21 грудня відбувся робочий візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Брюсселя для участі у тристоронніх міністерських консультаціях у форматі Україна - ЄС - РФ щодо імплементації поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) між Україною та ЄС.

За результатами консультацій Міністр зазначив, що українська сторона не бачить підстав для подальшого продовження тристоронніх переговорів на політичному рівні, враховуючи неконструктивну позицію РФ фактично за всіма напрямками переговорного процесу, а також у зв’язку з ухваленням 16 грудня ц.р. Указу Президента Російської Федерації про одностороннє призупинення РФ у торговельних відносинах з Україною дії Договору 2011 року про зону вільної торгівлі в рамках СНД.

Водночас, як відзначив Міністр, у сфері технічних стандартів позиція сторони РФ зводиться до вимоги відкласти без будь-яких обгрунтувань на 10-річний період запровадження стандартів у так званих «чутливих» для РФ сферах промисловості, у всіх інших, «нечутливих» - на період 5 років. Російська сторона не спромоглася обгрунтувати доцільність таких періодів для «нечутливих» секторів, як і саму тривалість таких періодів.

У сфері санітарних та фітосанітарних (СФС) заходів російська сторона наполягала  на односторонньому аудиті української системи СФС нагляду, відмовляючись від принципу паритетності відповідно до правил СОТ, а також фактичному заморожуванні процесу адаптації системи контролю у цій чутливій сфері. При цьому, у сфері митного співробітництва російська делегація виступила за запровадження тристоронньої системи обміну митною інформацією, в рамках якої російські органи влади отримали б доступ до відомостей зовнішньоторговельних транзакцій українських та європейських операторів, які зазвичай становлять комерційну таємницю.  

Неприйнятною з точки зору українського та європейського законодавства, а також права міжнародних договорів була позиція російської сторони щодо надання характеру юридично зобов’язуючого проекту спільного тристороннього документа. Ухвалення документа в такому форматі означало б, де-факто, перегляд положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.