{video}http://youtu.be/xxf1c2BC-II{/video}
Почну з трагічної події, яка сталася сьогодні на півдні Франції, де зазнав катастрофи літак Аеробус-320 німецької компанії «Джерманвінгс», який виконував рейс з Барселони до Дюссельдорфа. За попередньою інформацією, на борту перебувало 144 пасажири і шестеро членів екіпажу. За тією інформацією, яка надходить, ніхто, скоріше за все, не вижив.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким всіх загиблих.
МЗС та наші дипломатичні представництва у Франції, Німеччині та Іспанії перевіряють інформацію щодо можливої наявності серед пасажирів громадян України.
***
Щодо міжнародних аспектів врегулювання ситуації на сході України.
СММ ОБСЄ продовжує здійснювати моніторинг виконання Мінських домовленостей. Зокрема, в рамках моніторингу реалізації «Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей» СММ відзначає складну безпекову ситуацію у двох проблемних районах: навколо Донецького аеропорту та у Широкиному. Також СММ зафіксувала обстріли у н.п. Авдіїївка, Піски, Горлівка зі ствольної артилерії, мінометів та кулеметів.
СMM протягом минулого тижня фіксувала наявність важких озброєнь на територіях, підконтрольних незаконним збройним угрупуванням в Донецькій та Луганській областях.
Спостерігачі ОБСЄ повторно відвідали чотири місця збереження відведеної важкої зброї Збройних сил України та підтвердили, що вся раніше зафіксована зброя знаходиться на тих же позиціях.
В той же час незаконні збройні формування в Донецькій та Луганській областях продовжують не надавати СММ інформацію про місця зберігання відведеної зброї, таким чином перешкоджаючи спостерігачам здійснювати відповідну верифікації.
***
У зв’язку з цим МЗС України привернуло увагу до спроб російського зовнішньополітичного відомства ввести в оману міжнародне співтовариство, розповсюджуючи недостовірну інформацію про нібито порушення Україною Мінських домовленостей.
Так 21 березня у своїй заяві МЗС Росії, з посиланням на відео агентства «Рейтерс», стверджувало, що батальйон «Азов» нібито використовує гаубиці Д-30 в районі села Широкине.
Насправді саме агентство підтвердило, що на відео знято навчання в районі села Урзуф, яке знаходиться у 45 кілометрах на захід від Маріуполя вглиб території, контрольованої урядом України.
На жаль, ми стали свідками чергової спроби дезінформації з боку російського зовнішньополітичного відомства, яке вкотре, використовуючи неперевірену інформацію, вводить в оману світове співтовариство, відвертаючи його увагу від реальних порушень Мінських домовленостей з боку підтримуваних російською стороною бойовиків.
Ще раз наголошуємо, що Україна послідовно виконує Мінські домовленості. На виконання п. 2 «Комплексу заходів з виконання Мінських угод» Збройні Сили України завершили відведення важких озброєнь, зокрема артилерійських систем калібром 100 мм і більше, ще 7 березня цього року. Відведення гаубиць Д-30 з району населеного пункту Широкине було здійснене 7 березня під контролем Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Після завершення процесу відведення важких озброєнь не було зафіксовано жодного випадку застосування українською стороною артилерії, у т.ч. гаубиць Д-30, в районі населеного пункту Широкине.
З боку СММ ОБСЄ на адресу української сторони не висловлювалося стурбованості щодо невиконання домовленостей стосовно відведення важких озброєнь.
Тим часом з боку підтримуваних Російською Федерацією незаконних збройних формувань, які діють в окремих районах Донецької і Луганської областей, фіксуються постійні порушення режиму припинення вогню. Заяви російського МЗС про начебто повне завершення бойовиками відведення важкого озброєння не були підтверджені з боку СММ ОБСЄ.
Сподіваємося, що помилкова заява російського МЗС є результатом недбалості російських дипломатів, а не черговою спробою маніпуляції і свідомого пересмикування фактів. Очікуємо, що в майбутньому російське зовнішньополітичне відомство ретельніше ставитиметься до перевірки інформації і базуватиме свої заяви не на інтерпретаціях подій у ЗМІ, а на офіційних висновках спостерігачів ОБСЄ.
