Почну з найбільш важливих зовнішньополітичних подій, які відбулися протягом останніх днів.
Як ви знаєте, 20 листопада на запрошення Президента Республіки Молдова Ніколає Тімофті відбувся офіційний візит Президента України Петра Порошенка та Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського до Республіки Молдова.
Відбулися тристоронні переговори глав держав, а також зустрічі з Головою Парламенту Молдови Ігорем Корманом та Прем’єр-міністром Молдови Юріє Лянке.
Однією з головних тем, які стали предметом обговорення, була безпекова ситуація в регіоні в контексті військової агресії Росії проти нашої держави. Петро Порошенко подякував керівництву Молдови та Польщі за рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Молдовська і польська сторони у свою чергу підтримали позицію України щодо необхідності мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
За результатами переговорів було домовлено використовувати тристоронній формат для взаємодії у сфері європейської інтеграції України та Молдови.
Особлива увага була приділена питанням енергетичної незалежності України та Молдови, а також питанням енергетичної безпеки в більш широкому, європейському контексті.
У рамках візиту був підписаний Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України і Департаментом прикордонної поліції МВС Республіки Молдова про обмін статистичною та аналітичною інформацією.
Президент України разом з Прем’єр-міністром Молдови Юріє Лянке відвідали м. Бельці, де зустрілися з активом української діаспори та студентами місцевого університету. Глава держави поклав квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку, а також відвідав «Український дім» у м. Бельці.
Ніколає Тімофті нагородив президентів України та Польщі найвищою державною нагородою Молдови – «Орденом Республіки».
***
20-21 листопада відбувся третій у нинішньому році візит Віце-президента США Джозефа Байдена в Україну. Під час перебування в Києві він зустрівся з Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Крім того, Джо Байден взяв участь у круглому столі з питань боротьби з корупцією, на якому були присутні члени Уряду, новообрані депутати Верховної Ради, представники політичних партій та громадські активісти.
Віце-президент США наголосив, що Сполучені Штати продовжуватимуть працювати зі своїми партнерами в ЄС та «Великій сімці» задля посилення політичного та економічного тиску на РФ у разі, якщо Кремль продовжить порушувати Мінські домовленості, суверенітет та територіальну цілісність України. В контексті протидії російській агресії також обговорювалися питання зміцнення обороноздатності та посилення енергетичної безпеки України. Окремо було наголошено на тому, що США не визнають і не будуть визнавати анексію Криму Росією.
Віце-президент США привітав народ України з обранням нового Парламенту і формуванням проєвропейської коаліції, запевнив у беззастережній підтримці Вашингтоном демократичних перетворень у нашій державі, бажання українців інтегруватися до європейської спільноти і закликав до виключно мирного врегулювання конфлікту на сході України.
Джо Байден підкреслив важливість якнайшвидшого формування нового складу Уряду України для невідкладного здійснення заходів з реформування країни і «втілення прагнень людей, які стояли на Майдані». Віце-президент США особливо наголосив на необхідності проведення повномасштабних реформ в Україні та посилення боротьби з корупцією.
Він також підкреслив, що Сполучені Штати працюватимуть зі своїми партнерами та МВФ з метою надання фінансової підтримки, яка потрібна Україні для стабілізації її економіки та реалізації необхідних реформ.
Джо Байден оголосив про рішення Білого дому додатково виділити, за погодженням з Конгресом США, 20 млн.дол.США на впровадження реформ у правоохоронній і судовій сферах, реформування прокуратури та боротьбу з корупцією в нашій державі. США також планують виділити 3 млн.дол.США Всесвітній продовольчій програмі ООН на забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Під час візиту Дж.Байдена була оприлюднена інформація щодо обсягів допомоги Україні з боку Сполучених Штатів у 2014 році. Зокрема, протягом поточного року Уряд США задекларував допомогу Україні в обсязі 320 млн. дол., на додаток до кредитних гарантій на суму 1 млрд. дол., наданих у травні. При цьому, на реформування та розбудову галузі безпеки України Уряд США виділив понад 118 млн. дол., що включає в себе як надання обладнання та спорядження Збройним Силам, Національній Гвардії та Держприкордонслужбі України, так і проведення підготовки українських військовослужбовців. В Україну вже надійшли перші три радарні системи виявлення мінометного вогню, решта 17 будуть передані протягом кількох наступних тижнів. Планується, що з середини грудня американські інструктори розпочнуть підготовку українських військовослужбовців з метою практичного опанування зазначеного обладнання.
