{video}http://youtu.be/Z4RRpCXfg-s{/video}
***
Хортів би почати з інформації щодо зусиль, які вживаються Президентом України та Міністерством закордонних справ з метою реалізації Мінських домовленостей та Мирного плану Петра Порошенка щодо врегулювання ситуації на сході нашої держави.
Вчора відбулася телефонна розмова у «нормандському» форматі між Президентом України Петром Порошенком Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель, Президентом Франції Фрасуа Олландом та Президентом Росії Владіміром Путіним. Лідери четвірки підтримали українську пропозицію щодо розміщення спостерігачів ОБСЄ на всіх точках порушення режиму припинення вогню, розпочавши з 10 населених пунктів: Щастя, Попасна, Станиця Луганська, Кримське, Авдіївка, Волноваха, Гранітне, Луганське, Широкіне, район Донецького аеропорту.
Сторони наголосили на необхідності забезпечення безпеки та належного режиму роботи інспекторів ОБСЄ, включно з безперешкодними перевірками в місцях дислокації відведеної техніки.
Співрозмовники також домовилися про необхідність публікації щоденного звіту ОБСЄ про порушення режиму припинення вогню, який направлятиметься усім МЗС країн Нормандського формату.
Петро Порошенко, Ангела Меркель і Франсуа Олланд вчергове звернулися до Володимира Путіна з вимогою негайно звільнити українку Надію Савченко.
Президент України також наголосив на необхідності звільнення усіх заручників, які незаконно утримуються як на території Донецької, Луганської областей, так і в Росії.
Серед інших питань співрозмовники обговорили проблему доставки української і міжнародної гуманітарної допомоги на Донбас та участі в її розподіленні Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Співрозмовники домовилися про проведення у п’ятницю консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ, де також обговорюватиметься питання миротворців.
***
МЗС України вже звернулося до Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні із запитом стосовно встановлення режиму постійного моніторингу з боку СММ ОБСЄ в окремих, згаданих в розмові лідерів четвірки населених пунктах Донецької і Луганської областей. На нашу думку, така присутність СММ ОБСЄ на ротаційній основі, широке застосування технічних засобів спостереження або навіть створення постійних пунктів спостереження СММ в згаданих районах, ситуація в яких є найбільш хиткою з точки зору дотримання сталого режиму припинення вогню, може стати ключовим фактором для створення необхідних передумов для остаточного мирного врегулювання нинішньої ситуації на сході України.
26 лютого на запрошення української сторони СММ ОБСЄ мала можливість спостерігати за відведенням важкого озброєння з району м. Артемівськ. Українська сторона і надалі запрошуватиме Місію здійснювати моніторинг відведення озброєнь, як це передбачено Мінськими домовленостями.
Разом з тим, Місія постійно повідомляє про перешкоди своїй діяльності, які чинять представники так званих «ДНР» і «ЛНР». Як СММ відзначає у своїх звітах, вона не має безперешкодного доступу до підконтрольних сепаратистам територій та не має необхідної свободи пересування, що не дозволяє Місії повною мірою виконувати її завдання, в т.ч. в частині моніторингу виконання Мінських домовленостей.
***
Тим часом у порушення домовленостей, досягнутих у Мінську 5 та 19 вересня минулого року, а також підписаного у Мінськ 12 лютого Комплексу заходів з імплементації Мінських угод, російська сторона продовжує акти агресії проти України, надання підтримки терористичним угрупованням «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», а також інші дії, спрямовані на подальше загострення ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Зокрема, продовжується концентрація та пересування військової техніки й особового складу російських збройних сил, зокрема танків, бронетранспортерів, іншої броньованої техніки, реактивних систем залпового вогню, зенітних і артилерійських установок в окремих районах Донецької та Луганської областей. Фіксується також переміщення з території Росії в Україну техніки та особового складу російських збройних сил. Активно проводиться повітряна розвідка безпілотними літальними апаратами російських збройних сил, у тому числі з неодноразовими порушеннями повітряного простору України, у районах низки населених пунктів Донецької та Луганської областей. Крім того, зафіксовано польоти авіації російських збройних сил вздовж південної ділянки українсько-російського кордону у Донецькій області.
***
Росія продовжує практику нелегітимного переміщення через державний кордон України т.зв. «гуманітарних конвоїв». 1 березня МЗС України отримало дипломатичну ноту від зовнішньополітичного відомства РФ щодо наміру російської сторони направити 4 березня до Донецької та Луганської областей України вантажу, який російська сторона визначає як «гуманітарний».
Ми неодноразово звертали увагу російської сторони, що попередні «гуманітарні вантажі» переміщено на територію України без згоди Уряду України, з очевидними порушеннями національного законодавства, загальновизнаної міжнародної практики та раніше узгоджених з Міжнародним комітетом Червоного Хреста умов й модальностей доставки таких вантажів.
На жаль, у згаданій ноті російська сторона також не висловила наміру взаємодіяти з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, не надала передбаченої законодавством України та вимогами Червоного Хреста детальної інформації про склад колони, номенклатуру «гуманітарного вантажу», час перетину державного кордону України.
У ноті, яку МЗС України направило у відповідь, офіційно заявлено категоричну вимогу не здійснювати переміщення через державний кордон України вантажу без згоди української сторони, без його супроводження представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста, без проведення компетентними органами України необхідних процедур прикордонного й митного контролю.
***
Ми також очікуємо, що в Російській Федерації нарешті почують заклики України, всієї світової спільноти, а також власного громадянського суспільства і здійснять невідкладні кроки з метою звільнення незаконно утримуваної в Росії народного депутата України Надії Савченко.
За інформацією адвоката, який вчора відвідував Надію, в неї почалися серйозні проблеми із здоров’ям, зокрема із жовчним міхуром і шлунком. Вона продовжує вживати тільки чай і воду і, незважаючи на прохання консула, адвокатів і правозахисників, відмовляється припинити голодування, яке вже триває 81 день.
Сьогодні вже реально йдеться не тільки і не стільки про звільнення Надії, як про її порятунок. В цих умовах відсутність будь-якої реакції російської влади на цю ситуацію є злочинним. Вся відповідальність за життя Надії, повторюємо, повністю і виключно лежить на Росії, яка цинічно викрала Надію Савченко на території України і вже понад вісім місяців безпідставно, не надаючи жодних доказів її провини, тримає Надію в заручниках.
Механізми звільнення і порятунку існують і російському керівництву про них добре відомо. Це, в тому числі, й виконання пункту Мінських домовленостей про звільнення всіх полонених. Потрібне лише бажання і воля. Але робити це потрібно негайно. Рахунок іде на години.
***
Щодо важливих зовнішньополітичних заходів, які відбулися протягом останнього часу. Як ви знаєте, 23-24 лютого Президент України Петро Порошенко відвідав з робочим візитом Об’єднані Арабські Емірати.
Президент України провів зустрічі з Віце-президентом, Прем’єр-міністром, Міністром оборони ОАЕ Мухаммадом бін Рашидом Аль-Мактумом та Спадкоємним принцем Абу-Дабі Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном.
Петро Порошенко також відвідав міжнародну виставку озброєнь та військової техніки IDEX-2015, де ознайомився із сучасними зразками високоточної зброї та оборонної техніки передових компаній у світі. Глава Української держави також оглянув експозицію українського стенду на IDEX-2015.
Головними підсумками візиту стало те, що сторони підтвердили обопільну налаштованість та існування необхідних передумов для подальшого розвитку взаємин між Україною та ОАЕ, зокрема у торговельно-економічній сфері. Підкреслено важливість проведення ближчим часом Третього засідання Спільної міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.
