• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Виступ міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби на дебатах Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України»
Опубліковано 23 лютого 2022 року о 17:59

23 лютого 2022 року


Пане голово,

Я вдячний за вашу лідерську роль в цьому головному політичному та представницькому органі – Організації Об’єднаних Націй.

Ви обрали слово «Надія» девізом свого головування. Саме це почуття нині панує в свідомості українців та людей в усьому світі. Надія на мир. Надія на те, що здоровий глузд переможе. Надія на те, що дипломатія знизить напругу.

Проте сьогодні нам потрібно набагато більше, ніж надія. Потрібні швидкі, конкретні та рішучі дії. Новий тип дій ООН та міжнародного співтовариства, що відповідає рівню загрози, з якою ми всі, а не лише Україна, стикаємося сьогодні через агресивний курс Росії.

Народ України потребує цих дій з боку стратегічних партнерів України та міжнародного співтовариства. Ми знаходимося на критичному роздоріжжі світової історії, і наші дії сьогодні визначають її на десятиліття вперед. Усі ми читали підручники з історії та дивилися фільми про помилки політиків напередодні 1914 та 1939 років, про подвиги наших дідусів і бабусь, та катастрофічну ціну, яку довелося сплатити за перемогу над реваншистським злом в Європі.

Сьогодні немає важливішого завдання, ніж не повторити помилок минулого. Я вірю в силу вільного світу і нашу спільну здатність запобігти новій руйнівній катастрофі в Європі, яка не омине жодну націю. Тому сьогодні я звертаюся до вас від імені понад 40 мільйонів українців, єдине бажання яких – жити в мирі та процвітанні. Не в страху, не в залякуванні, не під російським вогнем, бомбами та обстрілами.

Зараз ми переживаємо найбільшу безпекову кризу в Європі з часів Другої світової війни. Ця криза створена і загострюється однією стороною в односторонньому порядку – Російською Федерацією. Звинувачення Росії на адресу України абсурдні. Україна ніколи нікому не погрожувала і не нападала. Україна ніколи не планувала і не планує таких дій. Україна ніколи не планувала і не планує жодного військового наступу на Донбасі. Ані провокацій, ані диверсій. Зрештою, абсурдно припускати, що Україна могла готуватися до чогось подібного і чекала місяцями, поки Росія не зібрала величезні військові сили вздовж наших кордонів, щоб реалізувати такі надумані плани. Цей абсурд суперечить основам логіки.

Не менш абсурдними є звинувачення України в ескалації шляхом отримання оборонної зброї від своїх партнерів. Єдина, я хочу наголосити, єдина причина, з якої Україна зараз посилює свою обороноздатність – це поточні та плановані військово-політичні дії Росії. Дії та заяви Путіна є обурливими, жахливими і виходять далеко за межі погроз Україні.

Фактично, у своєму зверненні цього тижня президент Росії Володимир Путін відверто заперечив право України на існування. Той, хто може подумати, що я перебільшую як міністр закордонних справ України, повинен просто подивитися цю жахливу промову. З важким серцем ми всі маємо визнати похмуру реальність нової агресивної та реваншистської сили, що нависла над Європою.

Генеральна Асамблея вже вчетверте обговорює ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. Але ми вперше обговорюємо ситуацію в новій реальності, створеній незаконним “визнанням” Росією територій України. І контекст нашої сьогоднішньої дискусії є набагато небезпечнішим, оскільки Росія атакувала базові, фундаментальні принципи міжнародного миру та безпеки, стовпи Організації Об’єднаних Націй і саме існування Української держави.

Української держави, яка підписала Статут ООН у Сан-Франциско в 1945 році як держава-засновниця і поставила принципи, закріплені у статті 2 Статуту, наріжним каменем своєї зовнішньої політики. Держави, яка добровільно відмовилася від свого ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки з боку ядерних держав. Держава, яка вже роками переживає напад однієї з цих держав – постійного члена Ради Безпеки ООН.