Поряд із цим, Уряд Сполучених Штатів вестиме роботу з Конгресом США з метою пошуку додаткових можливостей для надання допомоги Україні. Зокрема, Адміністрація вже направила запит Конгресу щодо виділення додаткових 45 млн. дол. як частини обіцяної Президентом США східноєвропейським союзникам допомоги для зміцнення безпеки. Ці кошти, в разі позитивного рішення Конгресу США, будуть спрямовані на розбудову оборонних спроможностей України та підвищення рівня взаємосумісності українських Збройних Сил із збройними силами США та інших країн Заходу.
За окремою програмою в Україні перебувала дружина Віце-президента США доктор Джил Байден, яка зустрілася з родинами внутрішньо переміщених осіб та взяла участь у засіданні Робочої групи з питань надання гуманітарної допомоги. Спільно з дружиною Президента України Мариною Порошенко Джилл Байден відвідала українських військових, які проходять лікування у Головному військовому клінічному шпиталі.
***
24 листопада відбувся офіційний візит Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте в Україну. Під час зустрічі Президента України Петра Порошенка з Главою Литовської держави було наголошено, що формат стратегічного партнерства між двома країнами залишається актуальним та набуває ще більшого значення в сучасних умовах, коли Україна реально стала на шлях євроінтеграції та реформ.
В ході візиту відбулося сьоме засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки. Українська та литовська делегації обговорили широкий комплекс актуальних питань двостороннього співробітництва, визначили його пріоритетні напрямки як у двосторонньому вимірі, так і в більш широкому міжнародному європейському контексті.
Ключову увагу під час засідання Ради Президентів було приділено можливостям двосторонньої взаємодії в процесі реалізації Україною курсу на європейську інтеграцію, а також використання у нас позитивного досвіду Литви, яка успішно пройшла шляхом внутрішніх політичних, економічних та соціальних реформ. Зокрема, було детально обговорено, як на практиці можна використати досвід Литви у забезпеченні імплементації Угоди про асоціацію України з Євросоюзом, а також практичні кроки співпраці у цій сфері.
Окрему увагу було обговорено питання боротьби з тероризмом на сході України та протистояння російській агресії, яка є викликом міжнародній системі безпеки та європейській цивілізації.
Сторони обговорили двосторонню співпрацю між Україною та Литвою в міжнародних організаціях, зокрема ООН, ОБСЄ, Раді Європи та НАТО, взаємодію у сфері безпеки, в тому числі кібернетичної та інформаційної. Також предметом уваги делегацій стала співпраця двох країн у військово-технічній галузі, сфері енергетичної безпеки, енергопостачання та енергоефективності.
Рада Президентів детально розглянула стан розвитку економічного співробітництва між Україною і Литвою та його перспектив після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС.
Одним із пріоритетів подальшої співпраці визначено активну взаємодію у транспортній сфері. У цьому контексті було обговорено перспективи подальшого розвитку потягу комбінованих перевезень «Вікінг», який вже поєднав Балтійське і Чорне моря та просувається у напрямку Середземного моря.
Усі перспективні сфери двосторонньої співпраці знайшли своє відображення у Дорожній карті розвитку стратегічного партнерства між Україною і Литвою на 2015-2016 рр., яку підписали президенти двох країн.
***
До ситуації на сході України в контексті агресії проти нашої держави з боку Росії. Згідно з даними наших силових структур, російська сторона продовжує поставляти терористичним організаціям ДНР та ЛНР важке озброєння.
Лише протягом 17-23 листопада зафіксовано рух двох колон техніки: одна в напрямку населеного пункту Металіст-Щастя (6 одиниць), інша - в напрямку населеного пункту Станічно–Луганське (16 одиниць техніки), відмічено перекидання до району населеного пункту Вуглегірськ загону 500 бойовиків, підрозділів морської піхоти Збройних сил РФ у складі 300 військовослужбовців з населеного пункту Тельманове до району населених пунктів Новоазовськ, Самсонове, Безіменне та Широкіне.
Продовжується накопичення важкого озброєння та військових у прикордонних з Україною областях. Тривають заходи з ротації підрозділів ЗС РФ у Ростовській області. В районі населеного пункту Міллєрово (РФ) – Красна Талівка (Україна) відмічено облаштування базового табору.
23 листопада відмічено рух колони важкої техніки бойовиків, що складалася з 10 танків через м. Шахтарськ у напрямку м. Донецьк. Також, виявлено рух колони військових вантажівок типу «КамАЗ» з м. Краснодон в напрямку м. Луганськ, що рухались завантаженими предметами невстановленого характеру. Колона нараховувала понад 50 транспортних засобів.
24 листопада ц. р. через пункт пропуску «Ізварине” у напрямку м. Луганськ зафіксовано рух п’яти колон техніки (до 85 одиниць), з них: до 6 ББМ, решта - автомобілі та автобуси з особовим складом та боєприпасами.
На маріупольському напрямку бойовиками здійснюється переміщення важкого озброєння на передові позиції на рубіж Заіченко - Саханка.
20 листопада, вперше з часу укладання Мінських домовленостей, українськими прикордонниками було зафіксовано артилерійський обстріл території України з боку Російської Федерації. Обстріл вівся на напрямку населених пунктів Маноцький (РФ) - Камишне (Україна) в районі одного з прикордонних постів Луганського загону.
Такі дії Росії є грубим порушенням міжнародного права, двосторонніх угод, відвертою зневагою до взятих на себе російською стороною зобов’язань, в тому числі відповідно до Мінських домовленостей. Розцінюємо це як зухвалу агресію проти суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, черговий злочин Росії проти людяності.
Вимагаємо від Росії негайного припинення провокацій, проведення розслідування та покарання винних в обстрілах території України, а виведення з території України всіх російських військових та техніки, їх відведення від кордону з нашою державою.
Закликаємо міжнародне співтовариство засудити агресивну політику Росії щодо України, посилити тиск на Кремль з метою змусити його повернутися в поле міжнародного права та цивілізованих взаємовідносин між державами.
***
Ми також звернули увагу на поширену у ЗМІ заяву заступника голови Міністерства надзвичайних ситуацій РФ щодо намірів відправити на Донбас до кінця тижня черговий так званий «гуманітарний конвой».
У зв’язку з цим хотів би наголосити, що російська сторона офіційно не зверталася дипломатичними каналами щодо отримання згоди української сторони на доставку цього гуманітарного вантажу.
Тому констатуємо, що вкотре підготовка вантажу до відправлення здійснюється без офіційної згоди української сторони, без погодження з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, всупереч загальноприйнятій міжнародній практиці, з порушенням законодавства України та раніше досягнутих домовленостей.
Позиція української сторони з цього питання залишається незмінною і вона добре відома Росії: Україна відкрита для міжнародної гуманітарної допомоги з метою забезпечення нагальних потреб мирного населення, постраждалого внаслідок дій терористичних організацій у Донецькій та Луганській областях України. Але умови надходження такої допомоги мають неухильно дотримуватися і вони є загальними для всіх донорів, у т.ч. Російської Федерації. Ці умови визначені загальноприйнятими міжнародними правилами і нормами національного законодавства.
Крім того, особливе занепокоєння викликає те, що значна частина цих т.зв. «гуманітарних вантажів», які незаконно доставляються Росією на територію України, стає предметом перепродажу та не доходить до тих, хто цю допомогу справді потребує – тобто мирних жителів, людей похилого віку, немічних та дітей. Існують численні повідомлення, які свідчать про використання цих «конвоїв» як каналу постачання пального, військової амуніції та іншої підтримки незаконним військовим формуванням на Донбасі. Все це свідчить про те, що ті, хто готує та переправляє ці «конвої», переслідують далеко не гуманітарні цілі.
