{video}http://youtu.be/9Mi50mZuRjE{/video}
Останні події на півдні та сході України свідчать, що РФ зволікає з виконанням своїх обіцянок сприяти деескалації ситуації в суміжних з українсько-російським державним кордоном регіонах нашої держави.
Російські дипломати сьогодні по всьому світу намагаються відбілити агресію Росії в Криму та її втручання у внутрішні справи України. В численних публікаціях російських послів в іноземних ЗМІ в хід іде суцільна дезінформація, брехня, перекручування фактів з однією єдиною метою – представити Росію мало не «миротворцем».
Більше того, попри вимоги з боку офіційного Києва та заклики міжнародного співтовариства російською стороною продовжується підривна діяльність, яка загрожує безпеці України та її громадян.
Незаперечним доказом цього є практично щоденні затримання Службою безпеки України російських шпигунів та членів диверсійних груп, які координуються ФСБ та військовою розвідкою РФ.
Є свідчення про безпосередню участь громадян РФ в координації та реалізації планів із силового захоплення об’єктів в Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Анексувавши Автономну Республіку Крим, Російська Федерація перетворила територію півострова на штаб підтримки сепаратистів, координуючи їхні злочинні дії, постачаючи диверсантів й озброєння.
Все це відбувається на тлі зосередження значної кількості наступальних підрозділів Збройних сил РФ на кордоні з Україною.
***
Крім того, останнім часом від офіційних представників Російської Федерації, ми чуємо немислимі спроби виправдати сепаратизм в Україні.
Нам закидають «подвійні стандарти», намагаючись порівнювати події під час Євромайдану та нинішні сепаратистські акції на півдні і сході України.
Шкода, що російські чиновники, які проводять такі паралелі та говорять про нібито «подвійні стандарти», не розуміють очевидних відмінностей.
По-перше: під час подій Євромайдану люди повстали і вмирали під Державним прапором України; натомість інспіровані російською стороною нинішні події на півдні та сході, не кажучи про злочинну окупацію Автономної Республіки Крим, відбуваються під знаменами чужої держави та супроводжуються наругою над державними символами України.
По-друге, протестувальники на Євромайдані виступали за єдність і цілісність Української держави; сепаратисти в Криму, на півдні і сході України хочуть розколоти нашу державу на догоду Кремля; вони ретранслюють вимоги та гасла, які озвучуються офіційними представниками Російської Федерації, що явно вказує на те, хто насправді інспірує та керує ними;
По-третє, протестувальники на Євромайдані відстоювали європейське демократичне майбутнє України, в якому не має місця корупції, свавілля чиновників та правозахисних структур, здирництва та нехтування правами і свободами громадян, незалежно від їх національності, віросповідання та мови спілкування; натомість сепаратисти в Криму, на півдні і сході України вкидають мешканців цих регіонів у прірву минулого, у світ деградації, безправ’я, корупції, злиднів, у світ «совка».
Насправді ж те, що робить сьогодні Росія на півдні і сході України, є спробою за будь-яку ціну утримати Україну у сфері свого впливу.
Вони ніяк хочуть зрозуміти та не можуть змиритися з тим, що громадяни України, крім, можливо, купки проплачених сепаратистів та їх поплічників, не хочуть жити у такому світі. Про це, до речі, свідчать численні незалежні соціологічні опитування.
Громадяни України і на сході, і на заході нашої держави, в тому числі етнічні росіяни, апелюють сьогодні до керівництва Росії не намагатися «захищати» їх права, бо страшилки про утиски російськомовного населення в Україні – це ніщо інше як видумки російської пропаганди і тих, хто на неї працює.
Українці хочуть жити в мирі з Росією, мати з нашими сусідами дружні, партнерські та рівноправні відносини. Але вони ніколи не погодяться повернутися в минуле, в епоху застою, в яку нас штовхає офіційна Москва.
Справжнім прагненням українського народу є побудова сучасної держави на основі загальносвітових та європейських демократичних цінностей.
Переконані, що насправді цього прагнуть і більшість росіян.
Віримо, що російська сторона врешті прийде до розуміння, що європейська Україна – це насправді не загроза для Росії, як це зараз очевидно сприймають в Кремлі.
Європейська Україна є в інтересах як українського, так і російського народу.
Європейська Україна, будучи надійним і передбачуваним партнером, - це гарантія стабільності та безпеки для Росії на західному напрямку, це – нові можливості для розвитку взаємовигідного двостороннього та багатостороннього співробітництва, в якому обопільно зацікавлені і українці, і росіяни.
