{video}http://youtu.be/hsyl4IBTJjE{/video}
20 червня Президент України Петро Порошенко представив мирний план з врегулювання ситуації у східних областях країни та віддав наказ про припинення застосування сили як перший крок з його реалізації. Сили антитерористичної операції продовжують неухильно дотримуватися вказівки Президента України щодо припинення застосування сили.
Сьогодні МЗС України виступило із Заявою, в якій відзначило, що на тлі зусиль України реалізувати мирний План Президента України та запобігти подальшим жертвам на сході нашої країни, підтримувані російською стороною незаконні збройні формування продовжують цинічно вбивати українських громадян.
«Учора ввечері під Слов’янськом пострілом з ПЗРК був збитий вертоліт Мі-8, у результаті чого загинуло 9 українських військовослужбовців. Протягом дня внаслідок обстрілу терористами блок-посту ЗСУ загинуло ще 2 та поранено 4 військовослужбовців.
Загалом з 20 червня сталося понад 40 інцидентів із застосуванням зброї з боку терористів.
Укотре переконуємося, що проросійським терористам не потрібен мир, вони прийшли із війною і не зупиняться ні перед чим у знищенні миру і безпеки в Україні.
Цинізм російських бандитів поширюється навіть на дітей. 24 червня бойовики вкотре перешкодили евакуації 35 дітей з обмеженими можливостями Краматорського дитячого будинку "Антошка" до Харківської області. Лише завдяки втручанню персоналу дитбудинку, терористам не дали вивезти силоміць дітей у Ростовську область Росії.
Усі ці жахливі випадки свідчать, що, попри декларативні заяви Російської Федерації, російські терористи відчувають безкарність та заохочення. Москва жодного разу не засудила терористичні акти, принципово не висловлює співчуття з приводу численних жертв, яких ледь не щодня зазнає Україна від зброї бойовиків і терористів.
Україна закликає своїх міжнародних партнерів та увесь цивілізований світ солідаризуватися у масштабній протидії агресії, яка чиниться на сході нашої держави».
***
У зв’язку з цим хотів би зазначити, що у світі ні в кого вже немає сумнівів у тому, що бойовики фінансуються, контролюються і підтримуються Росією, а значна частина з них є безпосередньо громадянами цієї країни, колишніми та нинішніми військовослужбовцями збройних сил та спецслужб Російської Федерації. Саме російською зброєю, яка безперешкодно і, є всі підстави говорити про це - за сприяння російської влади, у великих кількостях потрапляє на схід України, терористи вбивають українських військових і мирних жителів. Саме російські чиновники дають команди бойовикам коли, де і як захоплювати або звільняти заручників, в тому числі спостерігачів міжнародних організацій.
Незважаючи на те, що Росія продовжує цинічно маніпулювати фактами, розвішувати неприйнятні ярлики на українську владу та застосовує брудні пропагандистські методи з метою дискредитації українських військових на сході нашої держави, мирний план Президента України і його неухильне виконання силами антитерористичної операції дає чітку відповідь на запитання – хто є хто, хто прагне миру, а хто – війни.
Ми взяли до уваги окремі сигнали, які протягом останніх днів надходять від російських високопосадовців, в тому числі сьогоднішнє рішення Ради Федерації про скасування сумнозвісного закону, який дозволяв введення на територію України російських військ. Безумовно, це рішення, прийняте під тиском світової спільноти, є кроком у правильному напрямку. Але ми не повинні піддаватися будь-яким ілюзіям щодо нібито мирних настроїв Кремля. Сам факт прийняття 1 березня рішення про використання російських військ на території іншої суверенної держави, свідчить про повне ігнорування Росією міжнародного права, відсутність елементарної поваги до суверенітету і територіальної цілісності України попри свої міжнародні зобов’язання та чинність двосторонніх договорів. І це ключовий момент, який Україна та весь цивілізований світ повинні враховувати у своїх подальших оцінках дій та намірів Москви.
Ми не повинні забувати, і це вчора фактично підтвердив Президент Путін у Відні, що завдяки, у тому числі, рішенню Ради Федерації від 1 березня Кремлем була реалізована злочинна операція з незаконної окупації та анексії Автономної Республіки Крим.
Ми вимагатимемо й надалі, щоб Росія припинила антиукраїнську істерію, яку продовжує розвінчувати російська пропагандистська машина з подачі російських керівників.
Вчорашні заяви керівництва РФ, на жаль, заперечують те, що російська сторона налаштована на конструктивні дії з деескалації ситуації в східних областях України. Натомість, ми бачимо подальші спроби Кремля розколоти нашу державу та єдиний український народ.
Так, з одного боку твердячи про підтримку мирного плану Президента України, а з іншого – заявляючи про «безглуздість» вимоги про роззброєння терористів, російський президент дає дуже небезпечний сигнал незаконним збройним формуванням, фактично заохочуючи їх до продовження вбивств, захоплень і мародерства. Чи є це кроком до деескалації? Однозначно – ні.
Чи є кроком до деескалації заява президента Росії про те, що навіть попри відміну сумнозвісного закону, Росія «завжди буде захищати етнічних росіян в Україні» і його багатозначні слова, які можна навіть розцінювати як погрозу: «сподіваюсь, що Збройні сили для сього не знадобляться»?
Я вже не кажу про просто таки скандальне визнання паном Путіним використання збройних сил Російської Федерації для забезпечення вигідних Росії результатів так званого референдуму в Автономній Республіці Крим і Севастополі. Ця заява свідчить про наступне: Росія визнає, що ці так звані референдуми відбувалися, по перше, під дулами автоматів і під контролем військових, що суперечить будь-яким цивілізованим принципам волевиявлення; по-друге – під дулами автоматів і під контролем іноземної армії, що не вписується в рамки будь-якої логіки і здорового глузду; і по-третє – без будь-якого міжнародного контролю, що ставить легітимність цього дійства нижче, вибачте, плінтуса. Звичайно ж серйозно говорити як про спостерігачів про групу підконтрольних Росії переважно праворадикальних політиків не доводиться.
Ну і, звичайно, ніяк інакше, ніж відверто провокаційними, не можна оцінити вчорашні зворушливі розмірковування і натяки помічника російського президента пана Суркова про «мужність» так званої Південної Осетії, яка визнала так звану ЛНР, а також його практично не завуальовані погрози щодо розколу України, якщо не буде федералізації. Ще раз запитую – чи є це кроком до деескалації? Питання риторичне.
Якщо Росія справді прагне миру на сході України, вона повинна зробити реальні, підкреслюю – реальні кроки до деескалації:
- негайно відвести від кордонів України підрозділи своїх збройних сил;
- крім того, враховуючи сьогоднішнє скасування відомого закону, Росія має негайно вивести підрозділи своїх збройних сил та озброєння з території України – як з Автономної Республіки Крим, де вони сьогодні значно перевищують обсяги, що допускаються двосторонніми угодами, так і зі східних областей України, де як я вже казав, зафіксована участь у бойових діях не тільки т.зв. російських добровольців, але й військовослужбовців регулярних частин;
- здійснити практичні кроки з метою недопущення незаконного переміщення з території РФ озброєних формувань та осіб, зброї та військової техніки з метою підтримки терористів у Донецькій та Луганській областях, включаючи бойові танки, реактивні системи залпового вогню, міномети та інші важкі озброєння. У цьому зв’язку наполягаємо на узгоджених діях з посилення режиму безпеки на українсько-російському кордоні;
- публічно відмежуватися від озброєних сепаратистів на території України, дії яких є неприхованою загрозою суверенітету і територіальній цілісності нашої держави, а також здійснити практичні кроки з метою негайного складення ними зброї, звільнення заручників, зокрема, журналістів і міжнародних спостерігачів.
***
Мирний план Президента України останніми днями є предметом активного обговорення на міжнародній арені. Глава держави з цього питання щоденно перебуває в постійному контакті з лідерами провідних держав світу та керівниками міжнародних організацій. План Президента отримав однозначну і беззаперечну підтримку практично усіх світових лідерів, які також закликали Росію до вжиття всіх можливих кроків з метою його виконання.
На виконання доручення Президента України цього тижня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснює серію закордонних візитів з метою ознайомлення наших міжнародних партнерів з основними положеннями Мирного плану Президента України та узгодження у цьому зв’язку подальших кроків.
***
Першим важливим заходом, в якому в понеділок взяв участь Міністр, стало засідання Ради ЄС у закордонних справах в Люксембурзі.
В такому заході Міністр закордонних справ України взяв участь вперше в історії наших відносин з Європейським Союзом.
Метою участі Міністра у засіданні було обговорення безпекової ситуації в Україні, зокрема реалізації Мирного плану Президента Петра Порошенка, актуальних питань відносин Україна-ЄС, а також стану підготовки до підписання 27 червня ц.р. економічних та галузевих положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Міністром було підкреслено налаштованість української сторони на здійснення системних реформ, у тому числі проведення конституційної реформи та децентралізації влади, які мають стати ключовими елементами розбудови миру та стабільності у державі.
Міністр подякував стороні ЄС за солідарність і послідовну підтримку України у складний період та відзначив, що очікуване 27 червня підписання економічної частини Угоди про асоціацію відкриє якісно нові перспективи розвитку України як успішної демократії, економічно та політично інтегрованої у європейське співтовариство.
Він підтвердив готовність українського Уряду до серйозної роботи з виконання Угоди про асоціацію. У цьому контексті Павло Клімкін поінформував про процес створення національної системи координації політики європейської інтеграції, яка діятиме у тісному контакті з нещодавно створеною Єврокомісією Групою підтримки України.
Міністр також відзначив важливість схвалення Радою ЄС переходу до другої фази виконання Плану дій з лібералізації візового режиму для громадян України, висловив сподівання на продовження конструктивної співпраці у газовій сфері та підтвердив заінтересованість української сторони у якнайшвидшому розгортанні Місії ЄС з надання сприяння реформуванню сектору безпеки.
Під час перебування у Люксембурзі Міністр закордонних справ України провів двосторонні зустрічі з Високим Представником ЄС у закордонних справах Кетрін Ештон, Міністром закордонних справ Іспанії Хосе Мануелем Гарсіа-Маргальо та з Міністром закордонних справ Італії Федерікою Могеріні.
***
Як відомо, за результатами цього засідання Рада ЄС у закордонних справах схвалила окреме рішення щодо України, яке містить низку важливих як для наших відносин, так і в цілому для майбутнього України положень.
За підсумками дискусії Європейський Союз безумовно підтримав мирний план Президента Петра Порошенка, який створює основу для поступової деескалації та врегулювання ситуації на сході України.
У цьому зв’язку сподіваємося, що Російська Федерація зверне увагу на одностайний заклик держав-членів ЄС щодо дієвої підтримки мирного плану Президента України, вжиття ефективних заходів для припинення незаконного переміщення бойовиків, зброї та обладнання на територію України, здійснення впливу на сепаратистів з метою припинення насильства, складання зброї та звільнення заручників, утримання від нарощування військової присутності біля українського кордону.
Свідченням рішучих намірів ЄС домогтися виконання мирного плану Президента України є готовність до подальшого розширення санкцій проти РФ у разі відсутності дієвих кроків Москви, спрямованих на деескалацію ситуації.
Ми вдячні за послідовну позицію ЄС щодо рішучого засудження та невизнання незаконної анексії Криму. Предметним підтвердженням цієї позиції стало прийняте за підсумками засідання рішення про заборону імпорту до ЄС товарів, вироблених у Криму, за винятком тих, чиє українське походження буде підтверджене уповноваженими органами України.
Безпрецедентно важливим є рішення Ради ЄС щодо започаткування Місії ЄС в Україні в рамках спільної політики безпеки і оборони, що сприятиме розбудові спроможностей України у здійсненні реформи сектору цивільної безпеки та верховенства права. Ми сподіваємося на швидке розгортання Місії ЄС, яка доповнить відповідні зусилля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що вже діє в Україні.
Ми також вітаємо рішення Ради про підтримку рекомендації Європейської Комісії про перехід України до виконання заключної фази Плану дій з візової лібералізації. Це рішення є важливим визнанням прогресу, досягнутого українською стороною останнім часом, на шляху наближення до запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС. У цьому контексті підтверджуємо відданість Уряду України ефективній роботі в рамках імплементаційної фази, якість якої буде оцінена Європейською Комісією вже восени ц.р.
***
Наступним важливим пунктом європейського турне Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна стало відвідання вчора Відня та його участь у Щорічній конференції ОБСЄ з огляду питань безпеки «Забезпечення безпеки та стабільності в регіоні ОБСЄ у світлі нещодавніх подій, що стосуються України».
У своєму виступі перед учасниками конференції Павло Клімкін приділив окрему увагу питанням грубого порушення принципів та зобов’язань ОБСЄ з боку Російської Федерації, що призвело до анексії АР Крим та Севастополя, а також до загострення ситуації на сході України.
Міністр ознайомив учасників зустрічі з кроками щодо реалізації мирного плану з врегулювання ситуації на сході України, запропонованого Президентом України Петром Порошенком, та наголосив на важливій ролі ОБСЄ, зокрема, через діяльність Спеціальної моніторингової місії в Україні, у сприянні процесу врегулювання.
Переважна кількість делегацій держав-членів ОБСЄ висловили повну підтримку мирному плану Президента України, зокрема, привітали важливий крок на шляху до його реалізації – одностороннє припинення застосування сили з боку українських силовиків.
Учасники засідання особливо підкреслили необхідність вжиття спільних заходів з метою звільнення заручників, які утримуються сепаратистськими групами, у тому числі восьми спостерігачів ОБСЄ.
Павло Клімкін провів у Відні зустріч у форматі Трійки ОБСЄ з Діючим головою ОБСЄ Дідьє Буркгальтером та Міністром закордонних справ Сербії Івіцем Дачичем, окремо зустрівся з Генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Дзанньєром.
***
Сьогодні розпочався візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до штаб-квартири НАТО у Брюсселі.
Міністр закордонних справ України взяв участь у засіданні Комісії Україна-НАТО (КУН) на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі під головуванням Генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена.
Учасники засідання обмінялися думками з актуальних питань розвитку політико-безпекової ситуації в Україні на тлі агресії з боку Російської Федерації. Вони також обговорили шляхи активізації співробітництва по лінії Україна-НАТО в умовах нового безпекового середовища з метою підтримки суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, а також відновлення обороноздатності та спроможностей її Збройних сил.
Павло Клімкін поінформував про заходи Президента та Уряду України, спрямовані на якнайшвидшу стабілізацію ситуації в нашій державі, передусім в її східних областях. У зв’язку з цим міністрів закордонних справ Альянсу було поінформовано про роботу Тристоронньої контактної групи, яка опрацьовує етапи реалізації Мирного плану Президента України.
Міністр наголосив на тому, що російська агресія становить виняткову небезпеку не тільки для України, але й для миру і безпеки всього євроатлантичного регіону, а тому протидія їй вимагає консолідованих міжнародних зусиль.
Він підтвердив намір України йти шляхом демократії та євроінтеграції, а також висловив зацікавленість у подальшій активній взаємодії нашої держави з НАТО в рамках особливого партнерства.
Союзники засвідчили повну підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, привітали демократичний характер президентських виборів і висловили сподівання, що обрання Президента стане потужним стабілізуючим фактором державного розвитку.
Вони також наголосили на рішучості і надалі надавати Україні сприяння в подоланні викликів, з якими стикається наша держава у внутрішньому розвитку та в питаннях забезпечення своєї безпеки, суверенітету та територіальної цілісності.
Крім того, Комісія Україна-НАТО обговорила прогрес у реалізації пакету заходів в рамках КУН щодо активізації військового, оборонного та практичного співробітництва для подальшої підтримки України, схвалений міністрами закордонних справ під час їх квітневої зустрічі в штаб-квартирі Альянсу. Сторони узгодили подальші спільні кроки, спрямовані на проведення інтенсивного політичного діалогу та активної практичної взаємодії на ближчу перспективу.
Міністр закордонних справ України висловив вдячність НАТО, її державам-членам та особисто Генсекретарю Альянсу за послідовну і тверду підтримку України та привітав ухвалені міністрами НАТО додаткові заходи для посилення підтримки України та розширення спектру взаємодії як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях.
По завершенні засідання КУН Міністр закордонних справ України провів прес-конференцію для представників вітчизняних та іноземних ЗМІ, акредитованих при штаб-квартирі Альянсу.
Також Міністр закордонних справ України також провів двосторонні зустрічі з Генеральним секретарем НАТО А.Ф.Расмуссеном та низкою керівників зовнішньополітичних відомств держав-членів та партнерів Альянсу.
Під час зустрічі з Андерсом- Фогом Расмуссеном було обговорено перші результати реалізації заходів на підтримку України в умовах агресії з боку РФ, що були узгоджені Міністрами закордонних справ Альянсу на початку квітня ц.р. Генеральний секретар НАТО також представив П.Клімкіну ухвалений союзниками перелік подальших практичних кроків, спрямованих на посилення обороноздатності нашої держави та розвиток її збройних сил і безпекового сектору. Крім того, було обговорено графік взаємодії на високому та найвищому рівні на найближчу перспективу.
П.Клімкін подякував А.Ф.Расмуссену за активну, відверту та послідовну підтримку Альянсом України, насамперед, у важкі часи агресії з боку РФ та засвідчив готовність української сторони до подальшої активної взаємодії з метою протидії традиційним та новим викликам безпеці на євроатлантичному просторі та поза його межами.
При цьому, було підтверджено спільне розуміння того, що нещодавні агресивні дії РФ щодо України є викликом безпеці не тільки нашої держави, але й усієї євроатлантичної спільноти.
***
Завтра 26 червня Президент України Петро Порошенко відвідає Страсбург з метою участі у Третій частині сесії Парламентської асамблеї Ради Європи 2014 року (23-27 червня 2014 р.). В ході візиту Президента України супроводжуватиме Міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Глава Держави звернеться з промовою до представників парламентів 47 держав-членів Ради Європи та відповість на їх запитання.
У ході візиту заплановані також зустрічі з керівництвом Ради Європи з метою обговорення шляхів підтримки з боку цієї організації плану реформ в Україні.
***
І у п’ятницю, 27 червня, нас очікує, мабуть найбільш важлива, без перебільшення, історична подія. Під час візиту Президента України Петра Порошенка до Брюсселя відбудеться підписання економічних та секторальних положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Це дозволить завершити процес укладення Угоди, розпочатий 21 березня ц.р. підписанням політичних положень цього документу.
У засіданні Європейської Ради візьмуть участь глави держав та урядів країн-членів ЄС, керівництво європейських інституцій, а також Президент України та Прем’єр-міністри Грузії та Молдови, які також підпишуть угоди про асоціацію.
В рамках заходу відбудеться низка двосторонніх зустрічей Президента України з очільниками інституцій ЄС та держав-членів. У ході засідання Європейської Ради, окрім ситуації в Україні, також обговорюватиметься низка питань внутрішнього розвитку та зовнішньої політики ЄС.
***
Загалом цей тиждень позначений безпрецедентною міжнародною активністю як з боку Президента України, так і української зовнішньополітичної служби. Україна, безумовно, сьогодні перебуває в центрі уваги міжнародного співтовариства. Особлива увага прикута до реалізації мирного плану Президента України і в цьому контексті нинішній тиждень має стати вирішальним.
Ще раз наголошую, що ми розраховуємо на невідкладні практичні кроки Росії на підтвердження заяв, зроблених російським керівництвом щодо позитивної оцінки рішення України про припинення застосування сили та підтримки конкретних положень Мирного плану.
Ми також звертаємося до світового співтовариства із наполегливим закликом вплинути на російське керівництво з метою змусити його припинити провокації, спрямовані на зрив Плану мирного врегулювання ситуації на сході України.
***
З інших важливих подій хотів би виділити чергове засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні, яке відбулося вчора в Нью-Йорку. Головними темами засідання були мирний план Президента України П.Порошенка та третя доповідь Моніторингової місії ООН з прав людини стосовно України.
З брифінгами виступили помічник Генерального секретаря ООН з політичних питань Тайє-Брук Зеріхун та помічник Генерального секретаря ООН з питань прав людини І.Шимонович. Виступили також представники держав-членів РБ ООН, Постійний представник України.
Обидва помічники Генсекретаря ООН та майже всі делегації держав-членів РБ ООН висловили підтримку мирному плану Президента України, зокрема відзначаючи рішення щодо припинення вогню. При цьому помічник Генсекретаря ООН Тайє-Брук Зеріхун наголосив, що план Президента України отримав підтримку всередині країні, в регіоні та за його межами.
І.Шимонович поінформував про численні жертви конфлікту, зокрема, в період з 15 квітня до 20 червня ц.р. на сході України було вбито 423 особи, зареєстровано 222 факти викрадення людей та їх насильницького утримання. Ним було підтверджено, що у Донецькій та Луганській областях спостерігається присутність збройних формувань у складі громадян РФ, зокрема вихідців з Чечні, інших районів Кавказького регіону та козаків, кількість яких дедалі збільшується.
Більшість делегацій, зокрема США, Велика Британія та Литва, наголошували на правомірності дій українського уряду, спрямованих на зміцнення кордону, та праві України застосовувати пропорційну силу з метою відновлення правопорядку на власній території. Вони також закликали РФ використати свій вплив на проросійські збройні групи та «припинити заплющувати очі» на незаконне проникнення бойовиків та зброї до України з території РФ.
Торкаючись питання прав людини, переважна більшість представників держав-членів РБ ООН констатувала, що факти погіршення ситуації у цій сфері є прямим наслідком збройного конфлікту на сході України та анексії Криму Росією. Наголошувалося на необхідності негайного та безумовного звільнення членів Моніторингової місії ОБСЄ, які протягом тривалого часу утримуються бойовиками.
Майже всі делегації, включаючи Китай, наголошували на важливості дотримання суверенітету та територіальної цілісності України.
Чергове (вісімнадцяте) засідання РБ ООН щодо України вкотре підтвердило ізольованість позиції РФ щодо ситуації довкола України, а також засвідчило підтримку мирного плану Президента України в рамках РБ ООН, що створює сприятливе міжнародне тло для його подальшої імплементації.