Вчора в Донецькій області сталася трагедія. Внаслідок артилерійського обстрілу проросійськими терористами українського блокпосту поблизу населеного пункту Бугас один із снарядів влучив у рейсовий автобус. На цей момент загинуло вже 12 мирних громадян, ще 16 отримали поранення. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким наших загиблих співвітчизників та сподіваємося на швидке одужання поранених.
Як повідомляють наші правоохоронці, обстріл вівся з району м. Докучаєвськ, який перебуває під контролем незаконних збройних формувань. Всі факти вказують на те, що ця жахлива трагедія не була випадковістю – в районі блокпосту немає великих з’єднань позицій Збройних сил України, а отже терористи свідомо цілилися у мирних громадян.
Справедливе обурення в цих умовах викликає продовження підтримки терористів з боку Росії і безпосередня участь російських регулярних військових підрозділів у бойових діях проти українських сил АТО. Саме від російської зброї, яка у великих кількостях поставляється Росією терористам через неконтрольовані українськими прикордонниками ділянки українсько-російського кордону, на Донбасі гинуть люди, саме російською зброєю знищується інфраструктура регіону.
До питання боротьби з тероризмом зараз прикута увага всього міжнародного співтовариства. Одностайна реакція світу на нещодавній зухвалий терористичний акт в Парижі чітко засвідчили категоричне несприйняття вільним демократичним суспільством будь-яких спроб залякування та терору.
Разом з тим, діяльність терористів на Донбасі здійснюється у масштабах, яких світ досі не знав. Терористи озброєні найсучаснішою зброєю і технікою, в тому числі найновішими артилерійськими системами, танками, системами протиповітряної оборони, багатьох з яких ніколи не було і немає на озброєні української армії.
Вся ця зброя в необмеженій кількості передається їм з Росії. З Росії ж на Донбас прибувають тисячі бойовиків – як під соусом т.зв. «добровольців», так і у складі регулярних підрозділів Збройних сил РФ. Сором’язливо знімаючи розпізнавальні знаки своєї держави з уніформи і стираючи їх з військової техніки, вони включаються у терористичну війну, розв’язану проти українського народу. Вони діють саме як бандити і терористи, підступно обстрілюючи житлові квартали, громадський транспорт, лікарні і школи, ховаючись за спинами мирних громадян.
Їх мета - за будь-яку ціну розхитати ситуацію, не дати реалізувати Мирний план Президента України та зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на припинення вогню. Вони хочуть одного – більше смертей, руйнувань і хаосу. Тільки в таких умовах лідери цих злочинних угруповань можуть продовжувати наживатися на горі і стражданнях людей і безкарно грабувати Донбас.
Росія, яка підтримує терористів на Донбасі і громадяни якої беруть безпосередню участь у їх злочинах, несе повну відповідальність за вбивства невинних людей.
Лише з часу підписання Мінських домовленостей, які цинічно відмовляється виконувати російська сторона та підтримувані нею незаконні збройні формування, від рук терористів загинуло 130 мирних громадян.
Закликаємо міжнародне співтовариство рішуче засудити терористичну діяльність організацій ДНР і ЛНР та визнати їх терористичними, а також вжити всі можливі засоби впливу на тих хто за ними стоїть, підтримує і фінансує.
Знаково, що саме у ці дні, коли світ сколихнули жахливі трагедії в Парижі та поблизу Волновахи, спричинені міжнародним тероризмом, виповнилося 15 років з часу підписання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (10 січня) та 17 років з часу підписання Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом (12 січня). 27 січня – 18 років з часу підписання Європейської Конвенції про боротьбу з тероризмом (в рамках РЄ).
Свого часу схваленням цих документів міжнародне співтовариство прагнуло зміцнити співробітництво у справі розробки та вжиття ефективних заходів по недопущенню фінансування тероризму, попередження актів тероризму та для кримінального переслідування і покарання осіб, що їх вчиняють. Сьогодні цю міжнародно-правову базу необхідно закріпити дієвими кроками світової спільноти.
***
За даними наших військових, протягом останніх днів відбулася активізація бойових дій та обстрілів з боку терористів. І сталося це саме в період підготовки і проведення берлінської зустрічі міністрів закордонних справ у «нормандському» форматі. Очевидно, що отриманий бойовиками і російськими військовими наказ збільшити кількість провокацій, мав на меті звинуватити українську сторону в порушенні режиму припинення вогню і, таким чином, зірвати процес мирного врегулювання. Мир на Донбасі, судячи з усього, не входить в їх плани.