Два дні тому, 21 лютого, президент Росії визнав «незалежність» тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей України та розпорядився розгорнути на цих територіях Збройні Сили РФ. Це безсоромний напад на Організацію Об’єднаних Націй і основні принципи міжнародного права, це остаточний удар по багаторічному мирному процесу та односторонній вихід Росії з Мінських угод.

Те, що зараз відбувається на сході України, куди прямують російські танки, і вздовж українських кордонів, де скупчені російські сили у величезній кількості, повинно турбувати всіх.

Я попереджаю кожну націю в цій поважній залі. Ніхто не зможе відсидітися в стороні від цієї кризи, якщо Путін вирішить, що він може далі рухатися вперед зі своєю агресією проти України. Ваші уряди і ваш народ зіткнуться з болісними наслідками разом із нашим урядом і нашим народом. Ось чому ми повинні використати цей останній шанс для дій і зупинити Росію. Очевидно, що сам Путін не зупиниться.

Шановні представники,

Початок масштабної війни в Україні стане кінцем світового порядку, яким ми його знаємо. Якщо Росія зараз не отримає жорсткої, швидкої та рішучої відповіді, це означатиме повний крах міжнародної системи безпеки та міжнародних інституцій, на які покладено завдання підтримувати глобальний безпековий порядок. Це похмурий сценарій, який поверне нас у найтемніші часи 20-го століття. Росія не зупиниться на Україні. Якщо постійному члену Ради Безпеки ООН вдасться порушити буквально всі правила, інші учасники будуть надихатися і слідувати цьому прикладу. Зараз Росія намагається довести, що Організація Об’єднаних Націй слабка, нерішуча і не в змозі захистити свої основні принципи, що на неї правила не поширюються.

Яку роль ООН відводить Росія? Роль нової Ліги Націй. Ми повинні відмовити Росії в тому, чого вона хоче. Я закінчив університет за спеціальністю міжнародного права і твердо вірю в багатосторонню дипломатію. Після багатьох років дипломатичної роботи я все ще вірю в ці дві речі: в те, що правила здатні зупинити агресію, та в силу наших колективних і твердих дій. Якщо Організація Об’єднаних Націй просто зараз ухвалить правильні рішення, щоб стати сильним і проактивним гравцем, який не боїться рішучих дій і використання всіх своїх сил і повноважень, я впевнений, що Росія зупиниться.

У цьому контексті я вітаю вчорашню заяву Генерального секретаря ООН, яка дійсно відрізняється за тоном. Нам потрібні такі ж рішучі дії, щоб слідувати цим правильним словам.

Росія демонструє ознаки готовності до подальшої ескалації своєї агресії проти України, і ми маємо обмежений час, щоб її зупинити та стримати. Кожна година бездіяльності зараз є загрозою життю українців, не лише військових, а й цивільних, зокрема жінок і дітей. Це зростаюча загроза нашій колективній глобальній безпеці та нашій свободі. Україна очікує від міжнародного співтовариства рішучих, негайних і пропорційних загрозі дій. Організація Об’єднаних Націй – це організація, яка має продемонструвати лідерство. Не лише засудження. Конкретні дії, щоб зупинити російську воєнну машину, не вступаючи в кривавий конфлікт, що призведе до багатотисячних жертв, спустошення та страждань. Я цього не хочу, цього не хоче Україна. Світу це не потрібно. Нам потрібна ваша допомога просто зараз, щоб зупинити Росію від втілення агресивних намірів.

Україна вірить у дипломатію. Ми не бачимо альтернативи політико-дипломатичним мирним рішенням. У дипломатії ще є можливість сказати своє слово. Навіть якщо Росія продовжує свою ескалацію та провокації. Протягом місяців Росія робила вигляд, що займається дипломатією, зосереджуючи все більше військ вздовж наших кордонів і на тимчасово окупованих територіях. Зараз ця цифра становить щонайменше 150 тисяч.

Згідно з Віденським документом ОБСЄ про заходи зміцнення довіри та безпеки, такі дії підпадають під кваліфікацію «незвичайних військових дій», які потребують пояснень. Однак Росія наполегливо відмовлялася їх надавати. Натомість вона продовжила свої погрози.

