17-18 грудня Президент України Петро Порошенко здійснив державний візит до Республіки Польща, відвідавши Варшаву та Люблін.
У рамках візиту Глава Української держави провів зустрічі з Президентом Польщі Броніславом Коморовським, Прем’єр-міністром Евою Копач, Маршалками Сейму Радославом Сікорським і Сенату Богданом Борусевичем, виступив на спільному засіданні обох палат Парламенту РП та перед представниками ділових кіл Польщі.
17 грудня в присутності Президента України Глава Польської держави підписав Акт про ратифікацію Польщею Угоди про асоціацію України з ЄС.
Перебуваючи у Любліні, Президент України відвідав штаб-квартиру УКРПОЛЛИТбригади, зустрівся з місцевою владою Любліна та Люблінського воєводства, а також з українською та польською громадськістю.
Під час переговорів на найвищому рівні було підтверджено незмінну підтримку Польщею територіальної цілісності та суверенітету України. Петро Порошенко подякував керівництву Польщі за надання гуманітарної допомоги українським військовим та цивільному населенню у східних регіонах України.
Польська сторона підтвердила готовність надавати подальшу підтримку Україні в її євроінтеграційних зусиллях, зокрема прийняттю рішення про запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС під час Ризького саміту Східного партнерства у травні наступного року. У цьому контексті сторони розглянули можливості посилення взаємодії у залученні польського досвіду реформ та імплементації Угоди про асоціацію, зокрема шляхом направлення польських експертів до державних органів влади та органів місцевого самоврядування України.
Обговорено питання енергетичної безпеки в регіоні. Зокрема, польська сторона запевнила у готовності забезпечувати безперервні реверсні поставки газу в Україну. Крім того, сторони обговорили можливість реалізації будівництва газопроводу-інтерконектора між Україною та Польщею. Було підписано Угоду між польською компанією «Gaz System» та українською «Укртрансгаз» про підготовку технічного обґрунтування поєднання газових систем України та Польщі. Угода передбачає інтеграцію ГТС обох держав з метою збільшення обсягів імпорту газу в Україну з Європи через Польщу.
Сторони наголосили на необхідності поглиблення міжрегіонального співробітництва, якому сприятиме відкриття нових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та розбудова вже існуючих, а також спрощення процедур перетину кордону. Домовлено спільно з Єврокомісією опрацювати питання розширення зони місцевого прикордонного руху з 30 км до 50, а можливо і більше км.
Під час візиту підписано низку двосторонніх документів, зокрема:
- Другий протокол між КМУ та Урядом РП про внесення змін до Угоди між КМУ та Урядом РП про правила місцевого прикордонного руху від 28 березня 2008 р.;
- Протокол про внесення змін до Угоди між КМУ та Урядом РП про навчання громадян України в Європейському колегіумі в Натоліні від 25 листопада 2009 р.;
- Меморандум про співпрацю щодо підтримки реформи місцевого самоврядування в Україні;
- Меморандум про взаєморозуміння між Мінінфраструктури України та Мінінфраструктури і розвитку РП щодо підтримки Української Сторони у сфері адаптації інфраструктури до стандартів ЄС;
- Шляхом передачі ноти-відповіді української сторони завершено укладення Угоди (у формі обміну нотами) між КМУ та Урядом РП про відкриття на українсько-польському державному кордоні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Грушів-Будомєж».
Візит ще раз підтвердив, що Польща є одним з наших найближчих партнерів і союзників, на якого ми завжди можемо покластися як в питаннях протистояння агресору, так і в наших євроінтеграційній стратегії.
* * *
21 грудня на запрошення Президента України Петра Порошенка Україну з робочим візитом відвідав Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко.
Під час переговорів особливу увагу було приділено посиленню політичного діалогу на найвищому рівні, безпековій ситуації в регіоні, розвитку торговельно-економічного співробітництва. Зокрема домовлено активізувати співпрацю у паливно-енергетичній сфері, у галузі машинобудування і телекомунікацій.
Серед основних підсумків візиту слід відзначити те, що білоруська сторона підтвердила свою однозначну позицію щодо безумовної поваги до суверенітету та територіальної цілісності України. Президент Лукашенко наголосив, що Білорусь готова і надалі надавати максимального сприяння мирному врегулюванню ситуації на сході України.
Досягнуто домовленості про проведення у 2015 році чергового 23-го засідання Міжурядової українсько-білоруської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.
Глави держав досягли домовленості щодо трансляції на території Білорусі одного з українських телеканалів з метою об’єктивного висвітлення подій в нашій державі.
Відбувся обмін думками щодо співробітництва України і Білорусі в рамках «Східного партнерства». У зв’язку з цим Петро Порошенко відзначив готовність України надати сприяння розвитку відносин Білорусі з країнами ЄС в рамках цієї ініціативи, у т.ч. в залученні фінансової допомоги Євросоюзу для реалізації спільних проектів у сфері інтегрованого управління кордонів, енергоефективності та на інших напрямках.
Обидві сторони підтвердили готовність обох держав координувати дії у рамках міжнародних організацій.
* * *
22 грудня на запрошення Президента Петра Порошенка Україну з робочим візитом Україну відвідав Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв.
Під час переговорів глави держав обговорили широкий спектр питань порядку денного українсько-казахстанських взаємин.
Особливу увагу було приділено активізації політичного діалогу на найвищому рівні у наступному році, безпековій ситуації в регіоні, розвитку торговельно-економічної взаємодії. Зокрема домовлено активізувати співробітництво у паливно-енергетичній сфері, агропромисловому комплексі, у галузі машинобудування.
Петро Порошенко подякував Президенту Казахстану за його чітку позицію щодо незалежності і територіальної цілісності України. У свою чергу, Нурсултан Назарбаєв підкреслив важливість дотримання Мінського формату і висловив готовність долучитися до процесу мирного врегулювання конфлікту на сході України.
Пріоритетну увагу під час переговорів було приділено взаємовигідному партнерству у торговельно-економічній сфері. Сторони домовилися вжити конкретних заходів з метою нарощування обсягів взаємного товарообігу.
За підсумками переговорів Президентів за участі представників урядів двох країн досягнуто принципових домовленостей щодо активізації співробітництва в енергетичній, машинобудівній, авіабудівній, агропромисловій галузях.
Домовлено про поглиблення українсько-казахстанської кооперації у військово-технічній, а також космічній сфері. Зокрема, йшлося про об’єднання можливостей виробництв українських КБ "Південне", "Південмашу" та "Хартрону" з потенціалом відповідних підприємств Казахстану.
Важливим результатом переговорів Глав держав стала домовленість про поставки вугілля з Карагандинського та Екібастузького вугільних басейнів для потреб України.
Сторони домовилися про активізацію роботи у 2015 році Спільної міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва.
Візити президентів Білорусі і Казахстану підтвердили, що, попри стагнацію СНД, як організації, для якої російська агресія проти України стала справжнім нокаутом, співпраця України з нашими партнерами з пострадянського простору розвивається і має значні перспективи.
Ми маємо намір і надалі приділяти важливу увагу поглибленню двосторонніх відносин з цими країнами, переважна більшість з яких демонструє чітку підтримку України і її територіальної цілісності.
* * *
16-17 грудня в Україні з робочим візитом перебувала Віце-президент Європейської Комісії, Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні.
Це був її перший візит в новій якості до нашої держави. Ф.Могеріні була прийнята Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, Головою Верховної Ради України Володимиром Гройсманом, а також провела зустрічі з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, керівниками фракцій Верховної Ради України, що входять до складу правлячої коаліції, представниками опозиції, громадянського суспільства.
