100 днів роботи Уряду: зовнішньополітичний аспект

(інформаційно-довідковий матеріал)

СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

• підтримка суверенітету і територіальної цілісності України, засудження дій Росії

Факти та цифри:

ООН

• Рада Безпеки

29 лютого питання агресії РФ проти України було включене до порядку денного РБ ООН.

15 засідань РБ ООН проведено на сьогодні щодо ситуації довкола України.

13 березня Прем’єр-міністр України А.Яценюк взяв участь у скликаному на вимогу України екстреному засіданні РБ ООН.

42 країни виступили за менш ніж добу співавторами та 13 держав-членів РБ проголосували 15 березня «за» проект резолюції Ради щодо незаконності «референдуму» в АРК. Проект заветовано Росією. Китай «утримався».

• Генеральна Асамблея

100 країн-членів ООН  проголосували 27 березня за резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України». 47 держав з усіх регіонів світу виступили співавторами резолюції. 11 країн, у т.ч. РФ, проголосували «проти».

• Моніторингова місія ООН з прав людини

15 березня на прохання Уряду України було започатковано Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні на початковий тримісячний період. На сьогодні вийшло 2 доповіді Місії (15 квітня та 15 травня). Оприлюднення третьої доповіді планується на 18 червня.

15 червня мандат Місії буде продовжено на наступний тримісячний період.

7-13 квітня здійснила візит в Україну Спеціальний доповідач ООН з питань національних, релігійних, етнічних і мовних меншин Р.Іжак.

РЄ

5 рішень Комітету міністрів РЄ (від 26 лютого, 14, 20 березня, 3, 16 квітня) на підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України.

3 заяви ПАРЄ на підтримку позиції України (заява Постійного комітету ПА РЄ від 7 березня, заява Моніторингового комітету ПА РЄ від 28 лютого, заява Голови ПА РЄ А.Брассер та співдоповідачів Моніторингового комітету ПА РЄ по Україні від 25 березня ц.р.).

25 березня Конгрес місцевих та регіональних влад РЄ ухвалив Декларацію, якою не визнав «референдум» щодо АР Крим, засудив використання РФ військової сили для зміни кордонів та висловив.

 9 квітня ПАРЄ ухвалила резолюцію «Останні події в Україні: виклики функціонуванню демократичних інституцій», у якій підтверджується повна легітимність нової влади в Україні і законність її рішень, рішуче засуджуються дії РФ на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, стверджується про незаконність т. зв. референдуму в АРК.

10 квітня ПАРЄ позбавила делегацію РФ права голосу в Асамблеї, права бути представленою у її керівних органах та брати участь у спостережних місіях.

Венеціанська комісія у березні ухвалила висновок про неконституційність рішення Верховної Ради АРК про проведення 16 березня «референдуму», а також визнала проект Федерального конституційного Закону РФ «Про внесення змін до Федерального конституційного закону про порядок прийому в РФ і створення нового суб'єкта РФ у її складі» несумісним з міжнародним правом.

ОБСЄ

З 21 березня в Україні діє Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, яка складається з 324 цивільних спостерігачів. Планується збільшення місії до 500 осіб. Понад 40 держав-учасниць ОБСЄ направили своїх спостерігачів до складу Місії. Діє в Херсоні, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Чернівцях та Луганську. До 22 вересня Місія працюватиме в Україні з можливістю продовження мандату.

6 березня – 17 квітня спільну місію з оцінки прав людини в Україні провели БДІПЛ ОБСЄ та Верховний комісар у справах національних меншин. Доповідь оприлюднена 12 травня.

5 разів Україну відвідала ВКНМ А.Торс протягом березня-травня. Двічі  з початку російської агресії – Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Д.Міятович.

 

- схваленими ООН та РЄ рішеннями підтверджено територіальну цілісність України в межах її міжнародно-визнаних кордонів; закликано всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності України, в т.ч. від будь-яких спроб змінити кордони нашої країни за допомогою загрози силою або її застосування; визнається нелегітимність «референдуму» в АРК 16.03.14 р. та будь-які зміни на його основі статусу Криму тощо;

- вжито максимальних заходів для залучення можливостей і механізмів ключових міжнародних організацій з метою протидії окупації Росією АРК та дестабілізації східних регіонів України. Винесення питання агресії РФ проти України на порядок денний та його регулярний розгляд у рамках ООН, ОБСЄ та РЄ забезпечили широку міжнародну підтримку України та засудження й ізоляцію Росії на світовій арені;

- ПАРЄ схвалено резолюцію, якою делегація РФ позбавляється права голосу у Асамблеї та права бути представленою у її керівних органах. - Забезпечено відстоювання в спеціалізованих міжнародних організаціях незмінності статусу АРК та м. Севастополь як невід‘ємної частини України згідно з резолюцією ГА ООН «Територіальна цілісність України» (68/262 від 27.03.14 р.),  а також координацію взаємодії ЦОВВ з міжнародними організаціями з цього питання;

- забезпечено широку міжнародну моніторингову присутність в Україні (Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ та ін.), яка сприяє об’єктивному висвітленню реальної ситуації в нашій державі та спростовує відповідні безпідставні звинувачення з боку РФ, покликані слугувати виправданням агресивних дій проти України;

• врегулювання ситуації в Україні та міжнародне визнання президентських виборів в Україні

Факти та цифри:

20 березня розпочала роботу в Україні Спостережна місія ОБСЄ за позачерговими виборами Президента України, спочатку у складі 24 експертів, які перебували в Києві, і 100 довготермінових спостерігачів, розміщених по всій Україні.

1200 спостерігачів із 49 країн спостерігали за виборами у день голосування, з яких 1025 було запрошено БДІПЛ, 116 членів делегації ПА ОБСЄ, 46 – ПА РЄ, 18 - ПА НАТО, 14 – делегація Європейського парламенту. 

На понад 4050 виборчих дільницях відбувалося спостереження за виборами.

 

- в Україні розгорнуто найбільшу в історії БДІПЛ ОБСЄ спостережну місію за позачерговими виборами Президента України. Висновки місії БДІПЛ справили вирішальний вплив на забезпечення широкого міжнародного визнання виборів вільними та демократичними, а їх результатів – дійсним вираженням волевиявлення українського народу;

- за підтримки ОБСЄ в Україні розпочато реалізацію Загальноукраїнського діалогу національної єдності, в рамках якого наразі відбулося три круглих столи в різних регіонах України;

- вживаються заходи в координації з Офісом ООН в Україні з метою забезпечення попередньої готовності системи ООН до надання допомоги нашій державі у разі різкого погіршення гуманітарної ситуації;

- забезпечено проведення десятків візитів в Україну керівників і чільних представників ООН, ОБСЄ та РЄ.

• відновлення взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями
  • Факти та цифри: 17.01 млрд. дол. США – обсяг надання Україні  доступу до кредитних ресурсів МВФ у рамках відновлення повномасштабного співробітництва з Фондом (800% від квоти України в МВФ).
  • 3,19 млрд. дол. США - розмір отриманого Україною 6 травня першого траншу в рамках дворічної програми “Stand-By” з МВФ (з яких близько 2 млрд. дол. США спрямовано на стабілізацію макроекономічної ситуації в Україні).
  • 750 млн. дол. США – розмір позики МБРР для реалізації проектів «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» (382 млн. дол. США) та «Розвиток міської інфраструктури – 2» (350 млн. дол. США). Парафована сторонами і готова до підписання угода з МБРР про позику для реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (300 млн. дол. США).

- відновлено повномасштабне співробітництво України з МВФ. Розпочато реалізацію програми для України за дворічною угодою “Stand-By”, в рамках якої надано доступ до кредитних ресурсів Фонду в обсязі 17.01 млрд. дол. США (800% від квоти України в МВФ). У рамках дворічної програми “Stand-By” з МВФ Україна отримала перший транш в розмірі 3,19 млрд. дол. США, з яких близько 2 млрд. дол. США спрямовано на стабілізацію макроекономічної ситуації в Україні;

- підписано угоди з МБРР про позики на вигідних умовах на політику розвитку (750 млн. дол. США) та для реалізації проектів «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» (382 млн. дол. США) та «Розвиток міської інфраструктури - 2» (350 млн. дол. США). Парафована сторонами і готова до підписання угода з МБРР про позику для реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (300 млн. дол. США);

 

ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ:

• укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС:

- 21 березня згідно з Розпорядженням Президента України «Про підписання політичних положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» № 230/2014-рп від 19 березня 2014 р. Прем’єр-міністром України А.Яценюком у ході Позачергового саміту Україна - ЄС (м. Брюссель) підписано політичні положення (Преамбула, Стаття 1, Розділи І, II, VII) Угоди про асоціацію.

- 13 травня відбулося засідання у форматі Уряд України – Колегія ЄК – перше в історії відносин між Україною та ЄС, яке засвідчило ефективність реалізації євроінтеграційного курсу нашої держави, а також обопільне прагнення сторін інтенсифікувати взаємодію, у т.ч. між галузевими міністерствами та підрозділами ЄК, у контексті розбудови політичної асоціації та поглиблення економічної інтеграції між Україною та Європейським Союзом;

- під час низки зустрічей новобраного Президента України з лідерами ЄС було підтверджено спільну налаштованість якнайшвидше завершити процес укладення Угоди про асоціацію до 27 червня ц.р. Завдяки цілеспрямованій інформаційно-роз’яснювальній роботі українського зовнішньополітичного відомства з офіційними чинниками держав членів та інституцій ЄС вдалося забезпечити консенсусну позицію сторони ЄС на користь цього кроку;

- спільно зі стороною ЄС триває процес узгодження терміну та формату підписання торговельно-економічних та галузевих положень Угоди про асоціацію. Як варіант, розглядається можливість здійснення такого кроку 27 червня ц.р. у ході засідання Європейської Ради;

- наступними кроками на цьому шляху є створення дієвої системи координації політики у сфері європейської інтеграції, підготовка національної програми імплементації Угоди про асоціацію, ратифікація Угоди Верховною Радою України та державами-членами ЄС та початок її тимчасового застосування.

• лібералізація Європейським Союзом візового режиму для України:

- у контексті виконання І-ої фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України у травні ц.р. Парламентом схвалено всі необхідні закони, зокрема у сферах запобігання та протидії дискримінації, захисту персональних даних, державної антикорупційної політики тощо;

- 27 травня ц.р. Європейська Комісія затвердила четверту доповідь про прогрес України у виконанні І-ої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України у якій зазначається, що Україна виконала вимоги І-ої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму, що дає підстави рекомендувати перехід до його ІІ-ої фази. Відповідне рішення має ухвалити Рада ЄС, як очікується 23 червня ц.р.;

- одним з найголовніших питань в рамках ІІ-ої фази Плану дій є забезпечення видачі біометричних закордонних паспортів, що відповідають стандартам ІКАО, у тому числі в консульствах України за кордоном. Оцінюватиметься також безпека на наших кордонах, ефективність боротьби з нелегальною міграцією, корупцією, дискримінацією, рівень співробітництва між правоохоронними органами тощо. Результатом цієї роботи має стати рішення про завершення виконання ІІ-ої фази Плану дій та запровадження безвізового режиму для поїздок наших громадян до країн Євросоюзу.

 

СПІВРОБІТНИЦТВО З НАТО:

- забезпечено одностайну політичну підтримку з боку держав-членів НАТО в рамках голосування за Резолюцію ООН «Територіальна цілісність України» 68/262 від 27 березня ц.р.;

- у результаті вжитих заходів НАТО прийнято рішення щодо:

- повного припинення експертного діалогу, політичної та військової співпраці з РФ;

- активізації політичного діалогу та практичного співробітництва з Україною для протидії агресії РФ проти України, затверджено відповідний перелік заходів на підтримку України;

- надання експертної та консультативно-дорадчої допомоги Україні (шляхом направлення групи радників), а також матеріально-технічної та гуманітарної допомоги (зокрема, США – на суму 33,2 млн. дол. США, Норвегія – на суму 25 млн. дол. США, Словаччина – на суму 28 тис. дол. США, Польща – 10 тис. польових ліжок, Франція – тактичне спорядження  на 2 500 осіб, 1 000 бронежилетів класу ІІІ А, Румунія – готовність прийняти на лікування постраждалих громадян та ін.).;

 

ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ:

Факти та цифри: Україну відвідало 48 іноземних делегацій. На рівні Прем’єр-міністрів – 2, Міністрів закордонних справ - 35, Глав міжнародних організацій – 10. Також Україну відвідав Віце-Президент США Дж.Байден.

В церемонії інавгурації Президента України взяли участь 57 іноземних делегацій: Президенти – 14, Прем’єр-міністри – 5, Голова Парламенту –1, Віце-прем’єр-міністри – 5, екс-Президенти – 2, Генеральні секретарі –2, Державні секретарі – 2, Віце-президент – 1, заступник Генерального Секретаря – 2, Міністри закордонних справ – 7.

 

• Співробітництво з США та Канадою:

- забезпечено політичну та фінансову підтримку з боку урядів США і Канади демократичних реформ та економічного розвитку України, її суверенітету та територіальної цілісності;

- виведено на високий рівень двосторонні відносини. Проведено зустріч Прем’єр-міністра України А.Яценюка з Президентом США Б.Обамою в рамках візиту до Вашингтону; двічі за згаданий період Україну відвідали Віце-президент США Дж.Байден і Прем’єр-міністр Канади С.Гарпер. Відбулися візити до Києва Держсекретаря США Дж.Керрі та Міністра закордонних справ Канади Дж.Бейрда. 4 червня у Варшаві новообраний Президент України П.Порошенко зустрівся з Президентом США Б.Обамою та Держсекретарем США Дж.Керрі;

- США та Канада відіграли ключову роль у консолідації міжнародних зусиль з протидії тиску РФ, зокрема були прийняті відповідні рішення «Групи семи» та запроваджені санкції проти російських чиновників та компаній;

- 14.04.2014 р. у Вашингтоні підписано двосторонню Угоду про гарантії запозичень між Україною та США на суму 1 млрд. дол. США. Додатково до цієї суми було виділено ще понад 184 млн. дол., з них 50 – на подолання кризи, 48 – на проведення реформ та зміцнення національної єдності, 23 – на посилення безпеки нашої держави. У березні Уряд Канади оголосив про надання Україні кредитних гарантій на суму 200 млн. канадських дол. та 20 млн. канадських дол. додаткової технічної допомоги на впровадження реформ;

- за результатами зустрічі Прем’єр-міністра України А.Яценюка з Прем’єр-міністром Канади С.Гарпером 22 березня оголошено про відновлення переговорів щодо укладання Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Здобутком у сфері економічної співпраці зі США є відміна антидемпінгового мита щодо української продукції – прутка та дроту з вуглецевої та деяких видів легованої сталі. Це сталося вперше за новітню історію незалежності нашої держави.

• Відносини з європейськими країнами:

- інтенсивний політичний діалог з європейськими партнерами став гарантією збереження суверенітету і територіальної цілісності України і, можливо, допоміг уникнути широкомасштабної агресії Росії проти України;

- за 100 днів Україну з візитами відвідали понад 30 міністрів закордонних справ європейських країн;

- в.о. Міністра закордонних справ України здійснено робочі візити до Франції (5 березня),  Австрії (6 травня) та ФРН (19-20 травня);

 - традиційно активну проукраїнську позицію на міжнародній арені займала Польща. На цьому напрямі здійснено 14 візитів високого та найвищого рівня, в тому числі перший закордонний візит новобраного Президента України. Ця країна виступила з ініціативою створення польсько-українського фонду з підтримки малих і середніх підприємств в Україні, для потреб якого Варшава передбачає виділення майже 100 млн. доларів;

- проведені МЗС контакти сприяли забезпеченню політичної підтримки у питаннях:

- невизнання анексії Криму;

- засудження військової агресії РФ проти України та її підтримки терористичних та сепаратистських угруповань у східних областях нашої держави;

- призупинення контактів з РФ в рамках «Великої вісімки» (насамперед, ФРН, Велика Британія, Франція);

- введення та посилення санкцій проти представників РФ, колишнього керівництва нашої держави та діячів, задіяних у підтримці терористичної та сепаратистської діяльності на території України;

- замороження активів колишнього керівництва України та ініціювання процесу їх повернення в Україну (Австрія, Велика Британія та Швейцарія);

- оголошення добровільних зобов’язань щодо надання (або збільшення вже заявлених обсягів) фінансово-технічної допомоги Україні (ФРН – заявлено збільшення обсягів вдвічі до 45,5 млн. євро впродовж 2014 р.; Уряд ВБ - зобов'язання надати допомогу в розмірі до 10 млн. фунтів стерлінгів (16,6 млн.дол.США);

- обмеження військового співробітництва з РФ, а також готовність розглянути можливість надання військово-технічної чи іншої допомоги ЗСУ України (ФРН, Франція, Велика Британія);

- здійснення структурних реформ в України (насамперед, ФРН, Велика Британія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Литва);

- у відносинах з Білоруссю, з метою забезпечення сприятливої позиції з чутливих для України питань, відбулися переговори в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України О.Турчинова з Президентом Білорусі О.Лукашенком наслідком яких стала заява О.Лукашенка, що агресії проти України з території Білорусі ніколи не буде, у тому числі з боку третіх країн;

- вдалося відновити реверсні постачання з Угорщини та досягти домовленостей зі Словаччиною, згідно з якими наша держава отримуватиме 8 млрд. кубометрів газу на рік. Уряди Республіки Болгарія і Республіки Сербія заявили про призупинення реалізації проекту газопроводу  «Південний потік».

• Відносини з РФ:

- забезпечено стійку підтримку провідними країнами світу, зокрема Великою сімкою, позиції України у протистоянні з РФ;

- недопущено визнання міжнародною спільнотою анексії Росією Автономної Республіки Крим (резолюція ГА ООН № А/RES/68/262 від 27.03.2014 "Територіальна цілісність України");  

- підписано Женевську заяву про деескалацію напруги в Україні (17 квітня ц.р.);

- триває робота тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на сході України за участі представників України, ОБСЄ та Росії.

• Відносини зі країнами АТР:

- Японія:

- 24 березня під час Саміту з питань ядерної безпеки в Гаазі прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе оголосив про виділення фінансової допомоги Україні у розмірі 1,5 млрд. дол. США, з яких:

- 100 млн. дол. США в рамках програми МВФ/Світового банку з консолідації бюджетного дефіциту;

- 1,1 млрд. дол. США пільгового кредиту для реалізації проекту з реконструкції станції аерації в Бортничах у рамках програми Офіційної допомоги розвитку;

- кредитна лінія у 300 млн. дол. США від Японського агентства гарантування експорту та інвестицій з метою імпорту японських товарів і послуг;

-  непроектний грант у розмірі 3,5 млн. дол. США для імпорту медичного обладнання з Японії, а також технічна допомога для проведення тренінгів і семінарів для українських експертів;

- 7 березня Японія оголосила про виділення 100 тис. євро для проекту ОБСЄ «Національний діалог», 25 квітня – 800 тис. євро для підтримки демократизації в Україні через ОБСЄ та Раду Європи, а 6 червня –  приблизно 255 тис. дол. США на гуманітарні цілі;

- 18 березня Японія запровадила санкції проти Росії, в рамках яких призупинено переговори щодо спрощення процедури видачі віз, укладення інвестиційної угоди, а також угод щодо мирного використання космосу та запобігання небезпечній військовій діяльності. 29 квітня тимчасово припинено видачу віз для в’їзду на територію Японії 23 громадян РФ, у тому числі державних службовців.

- Австралія:

- 19 березня Уряд Австралії застосував адресні фінансові санкції та заборонив в’їзд громадянам Росії та України (12 осіб), причетним до «російської загрози суверенітету і територіальній цілісності України», а 21 травня заявив про своє рішення застосувати вищезазначені санкції ще по відношенню до 38 громадян Росії та України, а також 11 компаній. Прем’єр-міністр Австралії Т.Ебботт скасував запланований візит Міністра торгівлі Австралії Е.Робба в Росію, а також ухвалив рішення призупинити підготовку до візиту в Австралію Радника з питань національної безпеки РФ.

- КНР:

- попри те, що офіційний Пекін традиційно уникає робити заяви, які могли б розглядатися як втручання у внутрішні справи інших держав, та не коментує проблем, що виникають між третіми сторонами, Китайська Народна Республіка з самого початку кризи визнала нову українську владу. У контексті анексії Криму та агресії Росії проти України КНР неодноразово заявляла про підтримку територіальної цілісності нашої держави. 

 

ГУМАНІТАРНИЙ НАПРЯМ:

• Співробітництво в рамках ЮНЕСКО:

- 15 квітня під час 194-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО більшістю голосів ухвалено внесену Україною резолюцію «Моніторинг ЮНЕСКО ситуації в Криму (Україна)»:

- країни-члени Виконавчої ради ЮНЕСКО закликали Генерального директора Організації здійснювати на постійній основі жорсткий моніторинг ситуації в Криму в сферах компетенції ЮНЕСКО та представити доповідь за його результатами під час наступної 195-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО;

- в рамках робочого візиту в Україну Генерального директора ЮНЕСКО І.Бокової обговорено стан та перспективи співпраці України та ЮНЕСКО на пріоритетних напрямах програмної діяльності Організації, зокрема з огляду на нові виклики та загрози, у т.ч. в умовах анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим.

• Захист прав національних меншин та співпраця із закордонними українцями;

- забезпечено спростування численних звинувачень з боку Російської Федерації щодо порушення прав національних меншин в Україні та забезпечено інформування іноземних держав про заходи, які вживаються Урядом України з метою захисту прав національних меншин;

- вживаються заходи, із залученням представників міжнародних організацій, спрямовані на забезпечення захисту кримських татар та осіб інших національностей, які проживають на окупованій території;

- 15 березня започатковано Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Обидві оприлюднені на сьогодні доповіді ММПЛУ (від 15.04.2014 р. та 16.05.2014 р.) містять окремі розділи, присвячені викликам у галузі прав людини в АР Крим та стосуються передусім кримських татар;

- забезпечено здійснення візиту в Україну Спеціального доповідача ООН з питань національних, релігійних, етнічних і мовних меншин Р.Іжак (7-14 квітня), у прес-релізі за результатами якого засуджується клімат небезпеки та соціального і політичного тиску внаслідок російської окупації АР Крим;

- 12 травня ц.р. оприлюднено спільну доповідь БДІПЛ та Верховного комісара у справах національних меншин (ВКНМ) ОБСЄ, підготовлену за результатами діяльності з 6 березня по 17 квітня ц.р. спільної місії з оцінки ситуації в сфері прав людини в Україні, у якій встановлено факти серйозних порушень прав людини та національних меншин в АР Крим;

- у контексті відзначення 70-ої річниці депортації кримських татар ЗДУ було організовано та проведено низку заходів, присвячених цій трагічній події;

- за підсумками візиту в Україну 27-30 квітня 2014 року Особистого представника Діючого голови ОБСЄ з питань протидії антисемітизму рабина Е.Бейкера, позитивно відзначено зусилля нового Уряду України, спрямовані на задоволення потреб єврейської громади України, а також безумовне та публічне засудження новою владою будь-яких проявів антисемітизму; підтверджено відсутність серйозних антисемітських інцидентів та настроїв в Україні;

- вживаються заходи з виконання Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року;

- за результатами XХV засідання Національної комісії з питань закордонних українців надано статус закордонного українця 332 особам  з 27 країн світу, вперше – з Венесуели та Нікарагуа. Серед тих, кому було надано згаданий статус, найчисельніші групи становлять мешканці Казахстану, Росії, Латвії та Молдови. Загалом, статус закордонного українця з часу прийняття у 2004 році Закону України «Про закордонних українців» набуло 8452 особи з 74 країн світу.

• Відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка:

- заходи із вшанування пам’яті Кобзаря за участі закордонних дипломатичних установ України та українських громад відбулися в Австралії, Азербайджані, Аргентині, Білорусі, Болгарії, Бразилії, Вірменії, Греції, Грузії, Естонії, Іспанії, Італії, Казахстані, Канаді,  Кувейті, Литві, Молдові, Німеччині, Перу, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, Словаччині, США, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Чорногорії, Швейцарії та Швеції.

• Інформаційно-роз‘яснювальна робота:

- на новий рівень виведено спілкування керівництва МЗС з громадськістю:

- за 100 днів активної інформаційної роботи вдалося консолідувати міжнародне співтовариство та громадянське суспільство на підтримку України в умовах російської агресії. Натомість, рівень довіри у світі до російських ЗМІ та висловлювань офіційних осіб РФ сьогодні наблизився фактично до нульової позначки;

- у закордонних ЗМІ оприлюднено близько 100 інтерв‘ю і статей в.о. Міністра закордонних справ;

- проведено понад 20 брифінгів в.о. Міністра закордонних справ в Україні і за кордоном;

- оприлюднено приблизно півсотні інтерв’ю заступників  міністра та директорів департаментів;

- практично на щоденній основі проводяться брифінги Речника МЗС;

- МЗС та ЗДУ значно активніше і на більш системній основі використовують соціальні мережі для протидії російській пропаганді.

 

СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ ВТС:

- у березні завершено вивезення та утилізацію наявних в Україні запасів рідкого ракетного палива «меланж» (понад 16 тис. т);

- з метою нейтралізації дій РФ з перешкоджання розвитку ВТС України з іншими державами, проведено переговори з керівництвом силових відомств та урядових структур понад 30 країн – партнерів українських виробників технологічної продукції, отримано запевнення у продовженні та розширенні з ними взаємовигідної співпраці. Активізовано заходи з метою диверсифікації ринків збуту української продукції ОПК (країни Африки, Латинської Америки, Азіатсько-тихоокеанського регіону та ін.);

- у період з 5 березня до 10 червня забезпечено постійне перебування на території України багатонаціональних місій військових інспекторів держав-учасниць ОБСЄ, які надавали об’єктивну інформацію щодо ситуації у південно-східних регіонах України Форуму ОБСЄ з питань співробітництва в галузі безпеки та урядам своїх країн;

- у березні-квітні Україна задіяла механізми проведення інспекцій визначеного району за Віденським документом про заходи зміцнення довіри і безпеки та спостережних польотів над російською територією за Договором з відкритого неба. Отримана в ході інспекцій інформація використовувалася для доведення об’єктивної інформації про російську агресію до держав-членів ОБСЄ, ООН, НАТО;

- підготовлено до підписання Угоду між Кабінетом Міністрів України, Урядом Литовської Республіки та Урядом Республіки Польща щодо створення спільної військової частини» (ЛИТПОЛУКРБРИГ), підписати яку планується 18 червня 2014 р. в Кракові;

- 10 березня в Києві підписана Угода між КМУ та Урядом Румунії про заходи зміцнення довіри і безпеки, яка передбачає проведення низки двосторонніх заходів військового співробітництва з метою підвищення транспарентності та передбачуваності у військовій діяльності у прикордонних районах сторін.

 

КОНСУЛЬСЬКІ ПИТАННЯ:

• Проведення позачергових виборів Президента України на закордонних виборчих дільницях 25.05.2014 року:

- забезпечено проведення у закордонному виборчому окрузі позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року у повній відповідності вимогам чинного законодавства України;

- голосування на 114 закордонних виборчих дільницях у 75 країнах світу пройшло організовано, з додержанням усіх встановлених виборчих процедур та відповідно до міжнародних стандартів. Жодних надзвичайних подій чи порушень виборчого законодавства, які б вплинули на результати вільного волевиявлення виборців на закордонних виборчих дільницях, зафіксовано не було.  З 474 056 виборців, включених до уточнених списків виборців на закордонних виборчих дільницях, виборчі бюлетені отримали 72 817 виборців, що становить 15,36% від включених до списків.

• Міграційно-візова сфера. Лібералізація візового режиму:

- Урядами Хорватії та Румунії встановлено безвізовий порядок в’їзду для іноземців, у тому числі громадян України, які мають діючу шенгенську візу або дозвіл на проживання, виданий будь-якою країною Шенгенської зони;

- у квітні ц.р. Урядом Болгарії прийнято рішення щодо спрощення оформлення туристичних віз для громадян України, а Урядом Чехії запроваджено подальші спрощення у порядку оформлення віз, зокрема у частині скасування консульського збору молоді до 26 років та видачі багаторазових шенгенських віз терміном дії понад 1 рік;

- 25 квітня ц.р. США збільшено максимальний термін дії віз для окремих категорій громадян України, зокрема підприємців та туристів, з 5-ти до 10-ти років;

- 29 квітня ц.р. Європейською Комісією затверджено уніфікований перелік документів, що мають подаватися громадянами України до консульських установ держав-членів ЄС на території України для оформлення віз;

