{video}http://youtu.be/FzL17qeVLho{/video}
Протягом останнього тижня ситуація на сході України зазнала кардинальних змін. Російська Федерація від прихованої війни перейшла до відкритого збройного вторгнення на територію України. За інформацію силових структур України на території України діє не менше чотирьох батальйонно-тактичних груп російських Збройних сил у районі Новосвітлівка-Новоганнівка-Красне, у районі Старобешеве-Новокатеринівка, у районі Кумачеве-Победа, у районі Щербак-Маркіне.
Ми розцінюємо це, як зухвалий акт агресії. У цій ситуації Україна вживатиме всіх заходів для реалізації свого невід’ємного права на самооборону, в тому числі відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Своїми зухвалими діями напередодні самітів ЄС та НАТО Росія продемонструвала зневагу до міжнародного права, кинула виклик усьому демократичному світу, фактично зруйнувавши сучасний світовий порядок.
В результаті введення регулярних частин російської армії в Україну склалася нова ситуація. Реально це означає новий крок в реалізації стратегії Кремля – війна без проголошення війни, розхитування України, гра на слабкостях Заходу.
Своїми діями Росія намагається дестабілізувати не лише Україну, але й весь регіон. Україна вже де-факто стала майданчиком зіткнення між Заходом і Сходом, на кону якого – майбутнє демократії і безпеки на європейському континенті.
Сьогодні Європа стоїть не перед тактичним, а перед фундаментальним, стратегічним викликом. Адже агресором є військова ядерна потуга, яка не зважає на цивілізовані загальновизнані норми, зухвало ігнорує міжнародне право.
В цих умовах Україна розраховує, що міжнародна демократична спільнота, насамперед НАТО, ЄС, стратегічні партнери України – нададуть нашій державі дієву допомогу для відсічі російській агресії.
Російські військові продовжують обстрілювати блокпости сил АТО, міста та цивільний транспорт.
Протягом 30 та 31 серпня зафіксовано обстріл позицій українських військових із застосуванням систем залпового вогню «Смерч», «Ураган» та протитанкових керованих ракет в районах населених пунктів Весела Гора, Городище, Макарове, Нижньобаранівка Луганської області, пуски по території України чотирьох ракет з районів населених пунктів Нижнемятякіне (РФ) та Красна Талівка (Луганська область), ракетно-артелерійський обстріл з району населеного пункту Безіменне Донецької області катерів Маріупольського загону морської охорони, які знаходилися на відстані три милі від берега, внаслідок чого один катер затонув, сім моряків отримали поранення, два моряки зникли безвісти.
Продовжуються фіксуватися вторгнення у повітряний простір України російських безпілотних літальних апаратів у районах населених пунктів Червоний Чабан Херсонської області, Роза Люксембург та Юганівка Луганської області.
Накопичується бронетехніка та артилерія збройних сил Російської Федерації на території Амвросіївського, Старобешівського районів у Донецькій області, Новоазовського району у Луганській області.
У зв’язку з цим МЗС України висловило черговий протест російській стороні. Зокрема, у відповідній ноті вказано, що застосування збройних сил Російської Федерації проти суверенітету, територіальної недоторканності та політичної незалежності України грубо порушує Статут ООН, норми та принципи міжнародного права. Агресія Російської Федерації проти України є тяжким злочином проти міжнародного миру та безпеки, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації та індивідуальну кримінальну відповідальність винних у його скоєнні осіб.
МЗС України виступило з вимогою до Російської Федерації негайно припинити протиправні діяння, зокрема, вторгнення збройних сил Росії, у тому числі важкої військової техніки, на територію України, здійснити виведення всіх російських військових підрозділів з території України, припинити регулярні обстріли, порушення повітряного простору та сухопутного кордону України з Росією, постачання зброї та військової техніки бойовикам-найманцям.
Україна також вимагає відвести підрозділи збройних сил Російської Федерації від українсько-російського державного кордону, забезпечити належний прикордонний режим на прилеглій до українсько-російського державного кордону території Російської Федерації, розслідувати усі злочини, здійснені з території Росії, про які вказувалось у цій та попередніх нотах, та покарати винних.
***
У зв’язку з ситуацією, яка склалася на сході України, Президентом України Петром Порошенком та міністерством закордонних справ вживаються заходи з метою використання усіх можливих міжнародних інструментів для надання консолідованої відсічі агресорові.
На виконання доручення Президента України МЗС звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму щодо проведення консультацій у зв’язку з прямою інтервенцією регулярних збройних сил Російської Федерації на територію України.
Це цілком виправданий і логічний крок України, спрямований на зміцнення міжнародних гарантій територіальної цілісності та суверенітету нашої держави в умовах агресії з боку Росії.
Росія ще на етапі введення своїх військ в Автономну Республіку Крим з подальшою його протиправною анексією на підставі сфабрикованого референдуму зухвало порушила не лише основоположні принципи міжнародного права і двосторонні угоди з Україною, але й положення Будапештського меморандуму.
Міжнародна спільнота підтримала позицію України із засудження дій Росії як в Криму, так і на Донбасі, що підтверджують позиції провідних міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ, Рада Європи, а також Європейського Союзу та окремих іноземних держав.
Натомість, Росія продемонструвала свою неготовність дати адекватну оцінку своїм діям та провести відвертий діалог щодо гарантій безпеки України в рамках Будапештського меморандума. 30 серпня ц.р. ми отримали офіційну ноту МЗС Російської Федерації, в якій зазначено, що Росія (і це попри наявні незаперечні докази її причетності до дестабілізації ситуації в Україні) не бачить підстав для проведення будь-яких консультацій з реалізації зазначеного Меморандуму.
При цьому в цій ж ноті стверджується, що Росія, мовляв, повною мірою виконує свої зобов’язання за Меморандумом про гарантії безпеки України.
Фактично, після того як 4 березня цього року Президент Росії Владімір Путін заявив, що Будапештський меморандум взагалі не поширюється на нову Українську державу, яка, за словами Путіна, виникла після революції, МЗС РФ вперше спростував таку позицію Путіна та підтвердив зобов’язання Росії перед Україною відповідно до Будапештського меморандуму.
Проблема в тому, що твердження російської сторони не відображають її реальних дій і намірів по відношенню до нашої держави та всього міжнародного співтовариства.
Ми розцінюємо відмову Росії від консультацій щодо Будапештського меморандуму, передусім, як черговий приклад ігнорування Росією своїх зобов’язань, а також ще одне підтвердження свідомо обраного керівництвом Росії курсу на руйнування сучасної системи міжнародного права.
Україна продовжить докладати зусиль з метою отримання додаткових гарантій безпеки та консолідації міжнародного співтовариства для протидії російській агресії.
***
Ситуація в Україні за нашою ініціативою протягом останніх днів стала предметом обговорення практично в усіх основних міжнародних організаціях.
30 серпня відбувся робочий візит Президента України Петра Порошенка до інституцій Європейського Союзу у Брюсселі, в ході якого Глава Української держави взяв участь у засіданні Європейської Ради. Той факт, що такі спільні засідання стали майже регулярними (це вже друга участь Глави Української держави у Саміті глав держав/урядів країн-членів ЄС протягом останніх двох місяців), свідчить про перехід відносин між Україною та ЄС у сучасних умовах на якісно новий рівень.
Крім того, Президент України виступив на саміті Європейської народної партії, провів низку двосторонніх зустрічей з лідерами інституцій ЄС (зокрема, з Президентом Європейської Ради Г.Ван Ромпеєм, Президентом Європейської Комісії Ж.М.Баррозу, обраним Президентом Європейської Комісії Ж.К.Юнкером, Президентом Європейського Парламенту М.Шульцем), а також главами держав/урядів ряду держав-членів Євросоюзу (ФРН, Польщі, Фінляндії, Італії, Великої Британії, Швеції, Нідерландів, Литви).
Ключовою темою зустрічей була ситуація на сході нашої держави в контексті агресії РФ, яка відбувається попри щирий намір України, ЄС та всієї світової спільноти налагодити конструктивний діалог з Президентом Росії. Враховуючи відсутність кроків назустріч з боку РФ, українська сторона закликала ЄС до подальших рішучих дій у контексті посилення санкцій проти Росії. Метою цих санкцій, на переконання української сторони, є не стільки завдання шкоди економіці РФ, скільки примушення російської сторони до відведення військ з території України та початку справжнього мирного діалогу, за який виступають як Україна, так і ЄС.
Проведені у Брюсселі переговори та участь Президента України у засіданні Європейської Ради засвідчили рішучу політичну підтримку нашої держави з боку Європейського Союзу. За підсумками засідання Європейської Ради ЄС визнав агресію Росії проти України, а також ухвалив рішення про необхідність посилення санкцій ЄС щодо РФ. Відповідні доручення були надані Єврокомісії.
Європейські лідери наголосили на необхідності негайного виконання Мирного плану Президента України, в т.ч. шляхом закриття кордону і припинення постачання зброї та бойовиків в Україну, звільнення усіх заручників та в’язнів, що незаконно утримуються на території РФ, а також наголосили на необхідності надання гуманітарної допомоги Україні з дотриманням вимог міжнародного гуманітарного права та поваги до суверенітету України.
У контексті надання фінансово-економічної підтримки Україні з боку ЄС Президент Європейської Комісії Ж.Баррозу підтвердив готовність ЄК перерахувати протягом ближчих місяців решту траншів загальним обсягом понад 1 млрд. євро. Крім того, було підтверджено можливість подальшої макрофінансової підтримки нашої держави з боку ЄС за умови обґрунтування такої необхідності з боку МВФ (програма обсягом до 1 млрд. євро).
В ході низки двосторонніх контактів Президента України значну увагу було приділено питанням розширення військово-технічного співробітництва України з державами-членами ЄС з метою підвищення боєздатності української армії, в т.ч. за рахунок отримання якісної нелетальної зброї. Переговори з лідерами держав-членів ЄС з цього питання продовжаться на саміті НАТО в Уельсі.
У контексті початку виконання Угоди про асоціацію Президент України підтвердив намір України ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС в середині вересня, що дозволить розпочати її тимчасове застосування з 1 листопада ц.р. Під час зустрічі з Президентом Європейського Парламенту М.Шульцем було домовлено про синхронну ратифікацію Угоди Європарламентом та Верховною Радою України.
***
28 серпня у зв’язку з фактом збройного вторгнення російських військ в Україну за дорученням керівництва нашої держави МЗС України забезпечено скликання екстреного відкритого засідання Ради Безпеки ООН.
Основу обговорення склав брифінг заступника Генерального секретаря ООН з політичних питань Джефрі Фелтмана, який наголосив, що ООН не може ігнорувати повідомлення про участь російських військових, зокрема, у захопленні Новоазовська. У разі підтвердження цього факту, вказане означатиме грубе порушення російською стороною відповідних положень міжнародного права.
Українська делегація повідомила про факти прямого вторгнення регулярних військ РФ на територію нашої країни, які ми розглядаємо як акт агресії.
Делегації-партнери України в РБ ООН, передусім США, Велика Британія, Австралія, Литва, а також Франція, Люксембург і Південна Корея, засудили російське вторгнення та підтримали суверенітет і територіальну цілісність України. Наголошувалося на категоричній вимозі до РФ зупинити збройну агресію проти України, вивести свої війська з її території, припинити направлення військової техніки для підтримки сепаратистських угруповань.
Засідання вкотре продемонструвало ізольованість позиції РФ у РБ ООН з «українського питання» та міцну підтримку нашої держави в Раді Безпеки.
***
28 серпня відбулося спеціальне засідання Постійної ради ОБСЄ, під час якого делегація України виголосила заяву «Триваюче порушення Російською Федерацією принципів і зобов’язань ОБСЄ та ситуація в Україні».
До відома делегацій держав-учасниць доведено інформацію про останній перебіг подій на сході України, зокрема в контексті вторгнення Росії на територію України. Делегація України заявила, що Україна вживатиме всіх заходів для реалізації свого невід’ємного права на самооборону та закликала міжнародну демократичну спільноту надати дієву допомогу для відсічі російської агресії.
Українська сторона також звернулася до Швейцарського головування в ОБСЄ з пропозицією скликати надзвичайне Міністерське засідання ОБСЄ.
Ключові сигнали, які прозвучали від делегацій країн-партнерів (зокрема, США, Канади та країн ЄС), засвідчили:
- відсутність будь-якої довіри до Росії на фоні її триваючої очевидної участі в дестабілізації ситуації на сході України шляхом підтримки терористичних організацій;
- посилення ізоляції Росії в рамках ОБСЄ через її агресивні дії по відношенню до України;
- визнання та засудження дій Росії на сході України як експансіоністських.
***
29 серпня на запит України відповідно до статті 15 Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО від 1997 року, в штаб-квартирі НАТО відбулося екстрене засідання Комісії Україна-НАТО. Засіданню КУН передувало екстрене засідання Північноатлантичної ради НАТО.
Під час засідання союзники одностайно визнали, що незаконні дії Російської Федерації є актом агресії проти України, висловили цьому рішучій протест, наголосили, що такі дії Кремля не залишаться без відповіді, насамперед, через посилення санкцій з боку США, ЄС, Канади та інших міжнародних партнерів.
НАТО рішуче закликало Росію вивести свої збройні сили з території України та відвести їх від кордону нашої держави у місця постійної дислокації, припинити підтримку терористів, що діють на Сході України, повернутися до рамок міжнародного права, зробити конкретні та контрольовані кроки для політичного розв’язання ситуації.
***
І, як ви знаєте, 4-5 вересня в Південному Уельсі відбудеться Саміт НАТО, в заходах якого візьме участь делегація України на чолі з Президентом України Петром Порошенком.
У центрі уваги саміту також перебуватиме питання агресії РФ проти України. Обговорюватиметься необхідність змін у стратегічних підходах НАТО до формування євроатлантичної системи безпеки, зміцнення її трансатлантичної складової.
Свої підходи до відновлення безпеки в Європі, оцінку позиції та ролі України в системі безпеки, а також визначення у цьому контексті модальностей подальшої розбудови взаємодії України з НАТО Президент України Петро Порошенко представить під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів.
Проведення єдиного під час Саміту засідання з окремою країною-партнером на найвищому рівні розглядається нами як чіткий сигнал на підтримку України, важливості її ролі на євроатлантичному просторі (нагадаю, попереднє засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів було проведено в рамках Саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році.)
МЗС України опрацьовує зі стороною НАТО проект Спільної заяви за підсумками цього засідання Комісії, в якій, в першу чергу, має відобразитися солідарність міжнародної спільноти з нашою країною, незмінність підтримки з боку НАТО суверенітету та територіальної цілісності України, права українського народу самостійно визначати своє власне майбутнє без зовнішнього втручання.
Окрім того, ми очікуємо на започаткування практичної взаємодії на низці напрямів консультативної та матеріально-технічної допомоги з боку НАТО нашій державі для посилення її обороноздатності. Зокрема йдеться про започаткування нових трастових фондів (удосконалення системи зв’язку та обміну інформацією в ЗС України відповідно до стандартів НАТО, перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців, логістика та стандартизація, кібер-захист). Обговорюватимуться питання розширення взаємодії з окремими державами-членами НАТО на двосторонній основі.
В НАТО започаткується нова платформа співробітництва з партнерами з метою досягнення максимальної взаємосумісності та спільних оборонних спроможностей. Україну запрошено до участі в Ініціативі операційної взаємосумісності НАТО. Участь у відповідному засіданні на рівні керівників оборонних відомств під час Саміту НАТО візьме Міністр оборони України.
Делегація України на чолі з Президентом України візьме також участь у засіданні з питань Афганістану, яке є підсумковим заходом найвищого рівня на фоні завершення місії Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Афганістані наприкінці 2014 р. Як відомо, український військовий персонал бере участь в МССБ з 2007 р. В ході цього заходу буде обговорено перебіг місії МССБ, її практичні результати, а також перспективи співпраці з Афганістаном після її завершення.
***
Вчора Україну з робочим візитом відвідали Міністр закордонних справ Королівства Норвегія Бьорге Бренде та Міністр у справах Європи Відар Хельгесен.
У ході візиту норвезькі міністри провели зустріч з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і були прийняті Віце-прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.
Під час зустрічі норвезька сторона заявила про свою повну підтримку санкцій ЄС проти РФ. Норвезькі високопосадовці повідомили про збільшення фінансової допомоги Україні з 45 до 150 млн. крон (до 25,5 млн. дол. США), а також окремий транш в 1 млн. дол. США як гуманітарної допомоги постраждалим від терористів. Конкретні напрями та сфери надання такої допомоги були предметом розмови у ВПМ В.Гройсмана. Обидві сторони домовилися зміцнювати консультації по лінії міністерств економіки (а також міністерств по лінії європейської інтеграції) для обміну досвідом взаємодії між країнами EFTА, ЄС та Україною.
***
Сьогодні в Україні з візитом перебуває Генеральний секретар Ради Європи Торбьйорн Ягланд. Відбулася його зустріч з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Також очікується, що сьогодні Торбйорн Ягланд буде прийнятий Президентом України Петром Порошенком.
Під час зустрічі з міністром закордонних справ Генеральний секретар наголосив, що причиною і першоджерелом загострення ситуації на сході України є грубе порушення Російською Федерацією як країною-членом Ради Європи її статутних обов’язків та зобов’язань. Тому Рада Європи буде уважно вивчати відповідність зобов’язань Росії її реальним діям.
Сторони також обговорили питання початку формування нового Плану дій Ради Європи щодо України на 2015-2017 роки, який покликаний допомогти нашій державі у втіленні реформ.
***
Сьогодні Міністр закордонних справ України Павло Клімкін надіслав листа Директору Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Майклу Лінку із запрошенням БДІПЛ ОБСЄ взяти участь у спостереженні за позачерговими парламентськими виборами в Україні.
За наявною інформацією, БДІПЛ ОБСЄ планує відрядити до України 80 довготермінових та 600 короткотермінових спостерігачів. Очікується, що спостережна місія розпочне свою роботу в Україні в середині вересня. Орієнтовно 25 вересня до країни прибудуть довготермінові спостерігачі. Короткотермінові спостерігачі прибудуть орієнтовно за тиждень до дня виборів.
***
28-29 серпня Посол з особливих доручень МЗС України Андрій Веселовський перебував у Республіці Молдова. Відбулися зустрічі зі Спецпредставником Голови ОБСЄ з придністровського врегулювання Радойко Богоєвичем та главою Місії ОБСЄ в РМ Майклом Скенланом, з главою Місії Євросоюзу в РМ Піркка Таппіолою, а також з прем’єр-міністром РМ Юрієм Лянке та віце-прем’єром з питань реінтеграції Євгеном Карповим.
Під час переговорів з представниками ОБСЄ, ЄС та уряду РМ були обговорені актуальні питання переговорного процесу з придністровського врегулювання у форматі «5+2», проведення чергового раунду переговорів у Відні 11-12 вересня, а також можливі заходи, спрямовані на активізацію контактів на вищому рівні між керівництвом РМ та Придністров’я.
Представників ОБСЄ було також поінформовано про завершення українською стороною опрацювання проекту регламенту функціонування молдовських шкіл з латинською графікою у Придністров’ї. Вказаний регламент після погодження з ОБСЄ надалі буде передано молдовській та придністровській сторонам в якості базового документу для подальшого обговорення та підписання.
В ході перебування у Придністровському регіоні Андрій Веселовський зустрівся з керівництвом Придністров’я, зокрема з Євгеном Шевчуком, Тетяною Турянською та Ніною Штанські.
За результатами зустрічей було наголошено на необхідності гармонізації економічної взаємодії двох берегів Дністра, а також на тому, що представники РМ та Придністров’я мають здійснювати кроки, які б спонукали сторони до конструктивних дій, інтенсифікації переговорного процесу та стабілізації ситуації в Зоні безпеки.
***
Україна вітає ізраїльсько-палестинську домовленість щодо припинення вогню, яка поклала край численним жертвам серед мирного населення і дала сторонам протистояння можливість віднайти дипломатичні шляхи врегулювання існуючих між ними проблем.
Ми закликаємо всі зацікавлені сторони докласти максимум зусиль з метою збереження тривалого перемир’я в інтересах усіх мирних мешканців Палестини та Ізраїлю, а також уникнення будь-яких дій, що могли б спровокувати нову ескалацію збройного протистояння.
Україна високо цінує зусилля єгипетської дипломатії, якій у складних умовах вдалося знайти точки дотику між позиціями сторін.
***
За інформацією Посольства України у Федеративній Республіці Нігерія, 14 серпня поблизу узбережжя Нігерії було здійснено піратський напад на судно «LAMNALCO MERLIN», внаслідок чого піратами викрадено двох членів екіпажу – громадян України.
Завдяки вжитим заходам 1 вересня українських моряків було звільнено та доставлено до м.Порт-Харкорт (штат Ріверс, Нігерія), де вони наразі проходять медичне обстеження і в подальшому будуть відправлені на Батьківщину.