Під час зустрічі з керівництвом ОАЕ було детально обговорено перспективи розвитку співробітництва в інвестиційній галузі, зокрема реалізації спільних довгострокових проектів у сферах енергетики, військово-промислового комплексу, сільського господарства, будівництва. Сторони обговорили питання створення спільного українсько-еміратського інвестиційного фонду, діяльність якого має сприяти більш ефективному залученню інвестиційних можливостей ОАЕ в економіку України.
У ході візиту було підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом ОАЕ про військово-технічне співробітництво, що стало важливим сигналом готовності та зацікавленості сторін до поглиблення взаємодії у військовій та оборонній сферах. Сторони домовились продовжити роботу з підготовки до підписання Угоди про співробітництво у військовій сфері, а також Меморандуму про співробітництво у сфері космічних досліджень. Глава Української держави підтвердив зацікавленість України до поглиблення двостороннього співробітництва з модернізації броньованих автомобілів для потреб української армії.
***
1-3 березня на запрошення Міністра закордонних справ Японії Фуміо Кісіди відбувається офіційний візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Японії.
Учора Павло Клімкін зустрівся з Прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе та Міністром закордонних справ Японії Фуміо Кісідою. У ході зустрічей підтверджено високий рівень партнерства між двома державами, обговорено сучасний стан та перспективи співробітництва у політичній, економічній, гуманітарній та інших сферах, взаємодію на міжнародній арені, у тому числі у сфері боротьби з тероризмом.
Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе підтвердив позицію офіційного Токіо щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України. Він також наголосив, що Уряд Японії готовий надавати необхідне сприяння у відновленні миру і стабільності в Україні та подальшому впровадженні економічних реформ.
У ході зустрічі міністрів закордонних справ було високо оцінено підписання у Києві минулого місяця Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Японією. Павло Клімкін підтримав пропозицію Фуміо Кісіди провести протягом цього року Третє засідання українсько-японського Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Міністри обговорили також безпекову ситуацію в Європі та Азії, зокрема контртерористичні заходи, співробітництво обох сторін з ЄС, діалог у форматі «Японія-ГУАМ», питання реформування ООН та низку інших питань.
***
24-25 лютого у Брюсселі відбулося перше засідання Парламентського комітету асоціації Україна – ЄС, у відкритті якого взяли участь Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман та Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц.
У заключному документі засідання було наголошено, серед іншого, на:
- підтримці суверенітету та територіальної цілісності нашої держави;
- необхідності сумлінного та повного виконання Росією Мінських домовленостей;
- посиленні санкційного режиму проти РФ, у разі подальшого порушення Мінських домовленостей;
- відсутності обмежень щодо постачання Україні озброєння оборонного характеру;
- розгляді пропозиції української сторони стосовно розміщення місії ЄС в рамках СПБО в Україні;
- праві України на отримання європейської перспективи відповідно до ст.49 Договору про Європейський Союз.
Слід відзначити, що, відповідно до ст.467 Угоди про асоціацію, Парламентський комітет асоціації є частиною інституційного механізму взаємодії між Україною та Європейським Союзом у контексті застосування та виконання Угоди про асоціацію. Зокрема, ПКА здійснює моніторинг виконання Угоди про асоціацію та надає рекомендації Раді асоціації.
Наступне засідання Комітету планується восени ц.р.
***
Вчора, як ви знаєте, Україну з робочим візитом відвідали Міністр закордонних справ Республіки Польща Гжегож Схетина та Міністр закордонних справ Данії Мартін Лідегаард.
У ході візиту глави зовнішньополітичних відомств Польщі та Данії були прийняті Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Головна увага під час зустрічей була зосереджена на питаннях мирного врегулювання ситуації на Донбасі, у тому числі в частині виконання Мінських домовленостей, зокрема, необхідності збільшення кількості спостерігачів від ОБСЄ та надання їм можливостей здійснювати контроль за україно-російським державним кордоном, впровадження реформ в Україні, енергетичної безпеки, підготовки до Ризького Саміту «Східного партнерства».