***
19 березня Російська Федерація в черговий раз здійснила незаконне переміщення на територію України через російські прикордонні пункти пропуску «Донецьк» та «Матвєєв Курган» колон вантажних автомобілів під приводом доставки т.зв. «гуманітарної допомоги» населенню Донецької та Луганської областей України.
Вантаж було переміщено без згоди української сторони, з порушенням вимог українського законодавства, всупереч усталеній міжнародній практиці, а також раніше узгодженим умовам та модальностям між двома сторонами та Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Близько 40 із 170 автомобілів з цього «конвою» перевозили вантаж негуманітарного характеру, а саме - паливно-мастильні матеріали.
Невиконання російською стороною узгоджених умов та модальностей не дозволило групі представників прикордонних та митних органів України здійснити передбачені законодавством України обов’язкові контрольні процедури оформлення цього вантажу.
Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту російській стороні з вимогою припинити протиправні дії проти суверенітету нашої держави, неухильно дотримуватися законодавства України. Крім цього, російській вчергове було запропоновано у подальшому направляти належним чином оформлені гуманітарні вантажі через контрольовані компетентними органами України пункти пропуску в Луганській та Харківській областях.
***
В МЗС України не могли залишити поза увагою проведення 22 березня у Санкт-Петербурзі так званого «Міжнародного російського консервативного форуму» за участю представників партій та організацій з низки європейських країн та Росії, які мають сумнівну репутацію, а також одіозних політичних діячів.
Нагадаємо, що організаторами цього зібрання виступили представники прокремлівської партії «Родіна», яка є ультраправим крилом правлячої партії «Єдина Росія».
З метою «просування інтересів Росії і у намаганнях скасування санкцій» організатори заходу, яких фактично підтримав Кремль, не погребували взяти до лав своїх «європейських союзників» праві націонал-консервативні сили з відверто нацистською орієнтацією. Їх присутність на политій кров’ю справжніх патріотів, у тому числі українців, землі блокадного Ленінграду – Санкт-Петербургу напередодні відзначення 70-ліття Перемоги над нацизмом, викликала обурення громадськості цього міста, політичних партій та неурядових організацій Росії, яке розділяє й МЗС України.
Учасники цього так званого форуму євронацистів не обійшли увагою й Україну, в черговий раз з використанням відверто брехливих та історично безпідставних формулювань поставивши під сумнів суверенітет та територіальну цілісність нашої країни, закликавши до розпалювання національної нетерпимості та ворожнечі.
МЗС України закликає всі демократичні сили засудити практику проведення подібних націоналістичних заходів, їх організаторів та учасників.
***
Про важливі заходи міжнародного характеру, які відбулися протягом останніх днів.
17 березня, на запрошення Президента України Петра Порошенка, в Україні з офіційним візитом перебував Президент Румунії Клаус Вернер Йоханніс. Відбулися його переговори з Президентом України та зустріч з Прем’єр-міністром.
Однією з основних тем перемовин була ситуація на Донбасі, зокрема стан виконання Мінських угод, забезпечення процесу мирного врегулювання ситуації в регіоні та перспективи запровадження місії з підтримання миру під егідою ООН.
Президент Йоханніс наголосив на підтримці Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Глави двох держав також дійшли згоди щодо необхідності суттєвої модернізації системи безпеки у Чорноморському регіоні та домовилися про координацію дій з врегулювання придністровської проблеми.
Окрему увагу було приділено питанням подальшої активізації українсько-румунського співробітництва у двосторонніх та багатосторонніх форматах. Глави держав відзначили позитивну динаміку політичного діалогу та домовилися відновити роботу Українсько-Румунської спільної Президентської Комісії. Сторони підкреслили спільне бачення щодо низки проектів, які можуть бути реалізовані в енергетичній і транспортній сферах, у т.ч. із залученням європейських коштів. Президент Румунії запевнив у всебічній підтримці європейського курсу України, а також висловив зацікавленість Бухареста в активізації механізмів міжурядового співробітництва.
Також, за результатами зустрічі глав держав було домовлено про відновлення прямого авіаційного сполучення між Києвом та Бухарестом.
Офіційний візит Президента Румунії К.Йоханніса відбувся майже після 7-річної перерви, що свідчить про обопільне прагнення сторін вивести міждержавні відносини на якісно новий рівень.
Досягнуті домовленості підтвердили існування між країнами спільного бачення шляхів нормалізації безпекової ситуації в регіоні, попередження та подолання нових викликів і загроз. Сторони також висловили готовність докласти зусиль для поглиблення торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва.
***
20 березня офіційний візит в Україну здійснив Президент Турецької Республіки Реджеп Тайїп Ердоган. В рамках візиту відбулося Четверте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Турецькою Республікою під головуванням президентів двох держав.
Під час переговорів сторонами було підтверджено стратегічне значення двосторонніх відносин та обопільне бажання поглиблювати стратегічне партнерство між Україною і Туреччиною.
Президент Ердоган підтвердив невизнання Туреччиною незаконної анексії АР Крим, заявив про підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та висловив сподівання на найскоріше врегулювання ситуації на сході України. Було наголошено на обопільному занепокоєнні триваючим порушенням прав та інтересів українців і кримських татар у Криму. У зв’язку з цим домовлено координувати зусилля у питаннях забезпечення захисту прав кримськотатарського населення в Автономній Республіці Крим.
Крім того, досягнуто домовленості щодо інтенсифікації роботи у стратегічних сферах двостороннього співробітництва з метою виходу на практичну реалізацію високотехнололгічних проектів у літако- та двигунобудуванні, аерокосмічній сфері, участі турецьких компаній у відновленні інфраструктури Донбасу.
Будуть опрацьовані додаткові можливості співпраці у військово-технічній та оборонно-промисловій сферах. З цією метою сторони проведуть чергове засідання Спільної українсько-турецької комісії з питань оборонно-промислового співробітництва.
Також досягнуто домовленості про активізацію переговорного процесу щодо Угоди про зону вільної торгівлі, а також проведення найближчим часом засідання Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва.
У рамках візиту було підписано низку двосторонніх документів.
Візит Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана в Україну підтвердив зацікавленість сторін розвивати міждержавні відносини у дусі стратегічного партнерства та продемонстрував початок нового етапу в українсько-турецьких відносинах.
***
18-19 березня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк здійснив робочий візит до інституцій Європейського Союзу у Брюсселі для проведення зустрічей з керівництвом ЄС та лідерами його держав-членів. Окрім цього він взяв участь у Саміті Європейської народної партії.
Головною метою візиту було доведення позиції України щодо стану реалізації Мінських домовленостей, подальша координація з ЄС заходів з протидії російській агресії, надання з боку ЄС належної політичної, безпекової і фінансової підтримки Україні.
Під час зустрічей Прем’єр-міністр України наголосив, що Україна налаштована на проведення вільних і демократичних місцевих виборів на Донбасі відповідно до Мінських домовленостей, проте лише за умови виведення Росією з території Донецької і Луганської областей своїх збройних сил, відновлення Україною контролю над кордоном з РФ, створення умов для вільної діяльності ЗМІ, політичних партій, спостерігачів.
Арсеній Яценюк закликав керівництво ЄС і держави-члени належним чином розглянути звернення Верховної Ради України щодо розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки.
***
21 березня Україну з робочим візитом відвідала Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте. Основною метою візиту була участь Президента Литви у церемонії вручення національної премії "Людина року-2014". Даля Грібаускайтє отримала цю премію за відстоювання інтересів України на міжнародному рівні, активну підтримку євроінтеграційного курсу та територіальної цілісності України.
В ході візиту Президент Литви зустрілася з Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. В ході цих зустрічей вона підтвердила готовність Литви й надалі підтримувати зусилля української влади щодо врегулювання ситуації на Сході України, а також продовжувати надавати всебічну підтримку нашій державі.
Хотів би у зв’язку з цим нагадати, що в 2014 р. офіційно отримана з Литовської Республіки допомога Україні склала близько 600 тис. євро., а з початку 2015 р. - 542 тис. євро, зокрема, на реабілітацію 50 українських військових було виділено 100 000 євро; допомога Департаменту протипожежної безпеки МВС ЛР (50 електрообігрівачів, 100 розкладних ліжок, 100 спальних мішків, 2 електрогенератори, 10 грубок на твердому паливі і 2 тис. вовняних ковдр) - 83 000 євро; гуманітарна допомога з державного медичного резерву Литви - 69 000 євро; - навчання українських студентів із зони АТО у ВНЗ ЛР - 290 000 євро.
***
16-18 березня відбувся робочий візит в Україну генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, у ході якого він провів низку зустрічей з керівництвом України.
Візит засвідчив рішучу налаштованість Ради Європи сприяти нашій державі у здійсненні ключових необхідних реформ в цей непростий час російської агресії проти нашої держави. Дієвим інструментом досягнення цієї мети має стати План дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр., який був презентований Генсеком у Києві. План дій розроблявся спільно представниками українських органів влади, так і експертами Ради Європи.
Цей документ спрямований на реалізацію таких програм як конституційна реформа та функціонування демократичних інститутів, судова реформа, демократичне управління, права людини та протидія економічним злочинам.
Загальний бюджет становить 45 млн. євро. Кожен з пунктів плану передбачає індикатори виконання та джерела підтвердження виконання.
***
17-18 березня у Києві перебувала Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович для участі у семінарі високого рівня «Регулювання телерадіомовлення в період конфлікту», який організовується Офісом ПЗМІ для представників Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
В рамках візиту вона провела цілу низку зустрічей, в тому числі зустрілася з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
У своїй заяві за підсумками візиту Д.Міятович підтвердила той факт, що криза на Донбасі та анексія Криму негативно впливають на ситуацію із свободою слова у зазначених регіонах. Окупаційна влада півострова та проросійські сепаратисти переслідують незалежних журналістів та чинять опір свободі слова. ПЗМІ констатувала, що влада України має всі підстави протидіяти незаконній діяльності російських ЗМІ на своїй території, які фактично ведуть “інформаційну війну” проти України. Водночас, вона зазначила, що найкращий і найефективніший механізм для нейтралізації впливу пропаганди – наявність відкритого, різноманітного і динамічного медіа-середовища.
***
Україна високо цінує підтримку з боку американських законодавців та вітає схвалення 23 березня Палатою представників Конгресу США двопартійної резолюції «Заклик до Президента надати Україні військову допомогу для захисту суверенітету і територіальної цілісності».
У резолюції члени Палати представників «рішуче закликають Президента США у повній мірі та невідкладно скористатись повноваженнями, наданими Конгресом, для передачі Україні летальних оборонних збройних систем з метою посилення можливостей народу України захищати свою суверенну територію від неспровокованої та триваючої агресії Російської Федерації».
Від початку російської агресії проти України Конгрес Сполучених Штатів продемонстрував двопартійну підтримку боротьбі українського народу за суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.
Нагадаємо, що одноголосно ухвалений та підписаний Президентом США Б.Обамою у грудні минулого року Закон «Підтримка української свободи» створив необхідну законодавчу базу для запровадження додаткових санкцій проти РФ та розширення допомоги Україні. Ми переконані, що повна імплементація цього закону стане важливим елементом у зміцненні здатності нашої держави протистояти російській агресії.
***
Щодо розгляду питання України в рамках міжнародних організацій.
19-20 березня ц.р. відбулося засідання Європейської Ради, за результатами якого було ухвалено Висновки, в т.ч. щодо України.
Україна повністю солідарна з Європейською Радою, котра закликала всі сторони до повного виконання Мінських домовленостей та наголосила у зв’язку з цим на відповідальності російської сторони.
Ми також підтримуємо рішення Європейської Ради щодо продовження обмежувальних заходів стосовно Росії, ухвалених 31 липня 2014 року і посилених 8 вересня 2014 року, які мають бути чітко пов'язані з повною реалізацією Мінських домовленостей, та вітаємо готовність Європейської Ради ухвалити додаткові обмежувальні заходи проти РФ у разі невиконання нею Мінських домовленостей.
Україна вітає засудження Європейською Радою незаконної окупації Російською Федерацією Криму і Севастополя.
Сподіваємося, що заклик ЄР щодо швидкого ухвалення рішення про надання Україні третього пакету макрофінансової допомоги буде у короткі строки реалізовано.
Своєчасним є рішення Європейської Ради щодо необхідності протидії пропагандистській кампанії Росії шляхом розробки Плану дій з стратегічних комунікацій.
***
19 березня відбулося засідання Ради Безпеки ООН у форматі “Арріа” (передбачає участь, окрім делегацій держав-членів РБ, представників неурядових організацій та громадськості) щодо ситуації з правами людини, зокрема становища національних меншин, в окупованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим. Українська сторона вдячна Литві як непостійному члену Ради Безпеки ООН за проведення цього важливого заходу РБ.
Головним промовцем на засіданні був Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, перший Голова Меджлісу кримських татар Мустафа Джемілєв, який поінформував міжнародну спільноту про масштабні, системні та грубі порушення прав людини на Кримському півострові у результаті його незаконної анексії Росією.
Переважна більшість держав-членів РБ ООН висловила повну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України згідно з резолюцією ГА ООН 68/262 від 27 березня 2014 р. Наголошувалося на необхідності неухильного дотримання Росією Мінських домовленостей та виведення незаконних збройних формувань за межі України.
Так, делегація США привернула увагу до еволюції висловлювань Президента РФ В.Путіна щодо подій в АР Крим, наголосивши, що його позиція змінювалась принаймні 4 рази. Представник Нової Зеландії заявив, що на сьогодні у світі є чітке розуміння серйозних та системних порушень прав людини у Криму, що, у свою чергу, потребує належного реагування з боку ООН, адже «безкарність лише провокує». На думку французької делегації, в АРК «українці стали меншиною у власній країні».
Таким чином, як і перше подібне засідання РБ ООН рік тому, захід привернув підвищену держав-членів ООН і світової громадськості.
Єдиною державою, яка не погоджується із спільною оцінкою щодо катастрофічного погіршення стану в галузі прав людини в Криму протягом останнього року, є Росія. У цьому зв’язку може викликати лише жаль той факт, що ця країна замість того, щоб скористатися нагодою висловити та спробувати відстояти альтернативну точку зору, «сховала голову в пісок», не взявши участь у цьому засіданні РБ ООН.
***
18 березня на черговому засіданні Комітету міністрів РЄ відбулося обговорення річниці незаконної анексії АР Крим та м. Севастополь Російською Федерацією. Делегація Європейського Союзу виголосила відповідну заяву Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики Ф.Могеріні, у якій було підтверджено відданість ЄС суверенітету і територіальній цілісності України. Було наголошено, що ЄС не визнає і продовжує засуджувати акт порушення міжнародного права. Представник ЄС заявив про глибоку стурбованість співтовариства нарощуванням військової присутності та погіршенням ситуації з правами людини на кримському півострові, включаючи відмову у свободі слова та переслідування осіб, які належать до меншин.
У своєму виступі делегація України нагадала про те, що анексія була категорично засуджена на рівні КМ РЄ у рішеннях, ухвалених 20 березня та 3 квітня 2014 року, а рішення про організацію та проведення т.зв. «референдуму» в Криму було визнано Венеціанською комісією як нелегітимне та таке, що грубо протирічить українській Конституції. Ситуація із демократією та правами людини на півострові після його анексії також різко погіршилася, що було зафіксовано Комісаром із прав людини та іншими моніторинговими органами РЄ.
У виступах переважної більшості делегацій країн-членів також було засуджено незаконну анексію АР Крим та м. Севастополя як грубе порушення міжнародного права, цінностей Ради Європи, що створює загрозу світовій системі безпеки.
***
Комітет з міграції, біженців та переміщених осіб Парламентської Асамблеї Ради Європи 23 березня опублікував заяву із закликом до Російської Федерації звільнити Надію Савченко, народного депутата України та члена Асамблеї.
У заяві зазначається, що відповідно до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи Н.Савченко як член Постійної делегації Верховної Ради у ПА РЄ, призначена членом цього Комітету і мала бути допущена до участі у його засіданні 23 березня 2015 р.
При цьому члени Комітету нагадали Російській Федерації та світовій спільноті, що заклики до звільнення Н.Савченко містились у попередній заяві Комітету від 26 січня, двох резолюціях ПА РЄ, ухвалених у січні 2015 року, та заявах Голови Асамблеї Анн Брассер від 21 січня, 12 лютого та 3 березня 2015 р.
***
У Женеві триває 28-а сесія Ради ООН з прав людини. Українська тематика продовжує бути в центрі уваги її учасників. 18 березня відбулось представлення з подальшим інтерактивним обговоренням доповіді Спеціального доповідача з питань меншин Ріти Іжак щодо її діяльності у 2014 р., у тому числі про результати візиту в Україну у квітні 2014 р.
У виступі Спецдоповідач, серед іншого, повторила висловлену нею у згаданій доповіді тезу щодо наявності в Україні гармонійних міжетнічних та міжрелігійних відносин, а також сприятливих для захисту прав меншин законодавчих рамок та політики. Поряд з цим вона висловила жаль у зв’язку з неможливістю здійснити візит в Автономну Республіку Крим для моніторингу ситуації з меншинами. Була засуджена репресивна щодо меншин політика окупаційної влади Криму, у т.ч. заборона на в‘їзд на територію півострова лідерів кримських татар. Становище релігійних меншин на контрольованих незаконними озброєними угрупованнями територіях Луганської та Донецької областей, а також в АРК визнано особливо складним. У цьому зв’язку відзначались утиски та залякування парафіян протестантських й католицьких церков, переслідування чи примус виїхати з Криму римсько- й греко-католицьких священнослужителів та імамів. Також увага учасників діалогу приверталась до нападів озброєних осіб на храми Української православної церкви Київського патріархату.
***
19 березня відбулося 1045-те засідання Постійної Ради ОБСЄ, під час якого делегація України ініціювала обговорення питання «Крим: один рік після незаконної окупації та анексії Російською Федерацією».
У своєму виступі делегація України жорстко засудила окупацію Криму з боку РФ, вчергове наголосила на незаконності т.зв. «референдуму» в Криму через порушення Конституції України, привернула увагу до порушення Росією фундаментальних принципів ОБСЄ та норм міжнародного права.
Також делегація України привернула увагу членів Постійної Ради до заборони Генсеком ОБСЄ під тиском російської сторони проведення фотовиставки у штаб-квартирі ОБСЄ у Хофбурзі, присвяченій річниці подій в Криму, яку делегація України планувала організувати спільно з делегацією Литви 19 березня ц.р.
***
Кілька анонсів того, що нас очікує протягом найближчих днів.
25-26 березня відбудеться візит Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана до ФРН. Очікується, що голова парламенту візьме участь у засіданні Бундестагу під час ратифікації Угоди про Асоціацію України-ЄС.
25-26 березня перший заступник Міністра закордонних справ Наталія Галібаренко в Осло візьме участь в українсько-норвезьких політичних консультаціях. Обговорюватимуться актуальні питання двосторонніх відносин, ситуація на сході Україні, внесок Норвегії у трастові фонди НАТО.
Також 25-26 березня Україну з візитом відвідає Міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц. Заплановані його зустрічі з керівництвом держави, а також переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
25-27 березня відбудеться візит в Україну співдоповідачів Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов'язків та зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) Майліс Репс та Жан-Клода Міньйона.
У рамках візиту заплановані зустрічі з керівництвом держави, Верховної Ради України та низці міністерств і відомств.
Співдоповідачі обговорять перебіг реформ в Україні з керівниками профільних комітетів Верховної Ради України, представниками міжнародних організацій, громадянського суспільства, національними та міжнародними експертами, залученими до роботи над елементами українського законодавства.
30 березня Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер спільно з Високим представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Ф.Могеріні здійснить візит в Україну.
В рамках візиту планується обговорити увесь комплекс двосторонніх відносин Україна-ЄС.
Українська сторона, в свою чергу, планує порушити питання, пов’язані з відновленням безпеки, стабільності і територіальної цілісності нашої держави, станом виконання Мінських домовленостей, розгортанням на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки, а також проведенням в квітні в Києві Міжнародної конференції на підтримку реформ в Україні.
29 – 31 березня Україну з візитами відвідають делегації Конгресу США під керівництвом лідера більшості в Палаті представників Кевіна МакКарті та голови Комітету зі збройних сил Палати представників Вільяма Торнберрі. Заплановано проведення їх зустрічей із керівництвом держави.
Обидві партії в Конгресі Сполучених Штатів демонструють рішучу підтримку нашої держави. Зокрема, одноголосно ухвалений та підписаний Президентом СШ у грудні минулого року Закон «Підтримка української свободи» створив необхідну законодавчу базу для запровадження додаткових санкцій проти РФ та розширення допомоги Україні та іншим державам, які перебувають у зоні ризику від дій Росії.