***
Кілька слів про нашу взаємодію із Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, яка працює в Україні. Станом на 17 листопада у складі Місії працює 301 спостерігач з 39 держав-учасниць ОБСЄ. 142 спостерігачі присутні в Донецькій та Луганській областях, з них по 11 - громадяни РФ та США, 14 осіб представляють Великобританію. Загалом в складі Місії, яка налічує 336 співробітників, працюють 30 громадян США, 22 громадянина Великобританії, 19 громадян РФ, 17 громадян Німеччини, 12 громадян Швеції.
***
20 листопада Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило сьому Доповідь стосовно ситуації у галузі прав людини у нашій країні, підготовлену за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні у період з 17 вересня по 31 жовтня.
В цілому ми позитивно оцінюємо діяльність Місії, а також здійснений нею аналіз правозахисної ситуації в Україні. Доповідь детально, з наведенням прикладів, висвітлює погіршення ситуації в окупованій Автономній Республіці Крим, де продовжують фіксуватися системні та брутальні порушення прав людини, особливо по відношенню до кримських татар та українців.
Згідно з Доповіддю, на погіршення стану дотримання прав людини на південному сході нашої держави згубно впливають триваючі постачання Російською Федерацією великої кількості сучасного озброєння та безпосередня участь у конфлікті військовослужбовців російських збройних сил.
Згадуються в документі й сумнозвісні «гуманітарні конвої» з РФ, після надходження яких до контрольованих бойовиками територій позиції українських силовиків щоразу піддаються посиленим обстрілам, незважаючи на дотримуваний ними режим припинення вогню.
Від таких цинічних та дедалі менш прихованих дій Росії зі зриву мирного процесу продовжує потерпати цивільне населення в ураженій конфліктом зоні, у зв’язку із чим у Доповіді наголошується на пріоритетності гарантування його захисту. Констатується різке зростання кількості внутрішньо переміщених осіб. При цьому Місія вітає схвалення Верховною Радою України 20 жовтня Закону про внутрішньо переміщених осіб, який гарантує низку особливих прав і пільг для цієї категорії громадян.
Окремий розділ Доповіді присвячений ситуації в Криму, яка відзначається збільшенням випадків порушень прав людини і проблем захисту, особливо щодо меншин і корінного населення. Експерти підтвердили неодноразово представлені українською стороною випадки грубих порушень з боку окупаційної влади громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав жителів Криму. Серед них - масові зникнення людей, арешти, закриття кримсько-татарських ЗМІ, учбових закладів, насильницьке захоплення власності. Продовжує утримуватися в Москві український кінорежисер Олег Сенцов, насильно позбавлений Росією громадянства України. Його права регулярно порушуються.
Місія продовжує відстежувати ситуацію навколо Надії Савченко, українського військовослужбовця та новообраного депутата Верховної Ради України, викраденої у червні бойовиками в Луганській області та незаконно утримуваної на території Росії.
У Доповіді позитивно відзначаються кроки, здійснені українською владою, у т.ч. на законодавчому рівні, для покращення стану захисту прав людини, зокрема ухвалення Парламентом низки ключових нормативно-правових документів, зокрема щодо боротьби з корупцією та реформування Генеральної прокуратури, а також підписання Президентом України Указу про розробку національної стратегії в галузі прав людини.
Водночас, МЗС України звернуло увагу офісу Верховного комісара ООН з прав людини на окремі недоліки цього документа. Зокрема, українська сторона продовжує наполягати на тому, щоб Місія використовувала у тексті доповіді словосполучення “незаконні збройні формування”, як це чітко визначено у резолюції Ради ООН з прав людини A/HRC/RES/26/30.
Закликаємо Місію у подальшому не уникати оцінок зафіксованих порушень з боку терористів, яких підтримує Російська Федерація, а також окупаційної влади в Автономній Республіці Крим.
Хочемо також вірити, що у своїх наступних доповідях Управління Верховного комісара ООН з прав людини посилить увагу до головних причин погіршення стану захисту прав людини в Україні – окупації та анексії РФ Криму і підривної діяльності цієї країни, спрямованої на дестабілізацію ситуації на південному сході нашої держави.
Українська сторона поділяє висловлену Верховним комісаром ООН надію на мирне розв’язання конфлікту на південному сході України і робить для цього все від неї залежне, залишаючись відданою справі подальшого розвитку і поглиблення взаємодії з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини з метою покращення правозахисної ситуації в країні.
***
21 листопада в рамках Третього комітету 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбувся розгляд ініційованого Російською Федерацією проекту резолюції «Боротьба з героїзацією нацизму, неонацизму та іншими видами практики, що сприяє ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості». Документ, як і в попередні роки, було схвалено: 115 делегацій виступили «за», 55 держав «утрималися». Україна разом зі США та Канадою проголосувала «проти».
Позиція нашої держави була викладена у заяві з мотивів голосування, виголошеній українською делегацією перед розглядом зазначеного проекту. Було наголошено на рішучому засудженні Україною, як і країнами, що підтримали резолюцію, нацизму і неонацизму, а також усіх інших форм нетерпимості. Водночас, ця проблематика, як і будь-яке інше питання, що виноситься на обговорення в ООН, має розглядатися у збалансованому та об’єктивному ключі. Тому ми вважаємо абсолютно неприйнятним і неправомірним вдаватися до маніпуляцій та спотворення історії на догоду чиїмось агресивним політичним інтересам. На жаль, саме такий підхід з року в рік демонструє Росія при розробці вказаної резолюції.
Україна виступає категорично проти цинічної спроби Російської Федерації представити себе як лідера у боротьбі з нацизмом та неонацизмом, вчиняючи при цьому ті ж самі злочини проти інших націй. Росія не тільки незаконно анексувала Крим та розгорнула неоголошену гібридну війну в Україні. Ця країна відкрито підтримує різноманітні російські неонацистські угрупування як у себе, так і за кордоном. Зокрема, йдеться про «Вовчу сотню», що воює у складі збройних терористичних угруповань на території Донецької та Луганської областей України, а також російських козаків у Криму, які відверто cповідують націоналістичну, ксенофобську та шовіністичну політику.
Ситуація на сході України і в окупованій Росією АР Крим свідчить, що дії Кремля не мають нічого спільного з його словами. Все більш небезпечним стає говорити українською мовою в Криму і підконтрольних терористам районах Донецької та Луганської областей. Кримські татари та представники інших етнічних груп побоюються залишити територію Кримського півострова через високі ризики заборони окупаційною владою повернутися до своїх домівок. Заборона в’їзду в АРК лідерам Меджлісу кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову є одними з численних випадків, з якими неможливо миритися.
Інформаційна пропаганда, вкорінена у свідомості російського керівництва, продовжує і надалі підігрівати шовінізм, ксенофобію, антисемітизм та міжнаціональну ворожнечу.
З огляду на вказані причини, розбалансований характер проекту резолюції та наявні в ньому викривлення фактів, а також на тлі окупації й анексії РФ Криму та триваючої збройної агресії Росії проти нашої держави Україна прийняла рішення голосувати проти ініціативи Москви.
***
24 листопада в Гаазі на пленарному засіданні Осінньої сесії Парламентської асамблеї НАТО прийнято політичну резолюцію Асамблеї на підтримку України.
Відповідно до Резолюції країни-члени НАТО повинні збільшити допомогу Україні і зайняти тверду позицію щодо Росії. Союзникам настійно рекомендується розглянути можливість надання нової політичної, економічної, матеріально-технічної допомоги Україні для захисту нашої території та побудови сильної і відповідальної держави.
Резолюція закликає продовжувати санкції проти Росії. Зокрема, наголошується, що НАТО повинна зайняти жорстку лінію, підтвердивши, що вона ніколи не визнає анексію Криму Російською Федерацією.
Також в резолюції йдеться про те, що двері Альянсу залишаються відкритими для подальшого розширення. Як сказав польський депутат Вітольд Васчіковські у своїй доповіді «Європейський вибір України: геостратегічні та політичні наслідки», яка лягла в основу резолюції ПА НАТО, «ця резолюція повинна служити виявом солідарності з Україною у важкий час. Вона однозначно засуджує порушення Росією міжнародного права та дії, які підтримують насильницький конфлікт у Східній Україні».
***
19 листопада у Раді Безпеки ООН відбулися відкриті дебати на тему глобальних зусиль з протидії тероризму, насильницькому екстремізму та зростаючій загрозі іноземних терористичних бойовиків.
У заході взяли участь Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун, міністри закордонних справ Австралії, Аргентини та Люксембургу, а також представники 68-ми делегацій, включаючи українську.
Генсек ООН, зокрема, наголосив, що, незважаючи на всі зусилля міжнародного співтовариства, кількість терористів у світі зростає.
У виступах більшості делегацій лунав заклик активніше виявляти шляхи переміщення іноземних бойовиків-терористів та припиняти їх діяльність в Інтернеті і соціальних мережах. Всі виступаючі підтримали ключові тези щодо необхідності боротьби з тероризмом та екстремізмом, що є одними з ключових загроз сьогодення.
Делегація України приєдналася до заяви ЄС та виголосила національну промову, в якій було засуджено всі прояви тероризму, а також наголошувалося на дотриманні нашою державою положень усіх документів щодо боротьби з тероризмом, навіть за умови агресії РФ проти України та порушення цією державою міжнародних угод у відповідній сфері. У виступі йшлося про повну відповідність проведення АТО в Україні положенням міжнародного права, а також засуджувалася діяльність терористичних угрупувань ДНР та ЛНР.
У заяві, прийнятій на цьому засіданні, члени РБ ООН, серед іншого, висловили серйозне занепокоєння наслідками ідеології насильницького екстремізму, особливо в Сирії та Іраку. Відзначаючи, що загроза тероризму зростає і посилюється, члени РБ ООН закликали всі держави світу більш активно виявляти іноземних бойовиків-терористів та усувати чинники, що сприяють їх вербуванню, а також протидіяти фінансуванню тероризму.
***
21 листопада в столиці Туркменістану Ашгабаті відбулося чергове засідання Ради глав урядів СНД, на якому Україну представляв Посол в Туркменістані Валентин Шевальов.
Участь української сторони у цьому заході обумовлено, насамперед, необхідністю вирішення практичних питань економічного співробітництва в рамках СНД, які становлять інтерес для нашої держави.
Головна увага учасників засідання Ради глав урядів було зосереджена на стані реалізації Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року.
У зв’язку з порушеннями Російською Федерацією положень цього Договору, представником України було зроблено офіційну заяву, в якій вказано на неприпустимість одностороннього запровадження Росією мита щодо українських товарів у розмірі ставки режиму найбільшого сприяння, застосування санітарних, фітосанітарних і технічних бар’єрів. Російську Федерацію закликано відмовитися від недобросовісного підходу до виконання своїх міжнародно-правових зобов’язань за цим Договором.
Україна зацікавлена в економічному співробітництві з державами-учасницями СНД, виходячи з того, що воно має бути деполітизовано, відповідати принципам та нормам СОТ, не суперечити положенням Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.
***
Як відомо, вчора у Сочі Президент Росії підписав із самопроголошеним лідером грузинського регіону Абхазія так званий «договір про союзництво та стратегічне партнерство».
Україна засуджує і не визнає підписання цього документа. Цей крок є черговим свідченням ігнорування Росією міжнародного права, а також свідомою провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації в Чорноморському регіоні. Він становить загрозу для миру і безпеки на всьому європейському просторі.
Україна, яка сьогодні потерпає від агресивних дій Росії, підтверджує свою цілковиту підтримку суверенітету і територіальній цілісності Грузії та закликає демократичний світ вжити рішучих кроків, щоб не допустити подальшого руйнування Російською Федерацією системи міжнародної безпеки і права.
***
Як відомо, 23 листопада завершився перший тур президентських виборів у Туніській Республіці. Україна вітає успішне проведення цих виборів і відзначає належний рівень їх організації, високу явку виборців і мирну атмосферу волевиявлення.
Туніський народ вчергове підтвердив свою відданість свободі і демократії, а також рішучість будувати сучасну процвітаючу державу. Ми сподіваємося, що завершення виборчого процесу та оприлюднення результатів народного волевиявлення завершить перехідний період і дозволять новообраному керівництву Тунісу приступити до реалізації очікуваних суспільством реформ.
Відновленню належної динаміки українсько-туніського співробітництва сприятиме зустріч керівників зовнішньополітичних відомств двох держав, яку заплановано провести в Сенегалі в рамках Саміту Міжнародної організації франкофонії (29-30 листопада 2014 року.)
***
Сьогодні в Україну з дводенним робочим візитом прибуває Міністр закордонних справ Королівства Швеція Маргот Вальстрьом, яка була призначена на цю посаду 3 жовтня. Заплановані зустрічі керівника зовнішньополітичного відомства Швеції з Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, а також з Мністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
Символічно, що Маргот Вальстрьом здійснює свій візит в Україну в той день, коли в Комітеті закордонних справ Риксдагу Швеції відбудеться голосування на підтримку ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
В ході зустрічей важлива увага приділятиметься обговоренню ситуації в Україні, взаємодії зі Швецією на економічному напрямі, підтримці Швецією зусиль нашої держави у контексті реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Важлива увага приділятиметься перспективам двостороннього співробітництва у сфері ядерної енергетики та в галузі запровадження енергоефективних технологій.
***
26-28 листопада в Україні з візитом перебуватиме Член Європейської Комісії з питань європейської політики сусідства та переговорів з питань розширення Йоганнес Хан.
Програмою візиту заплановані його зустрічі з керівництвом держави та представниками новообраної Верховної Ради України. У продовження діалогу з новопризначеним Комісаром, який був започаткований в ході візиту до Брюсселя Віце-прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана 8-9 жовтня та Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна 17 листопада, планується обговорити ключові питання порядку денного Україна – ЄС, зокрема щодо імплементації Угоди про асоціацію, комплексної допомоги Україні з боку ЄС, підготовки донорської конференції, а також врегулювання ситуації на сході України.
***
Як я вже сказав раніше, 29-30 листопада запланована участь Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна у 15-му Саміті Міжнародної організації франкофонії, що відбудеться у столиці Сенегалу – місті Дакар за участю глав держав і урядів 77 країн світу.
Передбачено проведення низки двосторонніх зустрічей з представниками африканських та близькосхідних країн з метою забезпечення додаткової підтримки України в рамках міжнародних організацій та на двосторонньому рівні.
Павло Клімкін стане першим з 1991 року Міністром закордонних справ України, який здійснить офіційний візит до країн Підсахарської Африки.
Здійснюється підготовка до підписання низки двосторонніх документів.
***
2-3 грудня Павло Клімкін візьме участь у заходах в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ.
Зокрема, Міністр виступить на засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні керівників зовнішньополітичних відомств, за результатами якого передбачається оприлюднення Спільної заяви Комісії Україна-НАТО.
Держави-члени НАТО будуть поінформовані про програму нового уряду України, формування якого очікується; прогрес в імплементації демократичних реформ та у реформуванні сфери безпеки та оборони України. Очікується також, що під час міністерського засідання КУН будуть обговорені подальші кроки з поглиблення та активізації співробітництва України з НАТО, а також оголошено про завершення підготовчого етапу і перехід до практичного започаткування нових трастових фондів Альянсу з метою зміцнення обороноздатності України.
Павло Клімкін планує провести низку двосторонніх зустрічей з Генеральним секретарем НАТО, керівниками зовнішньополітичних відомств низки держав-членів та партнерів Альянсу.
Окрім того, Міністр запрошений взяти участь у засіданні міністрів закордонних справ країн-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані та країн-майбутніх контрибуторів Місії «Рішуча підтримка» і у засіданні міністрів закордонних справ глобальної коаліції з протидії ІДІЛ.