Сторони відзначили перехід на якісно новий рівень відносин України з Європейським Союзом, що пов’язано з початком імплементації Угоди про асоціацію та започаткуванням роботи Ради асоціації Україна-ЄС, інавгураційне засідання якої відбулося в Брюсселі напередодні.
Значна увага в ході переговорів була приділена ситуації на сході України, питанням дотримання Мінських домовленостей. Високий представник ЄС запевнила українських партнерів у неухильній підтримці Європейським Союзом суверенітету і територіальної цілісності Української держави, готовності докладати подальші зусилля задля припинення російської агресії, врегулювання ситуації на сході України мирним шляхом, спонукання всіх сторін до виконання Мінських домовленостей. Українська сторона підтвердила наміри продовжувати докладати зусилля у тісній взаємодії з міжнародними організаціями з метою доставки гуманітарної допомоги на території, які тимчасово перебувають під контролем терористичних угруповань.
Ф.Могеріні також висловила готовність ЄС продовжувати надавати Україні фінансову та інституційну підтримку з впровадження всеохоплюючого пакету реформ, рішучу налаштованість на імплементацію яких демонструє українська влада.
Предметом переговорів стали також питання запровадження безвізового режиму. Сторони досягли домовленості, що до Саміту «Східного партнерства», який відбудеться у травні наступного року у Ризі, українська сторона забезпечить виконання 2-ї фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, що сприятиме схваленню ЄС позитивного рішення стосовно започаткування безвізового режиму.
* * *
19 грудня Україну з робочим візитом відвідав Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Це вже був шостий у цьому році візит німецького міністра до нашої держави.
Він був прийнятий Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Основну увагу в рамках візиту було приділено питанням мирного врегулювання ситуації на Донбасі, важливості виконання усіх положень Мінських домовленостей, а також поточній фінансово-економічній ситуації в Україні та перспективам надання підтримки Європейським Союзом для реалізації запланованих Урядом реформ.
Було обговорено поточну ситуацію на окупованій частині Донецької та Луганської областей і висловлено спільну позицію щодо необхідності доставки до цих регіонів гуманітарної допомоги. Президент України повідомив про підготовку чергового гуманітарного вантажу для мешканців Донбасу.
З українського боку було повідомлено про початок роботи Уряду України над підготовкою необхідної документації для отримання 500 мільйонів євро у кредитних гарантіях від німецького Уряду, а також привернуто увагу до необхідності спільних зусиль партнерів нашої держави та міжнародних фінансових організацій задля перегляду і збільшення обсягів міжнародної економічної допомоги Україні.
* * *
Також 19 грудня Україну з візитом відвідав Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Під час переговорів з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва, приділивши окрему увагу тематиці енергетичної безпеки та диверсифікації маршрутів постачання енергоносіїв, співробітництву у транскордонній та прикордонній сферах, перспективам торговельно-економічної та інвестиційній співпраці, а також питанням візової лібералізації.
Угорська сторона підтвердила підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Висловила готовність надати всебічне сприяння у проведенні структурних реформ в Україні, зокрема у сфері системи державного управління та децентралізації влади.
Глави зовнішньополітичних відомств двох країн підписали Протокол про співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Міністерством зовнішньої торгівлі та закордонних справ Угорщини на 2015-2016 рр. Крім того Міністр освіти і науки України Сергій Миронович Квіт підписав з угорським міністром Протокол про співробітництво між освітніми відомствами двох країн на 2015-2017 рр.
* * *
22-23 грудня відбувся робочий візит Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ Республіки Сербія Івіци Дачича, який з 1 січня 2015 року обійме посаду Головуючого в ОБСЄ. 23 грудня в МЗС України відбулися його переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Основною темою під час переговорів стало питання подальшого активного залучення ОБСЄ до процесу пошуку шляхів врегулювання ситуації на сході України.
Івіца Дачич наголосив на підтримці Сербією суверенітет і територіальної цілісності України і запевнив, що для сербського головування в ОБСЄ ключовою буде відданість принципам та зобов’язанням, що взяли на себе держави-учасниці. Міністри погодилися з необхідністю повної і безумовної реалізації Мирного плану Президента України та Мінських домовленостей.
* * *
Як ви знаєте, 19 грудня Президент США Барак Обама підписав Указ, згідно з яким запроваджуються санкції (а саме: заборона на в'їзд та заморожування активів, а також заборона на встановлення ділових контактів) стосовно низки осіб, причетних до незаконної окупації Криму та сепаратистських угруповань у східних регіонах Донбасу.
Крім лідерів сепаратистів т.зв. «ДНР» і «ЛНР», до переліку вказаних осіб також включено російського підприємця Малофєєва, який є одним з основних фінансистів терористичної діяльності на Донбасі; ватажка т.зв. «Союзу козаків Області Війська Донського» Козіцина; Олега Царьова, який на теперішній час позиціонує себе як «голову парламенту» самопроголошеного «конфедеративного Союзу народних республік» у складі «ДНР» та «ЛНР»; лідера російського байкерського клубу «Нічні вовки» Залдостанова; т.зв. «прокурора Республіки Крим» Поклонську та низку інших осіб. Крім того, санкції було запроваджено стосовно шести організацій та підприємств, включаючи компанію Малофєєва «Marshall Capital Partners».
Указ також надає право Міністру фінансів США накладати додаткові санкції на осіб та компанії, що працюють в Криму.
Крім того, 19 грудня Президент США підписав Указ “Блокування власності окремих осіб та заборона на здійснення певних трансакцій стосовно Кримського регіону України”. Відповідно до Указу, громадянам США забороняється здійснювати нові інвестиції в Крим. Накладається заборона на прямий чи опосередкований імпорт до США будь-яких товарів, послуг чи технологій з півострова, а також експорт, реекспорт, продаж, прямі чи опосередковані поставки зі США або від громадян США будь-яких товарів, послуг чи технологій до Кримського регіону України та надання громадянами США погодження, фінансових ресурсів, сприяння чи гарантій щодо здійснення трансакцій іноземними особами до чи з Криму.
Документом передбачено, що громадяни США не можуть здійснювати бізнесової діяльності на території Криму, очолювати установу, яка функціонує на території півострова, знаходитися в підпорядкуванні, намагатися або діяти, прямо чи опосередковано, в інтересах або від імені осіб, чия власність та інтереси підпадають під блокування відповідно до цього Указу, а також надавати матеріальну, спонсорську, фінансову або технологічну підтримку таким особам.
Додатково до цього Указ накладає заборону на в’їзд на територію США іноземним громадянам, які підпадають під дію введених даним законодавчим актом обмежень.
Барак Обама також наголосив, що США “продовжуватимуть переглядати та калібрувати свою санкційну політику у тісній координації з міжнародними партнерами у відповідь на дії Росії”.
Про додаткові санкції оголосив також Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер. Зокрема, Канадою було запроваджено заборону на в’їзд для 20 громадян України та Росії, а також нові обмеження на експорт до Росії технологій розвідки і видобутку нафти в Арктиці, на континентальному шельфі та у глибоководних районах. Прийняте рішення, С.Гарпер пояснив тим, що «режим Путіна постійно порушує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України», а Канада «не погодиться з незаконною окупацією Криму і постійними військовими провокаціями на Сході України».
* * *
Крім того, 20 грудня набуло чинності схвалене Радою Європейського Союзу рішення стосовно запровадження додаткових санкцій щодо Криму. Воно передбачає, зокрема, наступне:
У сфері нерухомості кредитування та інвестицій законодавчим актом ЄС забороняється:
- придбання будь-яких нових або продовження існуючої участі у власності нерухомого майна, що перебуває у Криму чи Севастополі;
- придбання будь-яких нових або розширення існуючої участі у власності або управлінні об'єктом у Криму чи Севастополі, у тому числі придбання в повному обсязі такого об’єкту або придбання акцій та інших цінних паперів пайового характеру такої юридичної особи;
- надання або часткова участь у будь-якій домовленості про надання будь-якого кредиту або забезпечення іншим чином фінансування, в тому числі надання власного капіталу в інтересах юридичних осіб у Криму чи Севастополі;
- створення будь-яких спільних підприємств у Криму чи Севастополі, або з організацією, зареєстрованою в Криму чи Севастополі;
- надання інвестиційних послуг.
Забороняється продавати, поставляти, передавати або експортувати товари та технології у сферах транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів будь-яким фізичним або юридичним особам, а також органам у Криму чи Севастополі;
Забороняється надавати прямо або опосередковано технічну допомогу та фінансування послуг з товарами та технологіями у сферах транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.
Забороняється надавати технічну допомогу або брокерські, будівельні та інженерні послуги, безпосередньо пов'язані з інфраструктурою в Криму чи Севастополі у секторах транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів, незалежно від походження товарів і технологій.
Забороняється надавати послуги, безпосередньо пов'язані з туристичною діяльністю в Криму чи Севастополі. Зокрема, забороняється будь-якому круїзному судну входити або запитувати про заходження у порти, розташовані на Кримському півострові, а саме: Севастополь, Керч, Ялта, Феодосія, Євпаторія, Чорноморськ та Камиш-Бурун. Ця заборона застосовується до суден, що ходять під прапором держави-члена ЄС або будь-якого судна, що належить і знаходиться під оперативним контролем судновласника з ЄС, а також будь-якого судна, відповідно до якого оператором з держав-членів ЄС було взято повну відповідальність щодо його роботи.
Розцінюємо ці заходи наших партнерів як вияв послідовної політики щодо невизнання ними незаконної анексії і окупації Росією Автономної Республіки Крим, чергове нагадування Москві про те, що її авантюра не залишатиметься без відповіді і що жодна цивілізована держава не визнає і ніколи не визнає анексію. Росія нестиме відповідальність за брутальне порушення міжнародного права доти, доки не скасує свої незаконні рішення і Крим не повернеться під контроль України.
* * *
У цьому контексті ми також звернули увагу на поширену в ЗМІ заяву Голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ щодо підготовки в Раді Федерації законопроекту, яким планується визнати незаконним рішення Політбюро про передачу Криму Україні в 1954 році.
Хотів би у цьому зв’язку нагадати, що, окрім згаданого Валентиною Матвієнко рішення ЦК КПРС, стосовно цього питання було прийнято низку інших нормативно-правових і законодавчих актів.
Так, 5 лютого 1954 року Президія Верховної Ради РРФСР прийняла постанову про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР та внесення цього рішення на затвердження президії Верховної Ради СРСР.
13 лютого 1954 року Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову про звернення до Президії Верховної Ради СРСР щодо передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.
19 лютого 1954 року Указом Президії Верховної Ради СРСР було затверджено спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР та Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР.
26 квітня 1954 року Верховна Рада СРСР схвалила зазначений Указ відповідним Законом СРСР, яким також було передбачено внесення змін до статей 22 та 23 Конституції СРСР щодо адміністративно-територіального поділу РРФСР та УРСР.
Таким чином, передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР було здійснено відповідно до норм чинного на той момент законодавства, згідно з положеннями Конституції СРСР 1936 року (у редакції від 8 серпня 1953 року).
Крім того, суверенітет та територіальну цілісність України було закріплено у міжнародних договорах.
Зокрема, 19 листопада 1990 року укладено Договір між УРСР та РРФСР, яким сторони підтверджують прихильність Статуту ООН, Гельсінського заключного акту та іншим документам Наради по безпеці та співробітництву Європі. Відповідно до статті 6 Договору, сторони визнають та поважають територіальну цілісність УРСР та РРФСР в існуючих межах кордонів СРСР.
