{video}https://youtu.be/fbG_CRzhbyA{/video}
***
Станом на 14.00 МЗС володіє інформацією про 194 громадян України, які зараз перебувають цій країні, а також 2 громадян Росії, які знаходяться разом з нашими громадянами. Не встановлено поки що зв’язок з 56 громадянами, в тому числі з громадянином Росії.
Крім того, 5 громадян вже було евакуйовано в понеділок польським літаком. Зараз вони, за сприяння нашого посольства у Варшаві, готуються до повернення в Україну. 11 громадян сьогодні було евакуйовано до Москви бортом російського МНС. В Москві нашим посольством їм буде надано все необхідне сприяння і допомога в поверненні на Батьківщину.
Ще 7 громадян змогли залишити Непал своїми силами.
Наразі консул України в Індії, яким перебуває в Катманду, а також Почесний консул України в Непалі вживають заходів для збору максимально можливої кількості наших громадян, які перебувають в Непалі, у Катманду з метою забезпечення готовності до евакуації українським бортом.
Наш літак вже готовий вилетіти до Делі, де має очікувати на дозвіл на посадку в Катманду. Однак в останній момент надійшла інформація про піщану бурю по маршруту слідування, у зв’язку з чим виліт перенесено попередньо на кілька годин.
Одночасно ми вживаємо всіх можливих заходів, щоб дозвіл на посадку в Катманду був отриманий якомога швидше. В аеропорту цього міста надзвичайно складна ситуація. На цей момент дозволу очікують понад 100 рейсів.
Однак ще раз наголошую, що ключовим питанням для нас є необхідність оповіщення і забезпечення евакуації максимально можливої кількості наших громадян. Частина громадян перебуває в інших районах Непалу. Саме на цьому зараз зосереджені наші головні зусилля.
***
27 квітня у Києві відбувся Сімнадцятий саміт Україна-ЄС - двосторонній захід найвищого політичного рівня між Україною та ЄС.
Нашу державу на саміті представив Президент України Петро Порошенко, сторону ЄС - Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Хан.
Для України та ЄС це не просто сімнадцята зустріч на найвищому рівні у такому форматі, а перший такого масштабу і значення захід у наших двохсторонніх відносинах з ЄС після надзвичайно серйозних викликів і загроз, які постали перед Україною та ЄС.
Цей саміт став першим як для Президента нашої країни, так і для президентів Європейської Ради та Європейської Комісії.
Під час цьогорічного саміту було обговорено широкий спектр наших двосторонніх відносин з ЄС.
Зокрема, сторони привітали підписання і початок тимчасового застосування відповідних частин Угоди про асоціацію та прогрес у підготовці до тимчасового застосування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) з 1 січня 2016 року.
Вони підкреслили важливість якнайшвидшої ратифікації Угоди про асоціацію державами-членами ЄС відповідно до їхніх внутрішніх процедур.
Лідери привітали рішучу відданість амбітному процесу реформ, визначених в українській Стратегії – 2020, Програмі Уряду та Коаліційній угоді, зокрема конституційну реформу, децентралізацію, боротьбу з корупцією, реформу системи судочинства, реструктуризацію енергетичного сектору та покращення бізнес-клімату. Лідери наголосили, що імплементація цих реформ матиме ключове значення у контексті економічного та політичного розвитку держави.
Було високо оцінена організація нашою державою Міжнародної конференції з підтримки України, проведення якої дозволило донести до відома широкої світової громадськості прогрес у реалізації реформ.
Лідери привітали зобов’язання Європейського Союзу та європейських фінансових інституцій щодо надання Україні фінансової підтримки у розмірі 11 млрд. євро з метою підтримки політичної, економічної та фінансової стабілізації в Україні (на цей час вже виділено 6 млрд. євро у формі кредитів і грантів, включаючи третю програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,8 млрд. євро та перераховано 250 млн. євро в рамках попередньої програми макрофінансової допомоги).
В ході саміту було засуджено порушення суверенітету та територіальної цілісності України в результаті актів агресії з боку російських збройних сил. Лідери, зокрема, рішуче засудили незаконну окупацію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь. Також було наголошено на необхідності протидіяти триваючій дезінформаційній кампанії Росії.
Окрім цього, лідери підтвердили свою відданість досягненню спільної мети - запровадження безвізових поїздок для громадян України за умови виконання критеріїв другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму.
***
28 квітня, в Києві на НСК «Олімпійський» відбулася масштабна Міжнародна конференція на підтримку України.
Захід був присвячений стратегії реформування економіки нашої держави. Було проведено чотири дискусійні панелі, під час яких обговорювались питання відновлення східних областей України, бізнес-клімату та інвестиційних можливостей в Україні, аграрної політики та реформ в цій сфері, а також енергетики і енергоефективності.
У конференції взяли участь понад 500 високих гостей із більш, ніж 50 країн світу, зокрема, представники інституцій ЄС та його держав-членів, країн «Великої Сімки», ООН, інших міжнародних організацій, провідних світових інвестиційних компаній, громадянського суспільства.
Конференцію відкрили Президент України Петро Порошенко, Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. Також у ній взяли участь Прем'єр-міністр Латвії (країни, що зараз головує в Раді ЄС) Лаймдота Страуюма, Комісар європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоханнес Хан, Керуючий директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж.
Президент Петро Порошенко у своєму виступі відзначив, що Україна продовжує послідовно рухатися на шляху європейської інтеграції та впровадження реформ в усіх сферах суспільного, політичного та економічного життя. «Кожен день триває боротьба на два фронти - один, це боротьба за збереження нашої свободи і територіальної цілісності, інший - боротьба, щоб вижити економічно, викорінити корупцію і провести всеосяжні, і навіть дуже болючі реформи, щоб зробити нову Україну», - наголосив Глава держави.
Проведення заходу дозволило ознайомити міжнародне співтовариство з економічними та безпековими викликами, які стоять перед Україною, стратегією та планами щодо здійснення ключових реформ, а також позитивними змінами в інвестиційному кліматі та бізнес-середовищі. Окремо українською стороною було представлено механізм координації донорської допомоги.
Ми вдячні всім іноземним гостям, які взяли участь в Конференції, засвідчивши тим самим свою незмінну політичну підтримку і солідарність з Україною у проведенні реформ.
***
21 квітня Президент України Петро Порошенко перебував з робочим візитом у Швейцарії, де провів зустрічі з Президентом Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Петером Маурером та Президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом.
Основною темою бесіди Глави держави з Президентом МКЧХ стали перспективи подальшої співпраці між Україною та цією організацією. Петер Маурер запевнив в налаштованості до розширення діяльності МКЧХ в Україні для вирішення складної гуманітарної ситуації, в якій опинилося населення окупованих територій. За його словами, реагування на ситуацію в Україні є однією з п’ятьох найбільш масштабних та пріоритетних операцій Комітету в світі. Бюджет МКЧХ в Україні в 2015 році буде збільшено до 84,5 млн. доларів США.
Зі свого боку, Президент України відзначив готовність України надавати необхідне сприяння Комітету в його гуманітарній діяльності в нашій країні.
Окрему увагу у ході зустріч було приділено ролі МКЧХ у забезпеченні виконання Мінських домовленостей, у т.ч. у звільненні всіх заручників та незаконно утримуваних осіб, зокрема Надії Савченко, а також соціальному забезпеченню мешканців Донбасу, зокрема тих, що зареєструвалися поза межами окупованих територій.
***
21-22 квітня відбувся офіційний візит Президента України Петра Порошенка до Французької Республіки.
У ході візиту Президент України провів зустріч у вузькому та розширеному форматах з Президентом Франції Франсуа Олландом, Головою Сенату Франції Жераром Ларше, Головою Національних Зборів Франції Клодом Бартолоном, Генеральним секретарем Організації економічного співробітництва і розвитку Анхеллєм Гуррією.
За результатами зустрічі Президентів двох країн була підписана Спільна заява. У присутності Глав держав була також підписана Адміністративна угода між Міністерством екології та природних ресурсів України і Міністерством екології Французької Республіки про сприяння двосторонньому співробітництву у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого розвитку.
