустрічі Місії ОБСЄ/БДІПЛ з представниками МЗС та ЦВК України.
***
10 березня ц.р. відбулась зустріч Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігоря Прокопчука з Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ (ПЗМІ) Дунєю Міятович за підсумками візиту до Києва та АР Крим 4-7 березня ц.р.
Дунья Міятович поінформувала про підсумки візиту до України, і зокрема до Криму, наголосила на важливості її візиту як автономного інституту ОБСЄ окремо від будь-яких кроків Головування. При цьому поінформувала про непоодинокі випадки залякування її та представників Офісу в ході візиту до Сімферополя (як після прес-конференції в готелі, так і в аеропорту) «невідомими озброєними особами, які розмовляли російською мовою». Крім того, Дунья Міятович привернула увагу до випадків погроз, нападів та завдання тілесних ушкоджень низці представників ЗМІ під час висвітлення подій у Криму.
Представник ОБСЄ позитивно оцінила проведені зустрічі в Києві.
У цьому зв’язку, Дунья Міятович привернула увагу до випадків зупинення мовлення українських телевізійних каналів у Криму, а також нападів на журналістів у Криму. У цьому зв’язку ПЗМІ закликала осіб, відповідальних за забезпечення законності й правопорядку в Криму, зупинити порушення свободи ЗМІ та зробити все можливе для забезпечення безпеки журналістів.
9 березня оприлюднено прес-реліз Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуньї Міятович, у якому вона засудила продовження закриття телеканалів і нападів на журналістів у Криму.
Зокрема, вона зазначає, що за останні кілька днів було відімкнено наземні частоти українських телеканалів Інтер, Бриз, 1+1, 5 канал, Перший Національний, СТБ, в т.ч. сигнал незалежної ТРК Чорноморська,і замінено на трансляцію російських телеканалів НТВ, Первый канал, Россия 24, Россия РТР, ТНТ й Звезда. Інтернет-зв'язок кримськотатарського ATR також було відімкнено.
Крім того, Дунья Міятович привернула увагу до випадків погроз, нападів та завдання тілесних ушкоджень низці представників ЗМІ під час висвітлення подій у Криму. Серед них, зокрема журналісти Associated Press, Television News, BBC, CNN, Інтер, Русская Планета, СТБ, 5 канал.
У цьому зв’язку Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ закликала осіб, відповідальних за забезпечення законності й правопорядку в Криму, зупинити порушення свободи ЗМІ та зробити все можливе для забезпечення безпеки журналістів.
***
10 березня Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ опублікувала прес-реліз, в якому закликала до негайного звільнення викрадених в Криму 9 березня ц.р. 2 журналістів (Олесь Кромпляс («Главком») та Олена Максименко («Український тиждень»). За інформацією Дуні Міятович, зазначені представники ЗМІ були викрадені невідомими особами у військовій формі і до сих пір їх місцезнаходження невідомо.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ закликала осіб, відповідальних за забезпечення законності й правопорядку в Криму, здійснити усі необхідні заходи для звільнення журналістів та забезпечення їх безпеки.
Коментар Департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України
З огляду на це, хотів би привернути увагу до вчорашнього коментаря Департаменту інформаційної політики МЗС України. Ми зазначили, що останнім часом на території Автономної Республіки Крим, окупованої російськими військами та іншими підконтрольними їм воєнізованими угрупованнями, спостерігається безпрецедентна кількість кричущих випадків порушення прав і свобод людини, нехтування Конституцією України та нормами міжнародного права.
Ми вважаємо, що Російська Федерація, діючи за посередництвом маріонеткової так званої кримської влади, а також безпосередньо через незаконно дислоковані на території АР Крим підрозділи Збройних сил РФ, несе повну відповідальність за вражаючі утиски прав і свобод мирних громадян, зокрема права на свободу слова та свободу зібрань, посягання на свободу, честь і гідність, людське здоров’я та життя.
Так, під безперервним морально-психологічним тиском перебувають журналісти, що намагаються об’єктивно висвітлювати події в Криму, забезпечувати достовірне і неупереджене інформування громадян України та міжнародного співтовариства про події на півострові, насамперед про військову присутність Збройних сил РФ на території АРК та цілеспрямовані заходи з боку Російської Федерації, спрямовані на подальшу дестабілізацію ситуації.
Представники українських та зарубіжних ЗМІ постійно стикаються з перешкоджанням законній професійній діяльності, обмеженням права на свободу пересування територією АРК, із прямими погрозами та навіть агресивними силовими діями, побиттям та грабежем, у тому числі з боку озброєних формувань, підтримуваних самопроголошеною владою Криму.
Прізвища окремих громадян та журналістів, які виступають проти спроби Російської Федерації анексувати Крим та висловлюють незгоду з незаконними рішеннями нелегітимних кримських посадовців, вносять до «списків неблагонадійних осіб», їхні фотографії та інші особисті дані розмішуються в соціальних мережах та на інформаційних дошках із закликами до жорстокої розправи над ними.
