• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Виступ міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби на засіданні Ради Безпеки ООН щодо агресії Росії проти України
Опубліковано 22 вересня 2022 року о 22:00

Пані Президентко,

Шановні члени Ради Безпеки ООН!

Генеральний секретаре Гутерреш і прокуроре Хан,

Я вдячний французькому головуванню за те, що Рада Безпеки ООН зосередила увагу на найгострішій загрозі міжнародному миру та безпеці в цьому столітті – загарбницькій війні Росії проти України.

Просто цієї миті триває ексгумація тіл невинних жертв з щонайменше 445 могил у нещодавно звільненому місті Ізюм. Деякі з них – це не цілі тіла, а лише їхні частини. Як-от кілька пар дитячих ніжок в одній з могил. Горе їхніх близьких – це ще одна крапля в морі страждань, яких Росія завдала народу України за сім місяців і вісім років своєї варварської агресії.

Гадаю, багато хто з вас бачив фото руки загиблого 36-річного українського військового Сергія Сови із жовто-блакитними браслетами на ній. Я теж ношу такий браслет, як і багато українців. Росія повинна знати, що вона ніколи не зможе вбити нас усіх. Знаєте чому? Бо 24 лютого, коли Росія напала на Україну з усіх напрямів, у перші 24 години з-за кордону повернулися десятки тисяч українців, щоб захищати свою країну. Що сталося у перші 24 годин після оголошення Путіним мобілізації? Тисячі росіян розкупили квитки на міжнародні рейси, щоб втекти з Росії. Багато рейсів розкупили за кілька годин.

Вчора Путін оголосив мобілізацію, але насправді він оголосив усьому світові про свою поразку. Ви можете призвати 300, 500 тисяч людей, але ви ніколи не виграєте цю війну. Сьогодні кожен українець – це зброя, готова захищати Україну та принципи статуту ООН.

Росія зазнає поразки та понесе повну відповідальність за злочин агресії та всі воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду, які постали через цю агресію. Вчора Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до Генасамблеї ООН висловився чітко: відповідальність Росії є ключовим елементом міжнародного миру та безпеки.

Українські правоохоронні органи разом із партнерами в Міжнародному кримінальному суді та країнами, які підтримують Україну та МКС, спільно працюють над збором доказів російських злочинів задля притягнення винних до відповідальності. Ми віримо в Міжнародний кримінальний суд. Справедливість буде досягнута. Цього потребують не лише тисячі жертв, а й майбутні покоління в Україні та за її межами. Не буде миру без справедливості.

Наголошую, що жоден російський злочин в Україні не був би можливим без злочину агресії проти України як такого, злочину, який вчинило керівництво Росії. Він не може залишитися безкарним. І єдиний можливий спосіб притягнути Путіна та його оточення до відповідальності – це створити Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Я вкотре закликаю всі держави підтримати цю ініціативу заради фундаментальних принципів гуманізму та Статуту ООН.

Ваші високоповажності,

Багато хто з вас, вірогідно, слухає мене зараз із одним запитанням: чи є шанс на мир? Чи буде Україна вести переговори з Росією, щоб закінчити цю війну?

Хочу чітко заявити: жодна країна у світі не прагне миру так, як Україна. Президент Зеленський вчора дуже відверто про це заявив. Ми ніколи не хотіли нічого, крім миру та стабільного розвитку. Ми ніколи не хотіли цієї війни і ніколи її не обирали! Ми просто хочемо жити нормальним життям. Але мало лише Україні хотіти миру. Аби в миру був шанс, Росія має обрати дипломатію, а не війну. Натомість ми бачимо, що російське керівництво досі шукає виключно військового вирішення.

Шановні колеги,

З 1945 року ця зала чула чимало дискусій на підвищених тонах і багато криз. Але обсяг брехні, яка нині лунає від російських дипломатів, дійсно безпрецедентний.

Сьогодні ми зосереджені на злочинах російських військових в Україні. Але якщо хтось думає, що вони єдині, хто готовий вбивати, катувати, ґвалтувати, відрізати статеві органи, то він помиляється. Російські дипломати є безпосередніми співучасниками, оскільки своєю брехнею підбурюють ці злочини та покривають їх.

Мабуть, єдине, що варте реакції серед потоку брехні в російському виступі сьогодні – це неприпустимий жаргон, використаний при згадці президента іноземної держави, Президента України. Мушу також відзначити, що російські дипломати втікають із зали майже так само, як російські солдати з поля бою.

Перед 24-м лютого російські дипломати в ООН неодноразово заперечували плани повномасштабного вторгнення в Україну. А Президент Росії брехав в очі європейським лідерам всього за кілька днів до вторгнення, та запевняв їх, що не планує нападу.

Росіяни безсоромні. Вони перебувають у кріслі Радбезу ООН, яке посіли в 1991 році на сумнівних правових підставах. Вони озброїлися правом вето і відчуттям повної безкарності. Росіяни впевнені, що їм все зійде з рук, і вони мають право робити все, що їм заманеться. Вони вважають, що це крісло дозволяє їм порушувати кордони в стилі імперіалістичних завоювань дев’ятнадцятого століття. Вони думають, що це дозволяє їм обстрілювати атомні електростанції та захоплювати їх. Вони переконані, що це дозволяє їм розв’язати ракетний терор проти цивільних людей і критичної інфраструктури. Вони вважають, що це дозволяє їм погрожувати світові використанням ядерної зброї. За всі ці дії вони повинні понести відповідальність.

Питання відповідальності є ключовим у цій дискусії. Ми повинні забезпечити покарання за таку поведінку. Інакше будь-яка зловмисна сила світу матиме спокусу наслідувати приклад Росії. Думаю, немає потреби нагадувати нікому за цим столом, скільки сил на цій планеті мріють поставити під сумнів кордони своїх сусідів. Якщо Росія може таке вчинити, чому не можна їм?

Сьогодні ми говоримо не лише про Україну чи Росію. Глобальна криза безпеки, з якою ми маємо справу сьогодні, набагато масштабніша. Усі члени Ради Безпеки мають усвідомити, що 24 лютого Росія напала не лише на Україну, вона завдала смертельного удару по самим підвалинам Статуту ООН. Жодна країна не може почуватися в безпеці, доки Росія не буде притягнута до відповідальності за порушення загальних принципів, погоджених усіма після Другої світової війни.

Росії байдужі ці принципи. Але крім неї є ще 192 держави-члени ООН. Країни Азії, Тихоокеанського регіону, Африки, Близького Сходу, Латинської Америки та Європи зацікавлені у дотриманні Статуту ООН. Сьогодні Україна бореться за захист цих принципів, а особливо – принципу територіальної цілісності.

Пані Президентко,

Загарбницька війна Росії занурила світ у багаторівневу кризу. Наслідки російського злочину відчуваються далеко за межами України.

Коли російські військові кораблі заблокували українські морські порти, стало зрозуміло, що український продовольчий експорт є критично важливим для глобальної продовольчої безпеки. Росія продемонструвала, що готова поставити мільйони людей в Азії, Африці та Близькому Сходу під загрозу голоду – просто заради досягнення своїх імперіалістичних цілей.

Я вдячний Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррішу та Туреччині за сприяння започаткуванню Чорноморської зернової ініціативи, яка дозволила Україні відновити морський експорт зерна цього літа.

Путін збрехав, коли сказав, що більшість зерна відправилася в країни Європи. Насправді дві третини збіжжя ми відправили до споживачів в Африці, на Близькому Сході та в Азії.

Відновлення українського експорту знизило ціни на продовольство та дозволило зменшити гостроту продовольчої кризи, особливо для найбільш вразливих країн.

Сьогодні Чорноморська зернова ініціатива під загрозою. Російські офіційні особи ставлять під сумнів ефективність зернового коридору і можуть готуватися до зриву ініціативи після закінчення узгоджених 120 днів у листопаді. Ми не маємо дозволити Росії відновити її голодні ігри зі світом. Я закликаю всі країни – особливо ті, які залежать від українського продовольчого експорту – задіяти максимальний публічний і дипломатичний тиск на Москву, вимагаючи зберегти функціонування Чорноморського зернового коридору в листопаді та надалі. Ми маємо разом захистити життєво важливу зернову ініціативу.

Україна залишається глобальним гарантом продовольчої безпеки. Попри власну скрутну ситуацію, ми вирішили надати гуманітарну допомогу Ефіопії та Сомалі, надіславши їм додаткову кількість нашого збіжжя. Україна зацікавлена у збільшенні обсягів морського експорту як в рамках Продовольчої програми ООН, так і на ринкових умовах.

Росія обстрілює мирні українські міста ракетами, а продовольство та енергоносії використовує як зброю проти решти світу. Путін надсилає танки в Україну, щоб вбивати українців, водночас намагаючись вкрасти добробут і стабільність з кожного європейського дому засобами енергетичного шантажу та грає в голодні ігри з азійськими, африканськими та близькосхідними родинами, загрожуючи функціонуванню зернового коридору.

Ми в одному човні! Ми всі - європейці, азіати, африканці, арабські країни, країни Латинської Америки - ми всі в одному човні. І ми повинні разом протистояти цим загрозам. Тут немає місця нейтральності. Я сказав ще в лютому тут, в ООН, що жодна країна не зможе “пересидіти” цю кризу, створену Росією. Ці слова досі актуальні. Найкраща відповідь на цю кризу – стати разом з Україною на захисті Статуту ООН.

Росія любить говорити про розвинений світ і світ, що розвивається, намагається вбити клин між одними та іншими. Ми в Україні не робимо такого розрізнення. Усі люди заслуговують на нормальне життя, безпеку, стабільність і впевненість. Але ми повинні залишатися об’єднаними, щоб зупинити російський шантаж та війну проти людяності, яку вона розпочала.

Дорогі колеги,

Найважливішою опорою міжнародного миру та безпеки є територіальна цілісність держав. Жодна країна не має права силою змінювати міжнародно визнані кордони. Росія грубо порушила цей принцип, і тепер загроза війни нависла над усіма. Щоб відновити міжнародний мир і безпеку, нам потрібні термінові та рішучі дії.

Вчора Президент України Володимир Зеленський запропонував формулу миру, яка передбачає не лише відповідальність, але й механізм гарантій безпеки на основі 51-ї статті Статуту ООН. Україна розробила Київський безпековий договір, який пропонує сучасний багаторівневий механізм гарантій безпеки України до моменту її вступу в НАТО.

Цей документ має ширше значення, ніж гарантування безпеки для України. Ми розглядаємо його як універсальний механізм, який можна застосувати до інших країн і контекстів для зміцнення регіональної та глобальної архітектури безпеки. Україна продовжує працювати з партнерами над реалізацією бачення Київського Безпекового Договору. Це наша додана вартість для міжнародного миру та безпеки, для всіх держав-членів ООН.

Дякую всім за увагу!

Більше за темою
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux