***
Хотів би почати з підсумків основних зовнішньополітичних заходів, які відбулися протягом минулого тижня. 26 листопада, як ви знаєте, відбувся перший візит новопризначеного Міністра закордонних справ Королівства Швеція Марго Вальстрьом до України. В ході візиту вона була прийнята Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Відбулися також її переговори з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
Особливого символізму візиту додало те, що саме цього дня - 26 листопада у Риксдаг Швеції ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. За ратифікацію проголосувало 250 депутатів (з 349).
Цей візит засвідчив, що Швеція залишається надійним партнером України в ЄС. Новий уряд цієї країни, сформований за результатами парламентських виборів 14 вересня, солідарний з українським народом у його боротьбі проти російської агресії і готовий надавати нам всю необхідну підтримку в проведенні реформ та реалізації нашого євроінтеграційного курсу.
Швеція беззастережно підтримує територіальну цілісність та суверенітет України і готова спільно з партнерами в ЄС посилювати тиск на Росію з тим, щоб змусити її виконувати свої міжнародні зобов’язання.
Під час переговорів відбувся обмін думками щодо широкого кола питань двосторонніх відносин та міжнародної проблематики, в тому числі стосовно співпраці наших держав в рамках міжнародних організацій.
Швеція висловила готовність посилити політичну та фінансову підтримку реформ в Україні. Особливий акцент у цьому зв’язку був зроблений на таких напрямках як запровадження енергоефективних технологій, охорона навколишнього середовища, боротьба з корупцією.
Зокрема, було досягнуто домовленості прискорити процедуру призначення співголів Українсько-шведської робочої групи з енергетичних питань, а також активізувати роботу з розширення двосторонньої договірно-правової бази, зокрема, в частині реалізації двосторонніх проектів в рамках надання Швецією Україні технічної допомоги в цілях розвитку. На ці цілі шведський уряд планує щорічно виділяти 25 млн. євро.
Крім того, шведська сторона повідомила про намір виділити 10 млн. шв. крон гуманітарної допомоги для забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб в Україні.
***
26-28 листопада в Україні з візитом перебував Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Хан. Його участь у першому пленарному засіданні нового складу Верховної Ради, на якому була сформована проєвропейська коаліція, продемонструвала підтримку з боку ЄС євроінтеграційного курсу України.
Єврокомісар був прийнятий Президентом України Петром Порошенком, Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом, Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Відбулася також окрема зустріч Комісара ЄС з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
Йоганнес Хан підтвердив готовність ЄС продовжувати надавати Україні економічну та фінансову допомогу. Зокрема, йшлося про виділення ближчим часом чергового траншу макрофінансової допомоги Україні обсягом 500 млн. євро. Сторони також обговорили підготовку до міжнародної донорської конференції на підтримку реформ в Україні на початку 2015 року.
Під час візиту відбулося підписання Угоди щодо фінансування програми підтримки секторальної політики «Підтримка регіональної політики України», що дозволить залучити допомогу ЄС на суму 55 млн. євро з метою вдосконалення нормативно-правової бази регіональної політики; забезпечення стабільного і передбачуваного фінансування регіонального розвитку; зміцнення фінансової автономії місцевої влади; запровадження ефективної системи моніторингу й оцінки ефективності реалізації регіональної політики; покращення економічної, соціальної і територіальної згуртованості регіонів.
***
29-30 листопада Міністр закордонних справ України Павло Клімкін взяв участь у 15-му Саміті Міжнародної організації франкофонії, що проходив у Республіці Сенегал.
В рамках цього заходу Міністра мав бесіди з Президентом Франції та Прем`єр-міністром Канади, провів переговори з керівництвом зовнішньополітичних відомств Габону, Гани, Гвінеї, Гвінеї-Бісау, Екваторіальної Гвінеї, Єгипту, Кот-д’Івуару, Коморських островів, Лівану, Марокко, Сенегалу, Тунісу, Франції та Швейцарії.
Одним з підсумків візиту стало укладення Угоди між Урядом України та Урядом Туніської Республіки про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
Візит, який став першою з 1991 року офіційною поїздкою Міністра закордонних справ України до країн Підсахарської Африки, дозволив заручитися підтримкою африканських і близькосхідних партнерів при розгляді принципових для України питань в органах системи ООН, у т.ч. щодо просування кандидатури нашої держави до складу непостійних членів РБ ООН на 2016-2017 рр.
Проведені зустрічі дали можливість окреслити шляхи нарощування обсягів двосторонньої торгівлі та надати імпульс подальшому розвитку політичного діалогу України з країнами регіону.
Хотів би підкреслити, що останнім часом наша торгівля з країнами Африки демонструє позитивну динаміку. За 9 місяців ц.р. товарообіг України з країнами регіону зріс на 10,3% і становив 4,3 млрд. дол. США. При цьому обсяг українського експорту зріс на 14%.
***
До подій на сході України, де Росія і підконтрольні їй бойовики продовжують порушувати Мінські домовленості.
30 листопада з території Росії на територію України через пункти пропуску «Донецьк» та «Матвеєв Курган» незаконно увійшла чергова колона вантажних автомобілів під приводом доставки т.зв. «гуманітарної допомоги» населенню Донецької та Луганської областей України.
Цю акцію російська сторона вже вкотре здійснила без офіційної згоди української сторони, без виконання компетентними органами України необхідних процедур прикордонного і митного контролю, без погодження з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста і супроводження вантажу його представниками.
Такі дії порушують національне законодавство України та раніше досягнуті домовленості, а також суперечать усталеній міжнародній практиці.
Російській стороні була направлена нота протесту, в якій вимагається негайно припинити здійснення протиправних діянь щодо суверенітету України, дотримуватися погоджених модальностей, а також усебічно сприяти виконанню групою українських митників та прикордонників контрольних функцій та її перебуванню у пункті пропуску «Донецьк» Ростовської області.
***
Міністерство закордонних справ України також висловлює рішучий протест у зв’язку з продовженням російською стороною практики неузгоджених «візитів» посадових осіб до України. З-поміж останніх є візит 1 грудня 2014 року до Автономної Республіки Крим Голови Держдуми РФ Сергея Наришкіна.
Наголошуємо, що такі демонстративні дії свідчать про свідоме порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, Статуту ООН, Резолюції ГА ООН А/RES/68/262 «Територіальна цілісність України», Бакинської Декларації та Резолюцій Парламентської Асамблеї ОБСЄ, а також своїх зобов’язань за Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року.
Російській стороні у зв’язку з такими діями також була направлена відповідна нота протесту.
***
Міністерство закордонних справ України висловлює глибоке занепокоєння у зв’язку з обстрілом членів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, який відбувся 26 листопада поблизу селищ Кірово і Шуми в Донецькій області.
Наявна інформація щодо інциденту дозволяє зробити висновок, що обстріл здійснювався з території, яка перебуває під контролем незаконних збройних формувань, що орудують в Донецькій області. Розцінюємо це як спробу тиску з боку терористичних угрупувань «ДНР» на СММ ОБСЄ з метою змусити її припинити свою моніторингову діяльність. У зв’язку з цим наголошуємо на неприпустимості вчинення будь-яких дій, спрямованих на обмеження діяльності СММ ОБСЄ, яка здійснюється на основі рішення Постійної Ради ОБСЄ, що було підтримане усіма 57 державами-учасницями Організації.
Закликаємо усі сторони, що уклали Мінські домовленості, якими передбачена важлива роль СММ ОБСЄ у врегулюванні поточної ситуації на сході України, поважати мандат СММ ОБСЄ та надавати діяльності Місії усього можливого сприяння, включно з можливістю безперешкодного пересування та здійснення моніторингової діяльності вздовж українсько-російського кордону на територіях, що тимчасово перебувають поза контролем української влади.
***
Загалом хотів би сказати, що станом на 1 грудня в Україні працює 301 спостерігач СММ ОБСЄ з 39 держав-учасниць ОБСЄ. 145 спостерігачів працюють на сьогодні в Донецькій та Луганській обл. Загалом Місія на сьогодні нараховує 337 співробітників.
***
Щодо нашого діалогу з Європейським Союзом.
Як я вже згадував, минулого тижня Угода про асоціацію між Україною та ЄС ратифікували парламентом Швеції. Крім того Угоду ратифікував парламент Угорщини та Сейм Польщі (тут треба зауважити, що документ ще має бути ратифікований польським Сенатом).
На сьогодні Угоду ратифікували вже 9 держав-членів ЄС. Крім згаданих держав це Румунія, Литва, Латвія, Болгарія, Мальта, Словаччина та Естонія.
Ми вдячні парламентам країн-членів ЄС, які ратифікували Угоду, тим самим підтвердивши підтримку українському народу в реалізації його європейського вибору.
Сподіваємось, що решта держав-членів ратифікують документ до Саміту «Східного партнерства», який відбудеться в Ризі у травні наступного року.
***
29 листопада набуло чинності нове рішення Ради ЄС, яким поширено санкції Європейського Союзу ще на 13 осіб та 5 організацій, які представляють так звані «ДНР» та «ЛНР».
Україна вітає чергову демонстрацію державами-членами ЄС послідовної підтримки її територіальної цілісності, суверенітету та незалежності та засудження терористичної і злочинної діяльності сепаратистів т.зв. «ДНР» та «ЛНР», яка здійснюється за сприяння та безпосередньої участі Росії.
Ми сподіваємось, що наступним кроком Євросоюзу буде включення їх до списку терористичних організацій.
***
Україна продовжує активну роботу з імплементації критеріїв другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.
24-28 листопада в Україні працювали експертні місії ЄC, що оцінили прогрес України в імплементації критеріїв третього блоку другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму.
На цьому етапі європейські експерти оцінили виконання визначених завдань у таких сферах як правоохоронне співробітництво, боротьба з організованою злочинністю і незаконним обігом наркотиків, а також міжнародну співпрацю у кримінальних справах.
У січні-лютому 2015 року очікуються місії, що оцінять виконання завдань за четвертим блоком другої фази Плану дій, зокрема, у сферах захисту персональних даних, дотримання прав людини, безпеки документів, боротьби з торгівлею людьми, а також боротьби з корупцією.
За підсумками цих місій будуть вироблені рекомендації ЄС щодо питань, яким слід приділити додаткову увагу.
***
Сьогодні Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у форматі відеоконференції взяв участь у засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні керівників зовнішньополітичних відомств, яке відбулося у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Формат відеоконференції обумовлений тим, що Міністр сьогодні мав брати учать у засіданні Верховної Ради України у зв’язку з запланованим призначенням складу нового уряду.
Взагалі, такий формат є досить звичним у повсякденній практиці Альянсу, тому його використання під час засідання Комісії Україна-НАТО є ще одним свідченням того, що наші відносини набувають характеру реального партнерства і практичної взаємодії.
Під час засідання Комісії Україна-НАТО обговорено розвиток подій в Україні та здійснено огляд прогресу, досягнутого після засідання КУН на рівні глав держав і урядів під час Уельського Саміту 4 вересня 2014 року.
Учасники рішуче засудили триваючі і навмисні заходи Росії з дестабілізації у Східній Україні в порушення норм міжнародного права, в тому числі постачання зброї, техніки, а також військові дії в порушення домовленостей, досягнутих в Мінську у вересні.
І в НАТО, і в Україні засуджується нарощування військової потужності Росії в Криму, а також погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові.
Наголошувалося, що дії Росії підривають безпеку України і мають серйозні наслідки для стабільності та безпеки усього євроатлантичного регіону. В НАТО також занепокоєнні заявленими намірами Росії щодо подальшого нарощування військової потужності на Чорному морі, яке потенційно матиме дальші наслідки для стабільності в регіоні. Всі учасники зустрічі одностайно виступили за необхідність повного виконання всіма сторонами Мінських домовленостей.
Павло Клімкін та міністри закордонних справ Альянсу наголосили на важливості проведення реформ, в тому числі в безпековій сфері в Україні, що відкриє шлях для поглиблення взаємодії нашої держави з НАТО.
Сторони констатували, що суттєво зміцнюється співпраця в секторі безпеки та оборони, розпочато роботу Трастових фондів і проектів з командування, управління, зв'язку та обчислювальної техніки, логістики та стандартизації, кібер-захисту, соціальної адаптації військовослужбовців, а також медичної реабілітації.
У ході засідання також домовлено про поглиблення стратегічного діалогу України з Альянсом.
За результатами засідання прийнято Спільну заяву Комісії Україна-НАТО.
***
4-5 грудня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін очолюватиме делегацію України на 21-у Міністерському засіданні ОБСЄ у м.Базель (Швейцарія).
Міністр візьме участь у пленарній сесії Міністерського засідання, а також проведе зустрічі з низкою міністрів закордонних справ держав-учасниць ОБСЄ.
Безперечно, тема російської агресії проти України, порушень РФ норм та принципів міжнародного права, у т.ч. Гельсінського Заключного акту 1975 р., а також адекватності відповіді ОБСЄ на ці події будуть у центрі уваги засідання.
Враховуючи консенсусний характер діяльності ОБСЄ, ми не очікуємо за підсумками засідання рішень, які дали б відповіді на згадані питання. Водночас ми очікуємо, що у ході дискусії міністри дадуть об‘єктивну та відверту оцінку як агресії Російської Федерації проти України, так і ефективності ОБСЄ у протидії цій агресії.
Попри всі недоліки та зауваження до діяльності ОБСЄ в контексті пошуків шляхів мирного врегулювання ситуації на сході України, ця Організація залишається важливою для нашої держави з огляду на свій унікальний безпековий мандат. Водночас ми констатуємо недостатню ефективність реакції ОБСЄ на виклики і загрози, що виникли в результаті російської окупації Криму та ведення гібридної війни проти нашої держави.
Вважаємо, що забезпечення беззастережної поваги і дотримання принципів Гельсінського Заключного акту 1975 р. є обов’язковою умовою відновлення ефективності ОБСЄ. Виходимо з необхідності здійснення змін в ОБСЄ з метою забезпечення можливості її дієвого реагування на нові виклики і загрози. Відсутність чіткого прогресу в напрямку реформування ОБСЄ загрожує втратою ролі і місця Організації на міжнародній арені.
Серед першочергових завдань – відновлення взаємної довіри всередині ОБСЄ, перепідтвердження зобов’язань держав-учасниць ОБСЄ вирішувати кризові ситуації мирним шляхом, керуючись нормами міжнародного права, зміцнення інструментів ОБСЄ для запобігання конфліктам, модернізація режиму контролю над звичайними озброєннями, боротьба з пропагандою, перегляд правила консенсусу при прийнятті рішень.
***
1-6 грудня з метою участі в зустрічі з питань розробки Національної стратегії з прав людини та у зв’язку з необхідністю відвідування східних регіонів нашої держави в Україні з робочим візитом перебуває Комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжнієкс.
Це четвертий візит Комісара до нашої країни протягом цього року. В ході візиту Н.Муйжнієкс відвідає Київ, Дніпропетровськ та окремі міста в Донецькій області.
Комісар не планує готувати доповідь щодо ситуації в Україні в сфері прав людини за результатами цього візиту.
1 грудня з Н.Муйжнієксом зустрілися Перший заступник Міністра закордонних справ України Наталя Галібаренко та Заступник Міністра закордонних справ Сергій Кислиця.
Були обговорені актуальні питання, пов’язані з опрацюванням українською стороною Національної стратегії з прав людини, а також підготовкою Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.
Сторони також обмінялися думками щодо особливостей ситуації в Україні в сфері прав людини в умовах анексії Криму, агресії проти України з боку Російської Федерації, а також діяльності незаконних озброєних формувань на території Донецької та Луганської областей.
***
30 листопада 2014 року в Республіці Молдова відбулися чергові парламентські вибори. Вибори пройшли демократично, у відповідності до міжнародних стандартів.
Україна вітає вибір громадян Республіки Молдова, що свідчить про зростаюче розуміння необхідності проведення докорінних реформ в країні з метою подальшого просування на шляху європейської інтеграції.
Сподіваємося, що вже найближчим часом в парламенті Молдова буде сформована проєвропейська коаліція та призначено новий уряд.
Республіка Молдова це не просто сусідня з Україною країна. У нас багато спільного і тому ми налаштовані на продуктивну та взаємовигідну співпрацю з молдовською стороною з усіх актуальних питань порядку денного.
***
Хотів би вам також повідомити, що в результаті заходів, проведених Департаментом консульської служби та Посольством України в Йорданії, 29 листопада в Україну в супроводі матері було повернуто неповнолітнього громадянина України, 2001 р.н., який понад чотири місяці незаконно утримувався на території Йорданії його біологічним батьком, громадянином цієї країни.
***
29 листопада 2014 р. у м. Дакар (Сенегал) відбулося підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туніської Республіки про взаємне скасування візового режиму для пред’явників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів. Угода набере чинності на шістдесятий день від дати отримання дипломатичними каналами останнього повідомлення про виконання сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур.
Принагідно інформуємо, що станом на сьогодні, громадяни України для в’їзду на територію Тунісу потребують візи.
Українці, які подорожують до Тунісу з туристичною метою, можуть отримати візу в одному з туніських міжнародних аеропортів, яким дозволено приймати туристичні чартерні авіарейси (Енфіда, Монастір, Джерба-Зарзіс, Табарка, Тозер-Нефта). Для отримання туристичної візи громадяни України повинні мати туристичний ваучер на бронювання готелю на одному з курортів Тунісу, авіаквиток на туристичний чартерний рейс із зазначенням дати в’їзду та повернення, дійсний поліс медичного страхування.
Громадяни України, які подорожують до Тунісу з іншої метою, повинні оформити в’їзну візу в Посольстві Тунісу в Російській Федерації (в Україні за сумісництвом). Документи для оформлення туніської візи можна подати як безпосередньо до туніського диппредставництва у Москві, так і через Почесне консульство Тунісу в Україні.
Українці, які прибувають в Туніс через міжнародний аеропорт регулярного авіасполучення «Туніс-Картаж» (столичний аеропорт), повинні мати заздалегідь оформлену туніську візу. В іншому випадку, прикордонна поліція Тунісу має право ухвалити рішення про відмову громадянинові України у в’їзді на територію Тунісу та повернення його до України зворотнім авіарейсом.