{video}http://youtu.be/VjnTToAZ_Po{/video}
Вчора в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця виступив на основній сесії 7-го Київського Безпекового форуму, в якій взяв участь Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, Заступник Прем’єр-міністра, Міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак, Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр, інші іноземні гості високого рівня, вітчизняні та закордонні політики, представники ділових кіл та громадянського суспільства.
Під час виступу Міністр відзначив безпрецедентну консолідацію міжнародного співтовариства навколо підтримки територіальної цілісності Української держави, засудження дій Російської Федерації з окупації Автономної Республіки Крим та втручання у внутрішні справи України.
Глава зовнішньополітичного відомства наголосив, що сьогодні Україна не обирає між Європою і Росією. «Єдиний вибір – це між минулим і майбутнім», - зазначив він, підкресливши, що український народ зробить цей вибір самостійно, без будь-яких вказівок ззовні.
Нагадаю, щорічний міжнародний захід «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році, є платформою для дебатів та обміну досвідом із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні. Цього року основна тема 7-ого Київського Безпекового форуму, який відбувається 10-11 квітня, присвячена останнім подіям в Україні та біля її кордонів. У заході беруть участь понад 400 міжнародних і українських лідерів, представників політичних, ділових та громадських кіл із понад 20 країн світу.
***
10-11 квітня з метою участі у Київському безпековому форумі «Безпека на лінії розриву» в Україні перебуває Віце-прем’єр-міністр-Міністр закордонних справ та європейських питань Словаччини Мирослав Лайчак.
10 квітня відбулася його зустріч з в.о.Міністра закордонних справ України Андрієм Дещицею, у ході якої були обговорені актуальні питання двосторонніх відносин, взаємодія з питань європейської інтеграції, відбувся обмін думками щодо поточної внутрішньої ситуації в Україні та шляхів її стабілізації. У цьому контексті Андрій Дещиця наголосив на важливості для України забезпечення енергетичної незалежності від РФ та значної ролі у цьому процесі Словаччини.
Про співробітництво в енергетичній галузі йшлося під час переговорів Мирослава Лайчака з Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, за підсумками яких домовлено активізувати консультації зі словацькою стороною за участю європейських інституцій щодо реалізації проектів із диверсифікації шляхів постачання природного газу до України.
10 квітня Мирослав Лайчак був також прийнятий в.о.Президента, Головою Верховної Ради України Олександром Турчиновим. У ході бесіди обговорено сучасну політико-безпекову ситауцію в Україні. Словацькій стороні було висловлено вдячність за послідовну підтримку зусиль України, спрямованих на забезпечення її територіальної цілісності та суверенітету.
11 квітня Мирослав Лайчак був прийнятий Секретарем РНБО України Андрієм Парубієм.
***
9 квітня Парламентська асамблея Ради Європи провела термінові дебати на тему «Останні події в Україні: виклики функціонуванню демократичних інституцій».
Результати голосування по проекту однойменної резолюції вкотре засвідчили, що агресивні дії РФ, спрямовані проти України, ведуть до ізоляції Російської Федерації на міжнародній арені. За резолюцію віддали свої голоси 154 членів ПАРЄ, проти було 25, з яких 16 – представники самої Росії. Крім того, проти резолюції проголосували кілька представників групи об’єднаних лівих в ПАРЄ, до якої входять переважно члени комуністичних або крайньо лівих партій, депутати від Вірменії та сумновідомий праворадикал з Угорщини (Tamás GAUDI NAGY). Ось це і всі, хто підтримує позицію Російської Федерації у найбільшій європейській організації.
Резолюція ПА РЄ 1988 (2014) стала найбільш сильним за своїм змістом міжнародним інструментом підтримки України за весь час розгляду Асамблеєю українського питання.
У Резолюції підтверджується повна легітимність нової влади в Україні і законність її рішень, рішуче засуджується порушення Російською Федерацією суверенітету і територіальної цілісності України, а також застосування Росією військової сили проти України.
Важливою міжнародною оцінкою є твердження Асамблеї про незаконність т. зв. референдуму, проведеного 16 березня 2014 р. в Криму і м.Севастополь. Більше того, у Резолюції зазначається, що результати такого „референдуму” та незаконна анексія Криму Росією не визнаються Радою Європи.
