Щодо участі України у Саміті з питань ядерної безпеки
24 березня 2014 року в.о.Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця взяв участь у Саміті з питань ядерної безпеки у Гаазі (Королівство Нідерланди).
Глава українського зовнішньополітичного відомства виступив на пленарній сесії цієї зустрічі на найвищому рівні, присвяченій обговоренню нагальних проблем подальшого скорочення кількості ядерних матеріалів у світі та забезпечення їх фізичної безпеки.
У своєму виступі він нагадав про гарантії безпеки, територіальної цілісності та незалежності, отримані Україною 20 років назад від держав-підписантів Будапештського меморандуму в обмін на відмову від запасів ядерної зброї. Підступна агресія Росії проти України, а також анексія Криму, за словами Міністра, не лише поставили під загрозу суверенне майбутнє Української держави, але й змусили багатьох замислитися про доцільність наслідування без’ядерного прикладу України.
Водночас Андрій Дещиця заявив про намір нашої держави і надалі послідовно дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань, не змінюючи свій без’ядерний статус. «Україна шукатиме інші способи зміцнення власної безпеки і захисту територіальної цілісності та незалежності, зокрема у колективному форматі», - наголосив очільник зовнішньополітичного відомства.
Крім того у Гаазі відбулася низка двосторонніх зустрічей, зокрема з Міністром закордонних справ Королівства Нідерланди, Великої Британії, а також Російської Федерації.
Під час бесід з голландським та британським міністрами український дипломат поінформував співрозмовників про розвиток ситуації в Україні в контексті агресії з боку Росії та анексії нею Автономної Республіки Крим. У відповідь було висловлено беззастережну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також засуджено дії Росії, які порушують фундаментальні принципи міжнародного права. Було також обговорено шляхи взаємодії країн з метою врегулювання кризи в рамках міжнародних організацій, зокрема ООН, ОБСЄ, МВФ.
Під час зустрічі з Міністром закордонних справ Російської Федерації сторони обмінялися позиціями та оцінками щодо нинішньої кризи в українсько-російських відносинах та російської агресії в Криму. Було домовлено про недопущення подальшої ескалації ситуації в Криму, а також у східних та південних областях України, яка могла б призвести до людських жертв, а також про проведення екстрених консультацій на рівні Міністерств закордонних справ та Міністерств оборони двох країн у разі загострення ситуації.
З нагоди Ядерного саміту 25 березня Україна та США оприлюднили Спільну заяву, в якій підтвердили стратегічне партнерство, засудили дії РФ в Криму, а також домовились співпрацювати у сфері ядерного нерозповсюдження. США в черговий раз засвідчили свою позицію щодо підтримки дій уряду України та територіальної цілісності нашої держави.
За підсумками Саміту Україна та США виступили зі спільною заявою, в якій підтвердили дотримання своїх зобов’язань щодо нерозповсюдження ядерної зброї.
Уряд Сполучених Штатів сьогодні підтверджує це зобов’язання новому Урядові України та народу України, включаючи Крим. Уряд Сполучених Штатів засуджує відмову Росії виконувати свої зобов’язання за Будапештським меморандумом та її односторонні військові дії в Україні. Дії Росії підривають засади міжнародної безпекової архітектури та несуть загрозу миру та безпеці в Європі. Україна та Сполучені Штати Америки наголошують, що вони не визнаватимуть протиправну спробу Росії анексувати Крим. Крим є складовою частиною України. Сполучені Штати продовжуватимуть надавати допомогу Україні в утвердженні її суверенітету і територіальної цілісності. Сполучені Штати стоятимуть пліч-о-пліч з народом України, котрий відновлюватиме єдність, мир та безпеку своєї держави.
Україна і Сполучені Штати продовжуватимуть співпрацю із запобігання ядерному розповсюдженню шляхом посилення потенціалу України виявляти ядерні матеріали на її кордонах, надавати фізичний захист об’єктам, що мають ядерні або радіоактивні матеріали, та підтримувати відповідну систему експортного контролю з метою досягнення цілей Самітів з ядерної безпеки.
У Гаагській декларації «Групи семи», яка прийнята за підсумками саміту лідери «Групи 7» наголосили, що дії Росії будуть мати серйозні наслідки. Це явне порушення міжнародного права є серйозним викликом для верховенства права в усьому світі й повинно стати проблемою всіх країн. «У відповідь на порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України, а також з метою продемонструвати нашу рішучість відповісти на ці незаконні дії, індивідуально і колективно ми ввели різні санкції проти Росії і тих осіб та організацій, які несуть відповідальність за ситуацію. Ми як і раніше готові до активних дій, в тому числі до узгоджених галузевим санкціям, які матимуть все більш значний вплив на російську економіку, якщо Росія продовжить ескалацію конфлікту.»
Лідери «Групи 7» нагадали Росії про те, що вона має цілий ряд міжнародних зобов'язань, у тому числі і обов'язки щодо світової економіки. «Дипломатичні шляхи для деескалації ситуації залишаються відкритими, і ми закликаємо російський уряд прийняти їх. Росія повинна поважати територіальну цілісність і суверенітет України, розпочати переговори з урядом України і скористатися пропозиціями міжнародного посередництва та моніторингу для відстоювання будь-яких законних інтересів.»
Також було наголошено, що країни «Групи 7» твердо стоять на позиції підтримки народу України, який прагне відновити єдність, демократію, політичну стабільність і економічне процвітання у своїй країні. «Ми високо оцінюємо амбітні реформи українського уряду і будемо підтримувати їх реалізацію, сподіваючись, що Україна почне нову главу у своїй історії, засновану на впровадженні конституційної реформи, вільних і справедливих президентських виборів у травні та повазі прав людини та національних меншин.
Було наголошено на прихильності забезпечити сильну фінансову підтримку України, координувати технічну допомогу і надавати допомогу в інших областях, включаючи заходи з підвищення торгівлі та зміцненню енергетичної безпеки.
Україна - ООН
27 березня ц.р. у Нью-Йорку перебуватиме в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця з метою участі в офіційному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, присвяченому ситуації довкола нашої держави, а також розгляду проекту резолюції ГА «Територіальна цілісність України». До складу делегації України також увійде заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця.
Ключовим завданням резолюції є підтвердження Генасамблеєю як головним політичним і найбільш представницьким органом ООН територіальної цілісності України та заклик до недопущення визнання змін статусу Автономної Республіки Крим на підставі незаконного референдуму. Текст резолюції спирається на Статут ООН і загальновизнані постулати міжнародного права (незастосування сили чи погрози силою, мирне вирішення спорів, верховенство права в міжнародних відносинах).
Україна - Рада Європи
24 березня ц.р. у Страсбурзі відбулось засідання Бюро Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, в ході якого було ухвалено рішення провести розгляд питання про ситуацію в Україні за процедурою термінових дебатів сьогодні, 25 березня ц.р. в рамках 26-ої сесії Конгресу (25-27 березня 2014 року).
Також у ході засідання Бюро був затверджений проект заяви Конгресу щодо ситуації в Україні, яким пропонується засудити „анексію Криму Росією у порушення міжнародного права”. У проекті заяви пропонується наголосити, що „псевдо-консультації”, проведені 16 березня, не можуть відкривати шлях до зміни кордону між РФ та Україною. Зазначається, що „Автономна Республіка Крим мала широкі повноваження в рамках автономії, які, у разі необхідності, могли бути розширені у консультації з українською національною владою”.
Також Бюро вирішило, що чергові засідання Комітетів Конгресу з питань моніторингу та поточних справ, проведення яких планувалось в Ульяновську та Казані (РФ), будуть проведені в іншій державі-члені РЄ. Бюро вирішило, що в сьогоднішній ситуації єдині заходи Конгресу, які можуть відбутись в Росії, мають бути сфокусовані на політичному діалозі, спрямованому на вирішення кризи в Криму та відновлення територіальної цілісності України.
***
Сьогодні в рамках ознайомчого візиту в Україну відбулася зустріч співдоповідача Моніторингового комітету ПАРЄ Марієтти де Пурбе-Лундін з Генеральним прокурором України Олегом Махніцьким.
20-24 березня ц.р. співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ працювали у складі делегації Президентського комітету ПАРЄ на чолі з Головою ПАРЄ Анн Брассер та взяли участь у зустрічах з керівництвом держави, представниками місцевої та регіональної влади у м. Донецьк та м. Львів та представниками громадських організацій.
Зарубіжні візити в Україну
25-27 березня Україну з візитом відвідає заступник Помічника Міністра торгівлі США Метью Мюррей. Планується провести низку зустрічей американського високопосадовця з українськими колегами.
Україна - РФ
МЗС України висловило Міністерству закордонних справ Російської Федерації черговий категоричний протест через озброєний напад військовослужбовців збройних сил Російської Федерації на військові об’єкти та військові частини Збройних Сил України, Військово-Морських Сил України та Державної прикордонної служби України.
Зокрема, протягом 20-24 березня 2014 року відбулося силове захоплення 25 окремого берегового мобільного ракетного дивізіону (м. Фіолент), військової частини А1100 (м.Новофедорівка), 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації імені Олександра Покришкіна (с.Бельбек), 1-го окремого батальйону морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м.Феодосія). Російськими військовослужбовцями також були захоплені кораблі Військово-Морських Сил Збройних Сил України, зокрема, рейдовий тральщик «Генічеськ», морський тральщик «Чернігів», десантні кораблі «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград», корвети «Вінниця», «Луцьк», «Хмельницький», «Тернопіль», кораблі управління «Славутич», «Донбас», підводний човен «Запоріжжя» та інші.
Особливу стурбованість української сторони викликають факти фізичного насильства, психологічного тиску на військовослужбовців Збройних Сил України та захоплення (викрадення) деяких з них.
Зокрема, було викрадено заступника командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України – начальника Управління Військ Берегової Охорони генерал-майора Ігоря Воронченка, захоплено капітана 2-го рангу В’ячеслава Дем’яненко та командира бригади тактичної авіації полковника Юлія Мамчура. Згадані особи примусово утримуються під охороною в місцях підконтрольних збройним силам Російської Федерації.
Українська сторона категорично засуджує агресивні дії збройних сил Російської Федерації на території України в Автономній Республіці Крим, спрямовані на провокацію збройних інцидентів та ескалацію конфлікту в Автономній Республіці Крим і вимагає від російської сторони звільнити захоплених військовослужбовців Збройних Сил України, припинити піратські дії по відношенню до кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, вивести російські збройні сили за межі території України та розпочати діалог з врегулювання кризової ситуації навколо Автономної Республіки Крим.
Щодо порушень прав людини в РФ
Не можуть не викликати занепокоєння прояви фашизму, ксенофобії, факти правопорушень за етнічною ознакою в РФ, що почастішали.
Так, у 2013 році в Росії суттєво зросли та посилились ксенофобські настрої та активність праворадикальних угруповувань. У результаті виросли показники етнічної інтолерантності і підтримки націоналістичних лозунгів в широких масах громадян.
Різким ростом ксенофобії і нетерпимості у російському суспільстві відзначилися проведені 4 листопада 2013 року у День народної єдності у Москві та 100 містах Росії традиційні «Русские марши», які супроводжувалися свастикою, символікою дивізій СС, зигами (за даними Левада-ценру проведення «Русских маршей» підтримують 40% російських громадян).
