16-17 вересня Президент України Петро Порошенко здійснив візит до Канади. Відбулися зустрічі Глави Української держави з Генерал-губернатором Канади Девідом Джонстоном та Прем’єр-міністром Стівеном Гарпером. Президент України виступив у Парламенті Канади на спільному засіданні Палати громад та Сенату, а також зустрівся з представниками української громади.
Основна увага під час зустрічей була приділена обговоренню питань, пов’язаних з врегулюванням ситуації на Сході України, забезпеченням подальшої підтримки Мирного плану Президента України та наданням допомоги нашій державі з метою протистояння російській агресії.
Петро Порошенко високо оцінив політичну підтримку Канади як на двосторонньому рівні, так і на міжнародній арені (зокрема, в рамках ООН, НАТО та «Групи семи»), а також фінансову та гуманітарну допомогу, спрямовану передусім на зміцнення обороноздатності нашої держави та здійснення демократичних і економічних реформ.
Оцінюючи основні підсумки візиту, слід наголосити на такому:
- офіційною Оттавою та всіма політичними силами Канади публічно продемонстровано підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, її євроінтеграційних прагнень та кроків керівництва нашої держави зі стабілізації ситуації на Донбасі;
- сторони дійшли згоди щодо необхідності забезпечення подальшого міжнародного тиску на РФ у контексті врегулювання кризи;
- завершено процедуру укладення Угоди про надання Урядом Канади кредиту Україні на суму 200 млн. кан. дол. для сприяння економічному та соціальному розвитку;
- оголошено про надання Оттавою додаткової гуманітарної допомоги на загальну суму 3 млн. кан. дол. для задоволення потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалих в результаті конфлікту;
- досягнуто домовленості щодо відновлення роботи над українсько-канадською Угодою про вільну торгівлю;
- окреслено перспективи двостороннього партнерства у військово-технічній, енергетичній, безпековій сферах і галузі високих технологій;
- відзначено прогрес у покращенні візового режиму для українських громадян.
***
17-18 вересня Президент України Петро Порошенко здійснив офіційний візит до Сполучених Штатів Америки. Програма візиту включала зустрічі Глави Української держави з Президентом США Б.Обамою, Віце-президентом США Дж.Байденом, Спікером Палати Представників Конгресу США Дж.Бейнером, Державним секретарем США Дж.Керрі, Міністром енергетики США Е.Монізом, а також виступ перед обома палатами Конгресу США.
У ході візиту досягнуто домовленості про:
- надання Україні додаткового пакету допомоги США на суму 53 млн. дол., з яких 46 млн. будуть спрямовані на зміцнення сектору безпеки і оборони нашої держави та 7 млн. надаються у якості гуманітарної допомоги;
- збереження курсу США на безумовну й активну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та надання нашій державі допомоги у справі протидії російській агресії у всіх площинах: військовій, політичний, економічній, енергетичній та інформаційній;
- подальше надання Сполученими Штатами широкої політичної, технічної та консультативної допомоги Україні у справі здійснення системних реформ у контексті європейської інтеграції;
- проведення ближчим часом візитів урядових делегацій США до Києва для оцінки потреб України у додатковій допомозі в енергетичній та фінансовій сферах.
Головними підсумками візиту ми вважаємо те, що:
- керівництво США повністю підтримало Мирний план Президента Петра Порошенка та послідовні кроки України з його виконання, зокрема у частині децентралізації та на основі законів, ухвалених напередодні у ВРУ;
- США й надалі готові бути лідером з мобілізації міжнародної підтримки України;
- Вашингтон налаштований посилювати, у координації з ЄС та іншими міжнародними партнерами, режим санкцій проти РФ у разі недотримання Москвою Мінських домовленостей та подальшої ескалації нею ситуації у східній Україні;
- керівництво Сполучених Штатів підтвердило незмінність позиції США щодо невизнання анексії Криму;
- Конгрес США, незважаючи на наближення парламентських виборів, продемонстрував готовність активно працювати над забезпеченням належної правової основи для надання Україні якомога ширшої допомоги у політичній, військовій та фінансовій сферах, свідченням чого стало, зокрема, одноголосне ухвалення Комітетом із закордонних відносин Сенату двопартійного проекту закону «Підтримка української свободи» (“Ukraine Freedom Support Act”).
Цей законопроект, зокрема, передбачає запровадження нових секторальних та адресних санкцій проти Росії та окремих російських компаній, надання Україні статусу основного партнера США – не члена НАТО, виділення нашій державі додаткової допомоги на загальну суму в 500 млн. дол. США (з яких 350 млн. - на постачання військової техніки, у т.ч. летальної дії, військові послуги та допомогу з навчання військового персоналу; 50 млн. – на вироблення короткострокового плану дій щодо допомоги з надзвичайними ситуаціями у сфері енергетики в Україні в умовах очікуваних труднощів у 2014-2015 рр. та фінансування відповідних рішень; 50 млн. – на зменшення залежності України від експорту енергоносіїв, у т.ч. підвищення енергоефективності та виробництва енергії; 20 млн. – на зміцнення громадянського суспільства в Україні, розвиток незалежних ЗМІ та боротьбу з корупцією), а також розробку плану міжнародної допомоги внутрішньо переміщеним особам в Україні. Документ чітко визначає, що політика США полягає у подальшій підтримці Уряду України з метою відновлення суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Після схвалення Комітету із закордонних справ документ передано на розгляд Сенату.
***
16 вересня розпочалася чергова 69-а сесія Генеральної Асамблеї ООН.
У період з 20 по 24 вересня у роботі сесії бере участь Міністр закордонних справ України Павло Клімкін. 22 вересня відбулася розширена прес-конференція Міністра для журналістського корпусу, акредитованого при ООН, під час якої Глава МЗС ознайомив представників провідних світових інформагентств та телеканалів з останніми тенденціями розвитку ситуації на сході України та окреслив основні пріоритети у роботі делегації України у ході 69-ї сесії Генсасамблеї ООН.
У цей же день Міністр виступив на Першій конференції ООН з питань корінних народів світу.
Протягом цих днів відбуваються зустрічі Глави зовнішньополітичного відомства України на міністерському рівні у дво- та багатосторонньому форматах.
***
Як ви знаєте, 17 вересня Комітет міністрів Ради Європи розглянув ситуацію в Україні, зокрема, в контексті військової агресії Російської Федерації проти нашої держави, і за підсумками тривалої дискусії прийняв всім відоме рішення.
Безперечно, головним сигналом рішення став заклик Ради Європи до Російської Федерації вивести всі свої війська з території України, включаючи незаконно окуповану територію Автономної Республіки Крим, та утриматись від будь-якої подальшої військової інтервенції в Україну. Таким чином Рада Європи офіційно визнала факт наявності російських збройних сил на території України. Крім того, російську сторону було закликано відмовитись від постачань зброї та військової техніки сторонам конфлікту та встановлення контролю за кордоном для уникнення незаконного постачання такого обладнання.
У зв’язку з цим ми здивовані і розчаровані реакцію на це рішення офіційного представника МЗС Росії, який назвав його «нікчемним» . Замість того, щоб забезпечити виконання цього рішення і привести власну політику щодо України у відповідність до визнаних стандартів поведінки держав на міжнародній арені, Москва вдалась до огульної критики та штучних спроб поставити під сумнів компетенцію цієї поважної європейської інституції. Називаючи «нікчемним» рішення керівного органу Ради Європи, Росія, будучи членом цієї організації, демонструє зневагу до Ради Європи та демократичних процедур ухвалення нею своїх рішень.
***
19 та 20 вересня 2014 року російська сторона, свідомо порушивши міжнародні правила, національне законодавство України та досягнуті раніше домовленості, без згоди української сторони здійснила незаконне переміщення з території Російської Федерації через державний кордон на територію України колони вантажних автомобілів під приводом доставки т.зв. гуманітарної допомоги.
Цей вантаж нібито призначався мирному населенню, постраждалому внаслідок терористичної діяльності незаконних озброєних формувань у Донецькій та Луганській областях України.
При цьому, офіційна Москва ігнорувала здійснення компетентними органами України необхідних процедур з прикордонного та митного контролю вантажу, заявленого як гуманітарна допомога.
Так званий «гуманітарний конвой» прослідував без погодження з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) та без супроводження його представниками.
Російська сторона недотрималася заявленої у ноті МЗС РФ від 17 вересня 2014 року позиції щодо доставки цього гуманітарного вантажу на територію України за згодою та сприяння української сторони, із завчасним повідомленням про точний час перетину кордону.
Крім того, відбулася, також в односторонньому порядку та без пояснень, зміна запропонованого пункту перетину кордону «Донецьк» у Ростовській області на «Матвєєв Курган».
Українська сторона розглядає такі дії як провокацію та свідому спробу приховати, що саме було незаконно перевезено колоною російських камазів з посиленою охороною військовими підрозділами на територію України.
Наголошуємо, що Російська Федерація вкотре порушила чинне законодавство України, норми міжнародного права та раніше досягнуті домовленості про порядок переміщення російської гуманітарної допомоги через державний кордон України.
Міністерство закордонних справ України надіслало до МЗС РФ офіційну ноту, в якій висловило рішучий протест у зв’язку з черговим вчиненням російською стороною неправомірних міжнародно-правових діянь стосовно України, грубим порушенням територіальної цілісності та суверенітету України, принципів недоторканості кордонів та добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
Чекаємо від російської сторони детальних пояснень.
***
Російська влада продовжує репресії проти кримських татар. Це підтверджується цілою низкою фактів.
Росія висловила письмовий протест у зв’язку з участю Меджлісу кримськотатарського народу у світовій конференції з питань корінних народів, яка цими днями відбувається у Нью-Йорку. Завдяки зусиллям українських дипломатів Секретаріат ООН відхилив цей демарш російської сторони. У самій же АРК у кримських татар, які планували взяти участь у конференції, просто відбирали паспорти.
Нещодавно проголошений В.Путіним т.зв. глава Криму Сергій Аксьонов заборонив кримським татарам проводити мітинги.
16 вересня в Сімферополі будівлю Меджлісу кримськотатарського народу оточили автоматники, там пройшов обшук. Під час обшуку було вилучено протоколи деяких засідань Меджлісу, кілька релігійних книг, комп'ютерну техніку, а також особисті речі народного депутата України Мустафи Джемілєва.
Наступного дня представники ФСБ і судові пристави опечатали будівлю Меджлісу, виселили його працівників і представників кримськотатарських організацій та мас-медіа.
У Криму складають списки представників місцевих меджлісів кримських татар, яких хочуть ліквідувати, а також списки забороненої літератури. Тривають масові обшуки в будинках і навчальних закладах кримських мусульман.
Так званий прокурор Криму Поклонська публічно погрожує депортацією тим, хто не згоден з окупацією півострова.
Всі ці факти яскраво підтверджують ненависть і шовіністичну політику, яку Російська Федерація здійснює стосовно кримськотатарського народу від початку збройної окупації та анексії Криму. Над кримськими татарами нависла реальна небезпека розправи. Це ж стосується й українців, які не згодні з окупацією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь.
МЗС України вкотре закликає міжнародне співтовариство та всі світові правозахисні організації засудити дії Російської Федерації, виявити одностайну солідарність та вжити заходів, щоб зупинити наступ Росії на права та свободи людини, основоположні норми та принципи міжнародного права.
***
У зв’язку з останніми суперечливими коментарями, які з’являються у вітчизняних та російських ЗМІ, в тому числі заявами окремих російських посадовців, хотів би зробити деякі роз’яснення щодо процедури тимчасового застосування ратифікованої минулого тижня Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Відповідно до прикінцевих положень Угоди тимчасове застосування розпочнеться з першого дня другого місяця після передачі сторонами до депозитарію – Генерального секретаріату Ради ЄС – відповідних документів про завершення необхідних внутрішніх процедур. У разі виконання цих умов до кінця вересня тимчасове застосування розпочнеться з 1 листопада 2014 р.
При цьому сторона ЄС самостійно визначатиме обсяг тимчасового застосування рішенням Ради ЄС та інформуватиме про цей обсяг українську сторону, оскільки це питання безпосередньо пов’язано з існуючим розподілом компетенції між європейськими інституціями та державами-членами ЄС.
Як очікується, обсягом тимчасового застосування будуть охоплені окремі статті/глави розділів «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та галузеве співробітництво», «Фінансове співробітництво», «Інституційні, загальні та прикінцеві положення».
Українська сторона виходить з розуміння, що домовленості від 12 вересня ц.р., досягнуті у Брюсселі за результатами міністерської зустрічі у форматі Україна-ЄС-РФ щодо відтермінування виконання торгівельної частини Угоди, будуть враховані стороною ЄС при підготовці відповідного рішення Ради ЄС.
Таким чином, українська сторона жодним чином не впливає на визначення обсягів тимчасового застосування Угоди про асоціацію і не має правових підстав для схвалення відповідних нормативно-правових актів з цього питання. Разом з тим, визначений стороною ЄС обсяг тимчасового застосування враховуватиметься українською стороною під час підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на підтримку процесу імплементації цієї Угоди. Так, зокрема, навіть до отримання офіційного повідомлення від сторони ЄС про обмеження обсягу тимчасового застосування, ми, тим не менше, модифікували План заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014-2017 роки.
Тому, розраховуємо, що і російська сторона, у свою чергу, також буде чітко дотримуватися тристоронніх домовленостей, зокрема, стосовно збереження чинного торговельного режиму, як це передбачено Договором СНД про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 р.
У зв’язку з цим, ми із розчаруванням сприйняли повідомлення про підписання Прем’єр-міністром Російської Федерації постанови про запровадження ввізних мит на українські товари у випадку імплементації Україною положень Угоди про асоціацію в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Цей крок додатково підтвердив необхідність зміцнення взаємної довіри між сторонами щодо готовності дотримуватись міжнародних зобов’язань.
Пропонуємо російській стороні замість того, щоб витрачати час та ресурси на моніторинг процесу адаптації українського законодавства до права ЄС, зосередитися на вирішенні існуючих двосторонніх питань, зокрема, що стосується скасування обмежувальних заходів щодо імпорту з України, які були запроваджені Російською Федерацією протягом останніх місяців. Такий підхід повною мірою відповідав би духу досягнутих в Брюсселі домовленостей.
Українська сторона готова продовжувати конструктивний діалог, у т.ч. у форматі Україна-ЄС-РФ, з метою пошуку шляхів мінімізації можливих ризиків та максимального використання потенціалу від майбутньої імплементації торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для українсько-російських торговельних відносин.
***
22-23 вересня у приміщенні Дипломатичної академії України проходять заходи в рамках головування України в Енергетичному Співтоваристві. 22 вересня відбулося засідання Постійної робочої групи високого рівня держав-учасниць Енергетичного Співтовариства, а сьогодні проходить засідання Ради міністрів енергетики держав-учасниць Енергетичного Співтовариства.
Делегацію України на засіданні очолює Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан.
На порядок денний засідання винесено питання зміцнення енергетичної безпеки Європи, зокрема, проведення «стрес-тестів» газотранспортних систем країн ЄС у випадку припинення газопостачання з РФ у зимовий період, імплементація державами-учасницями Енергетичного Співтовариства «Третього енергетичного пакету» законодавства ЄС, заходи з модернізації газотранспортної інфраструктури. Очікується, що в ході обговорення також буде порушено питання правомірності реалізації проекту «Південний потік».
***
20-21 вересня у майже 30-ти країнах світу відбувся «Марш миру» на підтримку Української держави.
Головною метою учасників акції по всьому світу було донесення до керівництва Росії вимоги щодо припинення військової агресії по відношенню до України, розпалювання міжетнічної ворожнечі та підтримки терористичних бандформувань на території України.
Окремо хотіли б висловити слова вдячності за підтримку учасникам акцій в Росії, які пройшли і в Москві, і в Санкт-Петербурзі, і в Ростові-на-Дону, і низці інших міст. Незважаючи на обставини, які складаються в РФ, ми вчергове пересвідчились у тому, що серед громадян Росії чимало наших справжніх друзів, які щиро бажають жити у мирі та злагоді з незалежною і заможною Україною.
Прості громадяни Російської Федерації, які вийшли на центральні площі російських міст показали всьому світу, керівництву РФ, що вони з українським народом і проти війни та агресії, які нав’язуються Кремлем.
***
Україна вітає затвердження 22 вересня ц.р. парламентом Держави Лівія нового складу уряду на чолі з Прем’єр-міністром А.Аль-Тінні.
Покладаємо надію, що діяльність нового уряду Лівії сприятиме припиненню військових дій та стабілізації ситуації в країні, вирішенню проблем у сфері безпеки, розбудові збройних сил, створенню ефективних правоохоронних органів, здійсненню комплексу державотворчих реформ.
Ми сподіваємося, що новопризначеному уряду вдасться ефективно вирішувати ці завдання, реалізація яких в умовах післяреволюційного перехідного періоду вимагає цілеспрямованості та рішучості.
***
29 вересня - 3 жовтня у Страсбурзі відбудеться четверта частина сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи 2014 року, в якій візьмуть участь народні депутати України – члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПА РЄ.
В рамках сесії, серед іншого, будуть проведені дебати на тему «Криза в Україні».
***
16-29 вересня Спеціальний доповідач Ради ООН з прав людини з питань прав внутрішньо переміщених осіб Чалока Беяні відвідує Україну в рамках здійснення свого мандату. Мета візиту – ознайомитися зі становищем внутрішньо переміщених осіб, побувати в місцях їх розселення, провести зустрічі з представниками відповідних органів державної влади, громадянського суспільства, а також з іншими причетними зацікавленими сторонами з метою вивчення ситуації на місцях.
У ході поїздки в Україну Ч.Беяні відвідає Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одесу, Харків, Херсон, а також Слов‘янськ і Червоний Лиман.
***
У Женеві триває 27-а сесія Ради ООН з прав людини (РПЛ). Делегація України бере участь в роботі цього органу як спостерігач. Протягом минулого тижня Рада затвердила підсумки Універсального періодичного огляду низки країн, що відбувся у квітні-травні ц.р., а також провела панельну дискусію щодо ролі превенції у заохоченні та захисті прав людини, організовану на виконання ініційованої Україною резолюції РПЛ 24/16.
Окрім урядової делегації, в ряді засідань 27-ї сесії РПЛ передбачена участь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, а також низки українських неурядових організацій.
Головною для нас подією стане розгляд сьогодні у другій половині дня Доповіді Верховного комісара ООН з прав людини про становище у галузі прав людини в Україні на виконання відповідної резолюції 26-ї сесії РПЛ.
Робота сесії триватиме до 26 вересня.