Почну сьогодні з найважливішої події для всіх нас - позачергових виборів народних депутатів України, які відбулися 26 жовтня.
У спостереженні за ними взяли участь понад 2030 іноземних спостерігачів – понад 300 – від 21 іноземної держави та понад 2 тисячі – від 20 міжнародних організацій.
За їх попередніми оцінками, вибори були вільними, прозорими та повністю відповідали демократичним стандартам. Зафіксовані спостерігачами порушення були незначними і такими, що не могли вплинути на загальний перебіг волевиявлення.
Успішне проведення виборів привітали також чільні представники іноземних держав та міжнародних організацій. Якщо узагальнити ці оцінки, то основні сигнали, озвучені іноземними партнерами, зводяться до наступного:
- парламентські вибори відбулися відповідно до міжнародних стандартів, незважаючи на складну ситуацію, зумовлену анексією Криму Росією та російською агресією на сході України;
- результати виборів свідчать про прагнення українського народу до європейського майбутнього, а також те, що Україна зможе реалізувати Угоду про асоціацію, яка є важливим пунктом для зближення з Євросоюзом;
- підсумки виборів дозволяють провести реформи, необхідні для того, щоб зробити Україну вільною, сучасною та економічно успішною державою;
Хотів би привернути вашу увагу до кількох найбільш важливих, з нашої точки зору, оцінок.
У спільній заяві ОБСЄ/БДІПЛ, ПА ОБСЄ, ПАРЄ, ЄП та ПА НАТО наголошується, що виборчий процес «характеризувався багатьма позитивними моментами, зокрема, неупередженою та ефективною роботою Центральної виборчої комісії, високою конкуренцією серед учасників, що пропонувала виборцям справжній вибір, а також загальною повагою до основних свобод». Крім того, відзначається, що «голосування та підрахунок голосів були прозорими» і, відповідно, «отримали загалом позитивну оцінку».
За словами Генерального секретаря Пан Гі Муна, участь народу України в голосуванні є доказом готовності будувати в країні демократичне майбутнє. Генеральний секретар висловив сподівання, що ці вибори стануть важливим кроком на шляху до стабільності, реформ, відновлення та примирення на благо єдиної України.
У спільній заяві президентів Європейської Ради Германа Ван Ромпея та Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу позачергові парламентські вибори в Україні називаються «перемогою українського народу та демократії».
Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц наголосив, що українці можуть «пишатися своїм досягненням – свободою, яку вони собі повернули завдяки чесним і прозорим виборам».
Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле зазначив, що бачить в Україні «чіткий вибір шляху у напрямку побудови сучасної європейської країни, який базується на реформах».
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своєму привітанні українському народу зазначив, що НАТО і надалі підтримуватиме суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України в межах визнаних міжнародним співтовариством кордонів.
Президент США Баррак Обама від імені американського народу привітав українців з успішними парламентськими виборами 26 жовтня та наголосив, що його країна готова підтримати вибір українського народу та дії нового уряду у впровадженні реформ, необхідних для демократичного розвитку держави. Він також закликав Росію забезпечити право жителям окремих районів Луганської та Донецької областей, що підпадають під дію Закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування, обрати своїх законних представників на місцевих виборах 7 грудня відповідно до Мінських домовленостей.
Загалом, можна констатувати, що в ході цих виборів українське суспільство підтвердило наданий ще за часів дострокових президентських виборів мандат довіри проєвропейським демократичним силам та курс на інтеграцію до Європейського Союзу.
Важливо також, що вільні та чесні парламентські вибори стали важливим етапом ефективного продовження інклюзивного політичного діалогу на національному рівні. Його наступним кроком у контексті формування цілісної системи державної влади в Україні, яка б відповідала очікуванням суспільства, мають стати місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей, що за законодавством України призначені на 7 грудня ц.р.
Позачергові вибори до органів місцевого самоврядування на Донбасі повинні відбутися у чіткій відповідності до законодавства України та за умови їх прозорого моніторингу авторитетними спостережними місіями. Це є єдиний законний шлях обрання нових місцевих еліт, які матимуть справжній мандат довіри населення сходу України для представлення його інтересів. Проведення будь-яких «власних» голосувань, організованих на цій частині території України так званими «ЛНР» та «ДНР», перешкоджатиме процесу мирного врегулювання ситуації на Донбасі, суперечитиме мінським домовленостям та не буде визнане міжнародною спільнотою.
У зв’язку з цим, абсолютно деструктивними і провокаційними є сьогоднішні заяви окремих російських представників, в тому числі міністра закордонних справ та прес-секретаря президента Росії, які вже інтерпретуються терористами як заохочення з боку Росії до проведення ними незаконних виборів 2 листопада. Замість того, щоб спонукати лідерів т.зв. «ДНР» та «ЛНР» повернутися в правове поле, Росія всупереч тому, під чим вона поставила підпис в мінських документах, підштовхує їх до незаконних дій. Роблячи такі заяви, Кремль свідомо йде на загострення ситуації, оскільки чудово знає, що псевдовибори не будуть визнані ні центральною владою в Україні, ні будь-де у світі.
В цій надзвичайно крихкій ситуації з боку Росії це надзвичайно безвідповідальних крок, який може поставити під загрозу мирний процес, і який, переконаний, не залишиться поза увагою міжнародної спільноти.
Ще раз закликаємо Росію вжити всіх засобів впливу на організації «ДНР» і «ЛНР», з тим, щоб вибори до місцевих органів влади на підконтрольній їм території відбувалися, відповідно до мінських домовленостей, виключно в рамках і у спосіб, передбачений українським законодавством.
***
Одним з найважливіших завдань Міністерства закордонних справ в контексті виборів було забезпечення їх проведення в закордонному виборчому окрузі.
У зв’язку з цим, ознайомлю вас з деякими статистичними даними.
Вибори пройшли на 112 закордонних виборчих дільницях, які були створені при закордонних дипломатичних та консульських установах України у 72 державах. Найбільшою з усіх за кількістю виборців, що внесені до списків, була дільниця в Молдові (понад 53 тис. виборців), найменшою – при в/ч у Косово (43).
Загалом до уточнених списків виборців за кордоном було внесено понад 461 тис. осіб. Проголосувало - понад 40,5 тис. осіб. Явка склала близько 8,7 %.
Всі дільниці розпочали та завершили свою роботу вчасно.
Фактів, які могли завадити волевиявленню наших громадян за кордоном, під час роботи дільниць зафіксовано не було. Голосування проходило у штатному режимі.
Найпершою відкрилася та завершила свою роботу виборча дільниця в Австралії, останньою – у Сан-Франциско.
Станом на сьогодні всі 100% протоколів по голосуванню за кордоном вже опрацьовано. На сайті ЦВК України розміщено відповідну інформацію.
Можемо з впевненістю констатувати, що вибори в закордонному виборчому окрузі однозначно відбулися і засвідчили високий інтерес та активність з боку наших співвітчизників, які проживають за кордоном. Хоча ця активність була і меншою порівняно з позачерговими виборами Президента України у травні, але, разом з тим, найвищою з усіх парламентських виборів, що проводились за кордоном, починаючи з 2002 року.
Хочу також наголосити, що дільничними виборчими комісіями було докладено всіх можливих зусиль для того, щоб створити належні умови для волевиявлення наших громадян, за що ми всім членам дільничних комісій надзвичайно вдячні.
Станом на сьогодні МЗС України здійснює роботу щодо передачі до ЦВК оригіналів протоколів та іншої відповідної виборчої документації.
***
22-23 жовтня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив візит у Державу Ізраїль.
В рамках візиту він провів цілу низку важливих зустрічей, зокрема з Прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, Міністром закордонних справ Авігдором Ліберманом, Спікером Кнесету Юлієм Едельштейном, Головою Комісії Кнесету з питань закордонних справ та оборони Зеєвом Елькіним, а також з представниками громади вихідців з України. Під час цих зустрічей йшлося головним чином про ключові питання та плани двосторонньої співпраці у політичний, торговельно-економічній, культурно-гуманітарній та науково-технічній сферах. Відбувся обмін думками щодо розвитку ситуації в регіоні Близького Сходу.
Також Міністр провів зустріч з Патріархом Єрусалимським Теофілом ІІІ. Під час бесіди Патріарх висловив готовність сприяти налагодженню діалогу між православними церквами в Україні.
Павло Клімкін відвідав один з провідних ізраїльських медичних закладів – клініку «Каплан» у місті Реховот, де перебували на лікуванні та продовжують курс оздоровлення громадяни України, які отримали поранення під час Революції Гідності, а також у ході антитерористичної операції у східних регіонах України.
Візит засвідчив високий рівень взаєморозуміння і довіри, що склався між Україною та Державою Ізраїль, продемонстрував налаштованість сторін до подальшого розвитку плідного і взаємовигідного співробітництва, а також дав можливість узгодити спільні заходи щодо поглиблення двостороннього співробітництва в політичній, торговельно-економічній та культурно-гуманітарній сферах.
***
Щодо інших важливих зовнішньополітичних питань, які були в центрі уваги України протягом останніх днів.
24 жовтня відбулося чергове засідання Ради Безпеки ООН щодо України, скликане за ініціативи делегації Великої Британії.
З брифінгами під час заходу виступили помічник Генерального секретаря ООН з питань прав людини Іван Шимонович та помічник Генерального секретаря ООН з політичних питань Оскар Фернандес-Таранко. Ними було представлено шосту доповідь з питань прав людини в Україні та поінформовано про політико-безпекову ситуацію на сході нашої держави. Обидва посадовці ООН наголошували на важливості дотримання сторонами Мінських домовленостей.
Пролунав заклик до мешканців Донбасу взяти активну участь у дострокових виборах до Верховної Ради України та в місцевих виборах, запланованих на 7 грудня ц.р. Звернення до міжнародної спільноти містило прохання засудити наміри терористів провести власні вибори в листопаді.
Під час засідання виступили представники всіх держав-членів РБ ООН та представник України.
Делегації Австралії, Великої Британії, Литви, Люксембургу, Франції та США звинуватили РФ у невиконанні Мінських домовленостей. Наголошувалося на необхідності припинення постачання зброї та найманців через російсько-український кордон, виведення російських військ з території України та відновлення нею контролю за кордоном. Висловлювалося невдоволення у зв’язку з рішенням РФ заблокувати розширення мандату місії ОБСЄ в Україні.
Делегації держав-партнерів України в РБ ООН дали позитивну оцінку крокам керівництва України, спрямованим на мирне врегулювання, включаючи ухвалення закону про амністію та про статус окремих регіонів Донецької та Луганської областей.
Представник України поінформував про поточну ситуацію на сході України та на тимчасово окупованій території АРК, а також про здійснені українською стороною кроки у рамках імплементації Мінських домовленостей. Було наголошено на налаштованості української сторони врегулювати ситуацію на сході України виключно мирними засобами.
Виступ представника РФ традиційно резонував з іншими потоком відвертої та цинічної неправди.
Чергове засідання РБ ООН щодо України, яке відбулося вперше за майже два місяці, сприяло обізнаності міжнародної спільноти щодо поточної ситуації на сході України та в тимчасово окупованій АРК, а також привернуло увагу до проблемних питань імплементації Мінських домовленостей.
***
24 жовтня Комітет міністрів Ради Європи ухвалив чергове важливе рішення у відповідь на триваючу агресію Росії проти України. Вже цілком прогнозовано єдиною делегацією, яка проголосувала проти рішення, стала делегація Росії.
На тлі спроб Росії відмежуватися від своєї участі в конфлікті керівний орган Ради Європи наголосив саме на відповідальності РФ у виконанні положень Мінського протоколу від 5 вересня та Мінського меморандуму від 19 вересня.
Країни-члени Ради Європи вкотре вказали, що політичне вирішення кризової ситуації навколо нашої держави має базуватись на повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Комітет міністрів дав чіткий сигнал, що місцеві вибори на Донбасі у грудні цього року повинні відбуватися виключно у відповідності до українського законодавства, а будь-які спроби терористів провести псевдовибори в інші терміни та в іншому правовому полі є незаконними, неприйнятними та не будуть визнані світовою спільнотою.
Вкотре було вказано на різке погіршення ситуації із забезпеченням прав людини в Криму після його окупації Росією, у тому числі переслідування і залякування членів кримськотатарської громади та утиски національних меншин.
Комітет міністрів дав позитивну оцінку впровадженню Україною внутрішніх реформ, зокрема нещодавньому прийняттю Верховною Радою України законів про прокуратуру, щодо боротьби із корупцією та про права і свободи внутрішньо переміщених осіб, що дозволило нашій країні повністю виконати формальні обов’язки та зобов’язання, взяті при вступі до Організації.
В Україні готові до продовження тісної співпраці з Радою Європи у впровадженні внутрішніх реформ, у т.ч. в рамках нового Плану дій РЄ для України на 2015-2017 роки.
***
27 жовтня було оприлюднено доповідь Комісара Ради Європи з прав людини Ніла Муйжніекса за результатами його візитів до Києва, Автономної Республіки Крим та Москви. Зазначений документ, на відміну від сталої практики, не належить до його країнових доповідей, а розглядається як звіт про спеціальну місію Комісара РЄ у зв’язку із ситуацією з правами людини на конкретній території.
У доповіді, яка є першим дослідженням Ради Європи, здійсненим безпосередньо на місці, щодо ситуації з правами людини в АРК, констатуються серйозні порушення прав людини, які відбулись у Криму з лютого ц.р.
Перебування в АРК надало можливість Комісару зібрати конкретні докази таких порушень. Серед них - випадки загибелі та зникнень людей - місцевих активістів громадянського суспільства Леоніда Коржа, Тимура Шаймарданова та Сейрана Зінедінова, порушення прав національних меншин, реальна загроза їх безпеці, а також безпеці журналістів та свободі ЗМІ.
У доповіді висловлена стурбованість повідомленнями про намагання захопити контроль над приміщеннями церков, що належать на правах власності УПЦ КП, безкомпромісно засуджується практика агресивних нападів на журналістів і правозахисників та їх залякувань. Комісар інформує також про незаконні обшуки, які постійно здійснюються озброєними особами в масках, які належать до сил безпеки, у мусульманських релігійних установах, на підприємствах та у домівках членів татарської спільноти Криму.
Занепокоєння Комісара щодо ситуації навколо кримських татар, етнічних українців та інших осіб, хто відмовився від російського громадянства і у зв’язку з цим опинилися під загрозою переслідування та іншими шокуючими фактами порушення прав людини в АРК, є черговим тривожним сигналом міжнародного співтовариства стосовно кричущих порушень прав людини в АРК.
Наведені у доповіді Комісара факти порушень прав людини свідчать про порушення у Криму практично всього обсягу прав, передбачених міжнародно-правовими правозахисними інструментами, зокрема Європейською конвенцією з прав людини та іншими конвенціями, які захищають право на життя, безпеку, свободу висловлення та віросповідання, приватне життя, власність, освіту, а також забороняють всі форми дискримінації та застосування нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
Ми повністю поділяємо позицію Комісара РЄ щодо необхідності забезпечення ретельного розслідування всіх справ, які стосуються серйозних порушень прав людини в АРК, відповідно до міжнародних критеріїв незалежності, неупередженості та транспарентності.
З огляду на значне погіршення з лютого ц.р. ситуації в галузі прав людини в АРК Україна повністю підтримує заклик Комісара щодо необхідності гарантування вільного та безумовного доступу до тимчасово окупованої української території міжнародних гуманітарних та правозахисних організацій у будь-який спосіб та у будь-який момент для здійснення безперешкодного неупередженого міжнародного спостереження.
Як зазначається у доповіді, обставини візиту Комісара РЄ до АРК викликані терміновою необхідністю в галузі забезпечення прав людини та не мають політичного та правового значення. З цією метою до коментаря щодо доповіді включено зноску такого змісту: «Місія Комісара з прав людини спрямована на сприяння ефективному застосуванню прав людини. Вона не може тлумачитись як визнання влади, яка de facto здійснює юрисдикцію, або підтвердження будь-якої зміни статусу вказаної території».
***
22 жовтня на Спеціальному засіданні Постійної Ради ОБСЄ держави-учасниці ухвалили рішення про продовження мандату Місії спостерігачів ОБСЄ на двох російських пунктах пропуску терміном на один місяць. Делегації ЄС, США та України зробили інтерпретуючі заяви, висловивши глибоке розчарування тим, що російська сторона заблокувала пропозиції щодо розширення мандату місії та збільшення кількості спостерігачів. Була висловлена стурбованість, що через обмеженість мандату спостерігачів не можливо забезпечити ефективний моніторинг та патрулювання вздовж кордону на виконання положень Мінського протоколу, а також забезпечення допуску на російські пункти пропуску українських прикордонників.
Ми вважаємо, що така позиція Росії є свідченням її неготовності і небажання здійснювати практичні кроки на виконання Мінських домовленостей, а саме забезпечити дієвий контроль на кордоні, щоб зупинити потік в Україну з території РФ воєнної техніки, озброєння та персоналу на підтримку дій незаконних збройних формувань.
Україна надалі рішуче відстоюватиме на міжнародній арені необхідність встановлення дієвого контролю українсько-російського державного кордону як ключової засади для відновлення миру і стабільності на Донбасі.
***
Ще однією міжнародною організацією, де Росія минулого тиння піддавалася гострій критиці, була ЮНЕСКО.
Як відомо, у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі проходить 195-а сесія Виконавчої ради ЮНЕСКО, в роботі якої брала участь офіційна делегація України на чолі із заступником Міністра закордонних справ України Сергієм Кислицею.
21 жовтня глава делегації України взяв участь у дискусії з програмної діяльності ЮНЕСКО в рамках першого пленарного засідання сесії. У виступі Сергій Кислиця закликав держави-члени сприяти забезпеченню моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим у сферах компетенції Організації шляхом ухвалення відповідної резолюції.
Увагу делегатів було привернуто до кричущих випадків порушення прав людини на півострові, зокрема у сферах освіти, культури та віросповідання, а також до фактів залякування та переслідування з боку РФ представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів.
22 жовтня відбулася окрема зустріч керівника української делегації з Генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою. Сторони обговорили можливий алгоритм спільних дій з метою збереження та захисту української культурної, природної та наукової спадщини на окупованій Росією території Кримського півострова, забезпеченню сталої роботи освітніх та наукових установ в АРК, а також реалізації головних положень ухваленої 15 квітня Виконавчою радою ЮНЕСКО резолюції «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».
Керівництвом ЮНЕСКО було підтверджено відданість Організації принципам поваги до територіальної цілісності та суверенітету України, а також висловлено готовність до подальших дій з метою відстеження ситуації в АР Крим у рамках свого мандату.
23 жовтня Комісія з питань програми та зовнішніх зносин (РХ) Виконавчої ради ЮНЕСКО схвалила запропонований Україною проект резолюції «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)». Співавторами тексту резолюції виступили Австрія, Албанія, Велика Британія, Естонія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, США, Франція, Чехія, Чорногорія, Швеція та Японія.
Рішення було прийняте без жодних змін чи модифікацій в результаті поіменного голосування. Проект резолюції (разом з Україною) підтримали 22 країни. Проти проголосували лише три країни - Росія, Куба, та Китай. Не брали участь у голосуванні 8 країн. 25 країн утримались.
У зв’язку з цим спроби деяких російських чиновників у цьому та багатьох інших випадках «притягнути за вуха» якусь свою математику нам здаються абсолютно недостойними. Кому як не російським дипломатам знати, що рішення в таких випадках приймаються більшістю голосів від тих, хто взяли участь в голосуванні, тобто проголосували «за» або «проти». Ті ж, хто утримався або не взяв участь у голосуванні, знаючи це, завжди свідомо грають на користь більшості, в нашому випадку тих, хто «за». Якби вони принципово були проти такого рішення, то і проголосували б, мабуть, «проти».
Таким чином, позицію Росії у Виконраді ЮНЕСКО підтримали лише дві країни, що є ще одним свідченням її глибокої ізоляції на міжнародній арені і, з іншого боку, невизнання цією організацією незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим.
Планується, що звіт роботи Комісії з питань програми та зовнішніх зносин (включаючи усі ухвалені нею рішення) формально буде затверджено в ході пленарних засідань 195-ї сесії Виконради 29-31 жовтня, після чого тексти резолюцій буде офіційно оприлюднено на веб-сторінці ЮНЕСКО.
***
Щодо актуального діалогу між Україною та ЄС.
Минулого тижня інституції Європейського Союзу схвалили цілу низку рішень, які мають важливе значення в контексті подальшого розвитку відносин між Україною і ЄС.
24 жовтня Європейська Рада оприлюднила висновки щодо України, в яких підтвердила, що санкції проти РФ залишаються чинними і у подальшому будуть залежати від виконання Росією своїх зобов’язань з деескалації ситуації на сході України. Було вкотре наголошено, що ЄС очікує від РФ поваги до суверенітету і територіальної цілісності України, а також внеску у політичну стабілізацію та економічне відновлення України.
Європейська Рада у цілому привітала Мінські домовленості як кроки в напрямі сталого політичного вирішення кризи. При цьому ЄС закликала РФ взяти на себе відповідальність за повне виконання домовленостей, зокрема щодо запобігання будь-якому потраплянню військових, зброї або бойовиків з власної території в Україну.
***
24 жовтня шляхом письмової процедури Рада ЄС схвалила рішення про продовження терміну дії автономних торговельних преференцій для України до 31 грудня 2015 року. Відповідна законодавча резолюція була ухвалена напередодні у Страсбурзі в рамках пленарного засідання Європейського Парламенту 497 голосами „за” (78 – проти, 56 – утрималися).
Таким чином, з 1 листопада ц.р. продовжується режим автономних торговельних преференцій для України.
Режим передбачає скорочення або скасування мит на товари, що походять з України. Його параметри відповідають положенням Угоди про асоціацію Україна-ЄС у частині створення зони вільної торгівлі.
Ключове значення для реалізації переваг режиму автономних торговельних преференцій матиме прискорення адаптації законодавства України до норм і стандартів ЄС у відповідних сферах.
***
Як відомо, ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Верховною Радою України та Європарламентом, схвалення відповідного рішення Радою ЄС та передача сторонами відповідних інструментів до депозитарію – Генерального секретаріату Ради ЄС - відкрило шлях до початку імплементації її окремих частин шляхом процедури тимчасового застосування. Таким чином, станом на сьогодні всі необхідні процедури для початку тимчасового застосування окремих частин Угоди сторонами виконані і воно розпочнеться з 1 листопада ц.р.
Така можливість була передбачена сторонами у прикінцевих положення Угоди про асоціацію, а саме статті 486. У рішенні Ради ЄС від 29 вересня 2014 року чітко визначено обсяг тимчасового застосування Угоди, який охоплюватиме окремі статті/глави розділів «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та галузеве співробітництво», «Фінансове співробітництво», «Інституційні, загальні та прикінцеві положення». Відповідно до статті 486 Угоди визначення обсягу тимчасового застосування є компетенцією сторони ЄС, оскільки це питання безпосередньо пов’язано з існуючим розподілом повноважень між європейськими інституціями та державами-членами ЄС.
Крім того, відповідно до тристоронніх домовленостей Україна-ЄС-РФ на рівні міністрів від 12 вересня ц.р., вищезазначеним рішенням Ради ЄС було передбачено відтермінування початку функціонування поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ до кінця 2015 року.
Уряд України схвалив і розпочав реалізацію Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію. На сьогодні профільні міністерства здійснюють підготовку планів з імплементації відповідних директив ЄС, перелік яких міститься в додатках до Угоди про асоціацію. Триває підготовка до проведення перших спільних засідань органів асоціації, створення яких передбачено Угодою про асоціацію. Так, зокрема, інавгураційне засідання Ради асоціації Україна-ЄС заплановано на середину грудня ц.р.
***
Щодо деяких інших міжнародних питань.
Як ви знаєте, 27-28 жовтня в Парижі за посередництва та участі французької сторони відбулася зустріч президентів Азербайджану та Вірменії, яка стала черговим кроком у вирішенні існуючих протиріч.
Українська сторона вітає продовження діалогу між Азербайджаном та Вірменією. Домовленості сторін щодо намірів продовжувати контакти та залучити Міжнародний комітет Червоного Хреста з метою обміну інформацією щодо осіб, які зникли безвісти, дозволить знизити напругу у зоні конфлікту.
Ми впевнені, що продовження діалогу між азербайджанською та вірменською сторонами на найвищому рівні сприятиме зміцненню довіри і взаєморозуміння та надасть позитивного імпульсу переговорному процесу з врегулювання нагірно-карабаського конфлікту.
Такі переговори є запорукою відновлення миру, стабільності і відкриття нових можливостей для регіонального співробітництва.
***
І, як відомо, 26 жовтня також відбулися вибори до Асамблеї представників народу Тунісу.
У своїй заяві МЗС України привітало успішне проведення цих виборів, відзначивши високу явку виборців і належний рівень організації процесу голосування, за перебігом якого здійснювали моніторинг близько восьмисот міжнародних та десяти тисяч місцевих спостерігачів.
Ми вважаємо, що туніський народ на цих виборах підтвердив свою відданість свободі і демократії, а також незворотну рішучість будувати сучасну процвітаючу державу.
Важливо, що нинішні вибори до парламенту, а також президентські вибори 23 листопада 2014 р., завершать перехідний період і дозолять новообраному керівництву Тунісу приступити до реалізації очікуваних суспільством реформ.
В Україні висловлюють упевненість у швидкому відновленні належної динаміки двостороннього співробітництва з Тунісом в усіх традиційних галузях: політичній, торговельно-економічній та науково-освітній.