Глави зовнішньополітичних відомств Польщі та Данії підтвердили незмінність позицій офіційних Варшави та Копенгагена у наданні практичної підтримки Україні стороною ЄС, як у контексті проведення нашою державою реформ, так і у контексті протистояння зовнішнім чинникам, які дестабілізують ситуацію в Україні.
***
Питання російської агресії продовжує залишатися в центрі уваги і провідних міжнародних організацій. 26 лютого в рамках чергового засідання Постійної Ради ОБСЄ делегація України ініціювала обговорення питання «Триваюча агресія Росії проти України та порушення принципів і зобов’язань ОБСЄ».
Хід обговорення під час засідання засвідчив підтримку з боку партнерів зусиль, які вживаються Україною для виконання Мінських домовленостей, зростаючу недовіру до Росії та підтримуваних нею бойовиків через порушення ними Мінських угод
Було також відзначено важливість ролі СММ ОБСЄ у здійсненні моніторингу та верифікації за дотриманням режиму припинення вогню та відведенням важкої зброї від лінії розмежування та неприпустимість перешкоджання спостерігачам у доступі до всієї контрольованої бойовиками території;
***
27 лютого відбулося екстрене засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні, скликане за ініціативи Франції та Німеччини. Засідання складалося з двох частин – відкритої, під час якої члени Ради Безпеки заслухали брифінги Керівника Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі в Україні Ертугрула Апакана та Спецпредставника ОБСЄ Хайді Тальявіні, та закритої, в ході якої держави-члени РБ продовжили обговорення реалізації Мінських домовленостей, зокрема, що стосується відведення важких озброєнь від лінії розмежування.
Хайді Тальявіні підкреслила, що припинення вогню і відведення важкого озброєння та техніки є основними передумовами для подальшої стабілізації ситуації і забезпечення дотримання Мінських домовленостей. При цьому зазначалося, що режим припинення вогню є несталим, а захоплення сепаратистами міста Дебальцеве, а також недопущення на першому етапі у цей район Місії ОБСЄ для проведення необхідного моніторингу, є прямим порушенням Мінських домовленостей.
Ертугрул Апакан у свою чергу висловив обережний оптимізм щодо прогресу із відведенням важкої техніки та озброєння. За його словами, для здійснення повноцінного моніторингу ОБСЄ необхідно отримання від усіх сторін додаткової інформації, що стосується типу важкого озброєння, що відводиться, його місця знаходження, шляхів його відведення, а також місця його майбутньої дислокації. Наголошувалося, що для подальшого ефективного виконання своїх функцій ОБСЄ потребує нових можливостей, у першу чергу технічного характеру.
***
2 березня Помічник Генерального Секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович представив у Женеві дев‘яту доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини стосовно ситуації у галузі прав людини в нашій країні. Документ підготовлено за результатами роботи Короткотермінової моніторингової місії ООН з прав людини у період 1 грудня 2014 р. по 15 лютого 2015 р.
Доповідь фіксує «драматичне погіршення» безпекової ситуації, а також численні порушення прав людини на території окупованої Автономної Республіки Крим, а також в Донецькій та Луганській областях, у тому числі через недотримання режиму припинення вогню, серію терористичних атак, постачання Російською Федерацією озброєння незаконним збройним формуванням.
За підрахунками УВКПЛ, кількість загиблих у гібридній війні на сході України досягла шести тисяч осіб. Тривожна ситуація спостерігається у сфері забезпечення прав та потреб населення, що перебуває у тимчасово підконтрольній бойовикам зоні. Люди позбавлені доступу до елементарних базових та медичних послуг. До майже одного мільйона зросла кількість внутрішньо переміщених осіб.
Традиційно, окремий розділ доповіді присвячено окупованій АРК. Відзначається подальший політичний тиск, переслідування і залякування з боку окупаційної влади щодо мешканців Криму, особливо кримських татар та українців. Наводяться приклади численних арештів кримсько-татарських та українських активістів, продовження незаконного насаджування російського законодавства в Криму, порушення свободи слова, зібрань, віросповідання, пересування тощо.