Під час зустрічі Павла Клімкіна з його колегами з Німеччини і Франції, а також міністром закордонних справ Росії 12 січня в Берліні було констатовано погіршення ситуації в регіонах Донбасу, що контролюються бойовиками. Це стосується, у першу чергу, зростання кількості порушень режиму тиші з боку сепаратистів, недотримання лінії розмежування, блокування незаконними збройними формуваннями доставки української гуманітарної допомоги в постраждалі регіони Донбасу, порушення режиму кордону, у т.ч. здійснення РФ т.зв. «гуманітарних конвоїв» у порушення норм українського та міжнародного права, звільнення заручників.
За результатами зустрічі сторони вкотре підтвердили, що Мінські домовленості є фундаментом для мирного врегулювання кризи. З огляду на відсутність прогресу у реалізації Мінського меморандуму та загострення ситуації було наголошено на необхідності посилення спільних зусиль з метою надання суттєвого поштовху у реалізації алгоритму Мінських документів. Зокрема, це стосується:
Українська сторона наголосила на необхідності негайного припинення вогню, розблокування доставки і розповсюдження гуманітарної допомоги та звільнення усіх заручників, включаючи політв’язнів, що незаконного утримуються на території РФ.
Реалізація цих завдань та повернення на Донбас миру і стабільності створить умови для проведення в регіоні позачергових місцевих виборів і активізації національного діалогу щодо проведення конституційної реформи в Україні, у т.ч. щодо децентралізації. Тільки легітимні органи влади Донбасу, обрані відповідно до українського законодавства та за міжнародного моніторингу, можуть представляти регіон у загальнонаціональному діалозі.
Зустріч в Астані має істотно прискорити досягнення цих цілей та забезпечити деескалацію. Її результатом має стати вироблення предметного і конкретного плану дій для практичної імплементації Мінських домовленостей та зобов’язання усіх сторін щодо його послідовного і неухильного дотримання.
Міністри наголосили на тому, що саміт в Астані має бути ґрунтовно підготовлений шляхом напрацювання відповідних рішень. Він можливий лише за умови демонстрації відчутного прогресу у виконанні Мінських документів, в першу чергу з боку сепаратистів та російської сторони, зокрема на таких ключових напрямках як встановлення стійкого режиму припинення вогню, доставка гуманітарних вантажів та звільнення заручників.
У цьому зв’язку, міністри закликали Тристоронню контактну групу невідкладно провести ближчими днями зустріч з метою практичної реалізації означених завдань та забезпечення необхідних передумов для проведення в Астані результативної зустрічі на найвищому рівні.
***
І ще на тему ситуації на сході України. СММ ОБСЄ продовжує здійснювати моніторинг виконання Мінського протоколу і Меморандуму. На середину лютого цього року очікується досягнення Місією встановленої рішенням Постійної ради ОБСЄ чисельності 500 спостерігачів – максимальної кількості відповідно до мандату СММ. З них 350 моніторів будуть розташовані на Сході України. Разом з українським персоналом загальна чисельність СММ ОБСЄ таким чином становитиме 950 осіб.
Наразі Місія нараховує 402 спостерігача, 220 з яких знаходяться на сході країни. Очікується, що до кінця поточного тижня вдасться збільшити кількість спостерігачів на сході до 240 осіб.
Хочу також повідомити, що вчора у Києві відбулася церемонія передачі від Великої Британії до Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ 10 броньованих машин, що сприятиме посиленню здатності Місії здійснювати моніторингову діяльність згідно з Мандатом, затвердженим рішенням Постійної ради ОБСЄ.
Україна вітає таке рішення Великої Британії та закликає усі держави-учасниці ОБСЄ продовжувати заходи, спрямовані на підтримку діяльності Місії в Україні.
У своїх звітах місія констатує збільшення порушень режиму припинення вогню, запровадженого 9 грудня 2014 року. Зокрема, йдеться про збільшення інцидентів, пов’язаних із застосуванням стрілецької зброї, легких озброєнь, артилерії та систем ракетного вогню, які зареєстровані в районі Донецького аеропорту та населених пунктах Піски та Горлівка. Загалом повідомляється про 91 порушення режиму припинення вогню 9 січня ц.р. з використанням важкої зброї (систем «Град» та артилерії), з яких 50 у Донецькому аеропорту. У доповіді СММ також повідомляється про обстріли блокпостів українських збройних сил у низці міст.
Місія відзначила також збільшення останнім часом кількості інцидентів, пов’язаних з використанням вибухових пристроїв поза зоною конфлікту. Переважна більшість інцидентів кваліфікується як терористичні акти, хоча деякі з них мають кримінальний характер. У свою чергу Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» та «Донецьк» повідомила про зафіксований нею черговий в’їзд в Україну та повернення російського т.зв. «гуманітарного конвою» через КПП «Донецьк».