Якщо керівництво РФ насправді бажає добра та кращого майбутнього для власного народу, то має негайно вжити кроків з метою деескалації ситуації в Україні та нормалізації міждержавних відносин, зокрема, припинити підривну діяльність в нашій державі, окупацію Автономної Республіки Крим та відкликати війська від кордонів з Україною.
Коментар МЗС щодо начебто невиконання Україною зобов’язань у зв’язку з членством в Режимі контролю за ракетними технологіями
У зв’язку з коментарем МЗС РФ щодо виконання Україною зобов’язань у зв’язку з членством в Режимі контролю за ракетними технологіями (РКРТ) та приєднанням до Гаазького кодексу поведінки (ГКП) щодо запобігання розповсюдженню балістичних ракет вважали б за доцільне зазначити таке.
Українська сторона не може розглядати ці заяви інакше, ніж чергову дезінформацію і, на жаль, чергове посилання російської сторони на неперевірені джерела в ЗМІ. Інформація про нібито переговори підприємства "Південмаш" з представниками іноземних держав про продаж технології виробництва міжконтинентальних балістичних ракет не відповідає дійсності.
Будучи членом усіх міжнародних режимів експортного контролю, Україна неухильно дотримується встановлених зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, що підтверджується відповідними оцінками керівних органів згаданих режимів.
У цьому зв’язку МЗС України радить Міністерству закордонних справ РФ замислитись над наслідками грубого нехтування російською стороною зобов’язань щодо гарантування територіальної цілісності та суверенітету України, які були зафіксовані у Будапештському меморандумі.
Адже, здійснивши військову агресію стосовно України, Російська Федерація по суті повністю підірвала зусилля міжнародного співтовариства зі стримування ядерних та ракетних військових програм держав, що не приєднались до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та РКРТ.
7-ий Київський Безпековий Форум «Безпека на лінії розриву»
10 квітня 2014 року Міністр закордонних справ України Андрій Дещиця візьме участь у 7-му Київському Безпековому Форумі «Безпека на лінії розриву», організатором якого виступає Благодійний фонд «Відкрий Україну».
У рамках першого дня роботи Безпекового форуму Міністр виступить під час пленарної сесії «Україна: нація, що прагне демократії».
Київський Безпековий форум - це щорічний міжнародний захід, який проводиться з 2007 року. Під час заходу на високому рівні обговорюються актуальні проблеми безпеки європейського регіону. Основною темою цього форуму буде оцінка останніх подій в Україні та біля її кордонів, а також їхніх наслідків для регіону, Європи та світу в цілому.
Зарубіжні візити в Україну
У рамках роботи Безпекового форуму Україну відвідають високопосадовці з Словаччини, Швеції, Польщі, Франції та Німеччини.
Зокрема, 10-11 квітня з метою участі у Київському безпековому форумі «Безпека на лінії розриву» в Україні перебуватиме Віце-прем’єр-міністр-Міністр закордонних справ та європейських питань Словаччини Мирослав Лайчак.
Програма робочого візиту Мирослава Лайчака також передбачає проведення двосторонніх зустрічей з в.о.Президента, Головою Верховної Ради України Олександром Турчиновим, Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, Секретарем РНБО України Андрієм Парубієм, в.о.Міністра закордонних справ України Андрієм Дещицею.
У ході зустрічей планується обговорити актуальні питання та перспективи розвитку двосторонніх відносин, а також шляхи стабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Окрема увага приділятиметься питанню реверсних поставок природного газу в Україну зі Словаччини.
***
10-13 квітня ц.р в Україні з робочим візитом перебуватиме глава МЗС Швеції Карл Більдт, який також братиме участь у роботі Київського безпекового форуму «Безпека на лінії розриву». Під час перебування в Києві плануються його зустрічі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, Міністром економічного розвитку і торгівлі України Павлом Шереметою, в.о.Міністра закордонних справ України Андрієм Дещицею. Карл Більдт має також намір відвідати м.Одесу для проведення переговорів з керівництвом міста та області. Основні питання, які обговорюватимуться у ході переговорів, як очікується, будуть присвячені політико-безпековій ситуації в Україні та подальшій активізації українсько-шведського співробітництва.
***
Участь у форумі також візьме сенатор Сенату Республіки Польща, екс-Міністр оборони Польщі Богдан Кліх, який перебуватиме в Києві з робочим візитом 10-11 квітня. На 11 квітня заплановані його переговори з В.о. Міністра закордонних справ України Андрієм Дещицею, в ході яких сторони обговорять політико-безпекову ситуацію в Україні та актуальний стан українсько-польської взаємодії.
***
11-12 квітня ц.р. в Україні з візитом перебуватиме делегація Голів Комітетів у закордонних справах французьких Національних зборів Елізабет Гігу, німецького Бундестагу Норберт Рьоттген та польського Сейму Гжегож Схетина.
Метою візиту є обговорення безпекової ситуації та шляхів міжнародної підтримки нашої держави, у тому числі в рамках "Веймарського трикутника" – неформального об’єднання Польщі, Франції та Німеччини.
З цією метою запланована низка зустрічей делегації з керівництвом Верховної Ради, Уряду та Міністерства закордонних справ України.
Україна –РЄ
7 квітня ц.р. розпочала роботу квітнева частина сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПА РЄ) 2014 року.
Відповідно до затвердженого порядку денного термінові дебати з тематики „Останні події в Україні: загрози функціонуванню демократичних інституцій” будуть проведені сьогодні у другій половині дня. Пленарні дебати з питання оскарження повноважень членів делегації РФ будуть проведені ПА РЄ у четвер 10 квітня ц.р. Моніторинговий комітет готує доповідь з цього питання та проект резолюції. Доповідачем щодо питання оскарження повноважень делегації РФ, був призначений Голова Моніторингового комітету ПА РЄ Стефан Шеннах (Австрія, Група соціалістів).
Під час відкриття сесії Голова ПА РЄ Анн Брассер наголосила, що основна увага Асамблеї цього разу буде зосереджена на нинішній ситуації в Україні.
Анн Брассер нагадала, що вона вже засудила «незаконну анексію Криму Росією» та наголосила на неприпустимості порушення територіальної цілісності України, що є викликом не лише для України, але й для всіх країн-членів Ради Європи.
Анн Брассер закликала Асамблею дати оцінку діям Росії у АР Крим та обговорити це питання в рамках розгляду доповіді про перегляд по суті повноважень делегації РФ у ПА РЄ.
***
У ході засідання Комітету міністрів Ради Європи був обговорений звіт Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин про ad-hoc візит до України, що відбувся з 21 по 26 березня 2014 року.
Нагадаю, цей візит відбувся на виконання рішення Комітету міністрів Ради Європи від 14 березня 2014 року щодо перевірки, у світлі останніх подій, ситуації з дотриманням прав національних меншини в Україні.
Основні висновки Комітету полягають у наступному:
1. Консультативний Комітет відзначив стабільні умови і відсутність почуття беззаконня в представників національних меншин. Було зазначено, що останні події не мали жодних наслідків для рівня набуття освіти мовами меншин або можливості використання мов меншин або регіональних мов в офіційних контактах з владою.
2. Консультативний комітет висловив стурбованість негативним впливом висвітлень як національними так і міжнародними ЗМІ, питань міжнаціональних відносин в Україні. Регулярні і, виходячи з оцінки делегації, часто необґрунтовані повідомлення в ЗМІ про триваючі порушення прав людини і меншин в Україні піднімають напругу і страхи серед населення, які не сприяють заспокоєнню загальної ситуації і є особливо марними в поточному контексті передвиборчої кампанії.
3. Комітет висловив основні побоювання безпеки та доступу до своїх прав кримських татар. У ході візиту Комітет отримав інформацію, що близько 5 000 осіб, переважно кримські татари і в основному жінки і діти, покинули півострів та переїхали до материкової України.
У доповіді також зазначається, що існує велика невизначеність і страх серед кримських татар щодо свого майбутнього.
Зустрічі Комітету з представниками єврейської громади показали, що не було ніякого збільшення антисемітизму в Україні в останні місяці і в єврейської громади немає ніякого страху такого розвитку подій.
Консультативний комітет зазначив про існуючі різні точки зору серед російської меншини, починаючи від повної підтримки нею української влади і переконанням про те, що права меншин, в тому числі мовні, достатньою мірою захищені. Консультативний комітет стурбований тим, що природне розмаїття думок і геополітичних точок зору, які існують в російській меншині, можуть привести до додаткової напруженості, в тому числі міжетнічного тертя.
Україна – ЄС
9 квітня ц.р. в ЄС завершено формування спеціальної цільової «Групи підтримки України» (Ukraine support group). Про це оголосив Президент ЄК Жозе Мануель Баррозу за підсумками засідання Колегії Європейської Комісії.
Головною метою створення цієї Групи є надання максимальної політичної та практичної підтримки Україні у впровадженні реформ та технічної допомоги ЄС у цьому процесі, у т.ч. у контексті підготовки до імплементації Угоди про асоціацію.
Практичним документом діяльності згаданої Групи стане перелік короткострокових пріоритетів України та відповідної підтримки ЄС, підготовлений за результатами візиту делегації ЄК високого рівня в Україну 25-26 березня ц.р.
Очікується, що ця Група складатиметься з приблизно 30 представників різних служб та директоратів ЄК, а також колишніх чиновників ЄК високого рівня.
Створення такої Групи є реальним підтвердженням готовності Євросоюзу всіляко підтримувати Україну в реалізації реформ за європейськими стандартами.
Українська сторона готова до початку практичної взаємодії з Групою. На сьогодні в Україні триває активна підготовча робота щодо розбудови ефективної системи координації процесу євроінтеграційних реформ та імплементації Угоди про асоціацію.
Щодо конференції голів парламентів держав-членів Європейського Союзу
6-8 квітня ц.р. у Вільнюсі відбувалася Конференція голів парламентів держав-членів Європейського Союзу у якості заключного заходу парламентського виміру Литовського головування у Раді ЄС. Участь у її роботі взяли офіційні представники Литовської Республіки, високопосадовці Євросоюзу, делегації держав-членів та країн-кандидатів Європейського Союзу і країн-учасниць ініціативи ЄС «Східне партнерство», представники литовських політологічних та експертних кіл. Україну на заході представляв Посол України в Литві Валерій Жовтенко.
Українська тематика та питання розвитку ініціативи ЄС «Східного партнерства», які були розглянуті у рамках окремого сегменту роботи Конференції, викликали найбільше зацікавлення серед її учасників.
З урахуванням об’єктивних обставин, які завадили в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України Олександру Турчинову взяти участь у роботі Конференції, було забезпечено трансляцію його відео-звернення до учасників Конференції, яким, власне, було відкрито сесію «Східне партнерство».
8 квітня ц.р. було ухвалено текст Заключного документу Конференції голів парламентів держав-членів Європейського Союзу. У документі, зокрема:
- засуджується військова агресія та анексія території АР Крим з боку РФ, здійснені всупереч зобов’язанням російської сторони у відповідності до положень Статуту ООН, Гельсінського заключного акта ОБСЄ та Будапештського меморандуму. Проведення т.зв. «референдуму» на території АР Крим було визнано неконституційним, а його результати – нікчемними;
- вітається рішення ЄС щодо заповадження адресних санкцій стосовно високо посадовців РФ, причетних до військового вторгнення до Криму, а також рішення країн G7 щодо призупинення членства Росії у цьому форматі;
- висловлюється рішуча підтримка незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України, а також зусиллям Уряду України зі стабілізації ситуації та відновлення економіки. Рішуче засуджуються будь-які прояви сепаратизму та спроби дестабілізації ситуації ззовні;
- вітається підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та висловлюється сподівання щодо підписання інших розділів документа невдовзі після проведення в Україні президентських виборів.
***
8 квітня 2014 року Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан відвідав з робочим візитом інституції ЄС. До складу делегації також увійшов Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.
В рамках зустрічі з Комісаром ЄС з питань енергетики Гюнтером Оттінгером сторони обмінялися думками щодо ходу реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту Ю.Продана до Брюсселя 19-20 березня.
Були обговорені нагальні питання зміцнення енергетичної безпеки у Європі, двосторонньої взаємодії у реформуванні української енергетичної галузі, а також шляхи подолання ресурсної залежності від РФ.
Сторони приділили особливу увагу питанням стабільності функціонування енергетичного сектору України та перспективам спільної модернізації і експлуатації газотранспортної системи України. У цьому зв’язку було наголошено на важливості диверсифікації поставок природного газу в Україну з країн Європи і домовлено про подальші спільні дії з метою невідкладного забезпечення фізичного реверсу газу з території Словаччини вже ближчим часом.
Делегація на чолі з Міністром також провела окрему зустріч з Генеральним Директором Генерального Директорату «Енергетика» Домініком Рісторі, а також представниками Газової координаційної групи ЄС.
Автономний преференційний торговельний режим ЄС щодо України
Як ми вже раніше повідомляли, 12 березня 2014 року Європейська Комісія внесла на розгляд Ради Міністрів ЄС та Європейського Парламенту проект регламенту ЄС щодо застосування стосовно України автономного преференційного торговельного режиму, в рамках якого передбачатиметься скорочення або скасування мит на товари, що походять з України. Параметри цього режиму відповідають положенням Угоди про асоціацію Україна-ЄС в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
3 квітня цього року на своєму пленарному засіданні Європейський Парламент підтримав зазначену пропозицію Європейської Комісії. Розгляд проекту регламенту ЄС в рамках Ради міністрів ЄС триває.
Відповідно до процедури, автономний преференційний торговельний режим ЄС для України набуде чинності після його схвалення Радою міністрів ЄС, відповідне рішення якої очікується вже найближчим часом. Позитивний економічний ефект для українських експортерів у зв’язку зі скасуванням або зниженням митних тарифів ЄС в рамках цього рішення оцінюється на рівні 487 млн. євро на рік.
Перелік документів щодо параметрів та порядку застосування автономного преференційного торговельного режиму ЄС щодо України сьогодні оприлюдненні на веб-сайті МЗС України. Зокрема, йдеться про:
Довідка про Автономний преференційний торговельний режим ЄС для України
Додаток 1 до довідки Автономний преференційний торговий режим ЄС для України "Тарифний графік ЄС"
Додаток 2 до довідки Автономний преференційний торговий режим ЄС для України "Обсяги тарифних квот, які діятимуть впродовж АПТР"
Додаток 3 до довідки Автономний преференційний торговий режим ЄС для України "Витяг з Регламенту Комісії № 2454/93 від 2 липня 1993 року"
Додаток 4 до довідки Автономний преференційний торговий режим ЄС для України "Витяг з Регламенту (ЄС) № 1308/2013 від 17 грудня 2013 року"
Інструкції щодо правил походження, які будуть застосовуватися при експорті до держав-членів ЄС
Проект Регламенту Європейського Парламенту та Ради стосовно скорочення або скасування митних зборів на товари, що походять з України
Україна - ОБСЄ
7 квітня ц.р. на офіційному сайті ОБСЄ оприлюднено Заяву Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин (ВКНМ) Астрід Торс щодо її нещодавніх візитів в Україну.
У своїй заяві Астрід Торс зазначає, що в даний час її основне занепокоєння викликає ситуація в Криму та питання мовної політики в нашій державі.
Відзначаючи особливо складне становище кримських татар і україномовного населення Криму, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин покладає відповідальність за ситуацію у сфері прав людини на півострові на владу, яка фактично контролює Крим. Крім того, А.Торс закликає фактичну владу Криму утримуватися від дій, які позбавляють людей роботи в державному і приватному секторах, або їх силового примушення до відмови від своєї власності.
У цьому контексті Астрід Торс привертає увагу, що відповідно до «Бользанівських рекомендацій з питань національних меншин у міждержавних відносинах» жодна держава не може здійснювати юрисдикцію над населенням або частиною населення іншої держави на території цієї держави без її згоди, а повага і захист прав національних меншин належить до обов'язків держави, в якій такі національні меншини проживають.
Крім того, Верховний комісар Торс привітала розуміння Урядом необхідності уникнення прийняття будь-яких поспішних рішень з питань мовної політики, а також той факт, що Закон України “Про засади державної мовної політики" від 2012 р. залишається чинним.
Також Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин позитивно оцінила зусилля Уряду України щодо вирішення питань безпеки в країні, в тому числі роззброєння озброєних груп, які існують поза правовим полем.
Україна – ЮНЕСКО
7 квітня, у перший день роботи 194-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, пропозиція України включити до порядку денного сесії пункт під назвою «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» знайшла підтримку Виконради ЮНЕСКО (за – 32 голоси).
Таким чином, 10 квітня країни-члени Виконради розглянуть внесений Україною пункт порядку денного щодо необхідності моніторингу з боку ЮНЕСКО питань захисту культурної спадщини, забезпечення безперервного освітнього процесу, дотримання прав національних меншин, безпеки журналістів та інших питань у сфері компетенції Організації, що постали у звязку із військовою присутністю Росії в Криму.
Довідково: Виконавча рада ЮНЕСКО, до складу якої входять 58 держав, є одним із керівних органів цієї міжнародної Організації. 194 сесія Виконавчої ради проходить у штаб-квартирі ЮНЕСКО (м.Париж) у період з 2 по 15 квітня 2014 року.
Україну обрано до цього керівного органу ЮНЕСКО під час 37 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (листопад 2013 р.) на чотирирічний період, до 2017 року.
Щодо обмеження строку перебування російських громадян на території України
У зв’язку із коментарем МЗС Російської Федерації від 08.04.2014 р. щодо рішення української влади про запровадження обмежень строку перебування російських громадян на території України хотіли б зазначити таке.
Викликає здивування твердження російської сторони про нібито відсутність змін у порядку в’їзду на територію Російської Федерації громадян України у частині вимоги пред’явлення фінансового забезпечення.
Зокрема, МЗС України відзначає зростання останнім часом кількості скарг громадян України на випадки невмотивованої відмови у їхньому пропуску при в’їзді на територію Росії. При цьому, російські прикордонники вимагають у громадян України також підтвердження наявності коштів для перебування і виїзду із РФ відповідно до Постанови Уряду РФ від 24.04.2003р. № 241 «Про затвердження Положення про підтвердження іноземним громадянином або особою без громадянства наявності засобів для проживання на території Російської Федерації і виїзду з Російської Федерації або пред’явлення гарантії надання таких засобів при зверненні за візою або в пункті пропуску через державний кордон Російської Федерації».
Українська сторона висловлює сподівання, що наші російські колеги неухильно дотримуватимуться взятих на себе зобов’язань у рамках двосторонньої договірно-правової бази у сфері взаємних поїздок громадян.
Щодо громадян України, затриманих в РФ
У зв’язку із поширенням 03.04.2014 р. в російських ЗМІ інформації щодо затримання на території Російської Федерації 25 громадян України за підозрою у підготовці до вчинення диверсійних актів, МЗС та Посольством України в РФ на адресу російської сторони було надіслано ноти (03 та 07 квітня ц.р.) з висловленням занепокоєння щодо ситуації, яка склалася, та проханням надати офіційну інформацію, у відповідності до ст. 13 Консульської конвенції між Україною та РФ, щодо підтвердження/спростування вказаних фактів, причин затримання та місцезнаходження українських громадян.
Крім того, 03.04.2014 р. до МЗС надійшла інформація щодо затримання 19 березня ц.р. в м.Казань органами міграційної служби РФ 6 громадян України за підозрою в незаконній підприємницькій діяльності. За наявними даними, вказаних громадян без пояснення причин продовжували утримувати в спецприйомнику ФМС РФ. Генеральним консульством України в Нижньому Новгороді (до зони відповідальності якого належить м. Казань), на адресу російської сторони 05.04.2014 р. було надіслано ноту з вимогою надати інформацію щодо підстав затримання та продовження утримування в місцях обмеження волі згаданих українців.
Крім того, з представниками МЗС РФ було проведено неодноразові бесіди, під час яких наголошено на необхідності належного виконання російською стороною зобов’язань щодо забезпечення своєчасного інформування про факти затримання українських громадян та висловлено занепокоєння щодо відсутності реагування російської сторони на відповідні звернення української сторони.
Водночас, слід констатувати, що станом на сьогодні, незважаючи на вжиті заходи, отримати офіційну інформацію від російської сторони стосовно фактів затримання вказаних громадян України не вдалося. Такі дії російських компетентних органів та зовнішньополітичного відомства РФ ми розцінюємо як свідоме порушення російською стороною взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань, зокрема положень Консульської конвенції між Україною та Російською Федерацією.
Оголошення
В рамках процесу передислокації Збройних Сил України, 10 квітня орієнтовно о 9 годині ранку, через пункт пропуску Чонгар (Генічеський район, Херсонська область) заплановано переїзд групи українських військових та членів їх родин (близько 80 осіб).
Військові Збройних Сил України переміщатимуться колоною - близько 30 автомобілів та 2 автобуси.
З метою запобігання можливим спробам окупаційних сил в Автономній Республіці Крим влаштувати прискіпливий догляд, провокації або вилучення майна українських військовослужбовців при переїзді на материкову частину України, звертаємося до представників ЗМІ, місії спостереження ОБСЄ з проханням прибути до зазначеного пункту пропуску для здійснення моніторингу ситуації безпосередньо на місці.