8 грудня 1991 року була підписана Угода про створення Співдружності Незалежних Держав. Відповідно до статті 5 цієї Угоди «Високі Договірні Сторони визнають та поважають територіальну цілісність одна одної».
Уклавши ці міжнародні договори, Україна та РФ застосували принцип звичаєвого міжнародного права uti possidetis (принцип збереження існуючого стану речей), згідно з яким внутрішні адміністративні кордони СРСР було визнано в якості міждержавних та підтверджено взаємну повагу до територіальної цілісності сторін.
Вважаємо, що заяву В.Матвієнко варто розглядати не більше, ніж чергову спробу пошуку додаткових пропагандистських аргументів у виправданні анексії Росією Криму.
Відповідний російський законопроект, в разі його прийняття, буде нікчемним з юридично-правової точки зору.
Він також буде нікчемним з точки зору міжнародного права. Адже ніякий новий російський закон не скасує численні міжнародні документи, на яких є підпис Росії та які визнають приналежність Криму Україні.
* * *
Як ми вже повідомляли, Міністерство закордонних справ України висловило протест Республіці Зімбабве у зв’язку з неузгодженим з Україною відвіданням тимчасово окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим Міністром навколишнього середовища, водних ресурсів та клімату Республіки Зімбабве Сейвіором Касукувере.
Україна розцінює цей крок як ігнорування зімбабвійською стороною чинного українського законодавства, норм міжнародного права, Статуту ООН та Резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України». Це може мати негативні наслідки для подальшого розвитку українсько-зімбабвійських відносин.
Ми закликали Республіку Зімбабве неухильно поважати територіальну цілісність і суверенітет України та дотримуватися норм міжнародного права.
Посольству Зімбабве в Росії і за сумісництвом в Україні надіслано відповідну ноту протесту.
Також ми звернули увагу на окремі висловлювання посла Зімбабве в Україні за сумісництвом, які з’явилися в ЗМІ. Ми перевіряємо автентичність цих висловлювань і в разі їх підтвердження розглядаємо можливість додаткового реагування.
Хотів би наголосити, що будь-які дії або заяви іноземних держав і офіційних осіб, що ставлять під сумнів суверенітет і територіальну цілісність України, отримуватимуть нашу жорстку реакцію і оцінку і матимуть серйозні наслідки для двосторонніх відносин.
* * *
В Україні занепокоєні черговою провокаційною акцією Російської Федерації – так званим гуманітарним конвоєм Московського відділення Російського Червоного Хреста до Луганська 21 грудня.
Українська сторона не отримувала жодного сповіщення про цей конвой, не погоджувала його та не володіє будь-якою інформацією про вміст вантажу. Про непогодження з ними “московського конвою” та своє незалучення до нього поінформували МЗС України Міжнародний Комітет Червоного Хреста зі штаб-квартирою в Женеві та національне Товариство Червоного Хреста України. За наявною інформацією, від волюнтаристських дій Московського відділення Червоного Хреста відмежувався навіть Російський Червоний Хрест, складовою якого воно є.
Відтак розглядаємо конвой Московського Червоного Хреста в одній площині із сумнозвісними серійними “гуманітарними конвоями”, що продовжують направлятися урядом Росії в Україну в односторонньому порядку на порушення засадничих принципів міжнародного гуманітарного права та національного законодавства України.
На додаток до вже неодноразово апробованої тактики спекулювання темою спричинених самою ж Росією страждань цивільного населення на підконтрольних терористам територіях східної України, прикладами якої є згадані незаконні конвої російського уряду, використання імені та авторитету Міжнародного червонохресного руху у протиправних цілях є новою для Росії та небаченою досі в світі вершиною цинізму та зухвалості.
Розраховуємо, що згаданий крок російської сторони отримає адекватну оцінку міжнародного співтовариства.
Уряд України і надалі докладатиме усіх можливим зусиль для допомоги людям, що потерпають від злодіянь проросійських бандитів в окремих регіонах Донецької та Луганської областей. Свідченням турботи України про всіх своїх громадян є доручення Президента Петра Порошенка Уряду невідкладно збільшити кількість гуманітарних колон для доставки на Донбас продовольства та речей першої необхідності. Закликаємо російську сторону вплинути на контрольовані нею терористичні організації “ДНР” і “ЛНД” з тим, щоб гуманітарна допомога українського Уряду нарешті потрапила до нужденних категорій цивільного населення на контрольованих терористами територіях.
* * *
18 грудня в ході засідання Постійної Ради ОБСЄ держави-учасниці схвалили рішення про продовження мандату Місії спостерігачів ОБСЄ на двох російських пунктах пропуску на російсько-українському державному кордоні «Гуково» та «Донецьк» терміном на три місяці – до 23 березня 2015 року.
Схваленню рішення передували консультації держав-учасниць Організації, в ході яких численні делегації наголошували на важливості розширення мандату місії на інші пункти пропуску на українсько-російському кордоні, оскільки нинішній обмежений характер місії не дозволяє ефективно контролювати ситуацію на українсько-російському кордоні.
Водночас, Російська Федерація залишається єдиною державою, яка блокує досягнення консенсусу щодо розширення діяльності Місії на додаткові пункти пропуску.
Вважаємо, що така позиція російської сторони свідчить про свідоме бажання російського керівництва всіляко обмежити роль ОБСЄ у процесі пошуку шляхів мирного врегулювання ситуації на сході України та ставить під питання готовність Росії сприяти виконанню Мінських домовленостей, які були підписані також і представником Російської Федерації.
* * *
Щодо справи Надії Савченко. Як ви знаєте, 22 грудня Московський міський суд у відкритому засіданні розглянув скаргу захисту Надії на продовження до 13 лютого 2015 року терміну її тримання під вартою. Суд відмовив у задоволенні клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу на заставу у сумі 1 млн. рос. рублів або домашній арешт та залишив у силі попереднє рішення Басманного районного суду м.Москва.
Під час розгляду справи у залі суду були присутні консульський співробітник Посольства України в РФ та група народних депутатів України. Надія Савченко брала участь у судовому засіданні за допомогою відеозв’язку.
У зв’язку з цим у своїй Заяві Міністерство закордонних справ України висловило глибоке занепокоєння розвитком ситуації довкола громадянки України, народного депутата України VIII скликання Надії Савченко, яка продовжує голодування на знак протесту проти її незаконного утримання в Російській Федерації.
В заяві наголошено, що рішення російського суду щодо подальшого утримання українки під вартою було прийнято незважаючи на погіршення стану її здоров’я, зібрані захистом докази, що підтверджують непричетність Н.Савченко до інкримінованих їй дій, а також домовленості про звільнення усіх незаконно утримуваних осіб
У цьому зв’язку МЗС України вчергове висунуло вимогу щодо звільнення Н.Савченко та усіх інших громадян України, які незаконно утримуються на території Російської Федерації.
18 грудня в ході засідання Постійної Ради ОБСЄ делегація України в цій організації виступила із заявою щодо триваючих порушень принципів та зобов'язань в рамках ОБСЄ з боку РФ та ситуації в Україні. У заяві в черговий раз висловлено рішучий протест з приводу продовження порушення російською стороною прав Надії Савченко та інших громадян України, незаконно переміщених з території України та ув’язнених в Російській Федерації. Владу РФ закликано негайно звільнити Н.Савченко та інших громадян України, які утримуються в Росії як політичні в’язні.
Надія Савченко і надалі утримується в СІЗО № 6 м.Москва. У зв’язку з оголошенням нею безстрокового голодування на знак протесту проти її незаконного утримання в Російській Федерації наше Посольство вживає заходи щодо забезпечення дотримання прав ув’язненої, в т.ч. надання їй необхідної медичної допомоги, а також відвідання Н.Савченко нашим консулом у місці її тримання під вартою.