Відповідно до визначених та юридично закріплених засад внутрішньої та зовнішньої політики України європейська інтеграція залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом нашої держави. На цьому напрямі здійснюється кропітка системна робота з підготовки Угоди про асоціацію, невід’ємною складовою якої має стати поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі. До кінця 2011 року Україна та ЄС прагнуть шляхом компромісу усунути розбіжності у позиціях сторін та вийти на підписання цього документа.

Водночас, поступ України на євроінтеграційному напрямі не заважає нам розвивати інші форми взаємовигідного співробітництва з важливими торговельними партнерами нашої держави. У контексті співпраці з МС українська сторона готова працювати над пошуком прийнятного механізму взаємодії, зокрема за формулою «3+1», що означає таке:

- Україна має намір співпрацювати з МС поза рамками формального членства в ньому. Українська сторона не перебуває в переговорному процесі з МС. Таким чином, жодних умов з боку російської сторони щодо вступу України до МС не висувалося, висловлювалося лише бажання бачити нашу країну в цьому об’єднанні;

- Для України вкрай важливо, щоб наявні на сьогодні умови торгівлі з Росією, Білоруссю і Казахстаном (існують ЗВТ з кожною окремою державою) не погіршились у зв'язку із формуванням МС.

Враховуючи, що під дію прийнятих МС документів підпадають не всі види зовнішньоекономічної діяльності, налагодження взаємодії з МС може відбуватися шляхом укладення секторальних угод в галузях, що становлять взаємний інтерес. Така схема використовується Україною на європейському напрямі - завершується укладення угоди про ЗВТ, набуто членство в Енергетичному співтоваристві, завершується приєднання до спільного авіаційного простору.