- 6 травня досягнуто домовленості щодо максимального спрощення видачі дво- та п’ятирічних віз особам, переселеним з території Польщі та їх нащадкам. Починаючи з 15 травня ц.р. громадяни України, які вже мали короткострокові візи з метою туризму, зможуть отримати в консульських установах Польщі однорічну багаторазову візу, а громадяни, які звертаються за шенгенською візою вперше, отримуватимуть піврічну дворазову візу;

- 14 травня ц.р. у ході дев’ятого засідання Спільного комітету експертів з реалізації Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз з боку європейських партнерів було підтверджено готовність до більш повного використання положень посиленої Угоди про спрощення оформлення віз, зокрема з метою суттєвого збільшення питомої ваги багаторазових віз терміном дії на 5 років.

• Діяльність на консульсько-правовому напрямі:

- 1 квітня 2014 року у м. Брюссель парафовано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про місцевий прикордонний рух;

- за результатами переговорного процесу щодо внесення змін і доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про місцевий прикордонний рух від 28 березня 2008 р. сторонами узгоджено всі ключові параметри проекту Угоди;

- започатковано переговорний процес щодо укладення відповідних Угод про внесення змін до українсько-словацької Угоди про місцевий прикордонний рух та українсько-угорської Угоди про правила місцевого прикордонного руху.

• Нагляд за дотриманням прав та інтересів усиновлених іноземцями дітей-громадян України:

- з метою ефективного виконання функцій з нагляду за дотриманням прав усиновлених іноземцями дітей МЗС підготувало та подало на розгляд Кабінету Міністрів проект відповідної постанови Уряду України, якою передбачено зокрема уніфікацію процедури усиновлення в Україні згідно з міжнародними стандартами; створення гарантій для забезпечення міждержавного усиновлення у найвищих інтересах дитини й системи співробітництва між договірними державами для дотримання таких гарантій, що дозволило б запобігати викраденню, продажу або торгівлі дітьми тощо.

 

ПРАВОВІ ПИТАННЯ ТА ЗАКОНОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ:

- проведено підготовчу роботу щодо подальшого притягнення до відповідальності за порушення норм міжнародного права, вчинених РФ на території АРК, у міжнародних судових та арбітражних інституціях, а також у закордонних юрисдикційних органах;

- за результатами розгляду звернень України, міжнародні судові та арбітражні інституції наразі мають широкий інструментарій для вжиття різноманітних заходів: від констатації порушення конвенційних зобов’язань до відновлення status quo, виплати компенсацій, реституції, примусового вжиття певних дій тощо.

- опрацьовується питання територіальної дії міжнародних договорів України в умовах тимчасової окупації Росією АР Крим та м. Севастополя.

- з метою завершення договірно-правового оформлення українсько-молдовського державного кордону розроблено і погоджено з молдовською стороною проект Договору між Україною і Республікою Молдова про режим українсько-молдовського державного кордону, співробітництво і взаємну допомогу з прикордонних питань.

- з метою започаткування демаркаційних робіт на місцевості розроблено і погоджено з білоруською стороною проект Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про затвердження Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Білорусь.

- у зв’язку з набуттям повноважень новосформованим Кабінетом Міністрів України та зі зміною базових конституційних норм щодо формування та діяльності центральних органів виконавчої влади України МЗС розроблено:

- проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» з метою удосконалення організації та діяльності дипломатичної служби у зв’язку з приведенням у відповідність до Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 року № 4050-VI;

- проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» щодо приведення його у відповідність із Конституцією України»;

- проект Закону України «Про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» з метою відзначення працівників дипломатичної служби України за значний внесок у становлення і розбудову дипломатичної служби України.

- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України» та проект Указу Президента України «Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 6 квітня 2011 року № 381» з метою приведення у відповідність до базових конституційних норм та чинного законодавства України, що врегульовує комплекс питань, пов’язаних із правовим статусом Міністерства закордонних справ України.

 

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ МЗС:

- розпочато процес реструктуризації МЗС з метою оптимізації його роботи;

- на виконання доручень КМУ та з метою економізації бюджетних коштів проведено скорочення штату Міністерства на 10%: у центральному апараті скорочено 67 штатних одиниць, у закордонних дипломатичних установах – 155 посад;

- здійснено скорочення фінансових витрат на утримання закордонних дипломатичних установ.