Росія буквально наповнила Чорне та Азовське моря щонайменше 46 військовими кораблями. Вона регулярно закриває великі частини морів під приводом проведення військово-морських навчань. На практиці це майже блокада українських морських портів. Це наступ на глобальну свободу судноплавства, один зі священних принципів міжнародного права.

Російська пропагандистська машина працює повним ходом. Вона відчайдушно намагається створити приводи для подальшої агресії проти України.

Ми рішуче відкидаємо всі інсинуації Росії про будь-які нібито українські наступальні військові дії на Донбасі. Ми не проводимо і не плануємо таких дій.

Ми залишаємось відданими політичному та дипломатичному врегулюванню та разом із нашими партнерами докладаємо максимум зусиль для зниження напруженості та підтримки ситуації у дипломатичному руслі.

Наразі ми бачимо, що російсько-окупаційні війська вже значно посилили обстріли української території та цивільної інфраструктури на лінії зіткнення на Донбасі. Серед останніх жахливих прикладів: артилерійський вогонь з окупованої території вразив дитячий садок у населеному пункті під назвою Станиця Луганська, а також школу у Врубівці.

Визнання так званих «республік» не має жодних правових наслідків. Це лише підтверджує причетність Росії як сторони збройного конфлікту на Донбасі, що Росія категорично заперечувала всі ці роки.

Ситуація в окупованому Донбасі вже роками є жахливою, люди живуть в атмосфері страху, беззаконня та непевності.

Сумнозвісна секретна в’язниця «Ізоляція» в окупованому Донецьку залишається недоступною для правозахисних та гуманітарних місій. Вона продовжує функціонувати як буквально концентраційний табір. У Європі 21 століття сотні людей пройшли через «Ізоляцію» і зазнали тяжкої примусової праці, принижень, тортур. Також повідомлялося про випадки позасудових вбивств.

Росія продовжує блокувати звільнення незаконно затриманих осіб. У вересні 2021 року Президент України передав Генеральному секретарю список із сотен українців Донбасу та Криму, які були незаконно затримані, засуджені або навіть переведені з окупованих територій до Російської Федерації. Ми повторюємо наш заклик до Генерального секретаря ООН задіяти «добрі послуги» і сприяти їх негайному звільненню. І я вдячний Генсекретарю за його готовність це зробити.

Пане голово,

Сьогодні Україна захищає не лише глобальну безпеку, а й свободу, демократію та фундаментальні принципи міжнародного права. Мирне життя і майбутнє мільйонів людей у Європі та в усьому світі залежать від правил, які Росія намагається зруйнувати. Дипломатія та міжнародні форуми повинні взяти гору та зупинити російську агресію.

З 2014 року Генеральна Асамблея ухвалила вже одинадцять резолюцій, які підтверджують відданість територіальній цілісності України та засуджують тимчасову окупацію територій України Росією.

Генеральна Асамблея не прийняла і не прийме російську мантру про те, що «справа Криму закрита». Окупаційна влада продовжує знищувати самобутність українців та корінного населення півострова — кримських татар. З 2014 року понад 64 тисячі громадян України були змушені покинути Крим і переїхати на материкову Україну через страх, переслідування за політичну та правозахисну діяльність, дискримінацію за етнічною та релігійною ознаками. Політичні переслідування не вщухають.

Серед багатьох інших за ґратами залишається заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, учасник Міжнародного саміту Кримської платформи пан Наріман Джелялов. Він один із понад ста політв'язнів Кремля.

16 лютого суд Сімферополя засудив журналіста Владислава Єсипенка за сфабрикованими звинуваченнями до шести років позбавлення волі. Він один із чотирнадцяти українських журналістів, які утримуються Росією у в’язницях. Росія може продовжувати робити вигляд, що не порушує жодних міжнародних норм і принципів. Проте доповіді Генерального секретаря ООН, УВКПЛ, ОБСЄ, їхніх місій, а також звіт прокурора МКС свідчать про протилежне.

Якщо Росія не погоджується з усіма згаданими резолюціями, доповідями та звітами, вона має просто надати доступ до Криму Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні та Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. Доступ міжнародних організацій на окуповані території є надзвичайно важливим. Україна гарантує такий доступ на всій підконтрольній уряду території і продовжує вимагати від російської сторони зробити те саме на окупованих територіях.

Шановні члени Генеральної Асамблеї,

Увесь світ сьогодні є свідком того, що Росія починає погрожувати і шантажувати світову спільноту, щоб «закрити справу Криму». Насправді це один із пунктів у довгому списку останніх так званих «вимог безпеки» Росії.

Україна продовжує зусилля для досягнення деокупації Криму мирними засобами.

Кримська платформа — інструмент, створений саме для цього. Ми щиро вдячні всім країнам, які підтримують Міжнародну Кримську платформу. Ваша активна участь у роботі Платформи є міцною основою для нашого майбутнього успіху. Ми відкриті для нових членів, і я закликаю вас приєднатися до Кримської платформи – держави чи міжнародні організації. Ми очікуємо, що ООН знайде відповідні механізми для взаємодії з цією ініціативою, заснованою на принципах Статуту ООН.

Пане голово,

Україна зробила історичний внесок у глобальну безпеку. У 1994 році ми провели денуклеаризацію, відмовившись від третього за величиною ядерного арсеналу в світі. Ми не плануємо повертати собі ядерну зброю. У відповідь, сьогодні ми очікуємо, що світ пропорційним чином і рішучістю дій гарантуватиме нашу безпеку перед загрозою історичного масштабу. Саме тому Україна закликала до проведення невідкладних консультацій відповідно до статті 6 Будапештського меморандуму.

Світ заборгував Україні безпеку.

Президент України Володимир Зеленський ініціював новий формат переговорів щодо врегулювання безпекової кризи, створеної Росією. П'ять постійних членів Ради Безпеки ООН плюс Україна, Німеччина та Туреччина.

Я ще раз підтверджую, що Україна кілька років тому запропонувала розгорнути в Україні операцію ООН з підтримання миру. Досі Рада Безпеки ООН не змогла ухвалити необхідного рішення.

Україна пропонує поєднати жорстку санкційну політику та зміцнення України разом із збереженням відкритих дипломатичних каналів, щоб переконати Росію піти на деескалацію та віддати пріоритет дипломатії.

Ми закликаємо країни-члени використати всі доступні засоби для захисту України та стримування Росії. Будь-які дії, які ви здатні зробити, цінуються. Ми вдячні за вже вжиті заходи нашим партнерам.

Ми очікуємо, що міжнародна спільнота зробить усе можливе, щоб загасити пожежу в центрі Європи, яка може ось-ось спалахнути.

Російська безпекова криза має завершитися поверненням Росії на шлях дипломатії.

Ми закликаємо всі держави та міжнародні організації не визнавати будь-яку зміну статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України та утримуватися від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни їхнього статусу.

Відсутність належної реакції чи нейтральна позиція лише сприятиме подальшій ескалації та стражданням. І, як мені не шкода про це говорити, це не обмежиться кордонами України.

Навпаки, активна дипломатія, жорсткі політичні меседжі, жорсткі економічні санкції та зміцнення України все ще можуть змусити Москву відмовитися від агресивних намірів. Швидкі та рішучі дії Організації Об’єднаних Націй можуть повернути організації її провідну роль в цей історичний - і темний - час.

Росія має вивести свої війська з суверенної території України, Росія має припинити дестабілізацію міжнародної безпекової ситуації. Ми хочемо миру і хочемо вирішувати всі проблеми шляхом дипломатії. Ми готові до всіх можливих сценаріїв і готові захистити нашу землю і наш народ у разі подальших наступів Росії. Україна без вагань реалізує своє невід'ємне право на самооборону, як зазначено у статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, у відповідь на збройні напади Російської Федерації.

У ці дні ми маємо імовірно останнє вікно можливості зробити те, чого Росія не очікує від ООН та її держав-членів – продемонструвати безпрецедентну здатність і готовність діяти, щоб зупинити агресію. Незалежно від того, які відносини ви розвиваєте між собою, ваш основний обов’язок – захищати Статут ООН.

Дякую вам!

Більше за темою
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux