{video}https://youtu.be/ow3YVBudJ2E{/video}

 

Брифінг МЗС України

 8 липня 2016

 Доброго дня, шановні колеги! Рада всех вітати в МЗС! Розпочинаємо брифінг з найбільш актуальних питань зовнішньої політики.

1. Візити та важливі події.

Як ви знаєте, 6 липня ц.р. Міністр закордонних справ Королівства Норвегія Бьорге Бренде перебував в Україні з робочим візитом.

Метою візиту стало поглиблення українсько-норвезького політичного діалогу, обговорення подальших перспектив двосторонньої співпраці, у т.ч. у контексті залучення допомоги Норвегії у проведенні системних реформ в Україні. Окремою темою стало обговорення стану імплементації Мінських домовленостей. Напередодні Варшавського саміту НАТО сторони також обговорили шляхи протидії викликам у сфері європейської безпеки.

7 липня ц.р. Україну відвідав Державний секретар США Джон Керрі. Відбулися зустрічі Дж.Керрі з керівництвом держави.

Візит Державного секретаря США Джона Керрі засвідчив підтримку України з боку США, довіру та ефективну координацію між Києвом та Вашингтоном.

В центрі уваги зустрічей на високому рівні були: імплементація Мінських домовленостей та координація підходів щодо подальших кроків, спрямованих на досягнення сталого миру на Донбасі, підготовка до саміту НАТО. Американська сторона вчергове наголосила, що США не визнають анексію Росією українського півострова Крим та запевнила у підтримці зусиль української влади у виконанні Мінських домовленостей.

Сьогодні 8 липня ц.р. розпочав свою роботу саміт НАТО у Варшаві.

ü Варшавський саміт має все підстави для того, щоб стати непересічною подією у новітній історії Альянсу: НАТО має знайти відповіді на виклики, спровоковані з одного боку агресією Росії проти України, агресивною поведінкою Москви у Східній Європі та спробами мілітаризації Арктики, а з іншого боку - масовою міграцією  з Близького Сходу та прямою терористичною загрозою з боку угрупування "Ісламська держава".

ü Безпека України продовжує перебувати на порядку денному НАТО.

ü На саміті має бути обговорено подальшу підтримку Альянсом зусиль зі зміцнення обороноздатності України, як одного з ключових чинників безпеки євроатлантичного простору. 

На цьогорічному саміті НАТО Україна буде єдиною країною-партнером альянсу, яка матиме окреме засідання на найвищому рівні.

Порядок денний засідання Комісії Україна-НАТО  в рамках Саміту

На засіданні Комісіі Україна-НАТО українська сторона очікує отримати від НАТО так званий "Комплексний пакет допомоги", спрямований на розвиток оборонних спроможностей України відповідно до стандартів НАТО на середньострокову перспективу, а також ухвалити Спільну заяву за результатами цього заходу, в якій буде відзначено спільні здобутки та міцність Особливого партнерства між Україною та НАТО.

У Комплексному пакеті допомоги систематизовані вже існуючі та нові програми співробітництва, ініціативи і проекти Альянсу, збалансовані ресурси та фонди, спрямовані на підтримку обороноздатності України для реалізації широкомасштабних реформ, у першу чергу у секторі безпеки і оборони.

Комплексний пакет допомоги спрямований на удосконалення, консолідацію та посилення підтримки, що надається НАТО. Серед напрямів слід виділити, зокрема:

-         розбудова інституцій та спроможностей;

-         логістика і стандартизація;

-         військово-технічне співробітництво;

-         кібернетична безпека;

-         енергетична безпека;

-         медична реабілітація;

-         стратегічні комунікації;

-         протидія гібридній війні;

-         реформа органів безпеки.

В рамках Саміту передбачаються багатосторонні та двосторонні зустрічі керівництва держави. Запланована низка зустрічей Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з главами зовнішньополітичних відомств іноземних держав.

2.Порушення РФ Мінських домовленостей.

Ситуація на сході України залишається напруженою.

Росія, як підписант Мінських угод, та контрольовані нею незаконні збройні формування (НЗФ), які діють в окремих районах Донецької та Луганської областей України, станом на 8 липня ц.р., не виконали жодного пункту Мінських домовленостей.

-         НЗФ за підтримки Російської Федерації продовжують систематично та інтенсивно обстрілювати позиції Збройних Сил України та населені пункти. У період з 01.01.2016 року НЗФ було здійснено понад 8000 обстрілів.

Найбільш небезпечними напрямками залишаються Луганський, Донецький та Маріупольський.

-         Зафіксовано факти застосування озброєння, що мало бути відведеним згідно з Мінськими угодами від  5 та 19 вересня 2014 року, Комплексом заходів з виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 року та Доповненням до нього від 29 вересня 2015 року (у частині, що стосується відведення танків, гармат калібром до 100 мм і мінометів калібром до 120 мм (включно). Зокрема НЗФ застосовували танки, 122 мм артилерійські системи, міномети калібром  120 мм та 82 мм.

-         Неодноразово мали місце випадки перешкоджання діяльності Спеціальної Моніторингової Місії (СММ) ОБСЄ – відмови у доступі до кордону та обстріли спостерігачів СММ.

-         В інтересах НЗФ здійснюється повітряна розвідка позицій ЗСУ в зоні антитерористичної операції з використанням безпілотних апаратів, у тому числі ударних, проводиться розвідувально-диверсійна діяльність.

Російські кадрові військові безпосередньо здійснюють керівництво навчаннями бандформувань.

-         Російська сторона продовжує переправляти через тимчасово неконтрольовані Урядом України ділянки державного кордону України в Донецькій та Луганській областях найманців, озброєння, військову техніку, боєприпаси та паливно-мастильні матеріали.

-         НЗФ отримують з РФ матеріально-технічну підтримку, в тому числі і під виглядом доставки гуманітарної допомоги населенню. Після прибуття кожного такого конвою діяльність бойовиків активізується. Останній 53-й «вантаж» був незаконно ввезений наприкінці червня ц.р.

Такі дії суперечать заявленій Росією готовності до мирного врегулювання, свідчать про небажання виконувати свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами, загрожують зривом процесу мирного врегулювання на Донбасі.

Ще одним прикладом невиконання Росією Мінських домовленостей є черговое блокування російською стороною в рамках ОБСЄ пропозиції розширити мандат Місії спостерігачів ОБСЄ, яка діє на двох російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» на всю неконтрольовану ділянку російсько-українського державного кордону і таким чином запобігти подальшій ескалації. Така позиція Російської Федерації кардинально суперечить її зобов’язанням згідно з Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року.

Виходимо з незмінної позиції, що ефективний моніторинг з боку ОБСЄ вздовж всієї неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону є невід'ємною передумовою успішного мирного врегулювання.

Відвертий опір Росії реалізації цього важливого елемента безпеки є її цілеспрямованою протидією мирному процесу. Зрозуміло, що повномасштабна присутність міжнародних спостерігачів не дозволить РФ продовжувати таємне переправляння своїх військ і постачання озброєння на територію України.

Закликаємо міжнародне співтовариство посилити вплив на Російську Федерацію з метою забезпечення неухильного дотримання режиму всеосяжного припинення вогню та безумовного виконання Мінських документів у повному обсязі.

Україна, зі свого боку, залишається повністю відданою безумовному виконанню Мінських угод. Вкотре наголошуємо, що мирне врегулювання згідно з Мінськими угодами можливе лише за умови виконання всіх без виключення положень безпекового блоку Комплексу заходів – досягнення сталого режиму припинення вогню, відведення озброєння на визначені безпечні відстані, забезпечення допуску спостерігачів СММ ОБСЄ на всю підконтрольну НЗФ територію, виведення російських найманців та озброєння, відновлення повноцінного контролю на українсько-російському кордоні.

3. Щодо санкцій ЄС.

Вітаємо ухвалення 1 липня 2016 року рішення ЄС продовжити на наступні шість місяців економічні санкції проти РФ у зв’язку з відсутністю прогресу в імплементації Москвою Мінських домовленостей та ескалацією безпекової ситуації на сході нашої держави. Вказане рішення стало черговим свідченням єдності європейських столиць у питанні необхідності збереження тиску на Російську Федерацію.

Ми високо цінуємо послідовну та чітку позицію ЄС з підтримки територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України та розраховуємо на незмінність підходів у питанні санкційної політики, зокрема, що стосується прив’язки дії обмежувальних заходів до повного виконання Мінських домовленостей.

На сьогодні санкції залишаються одним з найбільш ефективних механізмів стримування російської агресії та спонукання РФ до мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Кремлівський режим має припинити агресію та окупацію шляхом повного виконання Мінських домовленостей та звільнення Донбасу і Криму.

Водерчас, ми глибоко стурбовані ухваленням 7 липня ц.р. Палатою представників Республіки Кіпр резолюції з пропозиціями скасувати санкції проти Росії. Засуджуємо такі дії.

Попри те, що сама резолюція не має юридично зобов’язуючого характеру, сам факт її ухвалення викликає стурбованість. Він свідчить про нехтування окремими кіпрськими депутатами основоположними принципами міждержавних відносин, основаних на міжнародному праві. Така позиція є нічим іншим як опосередкованою підтримкою дій агресора.

Наголошуємо, що недавні рішення Європейського Союзу продовжити санкції проти Російської Федерації вкотре засвідчили єдність європейської демократичної спільноти у засудженні агресії Кремля.

Ми отримали запевнення кіпрської сторони, що позиція Уряду Республіки Кіпр є незмінною. Розраховуємо на те, що Уряд Республіки Кіпр, який підтримав зазначене рішення Європейського Союзу, і надалі твердо залишатиметься на позиціях міжнародного права та поваги до європейських цінностей і надалі підтримуватиме міжнародні зусилля з метою припинення агресії РФ щодо України.

4.Діалог Україна-ЄС

7 липня ц.р. переважною більшістю Комітет Європейського Парламенту із закордонних справ підтримав якнайшвидше запровадження безвізового режиму для громадян України без подальших затримок і додаткових умов.

Рішення стало знаком підтримки громадян України та черговим важливим кроком на шляху скасування віз для короткострокових поїздок громадян України до ЄС.

Надалі рішення має бути схвалено Комітетом ЄС з громадянських прав, юстиції та внутрішніх справ та на пленарній сесії Європейського Парламенту. Крім цього, після схвалення зазначеного питання Європарламентом необхідно буде рішення Ради ЄС.

Враховуючи, що Україна виконала критерії, передбачені Планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України, сподіваємось, що Європейський Парламент та Європейська Рада ухвалять усі необхідні рішення без подальших зволікань.

Розраховуємо також на активну роль Словацького головування та подальшу підтримку наших партнерів у цьому процесі.

Щодо інших подій в рамках діалогу Україна-ЄС

11-12.07.2016р. вперше у м.Київ відбудеться 7-ий неформальний діалог ініціативи ЄС «Східне партнерство» за участю  міністрів закордонних справ та міністрів економіки держав-учасниць «Східного партнерства», а також за учасі сторони ЄС (Комісара ЄС з питань ЄПС та переговорів з розширення Й.Хана, Комісара ЄС з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та малого і середнього бізнесу Е.Бєньковської та заступника Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності Х. Шмід).

Зокрема, 11 липня відбудеться зовнішньополітичний компонент за участю міністрів закордонних справ СхП під головуванням Міністра закордонних справ України, яке буде присвячене безпековому виміру взаємодії в рамках СхП.

12 липня заплановано галузевий компонент за участю міністрів економіки держав-учасниць СхП під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України, який буде присвячений проблематиці малого та середнього підприємництва.

5.Щодо політичних в’язнів –громадян України в РФ

Триваючий судовий фарс над нашими співвітчизниками є свідченням грубої зневаги та нехтування РФ нормами міжнародного права, моралі та гідності. Вся демократична спільнота світу рішуче засуджує дії РФ проти інших громадян України, які незаконно утримуються в РФ.

1. На даний час, за наявною в МЗС інформацією, на території РФ у незаконному ув’язненні перебувають 13 політв’язнів–громадян України.

2. Апеляційні/касаційні скарги наразі опрацьовуються представниками захисту громадян України у справах:

-  Миколи Карпюка, Станіслава Клиха;

-  Сергія Литвинова;

-  Валентина Вигівського;

-  Хайсера Джемілєва.

3. Вживається комплекс консульсько-правових заходів з метою забезпечення законних прав ув’язнених українців, а саме:

- відвідання їх в місцях утримання;

- надання сприяння в отриманні, у разі потреби, медичної допомоги;

- перевірка умов утримання та скарг на неналежне ставлення з боку працівників виправних установ;

- забезпечення матеріальною допомогою;

- оплата послуг адвокатів;

- моніторинг судових засідань;

- забезпечення можливості відвідання рідними ув’язнених українців в місцях їх утримання на території РФ, їх дипломатичним супроводом та належними умовами перебування в РФ;

- вжиття заходів для пошуку доказів невинуватості громадян України;

Водночас, варто врахувати, що в умовах сучасного стану взаємовідносин України з РФ консульсько-правова складова роботи закордонних дипломатичних установ України в РФ суттєво ускладнена ігноруванням російською стороною взятих на себе зобов’язань в рамках як міжнародних так і двосторонніх українсько-російських угод.

Щоденна робота МЗС щодо звільнення політв’язнів ведеться за 3 напрямами:

-  Політичний: ми тримаємо цю проблематику на порядку денному всіх міжнародних переговорів. Завдяки активній дипломатичний та парламентській дипломатії ухвалено низку рішень та резолюцій в рамках РЄ, ОБСЄ, ООН щодо звільнення наших політв’язнів. Ми відчуваємо безпрецедентну підтримку наших парнерів у питанні звільнення українських політв’язнів.

-  Юридичний: взаємодія з адвокатами, а також опрацювання разом з іншими компетентними органами питання повернення наших громадян відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 р.

-  Публічний: про українських політв’язнів в РФ мають знати. І ми порушуємо ці питання на всіх рівнях в кожній країні, в кожній міжнародній організації, проводимо тематичні брифінги, іміджеві заходи, тісно співпрацюємо з неурядовими організаціями, діаспорою. Звільнення політв’язнів – це питання кожного з нас!

Завдяки злагодженим зусиллям України та її міжнародних партнерів нам вже вдалося повернути в Україну Надію Савченко, Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. Ми будемо боротися, допоки всі українські політичні в’язні не повернуться додому!

Щодо санкційного списку «Савченко-Сєнцов».

У зв'язку з винесенням судовими органами Російської Федерації незаконних обвинувальних вироків, здійсненням інших протиправних дій стосовно громадян України Указом Президента України № 121/2016 від 29.03.2016 р. введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка», яким запроваджено санкції проти 84 фізичних осіб, причетних до переслідування українських громадян.

До т.зв. «списку Савченко-Сєнцов» увійшли судді Московського міського і Басманного районного у м.Москва, Ростовського і Воронезького обласних, а також Донецького міського у Ростовській області судів; прокурори та слідчі Слідчого комітету РФ; працівники ФСБ та поліції; псевдосвідки обвинувачення та бойовики незаконних збройних формувань.

МЗС продовжує роботу з іноземними державами, міжнародними організаціями і світовим українством з метою засудження злочинів Росії та консолідації міжнародного політико-дипломатичного й економічного тиску на правлячий у Москві режим. У цьому контексті триває робота з міжнародними партнерами щодо приєднання до санкцій України шляхом запровадження аналогічних обмежувальних заходів на національному рівні.

Крім цього, на виконання згаданого рішення РНБО України від 25.03.2016 р. МЗС спільно з іншими відомствами підготовлено додатковий список осіб, які причетні до незаконного утримання на території РФ  громадян України (О.Чирнія, Г.Афанасьєва, В.Виговського, Ю.Солошенка, О.Костенка, С.Литвинова, М.Карпюка, С.Клиха).

6. Щодо ухвалення ПА ОБСЄ українських резолюцій «Порушення прав людини та основоположних свобод в АРК та м.Севастополь» та «Тридцята річниця Чорнобильської катастрофи».

Надзвичайно важливий цей тиждень був і в рамках ОБСЄ. МЗС вітає ухвалення 25-ою щорічною сесією Парламентської Асамблеї (ПА) ОБСЄ 5 липня ц.р. двох важливих резолюцій, ініційованих членами Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ - «Порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь» і «Тридцята річниця Чорнобильської катастрофи», які ввійшли до Тбіліської Декларації, ухваленої за підсумками роботи Асамблеї.

-         Резолюція «Порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь» вчергове підтвердила факт здійснення Росією збройної агресії проти України, рішуче засудила анексію Кримського півострова та порушення Росією як державою-окупантом основоположних прав людини в окупованому Криму, зокрема, заборону Меджлісу кримськотатарського народу, застосування політичних репресій проти кримських татар й етнічних українців, у т.ч. викрадення, вбивства, тортури, тюремні ув’язнення тощо. Резолюція також закликала Росію звільнити всіх незаконно ув’язнених громадян України.

-         Резолюція «Тридцята річниця Чорнобильської катастрофи» підкреслює необхідність продовження на національному та міжнародному рівнях докладання зусиль з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зменшення її впливу на здоров’я населення, послаблення її екологічних, соціальних та економічних наслідків та  відновлення постраждалих від радіації територій.

-         Міністерство також вітає ухвалення резолюції Загального Комітету ПА ОБСЄ з політичних питань та безпеки, в якій чітко засуджується факт російської збройної агресії проти України, а також міститься заклик до розгортання міжнародної миротворчої операції під егідою ООН та ОБСЄ та продовження економічних та політичних санкцій проти РФ до повного виконання Мінських домовленостей і припинення незаконної окупації АР Крим та міста Севастополь.

Ухвалення резолюції щодо порушення прав людини в Криму є важливим свідченням солідарності та підтримки нашими партнерами позиції України та засудження агресивних дій РФ.

7.Щодо тимчасового призупинення дії українсько-польської міжурядової Угоди про правила місцевого прикордонного руху

У контексті проведення саміту НАТО (Варшава, 8-9 липня 2016 року) та Світових днів молоді (Краків, 25-31 липня 2016 року), починаючи з  01:00 за київським часом 4 липня 2016 року, польська сторона тимчасово призупинить дію міжурядової українсько-польської Угоди про правила місцевого прикордонного руху.

Рішення польської сторони прийнято відповідно до статті 14 вищезгаданої Угоди, яка передбачає, що кожна з Договірних Сторін може, з причин громадської безпеки, громадського порядку або здоров’я населення, зупинити дію положень цієї Угоди повністю або частково. 

Відтак, громадянам України-мешканцям прикордонної зони, що планують відвідувати Польщу, необхідно взяти до уваги, що перетин українсько-польського кордону тимчасово відбуватиметься не за спеціальними дозволами в рамках малого прикордонного руху, виданими відповідними органами Республіки Польща, а на загальних підставах - при наявності паспорта для виїзду за кордон та дозвільних документів, що дають право на в’їзд та перебування в Польщі (віза, дозвіл на тимчасове чи постійне проживання тощо).

Відновлення польською стороною режиму місцевого прикордонного руху очікується орієнтовно з 2 серпня 2016 року.

Крім того, громадянам, які транзитом слідуватимуть територією Польщі, слід врахувати, що протягом згаданого періоду Польщею буде тимчасово відновлено прикордонний контроль за усім периметром свого кордону. 

Просимо громадян України згаданих категорій врахувати цю інформацію перед плануванням поїздок до Польщі чи транзиту її територією.