Шановні пані та панове!
Перш за все, я хотів би відзначити, що це перший візит Європейського Комісара з питань розширення та європейської політики Штефана Фюле в Україну. І це є знаковою подією.
На відміну від регулярних заходів політичного діалогу Україна – ЄС, таких як, скажімо, щорічні засідання Саміту або Ради з питань співробітництва, необхідність цього візиту була, передусім, зумовлена спільним прагненням України та ЄС визначити ключові пріоритети двосторонніх відносин на найближчу перспективу.
Сьогодні ми насправді маємо досить сприятливі умови, аби рухатися вперед.
Інтеграція України до ЄС є нашим основним завданням. Ми забезпечимо цей процес реальними діями, спрямованими на здійснення системних внутрішніх реформ. Для нас просування в напрямку інтеграції до ЄС і реформи – це питання, які доповнюють одне одного.
Наше сьогоднішнє спілкування з Комісаром Фюле засвідчило, що Україна та ЄС дійсно готові до якісного та динамічного поглиблення відносин.
Це, насамперед, стосується ключових тем, які перебувають на порядку денному – переговорів щодо Угоди про асоціацію включно зі створенням поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, подальшої лібералізації візового режиму, просування до підготовки “дорожньої карти” запровадження безвізового режиму, інтеграції енергетичних секторів України та ЄС тощо.
Україна та ЄС поділяють прагнення встановити нові рамки відносин. У зв’язку з цим, забезпечення належної якості майбутньої Угоди про асоціацію та відповідної динаміки переговорного процесу є ключовим пріоритетом.
Ми також поділяємо спільне прагнення перетворити майбутню зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на інструмент поширення на Україну чотирьох свобод – руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили.
Сьогодні пан Фюле запевнив мене у готовності Європейського Союзу забезпечити належну підтримку процесу внутрішнього реформування України.
Вже зараз очевидно, що підготовка та виконання Угоди про асоціацію багато в чому нагадуватиме передвступну підготовку, яку здійснюють країни-кандидати на членство в ЄС, передусім, за обсягами зобов’язань щодо адаптації європейського законодавства.
Україна не залишиться на самоті з цим викликом. Ми говоримо не лише про політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною та ЄС, а й про спільну власність та спільну відповідальність сторін за успішність цих процесів.