9 грудня розпочався дводенний робочий візит Президента України Петра Порошенка до Республіки Сінгапур.
В рамках візиту вже відбулися зустрічі Президента України з Президентом Сінгапуру Тоні Таном Кенг Йамом та Прем’єр-міністром цієї держави Лі Сієн Луном.
Петро Порошенко подякував за тверду позицію Сінгапуру в підтримці територіальної цілісності та суверенітету України в контексті російської агресії проти нашої держави.
Сторони обговорили хід розслідування авіакатастрофи літака Малайзійських авіаліній MH17. Президент України запевнив, що Україна робить все можливе для сприяння міжнародному незалежному розслідуванню під керівництвом Нідерландів.
Окрему увагу було приділено обговоренню питання щодо запозичення в Україні успішного та ефективного досвіду Сінгапуру у боротьбі з корупцією. Зокрема. Петро Порошенко провів зустріч з виконувачем обов’язків директора Бюро корупційних розслідувань Сінгапуру Джеймсом Лоу, який ознайомив Главу Української держави з роботою, організацією, структурою і функціями Бюро від початку його створення. Досягнуто домовленості про організацію навчання в Сінгапурі співробітників Антикорупційного бюро України.
Сторони обмінялися думками з широкого кола питань двостороннього співробітництва. Сінгапурська сторона, зокрема, висловила зацікавленість в активізації співпраці з Україною у двосторонньому та багатосторонньому форматах.
Було також обговорено необхідність відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю між Україною та Сінгапуром, поглиблення співпраці у військово-технічній та науковій сферах, а також надання міжнародної макрофінансової допомоги для України.
Президент України наголосив на тому, що плідна співпраця з Сінгапуром зможе надати потужного сигналу міжнародному бізнес середовищу в контексті зміцнення довіри з боку інвесторів до нашої держави.
На сьогодні, Сінгапур посідає третє місце у світі за рівнем ВВП на душу населення та є найбільшим після Лондона і Нью-Йорка світовим фінансовим центром. Щороку Сінгапур відвідують понад 10 млн. туристів. Система охорони здоров’я Сінгапуру – одна з найрозвинутіших у світі. Щороку з метою лікування цю країну відвідують близько 200 тис. іноземців. Країні вдалося створити надзвичайно ефективну систему боротьби з корупцією, за даними багатьох експертних організацій, Сінгапур входить до десятки найменш корумпованих країн у світі.
***
Як ви знаєте, 4-5 грудня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на чолі української делегації взяв участь у 21-му Міністерському засіданні ОБСЄ, яке відбувалося у швейцарському Базелі.
Головним питанням на порядку денному засідання була ситуація в Україні та навколо неї. Порушення Гельсінського Заключного акту відносно України та шляхи зміцнення спроможностей ОБСЄ в реагуванні на існуючі виклики безпеки на просторі Організації розглядалися в ході як неформальних заходів в рамках засідання, так і під час пленарних сесій за участю глав делегацій 57 держав-учасниць.
У своєму виступі на пленарній сесії Павло Клімкін наголосив на важливості для Організації забезпечити дієве реагування на порушення з боку Росії суверенітету та територіальної цілісності України. При цьому він висловив повну підтримку української сторони діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактної групи.
Враховуючи консенсусний характер прийняття рішень в ОБСЄ українська сторона чітко усвідомлювала відсутність можливості для схвалення в ОБСЄ рішення стосовно ситуації в Україні, яка склалася внаслідок незаконної окупації і анексії АР Крим Російською Федерацією, а також прямого російського військового втручання на територіях Донецької та Луганської областей. У зв’язку з цим Міністр розповсюдив текст Декларації щодо України як зразок того, яка мова мала б використовуватися в документах ОБСЄ, якби не існувало правила консенсусного схвалення рішень, а саме – чіткі формулювання щодо необхідності виконання принципів та зобов’язань ОБСЄ.
Результатом Міністерського засідання стало схвалення державами-учасницями 20 рішень та декларацій, значна частина яких має технічний характер.
При ухваленні рішень делегація України виголосила інтерпретуючі заяви до Декларації стосовно вшанування 70-ї річниці закінчення Другої Світової війни та Декларації щодо подальших кроків у рамках процесу «Гельсінкі+40».
В інтерпретуючій заяві до Декларації стосовно вшанування 70-ї річниці закінчення Другої Світової війни українська сторона наголосила на трагічних наслідках цьогорічної російської агресії проти України – тисячах загиблих та поранених, сотнях тисяч переміщених осіб, руйнуваннях інфраструктури, численних порушеннях прав людини в АР Крим.
В інтерпретуючій заяві до Декларації щодо подальших кроків у рамках процесу «Гельсінкі+40» Україна відзначила, що російська агресія проти України призвела до подальшого зниження рівня довіри на просторі ОБСЄ з відповідними негативними наслідками для процесу «Гельсінкі +40», а також підкреслила, що у 2015 році основними завданнями цього процесу має бути визначення заходів для попередження агресії проти держав-учасниць та відновлення дотримання принципів і зобов’язань ОБСЄ.
У ході заключної сесії делегація України також виголосила заяву, в якій наголосила на грубому порушенні Росією норм міжнародного права та принципів і зобов’язань ОБСЄ, висловила вдячність державам-учасницям за засудження дій РФ стосовно окупації та анексії АР Крим та м.Севастополь, ескалації насильства на Донбасі, а також за підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Перебіг та результати Міністерського засідання ОБСЄ в черговий раз продемонструвало політичну ізольованість Росії в її інтерпретації подій в Україні.
Крім того, Міністр провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з главами делегацій Австрії, Азербайджану, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Угорщини, США, а також Діючим головою ОБСЄ, Міністром закордонних справ Швейцарії, Верховним представником ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки, Генеральним секретарем ОБСЄ, Верховним комісаром ОБСЄ з питань національних меншин, Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.
***
В рамках Міністерської зустрічі ОБСЄ у Базелі Міністр закордонних справ України Павло Клімкін взяв участь 5 грудня у засіданні Ради міністрів закордонних справ ГУАМ. В ході зустрічі було підведено підсумки головування Молдови в організації у 2014 році та ухвалено рішення щодо переходу головування у 2015 році до України.
Програма головування України, представлена учасникам засідання, передбачає суттєве посилення політичної взаємодії країн-членів, спрямованої, насамперед, на забезпечення їх територіальної цілісності та суверенітету. З цією метою передбачено активізувати співпрацю в рамках міжнародних організацій та у форматі ГУАМ + як з традиційними партнерами, так і з державами Центральної Європи та Балтії.
Інший важливий напрямок співпраці у період головування України – скоординована імплементація положень Угод про асоціацію з ЄС, що має забезпечити формування поглибленої ЗВТ на просторі ГУАМ у розвиток відповідної багатосторонньої угоди держав-членів організації, укладеної у 2003 році.
Передбачено також розвиток секторального співробітництва, продовження виконання погоджених та ініціювання нових проектів та програм регіонального співробітництва за участю міжнародних партнерів – зацікавлених країн та міжнародних організацій.
Поряд із засіданням Ради міністрів закордонних справ відбулася також зустріч у форматі ГУАМ-США, учасники якої засудили агресію проти України та розглянули стан співпраці компетентних органів країн-членів організації у застосуванні засобів «м’якої безпеки», що підтримується американською стороною.
Цього ж дня у розвиток цієї ініціативи заступники керівників правоохоронних відомств країн-членів ГУАМ на зустрічі у Києві погодили конкретні заходи, спрямовані на відстеження можливої фінансової підтримки та пересування учасників незаконних збройних формувань на сході України.
***
7-8 грудня Україну з робочим візитом відвідав Віце-прем’єр-міністр, Міністр закордонних і європейських справ Королівства Бельгія Дідьє Рейндерс.
Глава бельгійського зовнішньополітичного відомства, який є також Головою Комітету міністрів Ради Європи, провів переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, був прийнятий Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, Першим заступником Голови Верховної Ради України Андрієм Парубієм. Також відбулися його переговори з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Валерією Лутковською.
Основну увагу під час переговорів було приділено шляхам мирного розв’язання ситуації, що склалася у зв’язку із військовою агресією Росії на сході України, практичній взаємодії двох країн з питань європейської інтеграції, а також співробітництва в рамках Ради Європи.
Бельгійська сторона підтвердила подальшу послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, висловилась за безумовне виконання всіма сторонами Мінських домовленостей. У цьому контексті бельгійська сторона підтвердила необхідність продовження консолідованого тиску з боку ЄС на Росію з метою припинення її агресії проти України.
У ході зустрічей і переговорів було домовлено про продовження взаємодії Уряду і Комітетів Верховної Ради України з Венеціанської комісією з метою удосконалення національного законодавства у відповідності до європейських стандартів.
В якості Голови Комітету міністрів Ради Європи Глава зовнішньополітичного відомства Бельгії запросив українську сторону на рівні місцевих виборчих органів взяти участь у 12-ій конференції європейських виборчих адміністрацій з Венеціанською комісією на тему «Гарантування нейтральності, неупередженості та прозорості виборів», яка буде організована Радою Європи в Брюсселі 30-31 березня 2015 року.
Домовлено про активізацію українсько-бельгійського міжпарламентського співробітництва.
Обговорено також актуальні питання українсько-бельгійських двосторонніх відносин, зокрема практичну взаємодію двох країн з питань європейської інтеграції.
***
Як ви знаєте, 4 грудня 2014 року Палата представників Конгресу США переважною більшістю голосів (411/10) схвалила резолюцію H.Res.758 «Рішуче засудження дій Російської Федерації під керівництвом Президента Володимира Путіна, якими було впроваджено політику агресії проти сусідніх країн з метою політичного та економічного домінування».
В аргументаційній частині документа детально перелічуються аспекти агресивної політики РФ щодо України, Грузії та Молдови (анексія Криму та дестабілізація східної України, підтримка невизнаних територій в Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї, втручання у внутрішню та зовнішню політику, економічний тиск, використання енергетики у якості політичного інструменту, пропаганда), міжнародні договори, які зазнали порушень внаслідок цих дій (Статут ООН, Гельсінський заключний акт, Будапештський меморандум), кроки, що підривають двосторонні відносини зі США (хакерські атаки на урядові мережі, порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності), а також елементи встановлення шляхом фальсифікації виборів в Росії авторитарного режиму під керівництвом В.Путіна (переслідування політичних опонентів, ліквідація незалежних ЗМІ, захоплення ключових секторів економіки, корупція).
Члени Палати представників конгресу США висловили підтримку мирних зусиль Президента України Петра Порошенка, наголосили на праві України формувати власну політику; засудили агресію РФ, порушення нею міжнародного права та основ міжнародної безпеки; закликали РФ припинити анексію Криму, вивести війська зі східної України, припинити підтримку сепаратистів, повернутися до виконання Мінських домовленостей та розпочати пошук взаємовигідного формату відносин зі США та іншими країнами; закликали Президента США продовжувати співробітництво з європейськими партнерами з метою невизнання анексії Криму та накладення подальших санкцій на РФ, надати Україні усе необхідне для захисту її території, притягнути Росію до відповідальності за порушення двосторонніх договорів зі США, розробити стратегію протидії інформаційній пропаганді РФ; підтвердили відданість США зобов'язанням в рамках Північноатлантичного договору та закликали союзників по НАТО припинити будь-яке військове співробітництво з РФ; закликали Україну та інші європейські держави продовжувати пошук шляхів диверсифікації енергоресурсів та зменшення енергетичної залежності від РФ.
Незважаючи на те, що резолюція є політичним документом і не має юридичних наслідків, вона є важливим сигналом, в першу чергу Росії, про те, що США і надалі рішуче підтримуватимуть Україну у її боротьбі проти російської агресії і готові вживати подальші кроки з метою консолідації міжнародного тиску на Кремль.
***
Як ми вже повідомляли раніше, 1-6 грудня в Україні з робочим візитом перебував Комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжнієкс. Основною темою проведених ним зустрічей була ситуація в Україні в сфері прав людини. Зокрема, він провів зустрічі з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та Генеральним прокурором України Віталієм Яремою, відвідав Дніпропетровськ, де зустрівся з керівництвом ОДА, неурядових організацій та фонду з питань допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також здійснив регіональну поїздку по окремих містах Донецької області.
Комісар не планує готувати окрему доповідь щодо ситуації в Україні в сфері прав людини за результатами візиту. Водночас, 8 грудня Комісаром було оприлюднено прес-реліз, в якому він, зокрема, відзначає складну гуманітарну ситуацію, яка має місце у зв’язку з діяльністю незаконних і підконтрольних Росії озброєних формувань на території Донецької і Луганської областей. Ця ситуація позначається чисельними серйозними порушеннями прав людини з боку згаданих формувань, зокрема, викраденнями, вбивствами, тортурами та випадками жорстокого поводження.
Що стосується інформації про окремі порушення з боку урядових сил і добровольчих батальйонів України, то, як відзначив на зустрічі з Нільсом Муйжнієксом Генеральний прокурор України Віталій Ярема, правоохоронні органи України готові до проведення ретельного розслідування таких випадків.
Ми також поділяємо стурбованість Комісара щодо неможливості отримання пенсій громадянами України, які проживають на підконтрольних бойовикам територіях.
Як відомо, пенсії та інші соціальні виплати громадянам України, які перебувають на цих тимчасово неконтрольованих українською владою територіях, продовжують нараховуватися. Отримати кошти громадяни України можуть на контрольованих Україною територіях після постановки на облік в органах соціального забезпечення.
У цьому контексті показово, що громадяни України безперешкодно і в повному обсязі отримують соціальні виплати у звільнених від терористів районах Донбасу. Фінансування ж окупованих терористами районів буде відновлено після встановлення там конституційного ладу та проведення законних місцевих виборів.
В цілому ми поділяємо висловлену Комісаром Муйжнієксом позицію щодо необхідності мирного розв’язання ситуації на сході України та забезпечення ефективного захисту там прав людини як у найближчій, так і в довгостроковій перспективі.
***
15 грудня в Брюсселі відбудеться Інавгураційне засідання Ради асоціації між Україною та ЄС за участю урядової делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Рада асоціації – це один з основних органів нової інституційної структури, яка буде сформована для забезпечення відносин Україна-ЄС в умовах політичної асоціації. Рада асоціації, на відміну від Ради з питань співробітництва, буде уповноважена схвалювати обов’язкові для виконання рішення у питаннях імплементації та моніторингу застосування Угоди про асоціацію. Рада здійснює контроль і моніторинг застосування і виконання Угоди про асоціацію та періодично переглядає функціонування Угоди у світлі її цілей. Під час її засідань розглядатимуться питання, що виникають в рамках Угоди, а також будь-які інші двосторонні або міжнародні питання, що становлять взаємний інтерес.
Рада асоціації складається з членів Уряду України, з одного боку, та членів Ради Європейського Союзу та членів Європейської Комісії, з іншого боку. Головування в Раді асоціації здійснюється по черзі представником України і представником Європейського Союзу.
Під час її першого засідання заплановано затвердити регламенти інституційних органів.
***
У цьому контексті хотів би вас також поінформувати, що одним з практичних механізмів реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в т.ч. в рамках тимчасового застосування Угоди статті 7 «Зовнішня та безпекова політика», є приєднання нашої держави до позицій та заяв ЄС, які оприлюднюються в рамках міжнародних організацій (ООН та її органів, ОБСЄ та ін.), а також проголошуються безпосередньо ЄС. Тематика заяв ЄС має широкий спектр: від питань регіональної безпеки та захисту прав людини до запровадження обмежувальних заходів.
Так, зокрема, за минулий тиждень Україна приєдналась до низки заяв від імені ЄС в рамках Генеральної асамблеї ООН по боротьбі зі світовою проблемою наркотиків, в рамках 20-го пленарного засідання Вассенаарської домовленості щодо членства Кіпру в Вассенаарській домовленості та в ході 21-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ щодо боротьби з тероризмом.
Такий підхід є свідченням близькості позицій України і ЄС з важливих питань міжнародного порядку денного.
Загалом, з початку 2014 року Україна приєдналась до 386 заяв з 478 заяв, що становить 80,75%.
Інформація про заяви ЄС, до яких приєднується Україна, розміщується на сайті МЗС України.
***
В період 15-17 грудня Україну відвідає заступник Генсекретаря ООН з політичних питань Джефрі Фелтман. Відповідну домовленість було досягнуто в ході телефонної розмови Президента України П.Порошенка з Генсекретарем ООН Бан Кі-муном 25 листопада.
Під час перебування в Україні заплановано проведення його зустрічей з керівництвом держави. Візит відбуватиметься у розвиток місії “добрих послуг” Генсекретаря ООН зі сприяння врегулюванню становища довкола України, у рамках якої Дж.Фелтман з березня ц.р. вже чотири рази відвідав нашу державу.
***
Сьогодні у Києві відбудеться ХІІІ засідання Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури.
Захід відбудеться під головуванням Заступника міністра культури України з питань європейської інтеграції Світлани Фоменко та Державного секретаря Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької республіки Петера Буріана. За результатами засідання планується підписання Протоколу ХІІІ засідання Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури.
Від МЗС України участь у засіданні візьме Директор Департаменту світового українства та культурно-гуманітарного співробітництва Лариса Дір.
***
4-5 грудня у Варшаві відбулися українсько-польські консульські консультації на рівні керівників консульських служб МЗС України та РП.
У ході консультацій було підтверджено готовність сторін до підписання Другого протоколу до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху до кінця року. Передбачається, що мешканці прикордонної зони отримуватимуть дозволи на спрощений перетин кордону з правом перебувати у прикордонній зоні іншої держави до дев’яноста днів кожного разу з дати перетину кордону. Збір за прийом і розгляд першої заяви становитиме 20 євро, а наступні дозволи видаватимуться безкоштовно. Додано 4 населених пункти України, на громадян яких поширюватиметься дія Другого протоколу.
Крім того, з польською стороною досягнуто принципової домовленості про започаткування переговорного процесу щодо суттєвого розширення смуги місцевого прикордонного руху.
Сторонами також досягнуто домовленості про подальше спрощення візового режиму для громадян України. Зокрема, прийнято рішення про започаткування видачі громадянам України, які вже мали короткострокові візи з метою туризму, багаторазових шенгенських віз терміном дії на 2 роки за умови наявності у них не менше двох шенгенських віз.
Польській стороні було висловлено подяку за надання допомоги у лікуванні та наданні медичної опіки пораненим та постраждалим на Майдані громадянам України, а також військовослужбовцям та волонтерам з зони ведення АТО.
***
У зв’язку з цим хотів би вас також поінформувати про те, що МЗС України продовжує вживати заходів для лікування/реабілітації за кордоном постраждалих внаслідок силового протистояння в Україні громадян, військовослужбовців, поранених у ході антитерористичної операції на Сході України.
Що стосується лікування постраждалих під час Революції Гідності, відповідну медичну допомогу в іноземних лікувальних закладах отримали 363 громадянина, з яких 144 пройшли курс лікування у Польщі, 58 – у Словаччині, 38 – у Чехії, 25 – в Німеччині, 24 – в Італії, 22 – в Литві, 11 – в Австрії, 11 – в Румунії, 10 – в Ізраїлі, 8 – у Латвії, 6 – в Естонії, 3 – у Франції, 2 – в Іспанії, 1 – у Швеції. Перевезення постраждалих забезпечувалося шляхом виконання літаками іноземних партнерів санітарних рейсів, дипломатичні дозволи для здійснення яких оформлювалися за сприяння МЗС України.
Співробітниками посольств та консульств України здійснювався постійний моніторинг умов та ходу лікування постраждалих, надавалося сприяння в оформленні паспортних документів, забезпечувалася візова підтримка їхнім родичам.
Стосовно лікування/реабілітація військовослужбовців, постраждалих під час проведення АТО, то це питання також залишається одним з пріоритетних напрямків діяльності МЗС та закордонних дипломатичних установ України.
Відповідний курс лікування/реабілітації пройшли 36 військовослужбовців, з яких 13 – у Литві, 8 – у Польщі, 7 – в Естонії, 4 – у Німеччині. Станом на сьогодні в медичних закладах за кордоном перебувають понад 100 військовослужбовці (73 – у Польщі, 11 – в Ізраїлі, 16 – у Німеччині, 8 – у Хорватії, 6 – у Литві, 5 – в ОАЕ, 4 – в США, 4 – у Словаччині, 3 – в Естонії, 3 – в Угорщині, 2 – в Австрії, 1 – у Латвії).
Лікування та реабілітація поранених військовослужбовців здійснюється як за рахунок коштів урядів країн, так і за сприяння громадських благодійних та волонтерських організацій, місцевих підприємців.
Допомога у лікуванні надається і в інших формах, зокрема, шляхом направлення медичного персоналу в Україну для проведення операцій на місці або відбору поранених для відправки за кордон, передачі медичного обладнання. Так, зусиллями ГКУ у Франкфурті-на-Майні було організовано передачу німецькою стороною військовому госпіталю МОУ апарату для гемодіалізу.
МЗС у координації із зарубіжними партнерами проводить також роботу із організації оздоровчого відпочинку для членів сімей, які втратили близьких під час Революції Гідності та в ході антитерористичної операції, дітей учасників АТО та вимушених переселенців з АР Крим, Донецької та Луганської областей. Починаючи з лютого ц.р. курортно-рекреаційні заклади Польщі, Грузії, Словенії, Литви, Австрії, США, Іспанії та ОАЕ прийняли на оздоровчий відпочинок понад 1000 осіб з України. Окрім того, за кошти української громади в Канаді оплачено відпочинок в оздоровчих закладах на території України 45 членів сімей учасників АТО. Наразі активно опрацьовується питання організації відпочинку в інших країнах, зокрема, Португалії, Італії, Швеції, Молдові.