***
Як відомо, 9 січня з території Росії вкотре було здійснено незаконне переміщення через державний кордон України колон вантажних автомобілів під приводом доставки так званого «гуманітарного вантажу» для населення Донецької та Луганської областей України.
Незважаючи на неодноразові офіційні звернення МЗС України, російська сторона, як і раніше, не надала детальної інформації щодо вмісту цього вантажу та ввезла його через тимчасово підконтрольні бойовикам ділянки державного кордону без офіційної згоди української сторони, без погодження з Міжнародним комітетом Червоного Хреста та супроводження його представниками.
Ігнорування Росією законодавства України, загальноприйнятої міжнародної практики не дозволило групі представників прикордонних і митних органів України виконати контрольні операції щодо загаданого вантажу в російських пунктах пропуску «Донецьк» та «Матвєєв Курган».
МЗС України здійснено черговий дипломатичний демарш з вимогою до негайного та беззастережного припинення порушення з боку Росії суверенітету України.
***
І, продовжуючи тему ОБСЄ, хотів ба нагадати, що з 1 січня цього року функції головування в ОБСЄ перебрала Сербія. Ми очікуємо на запланований на 15 січня у ході першого у цьому році пленарного засідання Постійної ради ОБСЄ виступ діючого Голови ОБСЄ, Міністра закордонних справ Сербії Івіци Дачича, у якому буде виголошено пріоритети Сербського головування в Організації.
Сподіваємося, що сербське головування ОБСЄ проводитиме політику, спрямовану на врегулювання ситуації в та навколо України через відновлення дотримання усіма державами-учасницями ОБСЄ фундаментальних принципів цієї Організації відповідно до Гельсінкського заключного акту 1975 р., насамперед стосовно поваги до територіальної цілісності, суверенітету та невтручання у внутрішні справи інших держав.
Україна вдячна за зусилля попереднього Швейцарського головування в ОБСЄ, яке, зокрема, ініціювало прийняття рішення Постійної ради ОБСЄ про розгортання в Україні Спеціальної моніторингової місії Організації та розміщення спостерігачів на двох пунктах пропуску вздовж російсько-українського державного кордону на території РФ.
Очікуємо, що Сербське головування зосередить свої зусилля на пошуку дієвих засобів сприяння врегулюванню ситуації в та навколо нашої країни, що безумовно сприятиме подальшому зростанню ролі ОБСЄ у цілому.
Відповідно до плану заходів Сербського головування ОБСЄ в 2015 році, візит в Україну Діючого голови ОБСЄ І. Дачича запланований на перший квартал поточного року.
***
До інших питань. Незважаючи на Різдвяні та Новорічні свята, дипломатична і міжнародна робота в Україні не припинялася. Протягом останнього тижня відбулася ціла низка важливих зустрічей, візитів і заходів. Така робота продовжується і на цьому тижні.
Ви знаєте, що 11 січня Президент України Петро Порошенко відвідав Париж, де разом з багатьма іншими лідерами взяв участь у Великому марші єдності, ініційованому Президентом Франції Ф.Олландом після терористичних актів у Франції 7-9 січня.
Цей захід, який відвідали представники 50 делегацій з різних країн світу, став безпрецедентною міжнародно-політичною акцією солідарності, засвідчив європейську єдність у боротьбі з тероризмом.
Під час перебування у Парижі Петро Порошенко провів тристоронню зустріч із Президентом Франції Франсуа Олландом та Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, у ході якої обговорювалися необхідні умови та графік підготовки до саміту в Астані у «нормандському форматі». Йшлося також про необхідність погодження конкретних подальших кроків у контексті реалізації Мінських домовленостей.
Візит Президента України для участі у Марші єдності у Парижі продемонстрував готовність України брати активну участь міжнародних ініціативах з посилення боротьби проти організованого тероризму, утисків свободи слова та демократії, бути невід’ємною частиною спільноти демократичних націй, які поділяють загальноєвропейські цінності і готові до співробітництва з найбільш важливих питань глобального порядку денного.
***
7-8 січня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк здійснив офіційний візит до Німеччини на запрошення Канцлера ФРН А.Меркель. Він провів переговори з Канцлером, Президентом, Віце-канцлером та Міністром економіки та енергетики цієї країни, зустрівся з керівниками провідних німецьких компаній, що прагнуть розширювати свою діяльність на українському ринку або зацікавлені в інвестиційній діяльності в нашій країні.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін, який супроводжував Прем’єр-міністра в ході візиту, провів окремі зустрічі з Федеральним міністром закордонних справ Ф.-В.Штайнмаєром і зовнішньополітичним радником Канцлера ФРН К.Хойсгеном.
Низку важливих зустрічей в Берліні провели Міністр фінансів, Міністр економічного розвитку і торгівлі, Голова правління НАК "Нафтогаз України".
Візит засвідчив особливе значення, яке займає Україна у зовнішньополітичних пріоритетах Уряду ФРН, підтвердив налаштованість Федерального канцлера сприяти наданню Україні допомоги від ЄС та МВФ, а також її бажання брати особисту участь у врегулюванні конфлікту на сході України.
Берлін підтвердив готовність і надалі підтримувати нашу країну в усіх принципово важливих сферах: безпековій та питанні захисту територіальної цілісності; реалізації євроінтеграційного курс, проведенні внутрішніх реформ, відбудові Донбасу.
Було підписано Спільну заяву між Урядом України та Федеративним Урядом ФРН про надання Німеччиною кредитних гарантій у розмірі 500 млн. євро для відбудови інфраструктури на сході України.
***
10 січня в Україні з візитом перебував Міністр закордонних справ Латвійської Республіки Едгарс Рінкевичс. Нагадаю, що Латвія з 1 січня розпочала своє головування в Європейській Раді.
Міністр закордонних справ Латвії мав зустрічі з Президентом та Прем’єр-міністром України, провів переговори з Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Головною темою переговорів стало головування Латвії в Раді ЄС у першому півріччі 2015 року, а також актуальні питання двостороннього співробітництва, зокрема торговельно-економічна та інвестиційна співпраця.
Значна увага в ході переговорів була приділена ситуації на сході України і питанням дотримання Мінських домовленостей.
Глава зовнішньополітичного відомства Латвії запевнив у готовності Латвійської Республіки надавати допомогу нашій державі для ефективної імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема сприяти прийняттю рішення про запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС під час Ризького саміту «Східного партнерства» у травні поточного року.
***
Вчора і сьогодні відбувається візит в Україну Прем’єр-міністра Естонської Республіки пана Рийваса та Міністра закордонних справ Естонської Республіки пані Пентус-Розіманнус.
Вчора відбулася зустріч Павла Клімкіна зі своєю колегою, під час якої ключова увага приділялася внутрішньополітичній ситуації в Україні, передусім, подіям у східних областях, а також головним пріоритетам, визначеним Україною на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції.
Окремо було відзначено активну роль Естонської Республіки в рамках багатосторонніх механізмів співпраці, зокрема ООН, ЄС, НАТО, ОБСЄ та Ради Європи щодо мобілізації підтримки міжнародною спільнотою зусиль нашої держави з протидії російській агресії.
Обидві сторони висловили задоволення підписанням в ході візиту Імплементаційного протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб. Ця подія має стати ще одним кроком на шляху до впровадження безвізового режиму між Україною та країнами-членами ЄС.
Під час зустрічі також обговорювалися актуальні питання двостороннього українсько-естонського співробітництва, зокрема, перспективи розвитку торговельно-економічних відносин.
***
19 січня ми очікуємо візит в Україну Прем’єр-міністра Республіки Польща Еви Копач, в рамках якого планується проведення міжурядових українсько-польських консультації. Це буде перший візит глави польського уряду в Україну з 2011 року.
Готується до підписання низка двосторонніх документів.
***
У цьому контексті хотів би також поінформувати, що вчора було проведено завершальний етап гуманітарної акції польської сторони – вивезення літаками ВПС РП громадян України польського походження, які проживають в зоні проведення АТО, до м. Мальборк у Польщі.
До Польщі відбули 178 осіб, ще близько 50-ти громадян України польського походження, що проживають в зоні проведення АТО, не виявили бажання залишити свої домівки.
Уряд РП повідомив, що не планує повторно здійснювати евакуацію громадян України польського походження, це одноразова акція. Українці перебуватимуть в Польщі кілька місяців до стабілізації ситуації на Донбасі.
Ініціатива щодо надання допомоги українським полякам, які проживають у зонах, що наразі перебувають під контролем т.зв. «ЛНР» та «ДНР», походить від місцевої польської громади – відповідне звернення було направлене на адреси президента та глави уряду РП.
Польські партнери висловили вдячність українській стороні за сприяння в оперативному вирішенні питань щодо реалізації цієї гуманітарної акції, зокрема, вони відзначили конструктивну взаємодію з керівництвом Харкова та Харківської області, представниками МВС та Держприкордонслужби України.
***
І 15-16 січня на запрошення української сторони Україну з робочим візитом відвідає Голова Парламентської Асамблеї Ради Європи Анн Брассер.
Цей візит відбудеться напередодні січневої частини сесії ПА РЄ 2015 року, під час якої, зокрема, запланований розгляд доповіді щодо гуманітарної ситуації із українськими біженцями та переміщеними особами. Одним із важливих питань порядку денного сесії буде перегляд повноважень делегації Російської Федерації у ПА РЄ.