У вчорашньому коментарі Міністерство закордонних справ Російської Федерації повідомило, що в Росії активно готуються урочисто відзначати 70-ліття звільнення від німецько-фашистських загарбників. При цьому російські дипломати дозволили собі безпідставно посіяти сумнів, що нібито в Києві з цього питання інші пріоритети.
Хотів би у цьому зв’язку підкреслити, Україна з неменшою урочистістю відзначатиме цю важливу для нашого народу дату. Український народ заплатив найвищу ціну за звільнення від німецько-фашистських окупантів. На жаль, як і 70 років тому – тема звільнення від окупації продовжує залишатися для України актуальною.
Разом із тим, хотіли б запитати керівництво Москви, як Ви дивитиметеся в очі своїм співвітчизникам – росіянам та іншим народам, що спільно вибороли Велику Перемогу в 1945 році, якщо сьогодні Ви ж самі перетворили Росію в окупанта, брутально загарбуючи територію суверенної України, знущаючись з українських офіцерів та солдатів, по мародерськи викрадаючи суверенне майно, військові об’єкти, природні ресурси, які належать народу України?
На прикладі нинішньої політики Москви, на жаль, ми бачимо відродження ідей, які сповідували німецько-фашистські загарбники, намагаючись «розширити свій життєвий простір».
Переконані, що мільйони жертв, які були покладені на вівтар Великої Перемоги 70 років тому, все-таки змусять Кремль отямитися та припинити поводитися як окупанти і загарбники! В іншому випадку правителі Росії не матимуть жодного морального права на узурпацію звання «переможця у Великій Вітчизняній війні», а також на відзначення цієї важливої та великомученицької для наших народів дати.
***
Російська Федерація постійно наголошує на тому, що вона не була і «не є стороною конфлікту в Україні». Це при тому, що вона шляхом збройної інтервенції, прикриваючись цинічними маніпуляціями з начебто волевиявленням громадян, анексувала частину території іншої держави, якій сама ж гарантувала збереження територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї.
Так само РФ стверджувала, що вона не була і не є стороною Абхазького та Південно-Осетинського конфлікту, робить вигляд, що абсолютно не зацікавлена в існуванні інших гарячих точок, Нагірнокарабаcького та Придністровського конфлікту.
Цікаво, що усі ці гарячі точки збігаються з декларованими РФ «зонами її інтересів. Такі собі «гарячі зони інтересів»…
Виникає природне запитання: а чи не забагато конфліктів, які відбувалися і відбуваються за безпосередньої участі Росії та її збройних сил, у яких РФ при всьому цьому начебто не є стороною?
Так, це питання риторичне, бо відповіді очевидні.
Ще одне підтвердження цього ми можемо спостерігати сьогодні – Росія активно накопичує наступальний компонент своїх збройних сил на кордонах з Україною, здійснює численні провокації, засилає диверсійні групи на територію нашої держави з метою дестабілізації ситуації. Усе це доведені факти.
Чим Росія аргументуватиме такі дії? Черговими «навчаннями»? Як ми знаємо, попередні завершилися анексією Криму…
Події в Грузії у 2008, Криму 2014, «захист співвітчизників» на території інших держав, нелегітимні сфальсифіковані плебісцити в умовах окупації та їхнє миттєве визнання Російською Федерацією, накопичення наступальних озброєнь на кордонах під прикриттям різних «миролюбних» гасел – усе це ми вже бачили у минулому столітті і бачимо вже в 21. Ми знаємо чим це усе завершилося…
Зараз питання в тому – чи повторить світ попередні помилки, чи знову зробить ставку на «умиротворення» і домовленості з агресором? Україна щиро сподівається, що ми винесли та усвідомили уроки минулого і не повторимо катастрофу, яка вже колись трапилася…
У черговий раз закликаємо керівництво РФ одуматися та припинити агресію.
Коментар МЗС України щодо порушень прав національних меншин в РФ
В Україні викликає стурбованість не тільки збільшення проявів ксенофобії, антисемітизму та расизму в Російській Федерації, але й низький рівень захисту прав національних меншин, який ледве дотягує до загальновизнаних європейських стандартів в цій сфері.
Цю стурбованість української сторони поділяють провідні експертні органи Ради Європи, які здійснюють регулярний моніторинг різних аспектів захисту прав людини в державах-членах Ради Європи.
Так, у 2013 році Комітет міністрів Ради Європи розглянув і затвердив доповідь Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин в Російській Федерації за підсумками третього моніторингового циклу, а також ухвалив резолюцію CM/ResCMN(2013)1 від 30 квітня 2013 року щодо застосування положень цієї конвенції на території Росії .
Згідно з цим документом, експерти висловили серйозне занепокоєння відсутністю в РФ комплексного законодавства по боротьбі з дискримінацією, яке б охоплювало всі сфери життя і чітко визначало поняття дискримінації. Наголошуючи на тому, що наявні повноваження та обмежені ресурси Уповноваженого РФ з прав людини не дозволяють йому належним чином захищати права національних меншин, вони вказували на необхідність створити незалежний спеціалізований орган, який би займався виключно питаннями дискримінації та здійснював широкий моніторинг у цій галузі.
А на думку європейських фахівців такому органу було б чим зайнятись, адже:
- представники меншин до цих пір стикаються з розповсюдженою дискримінацією у таких сферах, як працевлаштування і доступ до житла. Нетерпимість і ворожість проти «чужинців» демонструється все з більшою відкритістю. У низці регіонів продовжується насильницьке виселення Ромів без надання адекватного альтернативного житла. Прибутки та умови праці більшості корінного населення, яке займається традиційними видами діяльності, не відповідає базовим законодавчим вимогам;
- у деяких регіонах система реєстрації за місцем проживання залишається проблемною і дискримінаційною через адміністративні бар’єри, а іноді через корупцію і дискримінаційне ставлення працівників правоохоронних органів. Через перешкоди, з якими стикаються трудящі-мігранти під час оформлення реєстрації та дозволів на роботу, вони стали особливо вразливою категорією для їх використання корумпованими правоохоронцями у власних інтересах та різноманітних зловживань;
- вихідці з Кавказу та з Центральної Азії, а також Роми піддаються вибірковим і невиправдано частим перевіркам зі сторони поліції, внаслідок чого є вразливими з точки зору корупції та інших порушень, в тому числі непропорційного застосування сили;
- спостерігається відсутність підтримки будь-якої іншої діяльності національних меншин, крім культурної, проте, порядок і критерії виділення фінансової допомоги на ці потреби позбавлені прозорості;
- викликає тривогу кількість злочинів на ґрунті расової ненависті і ворожнечі, особливо проти вихідців з Центральної Азії, Африки, Азії та з Кавказу, а також проти Ромів. Частими є прояви ісламофобії та антисемітизму, міжетнічні зіткнення, які іноді розпалюються політиками і засобами масової інформації. В виступах політиків все частіше присутня ксенофобська і расистська риторика, особливо в ході передвиборчих кампаній. Засоби масової інформації широко розповсюджують забобони, а іноді використовують мову ворожнечі по відношенню до деяких меншин;
- правозахисники і неурядові організації, які опікуються захистом прав людини і прав меншин, стикаються з серйозними проблемами під час реалізації свого права на свободу об’єднань, висловлення своєї думки. Коли йдеться про захист прав меншин, вони переслідуються відповідно до закону «Про протидію екстремістській діяльності»;
- незважаючи на наявність на федеральному рівні законодавчих гарантій рівності різних мов Російської Федерації, загальний клімат не сприяє їх використанню у повсякденному житті, в тому числі на офіційному рівні і на топографічних знаках. Використання мов меншин у містах швидко скорочується, навіть серед осіб, які належать до меншин, в рамках їх територіальних утворень. Кількість програм на телебаченні і радіо, які транслюються мовами національних меншин, також скорочується;
- чинні положення федерального законодавства щодо отримання освіти мовами меншин часто не виконуються на місцевому рівні, і відповідно конкретні гарантії доступу до освіти мовами меншин і до вивчення мов меншин відсутні. Більш того, постійний процес «оптимізації» шкіл призвів до закриття різних шкіл з навчанням мовами меншин і з викладанням мовами меншин.
Станом на сьогоднішній день Російська Федерація так і не ратифікувала ключовий інструмент Ради Європи, який захищає лінгвістичні права меншин, а саме: Європейську хартію регіональних мов або мов меншин від 5 листопада 1992 року. Він перебуває у «довгому ящику» з 2001 року і, судячи з політики, яка проводиться московською владою у мовній сфері, навряд чи буде ратифікований у найближчій перспективі. Між тим, саме Хартія могла б забезпечити ефективний захист мовних прав не тільки мільйонів етнічних українців (за неофіційними даними близько 10 мільйонів), які проживають на території Росії, але й мовні права всіх інших національних меншин, які формують національно-культурне розмаїття федерації.
Звинувачуючи у порушеннях прав російськомовного населення Україну, яка не тільки ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин у 2003 році, але й уже пройшла два цикли моніторингової процедури, передбаченої цим договірно-правовим інструментом, Росія вкотре демонструє подвійні стандарти по відношенню до нашої держави.
* * *
З метою захисту прав та інтересів України та її громадян, порушених в результаті здійснення акту агресії Російською Федерацією та окупації території Автономної Республіки Крим, МЗС України вживаються заходи міжнародно-правового характеру. Зокрема, ведеться робота щодо притягнення до відповідальності за правопорушення, вчинені РФ на території АРК, у міжнародних судових та арбітражних інституціях, а також у закордонних юрисдикційних органах.
У цьому звʼязку, МЗС України веде активний збір інформації на підтвердження таких протиправних дій. Обсяг накопиченої інформації вже становить суттєву доказову базу і продовжує поповнюватись новими фактами та обставинами правопорушень.
МЗС України закликає громадськість долучитись до фіксування фактів порушення Російською Федерацією прав людини, незаконного захоплення власності, вчинення інших дискримінаційних заходів та повідомляти про це органи державної влади України.
***
Що стосується хвилі дезінформації з російських ЗМІ.
За інформацією Посольства України в Молдові, 20 березня ц.р. під час чергового засідання Об'єднаної контрольної комісії (м. Бендери), яка здійснює керівництво миротворчою операцією на Дністрі, представник України офіційно звернувся до російської делегації в Об'єднаній контрольній комісії з проханням надати інформацію щодо нібито блокування Україною ешелонів з товарами, обмундируванням і харчами, які мають слідувати у Придністровський регіон Республіки Молдова в інтересах російського миротворчого контингенту. При цьому Українська сторона послалася на розповсюджену російськими ЗМІ («ІТАР-ТАСС») інформацію, з посиланням на джерела з числа представників РФ в Об'єднаному військовому командуванні та делегації РФ в Об'єднаній контрольній комісії. Відтак було запропоновано російській стороні офіційно надати в рамках Об'єднаної контрольної комісії роз'яснення щодо характеру вантажів і майна, яке з 10 березня 2014 року нібито блокується Україною. При цьому було висловлено здивування чому Російська сторона не порушувала дане питання під час засідань Комісії, а вдалася до розповсюдження у підконтрольних РФ ЗМІ дезінформації .
У відповідь керівник делегації РФ в Об'єднаній контрольній комісії, Співголова Об'єднаної контрольної комісії від РФ, старший радник посольства РФ в Молдові Василь Корчмарь зробив усну заяву, в якій зазначив:
- жоден російський представник в Об'єднаному військовому командуванні і Об'єднаній контрольній комісії не надавав для ЗМІ ніякої інформації стосовно блокування вантажів для російських миротворців;
- інформація про факти блокування вантажів в інтересах миротворчого контингенту РФ з боку України не відповідає дійсності і є, як зазначив цей представник Росії, «журналістською вигадкою»;
- існує один єдиний факт непропуску офіцера російського контингенту, який не має відношення до даного питання.
Таким чином, російська сторона на засіданні Об'єднаної контрольної комісії офіційно визнала, що розповсюджена в ЗМІ інформація є неправдивою.
Україна - Казахстан
26 березня ц.р. до МЗС України був викликаний радник-посланник Посольства Республіки Казахстан в Україні Аргін Оспанов.
Першим заступником Міністра закордонних справ України Наталією Галібаренко казахстанській стороні було вручено ноту, в якій висловлено занепокоєння змістом заяв Президента Республіки Казахстан щодо подій в Україні, зроблених 25 березня ц.р. на брифінгу в Гаазі.
Зокрема, було зазначено, що вони йдуть у розріз із загальноприйнятими нормами міжнародного права і позицією більшості країн світу, суперечить партнерським відносинам між двома країнами та є неприйнятними для української сторони.
Україна – ООН
Сьогодні, 27 березня, у м. Нью-Йорк відбудеться засідання Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, присвячене Україні.
Засідання складатиметься з двох частин: ранкового – 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН та вечірнього – Урочистої Конференції з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, яка завершиться святковим концертом.
Від України у роботі Генасамблеї візьмуть участь в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця, Постійний Представник України при ООН Юрій Сергеєв та заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця.
На відкритті 68-ї сесії Генасамблеї першим для виступу буде надано слово в.о. Міністра закордонних справ Андрію Дещиці (о 16.00 за київським часом), який представить проект резолюції «Територіальна цілісність України».
Перед голосуванням по резолюції, учасники засідання, делеговані територіальними групами, виступлять з обґрунтуванням позиції країн, які вони представляють. За результатами голосування також буде проведено обговорення.
Після засідання заплановано низку зустрічей керівництва МЗС з представниками ООН.
28 березня, заплановано засідання Ради Безпеки ООН, яке також буде присвячене Україні, зокрема, ситуації навколо Автономної Республіки Крим.
***
У рамках 25-ї сесії Ради ООН з прав людини, що триває у Женеві, 26 березня ц.р. у ході загальних дебатів з п. 2 порядку денного «Щорічна доповідь Верховного комісара ООН з прав людини та доповіді Управління Верховного комісара (УВКПЛ) та Генерального секретаря» делегацією США було оприлюднено спільну заяву щодо ситуації в Україні, співавторами якої стали 42 країни.
У заяві надається рішуча підтримка народу та Уряду України у цей складний період, а також підтверджується важливість поваги до суверенітету, єдності та територіальної цілісності нашої держави.
У заяві також висловлюється глибока стурбованість у зв'язку з діями Росії, спрямованими на порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, які є прямим порушенням Статуту ООН та які ідуть у розріз з її зобов’язаннями згідно з Хельсинським заключним актом.
Вітаючи у цьому контексті діяльність ООН, Ради Європи, а також розгортання місії спостерігачів ОБСЄ в Україні, країни-співавтори заяви закликали Росію та всі зацікавлені сторони забезпечити повний і безперешкодний доступ міжнародних спостерігачів до всіх регіонів України, у тому числі Криму, з метою забезпечення прозорості та об'єктивної оцінки ситуації у галузі забезпечення прав людини, у т.ч. усіх груп меншин.
Вони також закликали всі держави-члени до спільних дій з надання Україні необхідної допомоги, а також привітали дії офісу Верховного комісара ООН з прав людини, спрямовані на надання допомоги у забезпеченні дотримання прав людини у період кризи.
Україна – ЄС
27 березня ц.р. у м.Київ розпочалося 21-е засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС.
З українського боку на зазначеному засіданні головує народний депутат України Сергій Тігіпко. Делегацію Європейського Парламенту очолює депутат Павел Коваль.
У ході засідання Комітету з парламентського співробітництва планується обговорити стан відносин між Україною та ЄС, внутрішньополітичну ситуацію в Україні та ЄС, а також перспективи запровадження безвізового режиму для громадян України, які подорожують до держав-членів ЄС.
Крім того, сторони розглянуть питання щодо енергетичного співробітництва між Україною та ЄС.
Беручи до уваги підписання 21 березня ц.р. політичних положень Угоди про асоціацію, після набуття Угодою чинності Комітет з парламентського співробітництва Україна-ЄС набуде нового формату – Парламентський комітет асоціації.
За підсумками засідання буде ухвалено відповідну заключну заяву та рекомендації Комітету з парламентського співробітництва Україна-ЄС “Нова ера у відносинах між Україною та ЄС”.
***
26 березня ц.р. у м.Київ відбулося засідання старших посадових осіб у рамках безвізового діалогу Україна-ЄС. У ході засідання сторони обговорили заходи, які вживаються українською стороною на виконання рекомендацій Європейської Комісії, висловлених у Третій доповіді про прогрес України у виконанні І-ої (законодавчої) фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України від 15 листопада 2013 р.
Сторона ЄС відзначила значний прогрес, досягнутий Україною у виконанні І-ої фази Плану дій та наголосила на готовності вжити всіх заходів для максимально швидкого переходу нашої держави до ІІ-ої (імплементаційної) фази Плану дій.
Довідково:
19 березня ц.р. на засіданні КМУ було схвалено проекти законів України:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (дискримінація). Внесено на розгляд ВРУ 27 березня ц.р. (реєстр. 4581);
- «Про внесення змін до законів України, пов’язаних з діяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних». Внесено на розгляд ВРУ 25 березня ц.р. (реєстр. 4551);
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». Внесено на розгляд ВРУ 25 березня ц.р. (реєстр. 4556);
Крім того, 19 березня ц.р. прийнято постанову Уряду «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям, особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту».
- 23 березня ц.р. Урядом схвалено проект Закону України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (МВС доручено в одноденний строк оформити законопроект відповідно до регламентних вимог КМУ). Внесено на розгляд ВРУ 27 березня ц.р. (реєстр. 4580).
25 березня ц.р. на засіданні Уряду схвалено проекти:
- постанови КМУ про затвердження зразків бланків, технічних описів та Порядків оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
- постанови КМУ про затвердження зразків бланків, технічних описів та Порядків оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення проїзного документа біженця;
- постанови КМУ про затвердження зразків бланків, технічних описів та Порядків оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон.
Результати засідання старших посадових осіб мають бути обговорені 27 березня ц.р. під час засідання Комітету Постійних представників держав-членів ЄС (Coreper), за результатами якого ЄК може підготувати четверту доповідь про прогрес України у виконанні І-ої (законодавчої) фази Плану дій.
Зазначену доповідь планується представити на засіданні Комітету Постійних представників держав-членів ЄС 2 квітня ц.р., на якому могло б бути ухвалене рішення про перехід нашої держави до ІІ-ої фази Плану дій.
Після прийняття рішення про перехід України до ІІ-ої фази Плану дій сторона ЄС одразу розпочне перевірку стану імплементації ухваленого законодавства, результатом якого має стати рішення про завершення виконання ІІ-ої фази Плану дій, що має бути ухвалене на рівні Європейського Парламенту та Ради ЄС.
Одним з найголовніших питань в рамках ІІ-ої фази Плану дій є забезпечення видачі біометричних закордонних паспортів, що відповідають стандартам ІКАО, у тому числі в консульствах України за кордоном.
Таким чином, на сьогодні Україна має шанс реально прискорити процес виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму для України з тим, щоб максимально швидко отримати рішення щодо надання безвізового режиму для поїздок наших громадян до країн Євросоюзу.
Щодо звільнення українського громадянина з піратського полону
6 березня 2014 р. біля берегів Нігерії відбувся піратський напад на судно «Prime Lady», з борту якого було викрадено двох моряків, у т.ч. громадянина України.
За результатами заходів, вжитих компанією-судновласником, 25 березня 2014 р. захоплених моряків було звільнено.
Стан здоров’я нашого співвітчизника задовільний. Наразі він перебуває у м. Порт-Харкорт в очікуванні відправки на Батьківщину.