Суворим сигналом для російської сторони є стурбованість Асамблеї з приводу великої концентрації російських військових на кордоні з Україною та її заклик до Росії негайно вивести війська з Автономної Республіки Крим.
Асамблея дала однозначну відповідь спробам нав’язати ззовні рішення, які суперечать закріпленому Конституцією України державному устрою нашої держави: ПА РЄ заперечує будь-яку ідею федералізації України, яка «може істотно послабити єдність і стабільність країни».
Результати розгляду Асамблеєю питання щодо України засвідчили несприйняття міжнародною спільнотою як агресивних дій проти нашої держави, так і спроб грубого втручання у внутрішні справи України, які суперечать фундаментальним нормам міжнародного права та загальновизнаним принципам співжиття держав. Крім того, ухвалена Резолюція спростовує безпідставні звинувачення, адресовані Україні Російською Федерацією та використані нею у якості формального приводу для незаконних дій проти нашої держави.
***
Крім того, 10 квітня в Парламентській асамблеї Ради Європи відбувся розгляд питання щодо оскарження повноважень делегації Російської Федерації у ПА РЄ, за підсумками якого було ухвалено відповідну Резолюцію 1989 (2014).
Ця резолюція станом на сьогодні є найжорсткішим рішенням міжнародної організації у відповідь на порушення Російською Федерацією своїми діями проти України міжнародного права. Вона значно поглиблює міжнародну ізоляцію РФ.
Підставою для оскарження повноважень делегації РФ стали не тільки анексія Криму та відповідні рішення обох палат російського парламенту, але й подальша погроза силою, втручання у внутрішні справи України, відмова від міжнародного посередництва, моніторингових місій та інших механізмів мирного розв’язання конфліктів, утиски свободи слова та ЗМІ в РФ, невиконання резолюцій ПА РЄ щодо наслідків війни 2008 року між Росією та Грузією, окупація грузинських територій, відмова допустити на ці території спостерігачів ЄС та зупинити етнічні чистки.
В результаті дискусії була ухвалена резолюція, якою делегація РФ до кінця 2014 року позбавляється права голосу в Асамблеї, права бути представленою у її керівних органах та брати участь у спостережних місіях.
Водночас, не зважаючи на очевидне розуміння європейськими парламентарями загроз миру та стабільності в Європі, які несуть дії РФ, а також підрив Росією довіри до системи договорів з роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї, Асамблея все ж таки не стала вдаватись до найбільш жорсткого варіанту рішення – скасування повноважень російської делегації в цьому органі.
Таким чином Парламентська асамблея залишила можливість для діалогу з Російською Федерацією. Асамблея продемонструвала, що покарання за порушення міжнародного права не є самоціллю. Тому важливо, що резолюція залишає можливість політико-дипломатичного вирішення ситуації та повернення Російської Федерації у правове поле шляхом дотримання фундаментальних норм міжнародного права.
Разом з тим, Асамблея залишила за собою право розглянути у січні 2015 року питання про повне позбавлення російської делегації повноважень у ПА РЄ у разі, якщо рішення щодо анексії Криму не буде скасовано. Для вивчення відповідної ситуації Моніторинговому комітету доручено створити Спеціальний під-комітет, а також представити доповідь до січня наступного року.
Слід зазначити, що делегація Росії, очевидно врахувавши загальну атмосферу дискусії під час «термінових дебатів», не брала участі у обговоренні та була відсутня в залі. Цей демарш викликав критичну реакцію значної кількості парламентарів, які розцінили таку поведінку російських делегатів як неповагу до роботи ПА РЄ та неготовність РФ до справжнього діалогу.
***
8 квітня в рамках другого дня роботи квітневої частини сесії ПА РЄ 2014 року Комісар РЄ з прав людини Нілс Муйжніекс представив звіт про свою діяльність за 2013 рік.
Під час обговорення Звіту представники польської та литовської делегацій звернули увагу на розділ документу, який був присвячений відправленню правосуддя та захисту прав людини і в основному спирався на результати візиту Комісара до Російської Федерації в минулому році.
Вони із занепокоєнням відзначали, що в російському суспільстві відсутня довіра до судової влади, судді не захищені від неправомірного тиску. Існує багато факторів на національному рівні, які роблять російських суддів вразливими і підривають їх незалежність, зокрема, багатоступенева система призначення суддів, роль прокурора в судовій системі, а також робоче навантаження на суддів. Вони також зауважили, що в РФ блокується право на захист, здійснюється тиск на адвокатів, не вирішується проблема тортур і жорстокого поводження з затриманими та засудженими в пенітенціарних органах, а винні у таких діях - не притягуються до відповідальності. Члени ПА РЄ закликали російську владу вжити належних заходів на законодавчому та адміністративному рівні для подолання цієї кризи.
Окремі делегати ПА РЄ також висловили стурбованість порушенням прав людини в Автономній республіці Крим та закликали Комісара вжити усіх можливих заходів для захисту прав татарського та українського населення на півострові.
Виступаючі також засудили дії Російської Федерації у цьому зв’язку та наголосили, що країна, яка є учасницею Європейської конвенції з прав людини, повинна виконувати свої зобов’язання відповідно до цього документу.
***
10 квітня 2014 року переважною більшістю голосів Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила запропоновану Україною резолюцію "Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)".
У документі висловлюється занепокоєння зростаючою військовою присутністю Росії на півострові, що становить загрозу освітньому процесу, свободі слова для жителів Криму та розташованим в Криму об’єктам культурної спадщини.
Врахувавши представлену делегацією України інформацію, держави-члени Виконавчої ради ЮНЕСКО закликали Генерального директора Організації здійснювати на постійній основі жорсткий моніторинг ситуації в Криму в основних сферах компетенції ЮНЕСКО та представити доповідь про її розвиток під час наступної 195-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО.
Згідно з існуючою практикою, у ході пленарних засідань 194-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО 14-15 квітня ц.р. звіт роботи Комісії з питань програми та зовнішніх зносин (включаючи усі ухвалені нею рішення) формально затверджуватиметься Виконрадою, після чого тексти резолюцій буде офіційно оприлюднено на веб-сторінці ЮНЕСКО.
У цьому контексті хотів би також повідомити, що 9 квітня в.о.Міністра закордонних справ Андрій Дещиця направив лист Генеральному директору ЮНЕСКО Ірині Боковій із запрошенням відвідати Україну.
У листі А. Дещиця висловив переконання, що підтримка керівництвом ЮНЕСКО позиції України у питаннях збереження та захисту національного надбання, включаючи музейні цінності, культурну та природну спадщину всесвітнього значення, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, окупованій Російською Федерацією, стане підтвердженням відданості Організації ключовим принципам її програмної діяльності.
Можливі часові рамки такого візиту зараз розглядаються сторонами.
Також хотів би поінформувати про деякі деталі прийняття Виконкомом ЮНЕСКО згаданої резолюції. Її співавторами виступили США, Велика Британія, Естонія та Швеція. Резолюція була прийнята без жодних змін чи модифікацій в результаті поіменного голосування:
На підтримку резолюції висловилися 28 країн (Австрія, Албанія, Афганістан, Беліз, Велика Британія, Домініканська Республіка,Естонія, Індонезія, Іспанія, Італія,Маврикій, Македонія, Мексика, Нігерія, Німеччина, Нідерланди, Папуа Нова Гвінея, Республіка Корея, США, Того, Уганда, Франція, Чад, Чехія, Чорногорія, Швеція, Японія Україна).
Проти проголосували лише чотири країни - РФ, Куба, Китай та Бразилія.
Решта країн утримались або ж не взяли участь в голосуванні (20 країн утримались - Алжир, Ангола, Аргентина, Бангладеш, Габон, Гвінея, Еквадор, Ефіопія, Єгипет, Індія, Кувейт, Мозамбік, Намібія, Непал, Пакистан, Сальвадор, Сент-Кіттс і Невіс, Таїланд, Тринідад і Тобаго та Туніс). Не брали участь у голосуванні Гамбія, Малаві, Малі, Марокко, ОАЕ та Туркменістан. Всього, нагадаю, у Виконкомі ЮНЕСКО – 58 країн.
У цьому зв’язку у нас не може не викликати здивування принизливе намагання російської в черговий раз займатися математичним моделюванням з метою виправдати свою поразку. Всім прекрасно зрозуміло, що такі рішення приймаються більшістю голосів серед тих, хто взяв участь в голосуванні, тобто проголосував «за» або «проти». Ті, хто утримався або не взяв участь у голосуванні, по суті надають непряму підтримку рішенню.
***
Після рішення ЮНЕСКО сьогодні практично всі основні міжнародні організації вже однозначно засудили військову агресію Росії проти України та анексію нею Автономної Республіки Крим.
Показово, що Росія не просто виявилася ізольованою у світі - вона відкрито ігнорує оцінки переважної більшості держав світу та рішення міжнародних інституцій таких як ООН, Ради Європи, ОБСЄ і заявляє, що не буде їх виконувати. Тим самим Росія демонструє всьому світові своє зневажливе ставлення до міжнародного права і системи міжнародних відносин, діючи за принципом – коли ці рішення нам вигідні – ми їх визнаємо, коли ні – значить його для нас не існує.
Офіційна Москва далі вперто «замилює очі» світові, аргументуючи свої дії собою ж сфальсифікованими даними про нібито волевиявлення населення Кримського півострова, а також результатами своїх ж так званих таємних соцопитувань.
Більше того, анексувавши Крим, Росія сьогодні вже перебуває в пошуку наступної жертви, свідченням чого є нещодавні заяви окремих російських чиновників з територіальними претензіями до Казахстану. На жаль, сьогодні навіть найближчі союзники Москви не можуть бути впевненими, що завтра Росії не захочеться «поласувати» частиною їхньої території.
В Україні занепокоєні і тим, що, волаючи про загрозу фашизму і праворадикалізму, Росія сама ж активно підтримує право-радикальні, неонацистські та сепаратистські рухи по всій Європі. Ми побачили це щонайменше на прикладі тих так званих спостерігачів з окремих європейських країн, яких Росія привезла в Крим для спостереження за т.зв. «референдумом» 16 березня ц.р.
Вболіваючи за долю російського народу, ми із занепокоєнням спостерігаємо за діями російської влади, спрямованими на обмеження його свободи вибору, висловлювання, обмеження права на об’єктивну інформацію та альтернативну точку зору.
Зокрема, в Україні глибоко стурбовані рішенням російської влади про закриття правозахисного центру «Меморіал» - однієї з провідних організацій, яка допомагала жертвам політичних репресій, расизму і ксенофобії в Росії. Тим самим вона оголосила своїм ворогом громадянське суспільство у власній державі і продовжує цілеспрямовано «закручувати гайки» законним правам своїх громадян, заохочуючи дальший розвиток неонацистської, шовіністичної і фашистської ідеології в Росії.
Ми також стурбована рішенням російської влади припинити радіомовлення «Голосу Америки» на довгих хвилях у Москві. Таким чином, уряд РФ ліквідував останню радіопрограму «Глосу Америки» в Москві, яка включала новини російською та англійською мовою – одне з небагатьох джерел об’єктивної інформації, альтернативної російській пропаганді.
Закликаємо російську владу припинити зневагу та репресії проти власного народу, а не боротися з «вітряками» за кордоном, брутально втручаючись у внутрішні справи інших суверенних держав.
***
Зважаючи на безпідставне припинення Російською Федерацією дії базових угод щодо Чорноморського флоту та тимчасового перебування ЧФ РФ на території України, МЗС України направило відповідні ноти на адресу МЗС РФ.
Україна зазначила, зокрема, що такі рішення і дії Російської Федерації є неправомірними і не відповідають вимогам Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
Російській стороні було нагадано про необхідність дотримання процедури, встановленої цією конвенцією, щодо припинення дії договорів, відповідно до якої вона має право на припинення дії згаданих договорів не раніше, ніж через три місяці після інформування української сторони про такий намір, а також у разі, якщо у вказаний термін українська сторона не висловить своїх заперечень. Українська сторона висловила свої заперечення 2 квітня ц.р.
МЗС України у черговий раз наголошує, що Російська Федерація грубо порушила норми і принципи міжнародного права та здійснила протиправну анексію території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь.
Відповідно до вимог Віденської конвенції, Російська Федерація не має права посилатися на неможливість виконання або докорінну зміну обставин як на підставу для припинення дії зазначених договорів, якщо такі дії є результатом порушення нею зобов’язань за цими договорами або іншими міжнародними зобов’язаннями.
Використовуючи підрозділи ЧФ РФ для анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Російська Федерація порушила також умови Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року та інші двосторонні та багатосторонні міжнародно-правові документи, учасниками яких є Україна та Російська Федерація.
Дії російської сторони, спрямовані на припинення дії базових угод щодо Чорноморського флоту та тимчасового перебування ЧФ РФ на території України всупереч вимогам Віденської конвенції, в черговий раз демонструють відверте нехтування Російською Федерацією загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.
***
Згідно з рішенням Північноатлантичної ради НАТО у відповідь на звернення України з 5 по 8 квітня ц.р. у нашій державі провела роботу Група консультативної підтримки НАТО з питань захисту критичної інфраструктури та захисту цивільного населення у надзвичайних ситуаціях.
За результатами роботи Групи спільно з українською стороною розроблено план посилених заходів кризового регулювання, пов’язаних із захистом об’єктів критичної інфраструктури та захистом цивільного населення в умовах можливого подальшого погіршення безпекової ситуації в окремих регіонах нашої держави.
Взаємодія України з НАТО в сфері планування на випадок кризових ситуацій буде продовжена і надалі.
***
9-10 квітня 2014 р. Заступник Міністра закордонних справ України Данило Лубківський перебував у м.Будапешт на запрошення Заступника Державного секретаря МЗС Угорщини Саболча Токача для проведення двосторонніх політичних консультацій. 10 квітня відбулися переговори Д.Лубківського з Міністром закордонних справ Угорщини Яношем Мартоні та політичні консультації з Саболчем Токачем. Було проведено також перемовини з Заступником Державного секретаря Канцелярії Прем’єр-міністра Угорщини Левенте Мадяром та зустріч з активом Державного самоврядування українців Угорщини.
Під час зазначених зустрічей обговювалися актуальні питання українсько-угорського діалогу та порядку денного співробітництва Україна – ЄС, у т.ч. розвиток торговельно-економічних стосунків, енергетична безпека, транскордонна та прикордонна співпраця, розвиток інфраструктури пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, забезпечення прав національних меншин, взаємодія двох держав в рамках міжнародних та регіональних організацій, зокрема співпраця України з державами Вишеградської групи. Сторони рішуче засудили безвідповідальні висловлювання окремих угорських політиків, які ставлять під питання територіальну цілісність України, зокрема заяву представника угорської праворадикальної партії «Правиця», проголошену 9 квітня ц.р. в ході сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Данило Лубківський наголосив на неприйнятності подібних заяв і на праві України вжити відповідних заходів по відношенню до їх авторів.
В Інституті зовнішньої політики при МЗС Угорщини Д.Лубківський взяв участь у засіданні „круглого столу”, в ході якого відбувся обмін думками щодо внутрішньополітичної ситуації та перспектив проведення реформ в Україні.
11 квітня Данило Лубківський перебуває з візитом у Польщі з метою участі у робочій зустрічі заступників міністрів закордонних справ країн Східного партнерства, що проходить під головуванням заступника Державного секретаря МЗС РП Катаржини Пелчинської-Наленч, а також для участі у двосторонніх консультаціях з польськими партнерами.
***
На ім’я Міністра закордонних справ України Андрія Дещиці надійшов лист від Голови Спілки «Чеська національна рада України» Людмили Мухіної.
У листі наголошується, що зміст коментаря Департаменту інформації та друку МЗС Росії по ситуації навколо проживаючих в Україні нацменшин, зокрема про те, що в Україні порушуються права національних меншин, викликав здивування серед українських чехів.
«Понад 150 років живуть чехи разом з іншими народами багатонаціональної України і не мають жодних проблем через свою національність. Українська держава постійно допомагає нам, як національній меншині. Ми маємо можливість вивчати чеську мову, зберігати і розвивати культуру, традиції та звичаї наших предків, проводити науково-практичні конференції, фольклорні фестивалі, дитячі олімпіади. У товариствах створені музеї чеської культури.
Але зараз, на жаль, настав такий час, коли ми всі, громадяни України, боїмося агресії з боку Росії.
Ми, громадяни України чеського походження, не відчуваємо жодних утисків як від місцевого населення, так і від української влади… Ми виступаємо за цілісність держави Україна, громадянами якої ми є. Віримо, що Україна захистить всіх своїх громадян незалежно від їх національності», - йдеться в листі.
Висловлюється також занепокоєння за безпеку чехів, які проживають на окупованих територіях Криму.