{video}http://youtu.be/AoO-TUPnK_w{/video}
8-10 жовтня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відвідав з візитами Брюссель та Берлін.
Під час перебування в Брюсселі він провів зустрічі з комісарами ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле, з питань регіональної політики (майбутнім Комісаром з питань розширення і ЄПС) Йоханнесом Ханом, з питань торгівлі Карлом Де Гухтом, а також заступником Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності Хельгою Шмід.
Сторони обговорили порядок денний відносин України з ЄС на найближчу перспективу, зокрема проведення інавгураційного засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз в грудні ц.р. та Саміту Україна – Європейський Союз.
Стороною ЄС підтверджено повну підтримку України в питанні мирного врегулювання ситуації на Сході України на основі Мирного плану Президента України. Сторони вкотре наголосили, що внесення змін до тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на вимогу третьої сторони є неприйнятним.
Окрему увагу під час зустрічей було приділено перспективам додаткової підтримки з боку ЄС українських товаровиробників в умовах складного стану вітчизняної економіки, спричиненого зовнішньою агресією, а також законодавчого схвалення пропозиції стосовно продовження дії режиму автономних торговельних преференцій для України.
8 жовтня у штаб-квартирі НАТО відбулася зустріч Міністра з новим Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Від імені Альянсу Генеральний секретар запевнив Міністра в подальшій підтримці нашої держави політичними і практичними засобами в складні часи протистояння російській агресії.
Є.Столтенберг переконаний, що агресія Росії проти України повністю змінила безпекову ситуацію на євроатлантичному просторі і є викликом не тільки для нашої держави, але й для усього західного світу, в т.ч. НАТО. За нинішньої ситуації він не бачить можливостей для нормальної взаємодії з Росією.
В Альянсі вітають рішення Президента України про припинення вогню. Крім того, Генеральний секретар вважає проведення дострокових виборів до Верховної Ради України 26 жовтня та місцевих виборів в Донецькій та Луганській областях України 7 грудня ключовим елементом процесу мирного врегулювання. Водночас, НАТО займає однозначну позицію в тому, що такі вибори мають відбуватися виключно згідно з чинним законодавством України. НАТО виступає категорично проти будь-яких спроб т.зв. ДНР та ЛНР провести у терміновому порядку локальні плебісцити на підконтрольних їм територіях і ніколи не визнає їх результати. У зв’язку цим НАТО продовжить політичний тиск на російську сторону для того, щоб вона також публічно засудила можливість проведення ДНР та ЛНР згаданих плебісцитів.
Під час зустрічі сторони узгодили графік політичного діалогу та основні завдання практичного співробітництва в поточному році.
Окрему увагу було приділено спільним заходам, спрямованим на посилення обороноздатності нашої держави, насамперед, діяльності трастових фондів НАТО, метою яких є підтримка України в чотирьох сферах: кібербезпека, логістика, система зв’язку та управління, реабілітація поранених військовослужбовців.
В ході візиту 9-10 жовтня до Німеччини Павло Клімкін провів зустрічі з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, радниками Федерального канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Крістофом Хойзгеном та з питань європейської політики Ніколаусом Маєр-Ландрутом, а також Головою комітету Бундестагу у закордонних справах Норбертом Рьоттгеном.
Основна увага була прикута до стабілізації ситуації на Донбасі та взаємодії з Німеччиною, у тому числі, у контексті посилення ролі ОБСЄ у цьому питанні.
Міністр особливо подякував за допомогу, яку надає Німеччина нашій державі, у питаннях політичного врегулювання ситуації на Сході України, а також за практичну підтримку та гуманітарну допомогу громадянам України.
Як відомо, минулого тижня до України 112-ма вантажними автомобілями була доставлена німецька гуманітарна допомога для потреб постраждалих та тимчасово переміщених громадян України з Донецької та Луганської областей. Йдеться про 745 тонн гуманітарного вантажу загальною вартістю 7 млн. євро., зокрема пересувні будинки, кухні, пральні машини, матеріали для відновлення зруйнованих будівель, генератори, цистерни для води і дизельного пального, обігрівальні прилади, а також ковдри, одяг, ліжка, медичні матеріали, предмети гігієни. Ще майже на 3 млн. євро, виділених Німеччиною, будуть придбані інші товари в Україні.
Гуманітарна допомога Німеччини дозволить побудувати 4 тис. місць тимчасового проживання для людей, які залишилися без даху над головою, у трьох містах: Запоріжжі, Харкові та Дніпропетровську.
* * *
6-8 жовтня в Україні перебувала Помічник Держсекретаря США Вікторія Нуланд. Вона була прийнята Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Також відбулися її зустрічі з Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, керівництвом Держприкордонслужби, представниками політичних партій і громадянського суспільства.
Під час зустрічі з Президентом було обговорено стан реалізації Мінських домовленостей та відзначено необхідність встановлення повного контролю над українсько-російським кордоном як ключового чинника для подальшого мирного врегулювання, а також питання можливості збільшення макрофінансової допомоги для України з боку США.
У ході зустрічі з Прем’єр-міністром сторони обговорили питання енергетичної безпеки та готовність України продовжити разом з Європейською Комісією переговори з російською стороною щодо постачання природного газу з РФ. Також увага була приділена питанню надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та населенню, яке потерпає від керованих Росією терористів.
8 жовтня на базі мобільного прикордонного загону відбулася зустріч Вікторії Нуланд з керівництвом Держприкордонслужби України для обговорення подальших перспектив співробітництва у сфері безпеки.
На сьогоднішній день прикордонники в рамках допомоги від США 45 одиниць техніки (вантажні автомобілі, тягачі, паливозаправники, мікроавтобуси, в тому числі броньовані, крани, екскаватори, трактори), а також біноклі, переносні тепловізори, пневмокаркасні модулі, дизельні генератори, спальні мішки тощо.
Для підрозділів Держприкордонслужби станом на сьогодні продовжуються закупівлі засобів автономного життєзабезпечення, броньованих патрульних автомобілів, тепловізорів та інженерної техніки ще на 12 мільйони доларів США.
У рамках співробітництва з Держдепартаментом США за програмою «Експортний контроль та безпека кордонів» планується закупити спеціальне обмундирування та засоби прикордонного контролю на суму 1,4 мільйонадоларів США. На сьогодні вже отримано 1500 комплектів камуфляжу «Мультікам», прилади для поглибленої перевірки паспортів, технічні засоби прикордонного контролю.
До кінця 2014 року Держприкордонслужбі буде надано 36 броньованих позашляховиків, 70 переносних тепловізорів та 2300 бронежилетів та засобів екіпірування. Загальний бюджет проекту становить майже 10 мільйонів доларів США.
Вікторія Нуланд також виступила перед студентами Національного університету ім. Тараса Шевченка. Вона повідомила, що через рішення РФ скасувати американську програму FLEX в Росії на 2015 – 2016 роки з’являється більше ніж 100 додаткових місць в середніх школах для українців. Отже наступного року поїхати до американських шкіл зможуть більше ніж 300 українців.
* * *
10 жовтня в Україні з візитом перебували керівники парламентів зокрема Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич, Голова Палати представників Парламенту Ірландії Шон Барретт, Голова Риксдагу Королівства Швеція Урбан Олін, Голова Сейму Литовської Республіки Лорета Граужинєнє та Перший Заступник Голови Фолькетінгу Королівства Данія Бертел Хордер.
Під час зустрічі з Головою Верховної Ради України Олександром Турчиновим вони підтвердили рішучу підтримку Україні, яка протистоїть агресії Російської Федерації.
Керівники парламентів Данії, Ірландії, Польщі та Швеції запевнили Голову Верховної Ради України, що найближчим часом законодавчі органи їхніх країн ратифікують Угоду про асоціацію України з ЄС. Як відомо, Сейм Литви вже ратифікував Угоду в липні.
Досягнуто домовленості, що в парламентах європейських країн буде вивчено питання створення міжпарламентських груп підтримки європейської інтеграції України.
Керівники парламентів європейських країн також були прийняті Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.
* * *
9-10 жовтня у Мінську відбулися чергові засідання Ради міністрів закордонних справ та Ради глав держав СНД.
Україну на цих заходах представляв Посол в Республіці Білорусь. На засіданні Ради глав держав СНД ним було виголошено заяву щодо ситуації в окремих районах на сході нашої держави. Наголос зроблено на зусиллях керівництва України, спрямованих на розв’язання кризи виключно мирним шляхом – на основі Мінського протоколу від 5 вересня та Мінського меморандуму від 19 вересня. Підкреслено особливу важливість виконання зобов'язань щодо виведення з території України іноземних збройних формувань, бойовиків і техніки, деескалації ситуації та її подальшої стабілізації, а також якнайшвидшого економічного відновлення постраждалого регіону на основі Мирного плану Президента України Петра Порошенка.
Україна не підписувала жодних документів, які розглядалися на згаданих засіданнях РМЗС та РГД.
Слід нагадати, що Україна вже порушувала в рамках СНД питання здійснення агресії проти нашої держави. Зокрема, на початку конфлікту Україна ініціювала проведення позачергового засідання Ради міністрів закордонних справ СНД у Києві, закликала засудити акти агресії проти суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої держави, керуватися базовими принципами Угоди про створення Співдружності.
На жаль, нашу ініціативу тоді не було підтримано. Позиції країн СНД найкраще характеризують результати голосування за Резолюцію Генасамблеї ООН «Територіальна цілісність України», яку підтримали лише Азербайджан і Молдова. Як наслідок, Україна відмовилася від головування в СНД у 2014 році.
* * *
Україна продовжує тісну співпрацю з Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ з питань врегулювання ситуації на сході нашої держави. Продовжується процес розширення місії. 11-12 жовтня до Києва прибули 30 нових членів Місії, більша частина з яких найближчим часом буде направлена на схід України. До кінця місяця очікується прибуття ще 20 членів СММ.
СММ готується до початку використання безпілотних літальних апаратів, які вже перебуваються в Україні, а також очікує прибуття наступних двох пристроїв.
Україна також виходить з необхідності продовження та розширення мандату Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску. Проект відповідного рішення було внесено Швейцарським головування ОБСЄ на розгляд держав-учасниць.
Цей документ в цілому відповідає інтересам України, оскільки передбачає розширення спостереження на додаткові пункти пропуску на українсько-російському кордоні, використання технічних засобів для здійснення ефективного моніторингу, надання можливості спостерігачам вільно пересуватися по КПП та вдовж кордону між КПП.
Загалом ми виходимо з необхідності неухильного виконання всіх без винятку пунктів Мінських домовленостей. Базуючись на запропонованому Президентом України Мирному плані, вони є невід’ємними складовими процесу мирного врегулювання ситуації на Донбасі на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності і соборності України.
Глава держави неодноразово підкреслював, що на сьогодні ключовим пріоритетом для досягнення миру на Донбасі є встановлення належного контролю за українсько-російською ділянкою кордону та недопущення проникнення в Україну з території РФ найманців, зброї та важкої техніки.
Міжнародні спостерігачі ОБСЄ повинні отримати безперешкодний доступ на всій території України аж до кордону з РФ для моніторингу і верифікації ситуації, а також спостереження за дотриманням режиму припинення вогню.
Усі заручники, в тому числі громадяни України, які незаконно утримуються на території РФ, повинні бути негайно звільнені.
Важливою складовою мирного процесу є місцеві вибори на Донбасі, які повинні відбутися відповідно до українського законодавства 7 грудня. Будь-які спроби терористів провести псевдовибори у інші терміни є незаконними та неприйнятними, і в цьому ми маємо повну підтримку з боку міжнародного співтовариства.
Лише результати місцевих виборів, які відповідатимуть українському чинному законодавству та загальновизнаним демократичним нормам, будуть визнані легітимними, а обрані за підсумками такого волевиявлення представники регіону зможуть представляти його інтереси в загальнонаціональному інклюзивному діалозі.
* * *
16-17 жовтня Президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до Італійської Республіки, де в ці дні відбуватиметься саміт глав держав та урядів Форуму «Азія-Європа». Як відомо, Україна наприкінці вересня подала офіційну заявку на членство в цій організації.
Це - унікальний діалоговий форум, який об’єднує країни Європи та Азії, а також Європейський Союз та АСЕАН. Сподіваємося, що відповідно до існуючої в рамках організації процедури учасники форуму до свого наступного саміту розглянуть заявку України та приймуть консенсусне рішення про членство України.
У рамках візиту планується багатостороння зустріч глав держав та урядів за участю Президентів України та РФ. Головною темою зустрічі буде ситуація в і навколо України, зокрема, у контексті виконання мінських домовленостей з врегулювання ситуації на Донбасі.
Крім того, запланована низка двосторонніх зустрічей Президента України з лідерами європейських та азійських держав.
* * *
18 листопада відбудеться перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Королівства Норвегія Ерни Солберг до України. Цей візит стане знаковою подією після парламентських виборів в нашій державі.
Очікується, що главу уряду Норвегії супроводжуватиме делегація норвезьких бізнесменів, які обговорять з українськими партнерами перспективи співпраці в рамках українсько-норвезького бізнес-форуму.
Візит буде зосереджено на всебічному розвитку двосторонньої співпраці, реалізації проектів в економічній сфері. Передбачається підписання угоди про створення міжурядової українсько-норвезької комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.
У рамках візиту очікуються зустрічі глави Уряду Норвегії з Президентом, Прем’єр-міністром та Головою Верховної Ради України.
* * *
Міністерство закордонних справ України направило МЗС Російської Федерації ноту протесту у зв’язку з проведення в тимчасово окупованій Росією Автономній Республіці Крим так званого «перепису населення» з вимогою негайно припинити незаконні дії на суверенній території України.
У ноті зазначено, що це є черговим грубим порушенням державного суверенітету України, основоположних норм і документів міжнародного права, двосторонніх міжнародних договорів, у тому числі Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України».
Серйозне занепокоєння викликає очікуваний тиск на громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, з боку так званої «місцевої влади» та незаконних збройних формувань «самооборони Криму» з метою отримання необхідної Кремлю інформації про національну та мовну ідентифікацію.
Такі дії Росії є основою для дискримінації українського та кримськотатарського населення, що є злочином за змістом Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 року і є прямим порушенням норм та принципів гуманітарного права, зокрема статті 43 ІV Гаазької конвенції 1907 року, яка зобов’язує державу-окупанта поважати існуючі в окупованій державі закони та відповідно не змінювати, не припиняти або не замінювати їх власним законодавством.
У цьому зв’язку не можуть не викликати занепокоєння і обурення випадки переслідувань, катувань і фізичного знищення кримських татар на території окупованої Росією Автономної Республіки Крим, що продовжуються і, на жаль, навіть частішають. В дусі кращих тоталітарних традицій Росія також забороняє в Криму релігійну літературу.
Схоже, що проти кримськотатарського народу російська влада розпочала справжню війну. При цьому, в той час, коли увесь світ висловлює справедливе обурення діями російської влади, вона робить вигляд, що їй не відомо про переслідування кримських татарів, і цинічно дає зрозуміти, що всі проблеми в кримських татарів від того, що вони не відмовляються від українського громадянства та не визнають анексію Криму Росією.
Така відверта зневага до прав людини і прав корінного народу Криму заслуговує на якнайжорсткішу реакцію світу. Закликаємо всі демократичні країн і провідні міжнародні організації посилити тиск на Росію з тим, щоб змусити її припинити терор проти кримських татарів, українців та інших народів Криму.
* * *
13 жовтня у Басманному районному суді м. Москва відбулося засідання щодо поданої адвокатами Надії Савченко скарги на постанову слідства щодо проведення її стаціонарної психіатричної експертизи. Засідання проходило в закритому режимі.
Надія Савченко не була присутня на судовому засіданні. Як повідомили її адвокати, українку 10 жовтня було переведено до Державного наукового центру соціальної та судової психіатрії ім. Сербського для проведення стаціонарної психіатричної судової експертизи. Однак інформацію про етапування було надано адвокатам лише під час судового засідання.
Суд прийняв рішення про перенесення розгляду справи на 11 листопада. Фактично це означає, що суд буде розглядати скаргу на незаконність та необґрунтованість направлення Н.Савченко на стаціонарну психіатричну судову експертизу вже після її проведення.
У зв’язку з цим Посольством України в Росії направлено ноту МЗС РФ, в якій висловлено протест у зв’язку з такими діями російської сторони, в тому числі у зв’язку з тим, що засідання суду знову відбулося в закритому режимі, що порушує права громадянки України і позбавляє її необхідної консульсько-правової допомоги.
Ми продовжуємо вимагати від російської сторони негайного звільнення та повернення в Україну Надії Савченко. МЗС вживає комплексних політико-дипломатичних та консульсько-правових заходів з метою консолідації міжнародного тиску на Росію для якнайшвидшого повернення нашої громадянки на батьківщину.
Україна вимагає від Росії негайно звільнити всіх утримуваних нею з політичних міркувань громадян України, в тому числі викрадених на території Автономної Республіки Крим Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олексія Чернія, Дмитра Стороженка та інших громадян України.
Як наругу над здоровим глуздом ми розцінюємо рішення Федеральної служби фінансового моніторингу Росії включити громадян України до списку терористів та екстремістів. Бути включеними до такого списку скоріше заслуговують ті російські чиновники, які, діючи терористичними методами, за сфабрикованими звинуваченнями викрадають ні в чому не винних людей на території іншої держави.
* * *
На завершення одне важливе оголошення. Міністерство закордонних справ України, Аукціонний дім «ДУКАТ», Фонд культурних ініціатив ArtHuss спільно з проектом «Центр допомоги пораненим» ініціювали благодійний аукціон на підтримку поранених бійців АТО в рамках суспільної ініціативи «АРТ-ФРОНТ».
На торги буде виставлено колекцію зі 100 творів провідних вітчизняних художників, визнаних як в Україні так і за кордоном. Основну та найбільш цікаву частину колекції аукціону складають роботи відомих сучасних майстрів: О. Животкова, Т. Сільваші, А. Криволапа, О. Ройтбурда, В. Ралко, М. Вайсберга, П. Макова, О. Аполлонова, О. Придувалової, А. Максименко, А. Тертичного, К. Проценко, К. Гнилицької, М. Мамсікова, І. Ісупова, А. Логова, Т. Гершуні, І. Гайдая, М. Дондюка та багатьох інших.
Всі зібрані під час торгів кошти буде направлено на медичну підтримку українських бійців, які перебувають в зоні АТО, сучасне протезування бійців, які стали інвалідами внаслідок боїв на сході України.
Відкриття передаукціонної виставки відбудеться сьогодні в Українському Домі о 19:00 год. Будемо раді бачити на відкритті всіх колег журналістів, а також всіх небайдужих громадян.