Під час переговорів Президенти України та Франції засудили незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією. Франція висловила підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах. Візит Президента України до Франції дав можливість узгодити подальші кроки співпраці у «нормандському» форматі та виконання «Комплексу заходів з реалізації Мінських угод від 12 лютого 2015 р.». Петро Порошенко запросив Франсуа Олланда відвідати Україну з офіційним візитом. Французький Президент висловив повну підтримку процесу модернізації та реформування в Україні, а також процесу імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Участь у зустрічі Президентів у розширеному форматі низки керівників міністерств обох країн дозволило конкретизувати ініціативи двосторонньої співпраці та інтенсифікацію співробітництва у економічній, енергетичній, інфраструктурній, сільськогосподарській, екологічній та науковій галузях.
Підписано важливі документи щодо реалізації спільних проектів у військово-технічній сфері.
Було домовлено про проведення у І півріччі 2016 р. засідання Змішаної Українсько-Французької міжурядової комісії з економічного співробітництва.
Під час зустрічі з Головою Національних Зборів Франції Клодом Бартолоном досягнуто домовленості про участь керівництва Верховної Ради у засіданні Сенату Франції 7 травня, яке буде присвячено Україні та питанню ратифікації Угоди про асоціацію.
Президент України взяв участь у спеціальному засіданні Ради Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що стало важливим політичним сигналом про наміри української держави щодо проведення реформ та залучення до цього процесу міжнародної спільноти.
Під час цього засідання Міністром економічного розвитку і торгівлі України Айварасом Абромавічусом було підписано План дій з реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОЕСР щодо поглиблення співробітництва. Сам Меморандум був підписаний у жовтні 2014 року у Парижі і є дорожньою картою для нашого співробітництва на найближчі два роки, оскільки створює необхідні правові рамки для розвитку співробітництва у найважливіших для України сферах.
План дій передбачає імплементацію близько 30 спільних проектів з надання експертами ОЕСР консультаційно-технічної допомоги Україні у проведені реформ, зокрема у сфері державного управління, управління державними підприємствами, боротьби з корупцією, розвитку малого та середнього підприємництва, покращення інвестиційного клімату, створення сприятливого конкурентного середовища.
***
До ситуації на сході України в контексті виконанні Мінських домовленостей. Ситуація в та навколо України була ключовою темою Міністерської зустрічі Трійки ОБСЄ (Швейцарії, Сербії та ФРН) 28 квітня в Белграді.
Міністри закордонних справ цих держав спільно з Генсекретарем ОБСЄ Ламберто Дзаньєром підтвердили можливість вирішення ситуації лише мирним шляхом та вкотре закликали до неухильного виконання всіма підписантами Мінських домовленостей.
У цьому зв’язку учасники зустрічі висловили глибоке занепокоєння стосовно зростання кількості порушень режиму припинення вогню, зокрема в Широкіно та поблизу Донецького аеропорту, де, як відомо, російські бойовики ведуть інтенсивний обстріл позицій сил АТО та цивільних об’єктів. Ними було окремо відзначено роботу СММ ОБСЄ, зокрема фіксування Місією недотримання положень Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року у частині припинення вогню та відведення важкого озброєння.
Так, 25 квітня СММ відвідала два місця відведення важких озброєнь ОРДО. На одному зафіксовано відсутність 6-ти з 10-ти раніше зареєстрованих важких озброєнь. СММ було повідомлено, що ця техніка була вивезена на навчання. Під час перевірок протягом 13-19 квітня на місцях відведення важких озброєнь ОРДО було зафіксовано відсутність чотирьох 152мм гаубиць, а також батареї 122мм САУ «Гвоздіка», як, за словами бойовиків, повинні взяти участь у параді 9 травня. Зафіксований намір ОРЛО провести свій парад 9 травня з використанням важкого озброєння.
Також було відзначено необхідність забезпечення безпеки та безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ для належного виконання завдань, передбачених мандатом Місії. Наразі представники Місії не мають доступу практично до 50% території, контрольованою російськими найманцями, в тому числі до ділянки кордону, яка не контролюється Україною. Така ситуація перешкоджає Місії здійснювати моніторинг і верифікацію виконання пунктів Мінських домовленостей.
Важливим кроком на шляху імплементації Мінських домовленостей стало призначення Діючим головою ОБСЄ представників ОБСЄ до складу робочих підгруп у рамках Тристоронньої контактної групи. Ними стали: у підгрупі з безпекових питань керівник СММ ОБСЄ Посол Ертюгрул Апакан, у робочій підгрупі у політичних справах – Посол П’єр Морель, у підгрупі в економічних справах – Томас Міроу, у підгрупі у гуманітарних справах – Посол Хайді Тальявіні.
Україна вітає таке рішення і щиро сподівається, що ці призначення сприятимуть ефективній та успішній роботі підгруп Тристоронньої контактної групи (ТКГ) для забезпечення повного та неухильного виконання Мінських домовленостей. Зі свого боку, Україна також внесла кандидатури до складу чотирьох підгруп. Сподіваємося, що після внесення своїх кандидатур Російською Федерацією можна буде очікувати негайного старту роботи цих механізмів.
Ми долучаємося до заклику Трійки ОБСЄ щодо якнайшвидшого проведення першої зустрічі робочих підгруп у Мінську і готові докласти всіх необхідних зусиль для того, щоб уже перша зустріч дала реальні позитивні результати.
Першочергові питання для розгляду в рамках ТКГ та робочих підгруп – забезпечення дотримання безпекових положень, підготовка до проведення місцевих виборів, забезпечення доступу для гуманітарної допомоги відповідно до міжнародних стандартів, обмін полоненими за принципом «всіх на всіх».
Міністри закордонних справ Сербії, ФРН та Швейцарії також обговорили плани щодо проведення неформального засідання високого рівня у Гельсінкі, присвяченого 40-й річниці ухвалення Гельсінського заключного акту. Було відзначено, що однією з ключових тем заходу стане роль ОБСЄ у врегулюванні кризи в та навколо України.
Загалом, на жаль, ми поки що не бачимо з боку Росії ні реальних кроків, ні бажання виконувати Мінські домовленості. Станом на сьогодні Росія не виконала жодного пункту цих домовленостей.
Російські збройні сили і незаконні збройні формування продовжують порушувати режим припинення вогню. Лише у період з 19 по 28 квітня терористи 509 разів обстріляли сили АТО. При цьому, п’ять разів були застосовані реактивні системи залпового вогню «Град», 29 разів – ствольна артилерія, 166 разів – міномети, 19 разів – танки. Це переважно техніка, яка нібито була відведена терористами, на чому так безапеляційно наполягають в Москві.
Загалом, починаючи з моменту припинення вогню – 15 лютого, терористи 2980 разів відкривали вогонь проти українських військових. Внаслідок обстрілів лише у період з 19 по 28 квітня три українських військовослужбовці загинули, 32 – були поранені. Загалом з 15 лютого загинули 68 українських військовослужбовців, 274 були поранені.
Незаконні збройні формування не дотримуються своїх зобов’язань щодо відведення важкого озброєння та його верифікації. Лише за період з 15 по 24 квітня СММ зафіксувала на підконтрольних ОРДО та ОРЛО територіях рух: військового конвою з шести протитанкових гармат; 22 танків і 16 вантажівок з терористами; 4 вантажівок з чотирма 152мм гаубицями; 4 САУ; БМП з встановленим на ньому протитанковим керованим ракетним комплексом 9К111 «Фагот»; 5 БМП.
Як вже зазначалося, Росія та підконтрольні їй бойовики продовжують створювати перешкоди для ефективної роботи СММ, здійснення нею моніторингу та верифікації.
***
27 квітня Міністерство закордонних справ Російської Федерації розповсюдило коментар, в якому Українська сторона звинувачується у нібито порушенні своїх зобов‘язань із забезпечення імунітетів та свободи пересування спостерігачів Спеціальної спостережної місії ОБСЄ (СММ), що, на думку російського зовнішньополітичного відомства, перешкоджає виконанню Місією свого Мандату і завдань з моніторингу реалізації Мінських домовленостей.
З усією відповідальністю заявляємо, що насправді реальна ситуація є протилежною.
Дійсно, в доповідях СММ інформується про окремі випадки перевірки документів спостерігачів ОБСЄ на блок-постах Збройних Сил України, що призводить до «затримок» патрульних груп СММ на 5-20 хвилин. Після такої перевірки спостерігачі продовжують рух (крім випадків, коли обстріли з боку ОРДО та ОРЛО на маршруті пересування створюють загрозу життю та безпеці спостерігачів).
У той же час спостерігачі СММ ОБСЄ або взагалі не мають доступу, або мають лише обмежений доступ до половини території, тимчасово підконтрольної ОРДО та ОРЛО, у т.ч. вздовж тимчасово неконтрольованої українською владою частини українсько-російського кордону, в значній частині Луганської області, біля н.п. Широкино тощо. Щоб не бути голослівним достатньо лише поглянути на відповідну карту СММ.
Доступ до значної частини тимчасово неконтрольованої українською владою території надається незаконними збройними формуваннями лише за умови «ескорту» спостерігачів. Непоодинокі випадки навіть погрози зброєю з боку терористів на адресу спостерігачів СММ.
Мотиви такої поведінки цілком зрозумілі – намір приховати від СММ ОБСЄ порушення незаконними збройними формуваннями положень Мінських домовленостей, насамперед в частині припинення вогню та відведення важких озброєнь.
Кожен може сам зробити висновки і порівняти, з одного боку, «затримки» спостерігачів ОБСЄ на короткі проміжки часу на блок-постах ЗСУ з одного боку, та повну або часткову заборону у доступі з боку НЗФ.
Відтак замість того, щоб кидати голослівні обвинувачення на адресу української сторони МЗС РФ натомість мав би змусити підконтрольні Росії незаконні збройні формування надати повні гарантії безпеки, а також повний і безперешкодний доступ спостерігачам СММ ОБСЄ до усіх територій, підконтрольних ОРДО та ОРЛО.
МЗС України не здивовано, що відповідні звинувачення української сторони у перешкоджанні роботи СММ ОБСЄ викликають обурення саме у представників Російської Федерації. На жаль, ми вимушені констатувати, що окремі громадяни Російської Федерації у складі СММ досить вільно розуміють привілеї та імунітети, надані їм згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Хотіли б привернути увагу до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, згідно з ст. 41 (п.1) якої «Без шкоди для їх привілеїв та імунітетів всі особи, які користуються такими привілеями та імунітетами, зобов'язані поважати закони і постанови держави перебування. Вони також зобов'язані не втручатися у внутрішні справи цієї держави». Маємо на увазі, зокрема, і те, що наявність імунітету не звільняє від необхідності пред‘явлення документів, що засвідчують особу, у разі законної вимоги органів влади країни перебування.
***
27 квітня голова Уряду Росії Дмитро Медведєв здійснив неузгоджений з українською стороною візит до тимчасово окупованої Росією частини території суверенної держави Україна - Автономної Республіки Крим.
Цей візит, як і попередні подібні поїздки посадових осіб Росії на тимчасово окуповану територію України, МЗС України розцінює як умисні дії, спрямовані на подальше свідоме загострення двосторонніх відносин та демонстрацію неповаги до норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України», Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року.
МЗС України надіслано ноту протесту з вимогою припинити порочну практику здійснення візитів посадових осіб Росії на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, а також невідкладно пояснити причини виявлення російськими високопосадовцями демонстративної неповаги до чинного законодавства України та позиції світової спільноти.
***
У цьому контексті ми також звернули увагу на оприлюднений Freedom House звіт про свободу слова у світі, де Крим, як окупована територія, цього разу оцінювався окремо. Красномовним є те, що окупований Крим за рівнем свободи ЗМІ посів одне з останніх місць, отримавши 94 з можливих 100 балів, і поступившись навіть Сирії та Ірану (вони мають 90 балів). Сама Росія, до речі, не набагато випередила Крим, опинившись у хвості рейтингу з 83 балами.
Freedom House вважає, що окупаційна влада знищила в Криму незалежні ЗМІ: “незалежні ЗМІ не існують або ледь здатні працювати, а преса виступає як рупор режиму” – говориться у звіті.
Такий стан ЗМІ в Криму зумовлений обмежувальними нормами російських законів про ЗМІ, а також переслідуванням їх окупаційною владою.
Водночас Freedom House вважає “найбільш разючими” зміни свободи слова в Україні, яка поліпшила свій показник з 63 балів до 58 і перейшла з «невільних» до «частково вільних країн» за рівнем свободи слова. Як бачимо, Росія і окупований нею Крим, на жаль, рухається у протилежному напрямку.
***
Крім того, 23 квітня російська сторона вчергове здійснила незаконне переміщення на територію України через російські прикордонні пункти пропуску «Донецьк» та «Матвєєв Курган» колон вантажних автомобілів під приводом доставки т.зв. «гуманітарного вантажу» населенню Донецької та Луганської областей України.
Ввезення вантажу відбулося без офіційної згоди української сторони, з порушенням законодавства України, всупереч усталеній міжнародній практиці та без участі представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Російськими вантажівками вкотре були перевезені вантажі негуманітарного характеру, а саме – автозапчастини та автомобільні шини для транспорту підвищеної прохідності.
МЗС України надіслало російській стороні ноту протесту, в якій вимагає припинити вчинення протиправних дій проти суверенітету України, неухильно дотримуватися законодавства України та вчергове наполегливо рекомендує російській стороні направляти належним чином оформлені гуманітарні вантажі через контрольовані компетентними органами України пункти пропуску в Луганській та Харківській областях.
Українська сторона вкотре наголошує, що переміщення вантажів з порушенням згаданих вимог є незаконним і ставить під сумнів їхній гуманітарний характер.
***
До інших важливих заходів міжнародного характеру, які відбулися протягом останніх днів.
20-24 квітня проходила пленарна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Ключовими подіями сесії, в рамках яких розглядались питання щодо ситуації в Україні, був виступ Голови ПА РЄ Анн Брассер, поточі дебати на тему «Політична та безпекова ситуація в Україні та її наслідки», «година запитань» з Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом, представлення інформації від Комітету міністрів РЄ його Головою, Міністром закордонних та європейських справ Королівства Бельгії Дід’є Рейндерсом, презентація Комісаром РЄ з прав людини Нільсом Муйжніексом доповіді про свою роботу у 2014 році.
Асамблея вирішила не розглядати питання повернення делегації РФ права голосу та представленості у керівних органах РЄ через відсутність прогресу у виконанні Російською Федерацією вимог Резолюції 2034 (2015) «Перегляд не затверджених повноважень делегації Російської Федерації по суті» від 28 січня 2015 р. щодо припинення протиправних дій проти нашої держави.
Особливу увагу під час сесії було приділено питанню Надії Савченко. Європейські депутати вкотре закликали Російську Федерацію звільнити Н.Савченко як на підставі Мінських домовленостей, так і з огляду на її імунітет члена ПА РЄ. Крім того, наголос було зроблено на гуманітарних аспектах.
Асамблея вкотре продемонструвала консолідовану підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, засудила незаконну анексію АРК та агресію РФ проти нашої держави, закликала до виконання Мінських домовленостей, а також підтвердила готовність сприяти Україні у подоланні викликів та проведенні нагальних реформ.
Розуміння небезпеки, яку становить для Європи та світу міжнародно-протиправна поведінка Російської Федерації, продемонстрували навіть члени політичних груп, які традиційно надавали підтримку російській стороні.
Асамблея підтвердила незмінність своєї позиції не відновлювати повноваження Російської Федерації до виконання вимог щодо припинення протиправних дій проти України та взятих при вступі в РЄ зобов’язань в контексті відносин з іншими сусідніми державами.
Члени Асамблеї та високопосадовці РЄ висловили серйозну стурбованість станом прав людини в окупованій Росією Автономній Республіці Крим, зокрема утисками кримських татар, свободи ЗМІ та зібрань, відсутністю результатів розслідувань вбивств та тортур та відзначили необхідність моніторингу з боку РЄ ситуації з правами людини на півострові.
***
8-23 квітня в Парижі проходила 196-а сесія Виконавчої Ради ЮНЕСКО, членом якої до 2017 року є Україна. У ході останнього пленарного засідання сесії було затверджено внесену Україною та підтриману, зокрема, США та країнами-членами ЄС, схвалену 16 квітня резолюцію «Ситуація в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)».
У розвиток резолюцій стосовно моніторингу з боку ЮНЕСКО ситуації
в АР Крим, ухвалених на 194-й та 195-й сесіях у 2014 році, Виконавча Рада закликала керівництво ЮНЕСКО запровадити дієвий механізм контролю ситуації на півострові у сферах компетенції Організації із залученням диверсифікованих джерел інформації, зокрема, міжнародних місій, неурядових організацій, незалежних журналістів та експертних кіл.
У проекті резолюції, серед іншого, міститься заклик до Генерального директора ЮНЕСКО організувати напередодні 197-ї сесії Виконавчої Ради
(7-20 жовтня ц.р.), інформаційну зустріч з метою надання державам-членам останніх даних стосовно ситуації в Криму у сферах компетенції Організації.
***
20-21 квітня у Брюсселі відбулося чергове засідання на рівні старших посадових осіб в рамках тристоронніх консультацій у форматі Україна-ЄС-РФ з питань імплементації поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Українську делегацію на засіданні очолювала заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.
Сторони продовжили обговорення занепокоєностей Росії щодо можливих негативних наслідків створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на російську економіку та російсько-українські торговельні зв’язки. Обговорення відбувалося відповідно до рішень тристоронньої міністерської зустрічі від 12 вересня 2014 р. та зосереджувалося на трьох ключових сферах, зокрема питаннях митного адміністративного співробітництва, технічного регулювання та ветеринарних, санітарних і фітосанітарних стандартів.
Українська та європейські делегації підтвердили готовність розпочати імплементацію Угоди про асоціацію в частині створення ПВ ЗВТ з 1 січня 2016 р. згідно з існуючими домовленостями, а також врегулювання у конструктивний спосіб обґрунтованих російських занепокоєностей щодо можливих наслідків створення ПВ ЗВТ шляхом використання існуючих механізмів в рамках Угоди, можливостей в рамках СНД та двохсторонніх українсько-російських інструментів.
***
29-30 квітня відбудеться офіційний візит Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана до Республіки Польща. Програма візиту передбачає його зустрічі з Маршалком Сейму РП Радославом Сікорським, Маршалком Сенату РП Богданом Борусевичем, Головою Ради Міністрів РП Евою Копач та активом української громади. Крім того, передбачається виступ Глави Українського парламенту у Європейському коледжі в Натоліні.
Від цього візиту ми очікуємо започаткування якісно нового виміру діалогу парламентів обох країн, підтвердження стратегічного характеру партнерства між Україною та Польщею, узгодження чіткого алгоритму взаємодії парламентів обох країн в рамках міжнародних організацій та регіональних об’єднань у контексті протидії російській агресії, реалізації євроінтеграційних устремлінь України та у проведенні нашою державою внутрішніх реформ, підтвердження готовності двох країн до продовження діалогу на тему історичного минулого без політизації цього питання та у дусі «Пробачаю та прошу пробачення».
***
Вчора розпочався візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Нью-Йорка, де він сьогодні візьме участь у сегменті високого рівня Оглядової конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Під час цього заходу Павло Клімкін окреслить позицію України щодо стану виконання положень Договору в світлі сучасних викликів та загроз режиму ядерного нерозповсюдження та роззброєння, включаючи бачення нашої держави щодо шляхів посилення його ефективності. Окрема увага буде присвячена стану та перспективам застосування Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору в якості неядерної держави (Будапештський меморандум).
У рамках візиту запланована низка двосторонніх зустрічей, зокрема з Міністром закордонних справ Грузії Тамарою Беручашвілі, Главою Делегації США на Оглядовій конференції, Заступником Державного секретаря з питань контролю над озброєннями та міжнародної безпеки Роуз Гьоттемьолер та постійними представниками Великої Британії, Литви та США при ООН.
***
30 квітня розпочинається візит до Канади Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.
В рамках візиту заплановані зустрічі з Міністром закордонних справ Робертом Ніколсоном, Міністром оборони Джейсоном Кенні, Міністром міжнародної торгівлі Едом Фастом, Головами Комітетів у закордонних справах Сенату та Палати громад Рейнелл Андрейчак та Діном Елісоном, а також з членами парламентської групи дружби Україна-Канада.
Під час свого візиту до штаб-квартири ІКАО в Монреалі, Павло Клімкін зустрінеться з Президентом Ради ІКАО Оловуімою Бенаром Аліу, та обраним Генеральним секретарем ІКАО Фанг Лю.