• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Français
  • Español
  • Português
  • العربية
Вісім європейських Міністрів закордонних справ: «Чотири роки по тому - ми не забудемо про незаконно окупований Крим»
Опубліковано 17 березня 2018 року о 12:35

Чотири роки тому, 18 березня 2014 року, Росія зробила остаточний крок у незаконній окупації Криму - частини суверенної території України, яку Росія визнала такою за низкою міжнародних договорів. Захоплення Криму Росією складалося з серії однаково незаконних дій: починаючи з використання на півострові російських військ спецпризначення без знаків розрізнення, до поспішної організації - в порушення українського та міжнародного законодавства – незаконного «референдуму». Спочатку президент Путін наполягав, що згадані війська не мали відношення до Росії, але згодом визнав, що особисто віддав наказ про захоплення півострова наприкінці лютого 2014 року. Пізніше він щедро нагородив російських військовослужбовців орденами та медалями за здійснення окупації.

Жителі Криму несподівано опинилися під де-факто владою Москви. Їх змусили отримувати російське громадянство і служити в російських збройних силах, що в обох випадках є порушенням міжнародного права. Проти них почалася політика широких репресій, яка призвела до масштабних утисків прав людини, зокрема ув’язнень з політичних мотивів, закриття ЗМІ та шкіл та навіть випадків вбивств і зникнень. Головною мішенню репресій стали корінні для Криму кримські татари, а також етнічні українці, багато з яких виступили проти нелегальної анексії. Десятки людей були засуджені за сфабрикованими звинуваченнями. Так, українського кінорежисера Олега Сенцова ганебно засудили до 20-ти років позбавлення волі за нібито «тероризм».

Сенцов та більше 60-ти інших політв'язнів мають бути негайно звільнені. Жахливу ситуацію із порушенням прав людини в Криму, про яку повідомляли і Місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні, й інші джерела, треба негайно почати вирішувати. До Криму має бути наданий доступ міжнародним моніторинговим організаціям. А ті небагато відчайдушних громадських організацій, які взяли на себе величезний тягар захисту прав людини на півострові, потребують нашої повної підтримки.

Росія заявляє, що «анексія» відображає собою «зміну ситуації на місці». Твердження, що за міжнародним правом Крим є частиною України, розглядається тепер Росією як сепаратизм і карається законом. Проте претензії Росії на Крим не були визнані жодним членом міжнародної спільноти. Навпаки ­– міжнародна спільнота всебічно засуджує порушення міжнародного права та безперервну мілітаризацію Криму Росією. Генеральна Асамблея ООН прийняла низку резолюцій, які підтверджують підтримку організацією територіальної цілісності України. Європейський Союз спільно з багатьма партнерами, включаючи Сполучені Штати, Канаду та Норвегію, запровадив політику неприйняття анексії та ввів низку санкцій проти осіб і організацій, які їй сприяли. Будівництво Керченського мосту розглядається в цьому ж контексті. Було введено заборону торгівлі та інвестиційної діяльності в Криму, а також обмеження на подорожі на півострів. Нарешті, ЄС не визнає результатів виборів, які проводяться Росією в Криму.

Ми не дозволимо Криму зникнути з міжнародної порядку денного. З цією метою Високий Представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Моґеріні щорічно виступає із заявою від імені ЄС щодо Криму. Поки триватиме незаконна анексія, продовжуватимуться обмежувальні заходи та санкції.

Незаконна окупація Криму підвищує ризики для безпеки в Чорноморському регіоні, але її наслідки сягають далеко за межі регіону. Разом з нинішньою російською агресією на Донбасі, вона також є порушенням європейського безпекового порядку, правил та принципів, які слугували основою стабільності і безпеки в Європі з часів закінчення Холодної війни. Те, що відбулося в Криму, стосується не тільки України, але й нас усіх. Ось чому ми не забудемо і не полишимо Крим.

Андерс Самуельсен, Міністр закордонних справ Данії

Свен Міксер, Міністр закордонних справ Естонії

Едгар Рінкевичс, Міністр закордонних справ Латвії

Лінас Лінкявічюс, Міністр закордонних справ Литви

Яцек Чапутовіч, Міністр закордонних справ Польщі

Теодор Віорел Мелешкану, Міністр закордонних справ Румунії

Маргот Вальстрьом, Міністр закордонних справ Швеції

Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux