24-25 вересня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк здійснив робочий візит до Нью-Йорка на чолі делегації України на загальнополітичній дискусії 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
У Нью-Йорку Глава Уряду провів двосторонні зустрічі з Генеральним секретарем ООН, президентами Болгарії та Латвії, прем’єр-міністрами Великої Британії, Малайзії та Румунії, міністрами закордонних справ Литви та Швеції, Помічником Держсекретаря США та Президентом Міжнародного Комітету Червоного Хреста, зустрівся з представниками ділових та інвестиційних кіл США, представниками української діаспори, виступив у Раді зовнішніх зносин.
Ключовим елементом візиту став виступ Арсенія Яценюка 24 вересня з трибуни ГА ООН у день відкриття загальних дебатів.
19-24 вересня в Нью-Йорку з метою участі в заходах у рамках 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН з робочим візитом також перебував Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Міністр провів понад тридцять двосторонніх зустрічей та переговорів у різних форматах з міжнародними партнерами України: главами і чільними представниками делегацій Австралії, Австрії, Антигуа і Барбуда, Багамських островів, Барбадосу, Болгарії, Болівії, В’єтнаму, Греції, Грузії, Данії, Замбії, Ірану, Італії, Камбоджі, Коморських островів, Коста-Рики, Люксембургу, Малаві, Марокко, Молдови, М’янми, Нігерії, ОАЕ, Палестини, ПАР, Португалії, Сент-Кітс і Невіс, Сербії, Сінгапуру, Словенії, Суринаму, США, Туреччини, Туркменістану, ФРН, Чехії, Швейцарії, а також з Генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Дзанньєром, Головою Асамблеї держав-учасниць Римського статуту Тіною Інтельманн, Генеральним секретарем Ради співробітництва арабських держав Перської затоки Абдуллатіфом Аль-Заяні, співголовою Комітету з європейських справ Сенату США сенатором Роном Джонсоном та президентом неурядової організації Глобальна ініціатива Клінтона Хіларі Клінтон.
Важливою подією стала участь Міністра 22 вересня у Першій світовій конференції з питань корінних народів. У своєму виступі він наголосив на неприпустимості репресій кримськотатарського населення на території тимчасово окупованої РФ Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, поінформував учасників Конференції про заходи, яких уживає Уряд України з метою захисту прав та інтересів кримських татар як корінного народу Криму в контексті виконання зобов'язань, узятих на себе Україною відповідно до Декларації ООН з прав корінних народів.
23 вересня в рамках Саміту з питань клімату було розповсюджено заяву Міністра, в якій було підтверджено відданість нашої держави міжнародним зусиллям у цій галузі та наголошено, що в Україні успішно діє план дій з підтримки ініціатив світової спільноти зі зменшення викидів антропогенного газу в атмосферу з метою обмеження небезпечного підвищення глобальної температури.
Важливим кроком на шляху до впровадження на міжнародному рівні високих стандартів у сфері торгівлі озброєннями та зменшення ризиків потрапляння зброї у нелегальний обіг стало підписання Міністром 23 вересня від імені Уряду України Договору про торгівлю озброєннями.
У спільному форматі з міністрами закордонних справ Грузії та Молдови Павло Клімкін зустрівся із заступником Держсекретаря США Вільямом Бернсом, помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд та помічником Держсекретаря США Томом Маліновскі. Під час заходу було обговорено широке коло питань Східного партнерства та ситуацію в Україні в умовах військової агресії проти неї з боку Росії.
***
Як ви знаєте, українська сторона передала до депозитарія – Генерального секретаріату Ради ЄС – ратифікаційну грамоту щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тим самим Україною завершено всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою.
29 вересня Рада ЄС ухвалила рішення щодо обсягів тимчасового застосування Угоди і відтермінування до 2016 року тимчасового застосування Угоди в частині ЗВТ. Це повністю відповідає тристороннім міністерським домовленостям Україна-ЄС-РФ від 12 вересня ц.р.
Таким чином, це відкриває шлях до початку тимчасового застосування Угоди з 1 листопада ц.р практично в повному обсязі, крім розділу 4, а саме ЗВТ, зокрема, застосовуватися будуть такі розділи як «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та галузеве співробітництво», «Фінансове співробітництво», «Інституційні, загальні та прикінцеві положення». Хоча суто формально застосування розділу 4 переноситься, фактично для України він продовжує діяти – тарифні пропозиції для наших товарів обнуляються, в той час як для європейських – зберігаються. Це сприятиме стабілізації української економіки у цей непростий період та збільшенню надходжень до бюджету.
Прийняття рішення Ради ЄС фактично завершує процес імплементації тристоронніх брюссельських домовленостей від 12 вересня. Прийняття жодних інших рішень щодо цього українською стороною не передбачається. Крім того, ці домовленості не передбачають внесення будь-яких змін до тексту Угоди про асоціацію. Угода ратифікована і буде діяти в тому вигляді, в якому була підписана, без жодних змін і вилучень.
Важливим політичним сигналом стало також схвалення спільної заяви Ради ЄС та Європейської Комісії, в якій чітко відображена позиція ЄС стосовно подальших кроків з імплементації Угоди про асоціацію. Українська сторона повністю підтримує ці підходи.
Очікуємо, що і російська сторона, у свою чергу, також буде чітко дотримуватися тристоронніх домовленостей, зокрема стосовно збереження чинного торговельного режиму, як це передбачено Договором СНД про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 р.
Слід також зазначити, що уряд вже почав реалізацію Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію. Так, зокрема, відповідно до розпорядження КМУ, профільні міністерства мають до 1 листопада розробити відомчі плани з імплементації відповідних директив ЄС, перелік яких міститься в додатках до Угоди про асоціацію.
Триває ратифікація Угоди про асоціацію державами-членами ЄС. На сьогодні Угоду ратифікували Румунія, Латвія, Литва, Болгарія, Мальта та Словаччина. Розраховуємо, що решта держав-членів ратифікують документ до кінця наступного року з тим, щоб разом із ЗВТ Угода запрацювала з 2016 року в повному обсязі.
***
15-26 вересня в Україні працювали експертні місії для оцінки прогресу України в імплементації критеріїв першого та другого блоків другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму.
Зокрема, на цьому етапі європейські експерти оцінювали готовність України до запровадження біометричних проїзних документів, стан управління державним кордоном України, ефективність управління міграцією та державної політики у сфері притулку.
Сторона ЄС підтвердила готовність запровадити безвізовий режим поїздок громадян України після виконання вимог Плану дій. Результати роботи місій свідчать про значний прогрес України в імплементації відповідних критеріїв.
Власне саме направлення зазначених експертних місій у сучасних умовах розглядається Україною в якості дієвої підтримки Європейським Союзом зусиль, які вживаються нашою державою у сфері європейської інтеграції.
Очікуємо, що експертні місії за блоком 3 (забезпечення громадського порядку та безпеки) та блоком 4 (забезпечення основоположних прав і свобод людини) прибудуть до України вже найближчим часом – у листопаді-грудні. За результатами місій Європейською Комісією буде підготовлено Доповідь про стан виконання Україною другої фази Плану дій.
В разі, якщо зусилля України по виконанню усіх критеріїв другої фази Плану дій будуть визнані успішними, Європейська Комісія має представити на розгляд Ради ЄС та Європейського Парламенту законодавчу пропозицію про вилучення України з переліку держав з візовим режимом в’їзду та включення нашої держави до переліку країн, громадяни яких не потребують віз для короткострокових (до 90 днів) поїздок до держав-учасниць Шенгенської угоди.
Також у цьому зв’язку хотів би звернути увагу на те, що 23 вересня Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 486 «Про затвердження технічного опису та зразка бланка службового паспорта України з безконтактним електронним носієм» та постанову № 487 «Про затвердження технічного опису та зразка бланка дипломатичного паспорта України з безконтактним електронним носієм».
Ці постанови розроблено в рамках реалізації Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», на виконання Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, з метою створення правових підстав для запровадження оформлення службових та дипломатичних паспортів України з безконтактним електронним носієм.
***
Україна продовжує взаємодію з Спеціальною Моніторинговою Місією ОБСЄ з метою забезпечення ефективного моніторингу нею режиму припинення вогню на сході України, за результатами Мінських домовленостей.
На даному етапі Місія вивчає шляхи надання сприяння зі свого боку для ефективного виконання домовленостей про невикористання зброї в Донецькій та Луганській областях.
Представники Місії відслідковують контакти між українськими та російськими військовими в рамках Центру контролю та координації питань щодо припинення вогню.
28 та 30 вересня в Україну прибуло 25 нових членів СММ ОБСЄ, які після проходження тренінгу в Києві відбудуть наприкінці тижня до Луганської та Донецької областей, де приєднаються до 78 членів Місії, котрі вже працюють в регіоні.
Для забезпечення роботи моніторингової місії ближчим часом очікується надходження з Австрії до України перших безпілотних апаратів для СММ ОБСЄ.
***
Як виклик цивілізованому світу ми розцінюємо прийняте 29 вересня Лефортовським районним судом м. Москва рішення про продовження терміну тримання під вартою громадянина України Олега Сенцова, якого було затримано на території АР Крим, до 11 січня 2015 року. При цьому, з часу незаконного затримання окупаційною владою Олега Сенцова та інших громадян України на території Автономної Республіки Крим і їх вивезення до Москви, російськими компетентними органами, незважаючи на численні та постійні звернення МЗС і Посольства України в РФ, так і не було надано дозволу на відвідання затриманих українським консулом. Ми маємо справу з кричущим порушенням Росією міжнародних на двосторонніх конвенцій, які прямо зобов’язують її негайно забезпечити доступ дипломатів до затриманих.
МЗС України висловлює рішучий протест у зв’язку з діями російської влади, яка, використовуючи надумані звинувачення, готує показову розправу над громадянами України – мешканцями Криму, котрі не мають наміру миритися з окупацією. Особливим цинізмом у цій ситуації є те, що влада Росії, попри неодноразові протести і заперечення самого Олега Сенцова, не визнає його громадянином України, натомість наполягаючи на його російському громадянстві, згоду на прийняття якого він ніколи не давав. Тим самим Росія намагається позбавити Олега Сенцова захисту Української держави і залишити його сам на сам з «ручним» російським правосуддям.
Крім того, як ви знаєте, 22 вересня з Воронежа до Москви була етапована Надія Савченко. На даний час вона утримується в СІЗО № 6 м.Москва.
24 вересня до МЗС було викликано представника Посольства РФ в Україні та вручено ноту, в якій висловлено рішучий протест у зв’язку з такими діями правоохоронних органів Російської Федерації, а також рішенням органів Слідчого комітету РФ про направлення громадянки України на примусову психіатричну стаціонарну експертизу.
26 вересня у Басманному районному суді м.Москва відбулося судове засідання щодо розгляду поданої адвокатами Н.Савченко скарги на постанову слідства про направлення українки на стаціонарну психіатрічну експертизу. Н.Савченко не була доставлена до суду з СІЗО. На клопотання слідства суд прийняв рішення про закритий розгляд справи та не допустив до зали засідань консульського співробітника Посольства України в РФ.
26 вересня МЗС України направлено ноту на адресу МЗС РФ у зв’язку із рішенням російського суду про проведення закритих засідань та вимогою забезпечити присутність представника Посольства України в РФ під час розгляду справи Н.Савченко.
Спроби Росії приховати як від громадськості, так і від українських дипломатів хід судових процесів як щодо Олега Сенцова, так і щодо Надії Савченко дають додаткові підстави сумніватися в наявності будь-яких доказів їх вини і взагалі у можливості справедливого розгляду цих справ.
У зв’язку з цим хотів би наголосити, що Росія марно сподівається на те, що їй вдасться «підкилимно», як це прийнято в російських судах, розправитися в українськими громадянами. Питання Олега Сенцова, Надії Савченко, як і інших українських політв’язнів в Росії, продовжуватиме звучати на всіх міжнародних майданчиках і форумах, в усіх міжнародних організаціях. Україна докладе усіх зусиль, щоб повернути наших громадян на батьківщину.
Ми закликаємо увесь демократичний світ посилити тиск на Росію з тим, щоб змусити її поважати міжнародне право і права людини і вимагаємо від Росії невідкладно звільнити всіх незаконно утримуванних нею громадян України.
***
Хотів би звернути увагу на те, що поширювана російськими офіційними представниками і ЗМІ інформація про нібито причетність українських військових до знайдених масових захоронень на Донбасі є черговою голослівною провокацією російських властей.
З усією відповідальністю вкотре заявляємо, що українські сили АТО ніколи не воювали і не воюють проти мирного населення. Головна мета підрозділів ЗС, Нацгвардії та територіальної оборони навпаки захистити мирних громадян від свавілля терористів з так званих «ДНР» і «ЛНР».
Це вже не перший випадок маніпуляцій з боку російської пропагандистської машини. Очевидно, в такий спосіб російська сторона прагне відвернути увагу світового співтовариства від реальної ситуації на місцях. А вона полягає в тому, що Росія та контрольовані нею терористи так і не виконали взяті на себе зобов’язання: досі не виведені з території України всі підрозділи російських військ та найманців, продовжується безперешкодне проникнення на територію України зброї, військової техніки та особового складу з Росії, не припиняються обстріли позицій сил АТО попри оголошений режим припинення вогню.
При цьому Росія жодного разу не засудила випадки масових розправ над мирними жителями з боку терористів, попри існування конкретних доказів і свідчень про масові захоронення жертв терористів в Слов’янську та інших звільнених від них містах.
Вкотре наголошуємо на тому, що всі випадки масових поховань повинні бути і будуть усебічно розслідувані, щойно ми отримаємо безперешкодний доступ до місць їх виявлення. Розслідування повинні бути об’єктивними, прозорими та неупередженими. Україна відкрита до співпраці з цього питання з нашими міжнародними партнерами, в тому числі з ОБСЄ.
***
До речі, ми звернули увагу на відповідь заступника Міністра оборони Росія Ніколая Панкова, копія якої з’явилася в мережі, на запит депутата Державної думи РФ Дмитра Гудкова. У запиті російський депутат задав керівнику оборонного відомства кілька дуже чітких запитань, які сьогодні хвилюють російську громадськість, зокрема, чи справді російські військовослужбовці беруть участь в операціях по той бік російсько-українського кордону.
Заступник Міністра оборони Росії не дав конкретної відповіді практично на жодне з поставлених запитань, що, в принципі, нас не здивувало. Сигналом, який справді заслуговує на увагу, є те, що він не став прямо заперечувати участь російських військовослужбовців в бойових діях на Донбасі, обмежившись відомою мантрою про те, що «Російська Федерація не є стороною конфлікту».
Важко сказати, що російські чиновники вкладають у цю формулу, але, як свідчать факти, те, що Росія не вважає себе стороною конфлікту, не заважає їй посилати тисячі військовослужбовців регулярних частин Збройних сил воювати на сході України. Очевидно, кількість загиблих російських військових та наростаюче у зв’язку з цим обурення громадськості, таки змушують заступника міністра оборони уникати однозначності у заявах, залишаючи, як то кажуть, поле для маневру. Мабуть, він розуміє, що навіть в умовах тотальної зачистки ЗМІ, погроз і репресій проти опозиції повністю приховати ці злочини не вдасться, а тому рано чи пізно, під тиском, фактів доведеться визнати, як це було, до речі, в Криму, безпосередню участь російських військових у військових діях на Донбасі і понести за це відповідальність.
***
Сьогодні з візитом в Україні перебуває Віце-прем’єр-міністр Республіки Молдова з питань реінтеграції Еуджен Карпов.
Вже відбулася його зустріч з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, в ході якої було обговорено подальший розвиток співпраці з вирішення актуальних питань двостороннього співробітництва, а також взаємодії України та Молдови в сфері регіональної безпеки. Сторони висловили задоволення ходом демаркації спільного кордону.
Окрема увага була приділена активізації практичної співпраці в контексті протистояння новим викликам та загрозам. Зокрема, було обговорено ситуацію в регіоні, а також стан і перспективи переговорного процесу з придністровського врегулювання у форматі «5+2».
***
26-27 вересня відбувся візит в Україну Міністра торгівлі США Пенні Пріцкер. Зокрема, вона була прийнята Президентом України Петром Порошенком та Прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Пенні Пріцкер також зустрілась з керівниками американських компаній в Україні.
Під час переговорів була підтверджена готовність США до подальшої підтримки України, розглянуті питання стабілізації фінансової ситуації в нашій державі, перспективи залучення американських інвестицій, зокрема в галузі енергетики та сільського господарства, а також взаємодія в питаннях захисту прав інтелектуальної власності, дерегуляції та податкової реформи.
***
22-26 вересня у Відні за участю представників 162 держав відбулося засідання основного керівного органу Міжнародного агентства з атомної енергії – 58-а сесія Генеральної конференції МАГАТЕ.
Україна була представлена делегацією на чолі з Головою Державної інспекції ядерного регулювання України Сергієм Божком за участю представників профільних міністерств та відомств, Секретаріату КМУ, Постпредства України при міжнародних організаціях у Відні.
Виступаючи 23 вересня на пленарному засіданні Генконференції глава делегації України підтвердив неухильне виконання нашою державою зобов’язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
У зв’язку з агресією Російської Федерації проти України та тимчасовою окупацією частини території України – АРК та м. Севастополь, основний наголос делегації України зроблено на необхідності продовження застосування Агентством гарантій до всього ядерного матеріалу та ядерних установок в Україні у відповідності до Статуту МАГАТЕ та норм міжнародного права, виходячи з того, що Крим є невід’ємною частиною України.
У рамках вищого органу Агентства було публічно викрито та засуджено спроби Росії використати механізми МАГАТЕ для встановлення та легітимації, всупереч нормам міжнародного права, одностороннього контролю Москви над ядерними об’єктами України у Криму.
***
Для організації роботи МЗС України з підготовки проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня у Міністерстві створено Робочу групу на чолі із заступником Міністра – керівником апарату А.В.Олефіровим та затверджено відповідний План дій МЗС України.
Діяльність МЗС у цьому контексті зосереджена на забезпеченні організації підготовки та проведення виборчого процесу за кордоном та сприянні діяльності офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій.
У встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України» порядку та відповідно до вимог Центральної виборчої комісії утворено 113 закордонних виборчих дільниць в 73 країнах світу. При цьому 109 закордонних виборчих дільниць утворено при посольствах та консульствах України (найбільше дільниць утворено в Росії – 6, в Німеччині – 5, в Італії, Польщі та США – по 4), ще 4 дільниці – за поданням Міністерства оборони України при військових частинах, дислокованих за межами України: в Демократичній Республіці Конго (2 дільниці), Республіці Ліберія, Косово (Республіка Сербія).
МЗС України спільно із закордонними дипломатичними установами України здійснює роботу з поновлення та уточнення даних Державного реєстру виборців на підставі актуалізації даних консульського обліку громадян України, які проживають або перебувають за кордоном, а також особистих заяв громадян. Станом на початок вересня загальна кількість виборців за кордоном становила 515 315 осіб.
На даний час МЗС України та закордонними дипломатичними установами України здійснюється робота з формування дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць, а також опрацьовуються інші питання організації виборчого процесу за кордоном: доставки виборчих матеріалів та документації, забезпечення виборчими скриньками тощо.
25 вересня в Україну прибули 80 довготермінових спостерігачів, які працюватимуть в складі Місії БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами в Україні.
Станом на 29 вересня всі довготермінові спостерігачі вже відбули до регіонів держави, де здійснюватимуть постійне спостереження за виборчим процесом.