2-5 листопада ц.р. у Києві відбувся Міжнародний семінар "Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини". Організаторами заходу виступили Міністерство культури і туризму України та Національна комісія України у справах ЮНЕСКО за сприяння Центру всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО.

У рамках Семінару були представлені доповіді більш як 40 провідних міжнародних експертів у галузі охорони всесвітньої культурної спадщини, в тому числі, пам’яток сакрального значення, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Участь в роботі Семінару взяли Міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк, заступник Міністра закордонних справ України Руслан Демченко, Директор Центру всесвітньої спадщини, заступник Генерального директора ЮНЕСКО Франческо Бандарін, представники Адміністрації Президента України та інших національних інституцій. А також уповноважені експерти ІКОМОС (International Council on Monuments and Sites), представники іноземних та вітчизняних установ, що опікуються збереженням та використанням пам’яток всесвітнього значення, представники релігійних громад різних конфесій, науковці та дослідники.

Під час семінару відбулося відвідання учасниками українського об’єкту, внесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Св. Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди».

Варто відзначити важливість міжнародного семінару як одного із пілотних проектів, що реалізується спільно Україною та Центром всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО у рамках проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародного року зближення культур – 2010.

За підсумками Семінару робочою групою експертів було розроблено заключний документ Міжнародного Семінару – Київську заяву щодо захисту релігійних пам’яток в рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 року та проект рекомендацій щодо комплексного управління релігійними об’єктами для всіх зацікавлених сторін.

Успішне проведення семінару в Києві та подальше розроблення тематики дало можливість Україні стати ініціатором нового напряму в рамках Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 р. та лідером зазначеного процесу, а також, безумовно, матиме позитивний вплив на міжнародний авторитет нашої держави.