Разом з тим, хоча Управління Верховного комісара ООН з прав людини відзначає, що статус Криму є чітко визначеним в резолюції ГА ООН 68/262 «Територіальна цілісність України», у доповіді містяться такі терміни, як «кримська поліція», «кримська прокуратура», «де факто влада Криму». Все це свідчить про небажання УВКПЛ називати Крим окупованим Російською Федерацією, а російську владу на півострові – окупаційною, хоча саме такий статус відповідає нормам та принципам міжнародного права, а також закріплений в законодавстві України, та відповідає згаданій резолюції ГА ООН.
Крім того, автори доповіді, окрім побіжних згадок, продовжують уникати наголосу на підривній діяльності Російської Федерації, спрямованій на дестабілізацію ситуації на сході нашої держави.
Знову відсутня інформація про чергове направлення Російською Федерацією на тимчасово підконтрольні бойовикам території України т.зв. «гуманітарних конвоїв», після яких активізується діяльність незаконних збройних формувань.
Характер висвітлення справи народного депутата України Надії Савченко, яка отримала справді міжнародний резонанс і акції на підтримку якої відбуваються по всьому світові, не відповідає критичності ситуації з незаконно утримуваною громадянкою України. Не йдеться про те, як опинилася українка на території РФ, про фальшивість висунутих проти неї звинувачень, в якому стані перебуває Н.Савченко внаслідок голодування, про те, що під час побачень з рідними їй не дозволяють спілкуватися українською мовою та інші порушення її прав. Не згадується також, що російська влада відверто проігнорувала заклик Парламентської Асамблеї Ради Європи про негайне звільнення Надії Савченко як особи, що користується дипломатичним імунітетом члена ПАРЄ, порушуючи таким чином свої зобов’язання як члена Ради Європи та учасника низки міжнародних конвенцій.
МЗС і далі сприятиме діяльності Короткотермінової моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Українська сторона відкрита до конструктивної критики та співпраці з метою усунення недоліків і прогалин у сфері забезпечення прав людини в нашій державі.
Свідченням цьому є рішення щодо подовження діяльності Короткотермінової моніторингової місії з прав людини в Україні на новий тримісячний термін до 15 червня ц.р. З відповідним листом до Генерального секретаря ООН та Верховного комісара ООН з прав людини звернувся Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
***
2 березня у Женеві розпочала роботу 28-а сесія Ради ООН з прав людини. Перші три дні триватиме Сегмент високого рівня, в якому беруть участь Генеральний секретар ООН, Верховний комісар ООН з прав людини, керівники структур ООН та близько 100 високопосадовців держав-членів ООН. Делегацію України очолює заступник Міністра закордонних справ Сергій Кислиця.
Виступаючи в перший день роботи Сегменту, представник України наголосив, що неодмінною умовою забезпечення поваги до прав людини та основних свобод на території Донецької та Луганської областей й тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим є негайне припинення російської агресії на Донбасі та окупації Криму. Саме злочинні дії Росії та підтримуваних нею терористів спричиняють невимовні страждання цивільного населення, тисячі смертей та поранень, переслідування національних і релігійних меншин, передусім кримських татар, пошук тимчасового притулку понад мільйоном внутрішньо переміщених осіб.
Він вкотре наполегливо закликав російську сторону негайно звільнити народного депутата України Надію Савченко, яка перебуває в ув‘язненні у Москві за сфальсифікованими звинуваченнями.
В перший день Сегменту до української тематики звернувся, зокрема, Держсекретар США Джон Керрі, який відзначив, що найбільш кричущі порушення прав людини (вбивства, тортури, насильства, зґвалтування, викрадення заради викупу, примусова праця, переслідування через походження та релігійні переконання та ін.) мають в Україні місце саме в окупованому Криму та територіях, підконтрольних незаконним збройним формуванням.
Заступник Міністра закордонних справ України провів робочі зустрічі з Помічником Генсека ООН І.Шимоновичем, Державним міністром закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії баронесою Енелай, а також взяв участь у організованій ЄС акції «#idefend», присвяченій захисту правозахисників, та інших заходах в рамках Сегменту високого рівня Ради ООН з прав людини. 28-а сесія РПЛ триватиме до 27 березня.
***
Крім того, 2 березня в Женеві розпочався Сегмент високого рівня Конференції з роззброєння за участі високопосадових представників понад 30 країн-членів Конференції, у тому числі України, яку на цьому заході також представляє заступник Міністра закордонних справ Сергій Кислиця.
У виступі Сергія Кислиці було підтверджено прихильність нашої держави цілям загального і повного роззброєння та нерозповсюдження, а також її налаштованість на підтримку міжнародних зусиль з питань розробки Договору про заборону виробництва матеріалів, що розщеплюються.
Зважаючи на грубе порушення Російською Федерацією Будапештського меморандуму, була підкреслена нагальність активізації зусиль зі створення нового універсального юридично зобов’язуючого документу про надання ефективних гарантій безпеки для неядерних держав-учасниць ДНЯЗ.
***
Кілька анонсів щодо того, що нас очікує ближчими днями.
4 березня відбудеться візит в Україну Прем’єр-міністра Італії Маттео Ренці. У рамках візиту заплановано зустрічі з керівництвом держави, в ході яких буде обговорено шляхи врегулювання ситуації на Сході України в контексті російської агресії , а також актуальні питання двосторонніх українсько-італійських відносин.
***
5 березня в Україні з візитом перебуватиме Міністр закордонних справ Великої Британії Філліп Хаммонд.
У ході візиту заплановані його зустрічі з Президентом України, Головою Верховної Ради, Прем’єр-міністром, а також переговори з Міністром закордонних справ України.
Предметом перемовин стануть широке коло питань двосторонніх відносин, а також внутрішньої ситуації в Україні, зокрема, на Сході держави.
***
6 березня в рамках робочої поїздки низкою європейських країн Україну відвідає заступника держсекретаря США Ентоні Блінкен. Заплановані його зустрічі з керівництвом держави, представниками Уряду, а також переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
У ході своєї поїздки 2 березня Тоні Блінкен відвідав Францію, сьогодні перебуває у Женеві, де виступить на засіданні Ради ООН з прав людини, 4 березня перебуватиме в Лондоні і 5 березня – в Берліні, де, зокрема, виступить з промовою щодо трансатлантичної співпраці та кризи в Україні.
Ситуація на Донбасі буде однією з головних тем переговорів американського посадовця протягом усього його турне, що в черговий раз свідчить про пріоритетність цієї проблематики у зовнішній політиці США та провідну роль Вашингтона в подальшій консолідації міжнародних зусиль на підтримку України та протидії російській агресії.
***
Також цього тижня в Києві перебуватиме регіональний представник Офісу зі співробітництва та експортного контрою Державного департаменту США Девід Фромен. У ході візиту будуть обговорені питання розширення співробітництва між Україною та США у митній сфері, плануються відповідні зустрічі в Державній фіскальній службі України.
***
І ще одне питання, до якого я хотів би привернути вашу увагу .
Ми із занепокоєнням стежимо за ситуацію навколо т.зв. реорганізації Державного бюджетного закладу культури міста Москви «Бібліотека української літератури» та його подальшого приєднання до державного бюджетного закладу культури міста Москви «Централізована бібліотечна система Центрального адміністративного округу».
Бібліотека є єдиним російським державним закладом, чия діяльність спрямована на задоволення не тільки інформаційних, але й національно-культурних потреб українців Росії. Будь-які обмеження діяльності цієї установи будуть розцінюватимуться як грубе порушення Росією прав української національної меншини в РФ.
Закликаємо російську сторону дотримуватися загальноприйнятих міжнародних норм щодо захисту прав національних меншин, та утримуватися від будь-яких спроб запровадження завуальованих процесів, які спрямовані на утиски національно-культурних прав української громади Росії.