***
Почну з ситуації на сході України в контексті агресії проти нашої держави з боку Росії.
Ігноруючи Мінські домовленості, російська сторона продовжує активно переправляти через державний кордон України військову техніку й особовий склад своїх збройних сил. Протягом 15-17 листопада зафіксовано вторгнення на територію України через прикордонні пункти пропуску «Ізварине» в Луганській області та «Новоазовськ» у Донецькій області кількох колон військової техніки загальною кількістю понад 100 одиниць, в тому числі танків, бронетранспортерів, реактивних систем залпового вогню, важкої артилерії.
Внаслідок безперервних обстрілів підрозділами російських збройних сил та незаконних збройних формувань «ДНР» та «ЛНР» бойовиків із застосуванням важкої артилерії продовжують гинути мирні громадяни, руйнується інфраструктура міст і сіл.
Росія спільно з бойовиками формує ударні угруповання та накопичує військову техніку й особовий склад на Донецькому, Дебальцевському та Луганському напрямках. Останнім часом у Докучаєвську зафіксовано більше 500 осіб особового складу, близько 30-и танків, 3 зенітно-ракетні комплекси, 6 реактивних систем залпового вогню, 6 крупнокаліберних гаубиць та багато іншої військової техніки. До Іловайська прибув ешелон з 12-а вагонами з боєприпасами. У населеному пункті Комишне Луганської області зосереджено значну кількість артилерії, мінометів та 3000 особового складу. У селищі Ясне Луганської області облаштовано укріпрайон і табір з підготовки бойовиків.
У період з 15 по 17 листопада російські безпілотники було виявлено у районах населених пунктів Авдіївка, Гнутове, Докучаєвськ, Кам’янка, Комінтернове, Маріуполь, Оленівка, Павлопіль, Сартана, Старобешеве, Талаківка Донецької області, Першокостянтинівка, Ставки Херсонської області, а також на адміністративній межі Херсонської області з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.
Усі ці факти регулярно отримують наше реагування на дипломатичному рівні. Також про них ми на постійній основі інформуємо наших міжнародних партнерів та міжнародні організації.
Заперечуючи свою причетність до цих очевидних порушень міжнародного права, Росія повністю втратила будь-яку довіру з боку міжнародного співтовариства, опинилася в тотальній ізоляції, що яскраво продемонстрував Саміт Великої двадцятки в Брісбені.
У зв’язку з окремими заявами, які лунають з боку російських посадовців про нібито наступальні плани сил АТО, ми не виключаємо, що це може робитися для того, щоб використати можливі провокації з метою подальших агресивних дій російських і терористичних військ. Тому про всяк випадок хотів би ще раз чітко заявити, що жодних наступальних операцій сили АТО не планують, однак вони будуть готові дати належну відсіч тим, хто спробує атакувати нас.
Незважаючи на загострення ситуації в зоні АТО, Україна виходить з пріоритетності мирного розв’язання конфлікту і сподівається на повну реалізацію Мирного плану Президента України, залишається відданою букві та духу Мінських домовленостей.
Наші дипломатичні та політичні зусилля зосереджені в тому числі на тому, щоб змусити Росію повернутися в русло практичної імплементації цих домовленостей.
***
16 листопада з території Росії вкотре здійснено незаконне переміщення через державний кордон України колон вантажних автомобілів під приводом доставки гуманітарного вантажу для населення Донецької та Луганської областей України.
Вантаж було ввезено без офіційної згоди української сторони, без погодження з Міжнародним комітетом Червоного Хреста та супроводження його представниками, всупереч загальноприйнятій міжнародній практиці, а також з порушенням законодавства України та раніше досягнутих домовленостей.
Ігнорування Росією раніше узгоджених з нею умов та модальностей не дозволило групі представників прикордонних і митних органів України виконати контрольні операції щодо згаданого вантажу в російських пунктах пропуску «Донецьк» та «Матвєєв Курган».
Українська сторона здійснила дипломатичний демарш, вкотре вимагаючи від Російської Федерацію негайно та беззастережно припинити здійснення міжнародно-протиправних діянь щодо суверенітету України, дотримуватися узгоджених раніше модальностей, а також усебічно сприяти виконанню групою українських прикордонників і митників контрольних функцій та її перебуванню у російському пункті пропуску «Донецьк».
***
Україна продовжує тісну взаємодію із Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, яка працює в Україні. З огляду на продовження збройного протистояння в окремих районах Донецької та Луганської областей, останнім часом гостро стояло питання забезпечення членів місії броньованими автомобілями. Як відомо, у жовтні Президент України Петро Порошенко запропонував надати для СММ десять нових броньованих автомобілів «КрАЗ Кугуар».
13 листопада за участі Президента України ці автомобілі були передані СММ ОБСЄ. Автомобілі надаються в тимчасове безоплатне користування на період дії мандату СММ ОБСЄ.
«КрАЗ Кугуар» - український бронеавтомобіль, виготовляється на Кременчуцькому автомобільному заводі за ліцензією канадсько-еміратської компанії «Streit Group». Бронеавтомобіль призначений для ведення бою в місті. «КрАЗ Кугуар» створено на базі шасі Toyota Land Cruiser 79. Корпус бронемашини виготовлений із сталевих броньових листів, які забезпечують круговий захист від куль калібру 7,62 мм.
В рамках моніторингу ситуації на сході України Місія повідомляє про продовження обстрілів Станиці Луганської та Щастя поблизу Луганська, протистояння між різними угрупуваннями так званої «ЛНР» (повідомляється про збройну сутичку між прихильниками «ЛНР» з Луганська та Краснодона), обстріли снайпером українського блок-поста поблизу м.Майорськ в Донецькій обл. та інші порушення.
Станом на 17 листопада в Україні працює 261 спостерігач СММ ОБСЄ з 39 держав-учасниць ОБСЄ. 112 спостерігачів присутні в Донецькій та Луганській обл.
Загалом в складі Місії, яка налічує 294 співробітника, присутні 29 громадян США, 18 - РФ, 17 - Німеччини,14 - Великобританії, 11 - Швеції.
***
12 листопада відбулося чергове екстрене засідання Ради Безпеки ООН щодо України, яке було скликане за ініціативи української сторони для обговорення фактів порушення Росією та проросійськими сепаратистськими угрупуваннями Мінських домовленостей, зокрема, перекидання важких озброєнь та особового складу ЗС РФ на територію України.
Т.в.о. помічника Генерального секретаря ООН з політичних питань Йенс Тойнберг-Францен у своєму виступі наголосив на важливості повного припинення вогню та зосередження зусиль на політичному врегулюванні конфлікту на Донбасі, можливість досягнення якого зменшилася після проведення псевдовиборів 2 листопада. Він також поінформував про систематичні обстріли позицій Збройних Сил України з боку бойовиків та їхні наміри інтенсифікувати наступальні дії за посилення військової підтримки ззовні.
Відбулися брифінги в режимі телеконференції керівника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугуля Апакана та представника Діючого голови ОБСЄ в Трьохсторонній контактній групі, посла Хайді Тальявіні, які наголосили на існуванні значного ризику ескалації ситуації на Сході України. Зокрема, вони повідомили, що останнім часом спостерігається інтенсифікація переміщення великої кількості військової техніки на територіях, підконтрольних т.зв. ДНР та ЛНР, та зазначили, що СММ не в змозі здійснювати повноцінний моніторинг відповідних ділянок українсько-російського кордону.
Ключовими тезами виступів переважної більшості делегацій стали сигнали щодо необхідності виконання всіма сторонами Мінських домовленостей, засудження та невизнання незаконних виборів 2 листопада, заклик до надання ОБСЄ можливості здійснення контролю всієї попередньо узгодженої ділянки українсько-російського кордону. Більшість держав-членів РБ ООН привітала проведення парламентських виборів в Україні, висловивши сподівання, що вони допоможуть зміцнити політичний діалог в Україні.
Делегація України зосередилася на викритті порушення РФ Мінських домовленостей та, зокрема, закликала Москву негайно припинити нарощування військової присутності на Донбасі та пояснити зростаючу демонстрацію сили на кордоні з Україною.
Виступ представника РФ мав традиційно пропагандистський характер та різко контрастував із загальною тональністю дискусії.
Чергове екстрене засідання РБ ООН щодо України, хоча й очікувано завершилося без прийняття жодних рішень, стало корисним з точки зору представлення світовій спільноті єдиною на сьогодні міжнародною безпековою моніторинговою місією в Україні переконливих свідчень нарощування Росією військової присутності на Сході України в порушення Мінських домовленостей. Крім того, українською стороною отримано від Ради чіткий сигнал про підтримку парламентських виборів у нашій державі з одночасним засудженням незаконних сепаратистських виборів 2 листопада.
***
У ході 1025-го засідання Постійної Ради ОБСЄ, яке відбулося 13 листопада, делегація України виголосила заяву «Порушення Російською Федерацією принципів і зобов’язань ОБСЄ та ситуація в Україні».
Ключовими сигналами більшості делегацій, які взяли участь в обговоренні цього питання, стало те, що Росія продовжує грубо порушувати основоположні принципи та зобов’язання ОБСЄ, суверенітет та територіальну цілісність України, досягнуті сторонами Мінські домовленості.
На засіданні делегація України також виступила із заявою «Викрадення та незаконне утримування українських громадян Російською Федерацією».
На підтримку делегації України у засудженні дій Росії та заклику негайно звільнити утримуваних нею українських громадян виступили ціла низка делегацій, зокрема з країн ЄС, США та Канади.
***
В Україні глибоко занепокоєні системним переслідуванням інакомислення та продовженням утисків тих небагатьох засобів масової інформації в Росії, які ще дозволяють собі висловлювати відмінну від кремлівської точку зору.
Спроби російської влади будь-якими адміністративними чи псевдоюридичними засобами змусити замовчати «Ехо Москви» і «Дождь» свідчать про те, що Кремль вирішив остаточно ліквідувати в країні не лише свободу слова, а й свободу думки.
В умовах, коли центральні російські телеканали транслюють відверту брехню, ця тенденція є надзвичайно небезпечною і на нашу думку, мала б отримати рішуче засудження з боку міжнародної спільноти.
***
16 листопада Президент України Петро Порошенко здійснив робочий візит до Словаччини з метою участі в урочистостях, присвячених 25-річчю Оксамитової революції та демократичних перетворень у Центральній Європі.
Захід був організований словацькою стороною за участю глав держав Вишеградської групи (Польща, СР, Угорщина, Чехія), ФРН та України. Глави держав обговорили сучасну політичну та безпекову ситуацію в регіоні та перспективи співробітництва, у т.ч., в галузі енергетики. Відбулися окремі зустрічі П.Порошенка з вищими посадовими особами Словацької Республіки, а також з президентами інших запрошених країн. До складу української делегації входив також Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Президенти країн В4 офіційно висловили підтримку курсу П.Порошенка та визнали анексію Криму, як агресію з боку Росії.
Було досягнуто домовленості про започаткування нового формату співробітництва, зокрема, про налагодження постійної взаємодії на рівні міністрів закордонних справ та оборони країн Вишеградської четвірки та України.
У конструктивному руслі відбулася зустріч Президента України з Прем’єр-міністром СР Р.Фіцо, зокрема, досягнуто домовленості провести у грудні 2014 року спільне засідання Урядів обох країн. Домовлено активізувати практичну співпрацю в енергетичній сфері, передусім, у питанні забезпечення енергобезпеки та поставок газу з Європи в Україну у реверсному режимі, розглянути можливість створення енергетичного хабу, з’єднання інтерконекторів України, Словаччини, Польщі та Угорщини.
У рамках візиту також відбулася бесіда Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ СР М.Лайчаком. Сторони обмінялися думками щодо безпекової ситуації на сході України, шляхів її деескалації. Було домовлено про поглиблення двостороннього співробітництва, сприяння проведенню в Україні євроінтеграційних реформ, активізації взаємодії в рамках В4+Україна.
***
17 листопада відбувся робочий візит Міністра закордонних справ Павла Клімкіна до інституцій ЄС в Брюссель.
Під час зустрічі з Віце-президентом ЄК, Високим Представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні, яка відбулася перед засіданням Ради ЄС у закордонних справах, Міністр закликав сторону ЄС посилити обмежувальні заходи щодо РФ у знак солідарності з Україною з огляду на триваючу агресію РФ проти України. Він також наголосив на важливості надання Україні військово-технічної допомоги з боку держав-членів ЄС.
Павло Клімкін та Федеріка Могеріні підписали Угоду між Україною та ЄС щодо статусу Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки (КМЄС в Україні), яка набуде чинності після її ратифікації Верховною Радою України.
Процес розгортання Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні започатковано рішенням Ради ЄС із закордонних справ від 22 липня ц.р. Основною метою діяльності Місії є посилення спроможностей України щодо врегулювання криз шляхом реформування правоохоронних органів з пріоритетом на забезпечення верховенства права з метою відновлення довіри і підтримки населення, а також удосконалення системи управління правоохоронними органами із забезпеченням демократичного контролю.
Угода, яка є необхідною умовою повноцінного розгортання та роботи Місії ЄС в Україні, визначає правовий статус Місії та її персоналу на території України. Положеннями угоди охоплено такі питання, як правила перетину персоналом Місії кордону та пересування територією України, привілеї та імунітети персоналу та Місії загалом, що надаються на період їх функціонування в Україні, регулює питання винайму місцевого персоналу, а також застосування кримінальної юрисдикції України по відношенню до персоналу Місії. Окремо визначенні механізми співпраці з органами виконавчої влади України та обміну інформацією.
Під час зустрічі із Комісаром ЄС з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства Дімітрісом Аврамопулосом сторони обговорили прогрес та перспективи реалізації Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Керівник зовнішньополітичного відомства України відзначив важливість оціночних місій європейських експертів, що здійснюють аналіз законодавства у сфері міграції та притулку, управління кордонами, наголосивши також на необхідності неухильного виконання стороною ЄС положень посиленої Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Наступний візит місій з оцінки критеріїв другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України відбудеться 24-28 листопада.
Зокрема, на цьому етапі оцінюватимуться:
- боротьба з організованою злочинністю та незаконним обігом
наркотиків, співробітництво між правоохоронними органами;
- міжнародно-правове співробітництво у кримінальних справах;
- захист персональних даних;
- повага до прав людини, запобігання дискримінації, свобода
пересування.
Крім того, під час візиту Павло Клімкін провів зустрічі з Комісаром ЄС з питань торгівлі Сесілією Мальмстрьом та Комісаром питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганессом Ханом. Було обговорено низку питань торговельно-економічного співробітництва у контексті початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію та підготовки до створення ЗВТ. Окрема увага приділялася питанню щодо продовження тристороннього діалогу Україна-ЄС-РФ, а також підготовки до проведення донорської конференції на початку наступного року.
Павло Клімкін взяв участь у надзвичайному засіданні Комітету Європейського Парламенту у закордонних справах щодо України та провів зустріч з його Головою Елмаром Броком. Представники провідних політичних сил ЄП запевнили у готовності ЄС й надалі підтримувати Україну у подоланні сучасних викликів у дусі солідарності та асоціації.
***
Як я вже казав, вчора також відбулося засідання Ради ЄС у закордонних справах, за результатами якого було прийнято відповідні рішення стосовно ситуації в та навколо України. Наша держава вітає послідовну підтримку Європейським Союзом її територіальної цілісності, суверенітету та незалежності, яку він у черговий раз продемонстрував у ході засідання Ради ЄС у закордонних справах 17 листопада.
Держави-члени ЄС одностайно засудили злочинну діяльність терористів т.зв. «ДНР» та «ЛНР» проти територіальної цілісності та суверенітету України, злочини проти мирного населення у східних областях України, які кояться за сприяння та безпосередньої участі Росії. У цьому контексті також підкреслено незаконний характер проведених сепаратистами виборів і їх невизнання міжнародною спільнотою. Європейській Комісії доручено підготувати пропозиції щодо внесення до санкційного списку ЄС представників сепаратистів, діяльність яких підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України.
Радою ЄС у черговий раз засуджена підтримка Російською Федерацією дій сепаратистів на Сході України, зокрема поставки важкого озброєння, танків, амуніції, а також направлення конвоїв на захоплену сепаратистами територію. Такі дії Москви однозначно розцінено як порушення нею Мінського протоколу та норм міжнародного права.
Європейським Союзом висловлено занепокоєння гуманітарною ситуацією у східних регіонах України, яка виникла у результаті дій сепаратистів. Рада ЄС закликала міжнародні гуманітарні організації та окремі країни надати екстрену допомогу населенню Донецької та Луганської областей, при цьому виключно за погодженням з Україною та відповідними каналами. У цьому контексті міністри також привітали зусилля української влади, зокрема ухвалення Верховною Радою Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Засудження російської окупації Автономної Республіки Крим залишається принциповою позицією Європейського Союзу, яку було задекларовано в ході засідання. Держави-члени ЄС підкреслили, що ніколи не визнають анексію РФ Криму та м.Севастополь. Крім цього, Радою ЄС було засуджено порушення Росією прав кримськотатарського народу в Криму.
Радою ЄС підкреслена критична важливість для євроінтеграційних реформ України початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію з 1 листопада ц.р. Європейський Союз висловив готовність підтримати зусилля Уряду України щодо впровадження реформ за допомогою міжнародних фінансових організацій.
***
Сьогодні відбувається кілька важливих візитів наших партнерів в Україні. Насамперед хочу нагадати, що в Україні з офіційним візитом перебуває Прем’єр-міністр Королівства Норвегія Ерна Солберг. Її візит стане новою віхою у відносинах України та Норвегії, адже він є першим візитом такого рівня в історії відносин незалежної України та Норвегії. Програмою візиту передбачені зустрічі пані Солберг з українськими високопосадовцями, підписання низки двосторонніх документів, метою яких є активізація співпраці між нашими країнами.
***
Також сьогодні Україну з робочим візитом відвідав Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.
У рамках візиту очільник німецького зовнішньополітичного відомства був прийнятий Президентом України П.О.Порошенком та Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, зустрівся з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
Основну увагу в рамках візиту було приділено питанням національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України, міжнародним шляхам мирного розв’язання ситуації, що склалася у зв’язку із військовою агресією Росії на Сході України, а також практичній допомозі з боку Уряду ФРН у подоланні соціально-економічних проблем України та зокрема відновлення інфраструктури Донбасу та потреб вимушених переселенців, яку продовжує надавати Німеччина. Окрема увага була приділена запланованій на початок наступного року донорської конференції з відновлення Донбасу.
З українського боку було наголошено на повному виконанні Україною Мінської угоди та її нехтуванні з боку Росії, серед іншого в частині відновлення контролю над українсько-російським кордоном, припинення постачання зброї з Російської Федерації на територію України, відкликання російської армії та російських терористів із території України, звільнення заручників. Крім того, було відзначено необхідність різних багатосторонніх форматів переговорів, які ведуть до припинення вогню, виведення військ і техніки та звільнення заручників. Окрім Женевського та Нормандського форматів також було запропоновано ідею так званого Веймарського формату за участю Німеччини, Польщі та Франції.
З початку року це вже третій візит Ф.-В.Штайнмаєра до України.
***
Кілька анонсів.
Як вже повідомлялося раніше, 21 листопада в Україні з візитом перебуватиме Віце-президент США. Це вже третій за цей рік візит в Україну Джо Байдена, що є унікальним прецедентом і підтверджує стратегічний характер відносин між нашими державами, а також ключову роль, яку США відіграють у зусиллях міжнародного співтовариства в протидії російській агресії проти України.
Під час планованих зустрічей з керівництвом держави передбачається обговорення напрямів розвитку політичного та економічного співробітництва, надання подальшої всебічної підтримки з боку США в питаннях безпеки, включаючи енергетичну сферу.
***
19 листопада Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснить робочий візит до Республіки Молдова.
В рамках візиту заплановані зустрічі глави зовнішньополітичного відомства України з Прем’єр-міністром Республіки Молдова Юріє Лянке та Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та європейської інтеграції Наталією Герман.
Планується, що сторони обговорять актуальні питання двостороннього та міжнародного порядку денного, а також взаємодію України та Республіки Молдова у сфері європейської інтеграції. Метою візиту є поглиблення українсько-молдовського політичного діалогу, зокрема підготовка офіційного візиту Президента України Петра Порошенка до Молдови, який відбудеться 20 листопада.
Цей візит відбудеться на запрошення Президента Республіки Молдова Ніколає Тімофті і покликаний сприяти активізації українсько-молдовського діалогу на найвищому рівні, зміцненню політичного підґрунтя для подальшого розвитку двостороннього співробітництва в усіх сферах взаємного інтересу.
Програмою візиту передбачені тристоронні переговори Петра Порошенка з Президентом Республіки Молдова Ніколає Тімофті та Президентом Республіки Польща Броніславом Коморовським, який також цього ж дня перебуватиме з візитом у Кишиневі. Глави держав обговорять безпекову ситуацію в регіоні, а також європейську інтеграцію України та Молдови.
***
19 листопада в МЗС України відбудеться черговий раунд українсько-ізраїльських політичних консультацій за участю Директора Департаменту Близького Сходу та Африки МЗС України Андрія Заяця та заступника Генерального директора, директора Департаменту Євразії МЗС Ізраїлю Цві Рав-Нера.
В порядку денному – розгляд ключових питань подальшого просування двостороннього співробітництва, узгодження графіку візитів високого рівня на 2015 рік, координація взаємодії в міжнародних організаціях, обмін думками щодо актуальної ситуації в регіоні Близького Сходу та на сході України, а також затвердження Плану політичних консультацій на 2015-2016 рр.
***
18-19 листопада в Секретаріаті ГУАМ в Києві відбудеться 32-ге засідання Ради національних координаторів ГУАМ, на якому буде розглянуто питання підготовки 24-го засідання Ради Міністрів закордонних справ, що пройде 5 грудня в Базелі.
Українська делегація має намір поінформувати партнерів про стан підготовки Програми головування України в ГУАМ, що буде офіційно представлена для розгляду та схвалення на згаданому засіданні у грудні в Швейцарії.