3 липня ц.р. Верховна Рада України ухвалила Закон „Про засади державної мовної політики”.

Зазначеним Законом визначено, що жодне із положень документа щодо розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитися як таке, що створює перешкоди для використання державної мови, якою, відповідно до Конституції України, є українська мова.

В національному законодавстві багатьох європейських держав, які приєдналися до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, містяться подібні норми, які спрямовані на захист мов національних меншин, в тому числі української.

За цей закон проголосували 248 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі (190 від Партії регіонів; 1 від НУНС; 25 від КПУ; 19 членів фракції Народної партії, 2 народних депутати від групи „Реформи заради майбутнього” і 11 позафракційних).

Схвалення Верховною Радою України Закону „Про засади державної мовної політики” є реалізацією передвиборчих програм партій парламентської більшості щодо захисту регіональних мов та мов національних меншин.

Прийняття Закону відбувалося у непростих умовах, про що свідчать заяви одинадцяти народних депутатів України про відкликання своїх голосів. Згодом, Голова Верховної Ради України В.М.Литвин через прес-службу повідомив про те, що підписання закону Головою Верховної Ради можливе лише за умов чіткого дотримання норм закону про Регламент, який містить чітку процедуру розгляду законопроектів та їх підготовки на підпис керівникові Парламенту.

Президент України В.Ф.Янукович, реагуючи на ситуацію, що склалася, запросив на нараду керівництво Парламенту та голів депутатських фракцій. Під час наради Президент України чітко заявив, що прийме рішення про підписання ухваленого закону лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків та виходячи з необхідності збереження стабільності в Україні.