У 2013 році від расистського і неонацистські мотивованого населення, за даними інформаційно-аналітичного центру «СОВА», загинула 21 особа і було поранено 178 осіб, 9 осіб отримали серйозні погрози вбивством. У ці дані не включені постраждалі в республіках Північного Кавказу та жертви масових бійок.
У минулому році напади відбулися у 32 регіонах країни. За рівнем насилля як і раніше лідирує Москва (8 вбитих, 53 поранених), Санкт-Петербург (3 вбитих, 32 поранених). Багато постраждало у Липецьку (4 вбитих, 15 поранених), Московській і Челябінській областях (по 8 поранених), Краснодарському краї (7 поранених), Воронезькій і свердловській областях (по 6 поранених). Крім цього, значна кількість постраждалих відзначається у Новосибірській, Омській (по 5 поранених), Самарській областях (4 поранених), Республіці Комі (4 поранених).
На початку 2014 року від ксенофобського насилля постраждало 14 осіб у 6 регіонах країни, 6 з яких загинуло, з них одна особа з Узбекистану загинула в Москві.
На пам’ятниках радянським воїнам та в публічних місцях все частіше з’являється фашистська свастика та здійснюються акти вандалізму.
У Росії відзначається різке підвищення рівня ксенофобії. Так, за даними інформаційно-аналітичного центру «СОВА», у 2013 році зафіксовано136 нападів за етнічною ознакою, що у порівнянні з 2011 і 2012 рр., зросло на 25 випадків.
Розділяють 3 групи жертв за етнічною ознакою:
1 група – вихідці з Центральної Азії (13 вбито, 45 поранено);
2 група – вихідці з Кавказу (3 вбито, 26 поранено);
3 група – неіндентифіковані особи «неслов’янської зовнішності» (1 вбито, 28 поранено).
Відомі випадки нападу під ксенофобськими гаслами і на інших «етнічних чужинців» (7 постраждалих). У Москві та Челябінську постраждали уродженці Китаю, в Санкт-Петербурзі - дівчинка-енка, в Челябінську - циган.
Крім звичайних нападів на «чужаків», в тому числі з використанням холодної, вогнепальної та травматичної зброї, в минулому році не припинялися підриви і підпали, що здійснюються ультраправими з расистських мотивів: у Москві, Санкт-Петербурзі та Липецьку було зроблено декілька спроб (не менше п'яти) підпалів і підривів будинків, гуртожитків та інших місць, де проживають мігранти.
Також відзначається зростання кількості проявів антисемітизму.
Праворадикальними групами поширюється антисемітська література, на блогах та в соціальних мережах містяться заклики до єврейських погромів.
13 вересня 2013 року напередодні Йом Кіпур в підмосковній електричці перед станцією «Краськово» Казанської залізниці (тобто неподалік від відомої синагоги в Московській області) група ультраправих напала на компанію єврейської молоді з електрошками викрикуючи гасла «Хайль Гітлер! Голокост!»
У 2013 році в РФ зросла кількість жертв релігійної ксенофобії – 24 особи були поранені.
У цьому контексті виділяється кампанія з боку держави проти «Свідків Ієгови» (від релігійно мотивованих нападів постраждало не менше 13 осіб, у 2012 р.- не менше 10 осіб, у 2011 р.- не менше 24 осіб).
31 грудня 2013 році троє молодих осіб у московському метро вимагали від осіб, що сповідують іслам відхриститися від ісламу та ображали їх. Відеозапис цього інциденту та спалення книги мусульман «Коран» було розміщено в Інтернеті.
У березня 2013 року група мусульман (громадяни Таджикістану, Узбекистану, Казахстану та Азербайджану) висунула звинувачення проти підрозділу поліції у м.Сургут, співробітники якого в одному з кафе повалили їх на підлогу обшукали та змусили зрізати бороди.
Слід відзначити, що в Росії спостерігається значне напруження між православними та мусульманами (за останні 15 років радикальними ісламістами вбито 6 православних священиків).