Апогеєм зневаги до всіх базових норм українського та міжнародного законодавства стало насильницьке викрадення людей: журналістів, активістів та військовослужбовців Збройних Сил України.
Так, 9 березня на КПП при в’їзді до Криму з боку Херсонської області були затримані дві групи журналістів та активістів, про місцезнаходження яких досі нічого не відомо. Ще раніше були здійснені напади на журналістів телеканалів «1+1», «СТБ», «5 канал», «Інтер», «ГромадськеТВ», ряду друкованих видань, представників інформаційних агентств, а також їх іноземних колег.
Вважаємо, що викрадення мирних людей у центрі сучасної Європи є неприпустимим порушенням усіх демократичних норм і принципів та потребує негайного жорсткого реагування, у тому числі з боку наших міжнародних партнерів.
У зв’язку з цим нас не можуть не непокоїти наполегливі спроби Росії поставити ситуацію з ніг на голову, розповсюджуючи неправдиву інформацію про нібито факти порушення прав людини і, зокрема, журналістів, в Україні.
Так, у вчорашній заяві Міністерство закордонних справ РФ спробувала ввести в оману громадськість, розповідаючи про (цитую) «беспредел» у східних областях України.
На підставі отриманих від правоохоронних органів України даних офіційно заявляємо, що 8 березня у Харкові не було випадків застосування вогнепальної зброї та вогнепальних поранень, як це твердить МЗС РФ. Не підтвердився також наведений російським МЗС факт затримання Дніпропетровською міліцією сімох російських журналістів.
***
Порівняльна характеристика забезпечення прав українців у Росії та росіян в Україні
|
|
Українці в Росії |
Росіяни в Україні |
|
Чисельність |
1,93 млн. (1,4% населення) (за неофіційними даними близько 10 млн.) |
8,33 млн. (17,3% населення) |
|
Школи |
10 загальноосвітніх шкіл з вивченням української мови та українознавчих предметів. |
1256 загальноосвітніх шкіл з навчанням російською мовою, в яких навчається 694 331 учень |
|
Друковані видання |
7 україномовних газет та додатків до видань |
1176 газет російською мовою. |
|
Радіостанції |
1 україномовна радіопередача |
Від 5 до 74% від загального обсягу мовлення в Україні (залежно від регіону) займають теле- та радіопрограми російською мовою. |
|
Громадські організації |
Близько 100 Разом з тим, влади РФ двічі забороняли діяльність загальнофедеральних українських організацій та двічі відмовляли їм в реєстрації |
103 |
Хотів би зазначити, що, за оцінкою Офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, можливості забезпечення в Україні культурно-мовних проблем російської національної меншини в цілому значно перевищують можливості, які зазвичай надаються національним меншинам іншими державами-учасницями ОБСЄ.
Україна – ГУАМ
12 березня ц.р. у м.Київ відбудеться чергове, 30-те засідання Ради національних координаторів Організації за демократію та економічних розвиток – ГУАМ.
На порядку денному засідання – обговорення поточної діяльності Організації, спрямованої, зокрема, на розширення практичного співробітництва у різних сферах, у тому числі по лінії ГУАМ-ЄС, а також обговорення можливої підтримки України з боку держав-членів ГУАМ у зв’язку з загрозою територіальній цілісності нашої країни.
Hімеччина надає медичну допомогу постраждалим Майдану
За інформацією Посольства ФРН в Україні:
24 українця, які були тяжко поранені під час актів насилля на Майдані, пройдуть лікування в Німеччині. Спеціальний літак Бундесверу доставить поранених в середу, 12 березня з Києва до Берліна, звідки їх направлять для подальшого лікування та реабілітації в медичні заклади по всій Німеччині, включаючи берлінську клініку «Шаріте».
Верховна Рада звернулася до Німеччини з проханням прийняти тяжко поранених пацієнтів, для яких у спеціалізованих німецьких клініках існують гарні можливості отримати якісне лікування. Серед них як демонстранти, так і правоохоронці, які, насамперед, отримали особливо тяжкі поранення від вогнепальної зброї.
Федеральний уряд Німеччини надав кошти для уможливлення пораненим лікування в Німеччині. Також частину витрат взяли на себе Олена та Віктор Пінчук, щоб забезпечити лікування та реабілітацію поранених.
***
Станом на сьогодні, за даними закордонних дипломатичних установ, в медичних закладах закордоном проходять лікування 150 громадян України.
Довідково: Громадяни України з метою лікування перебувають у Латвії - 1 людина (Рига), Литві – 11, Чехії – 38 (Прага), Польщі – 81 (Варшава-23, Ополє-4, Краків-10, Вроцлав-12, Люблін – 24, Катовіце - 8), Румунії – 11 (Бухарест),Австрії – 7 (Відень), Іспанії – 1 (Мурсія).