Ірина Боровець пояснює в інтерв’ю політичну стратегію України щодо зменшення впливу Росії в Латинській Америці та участь Перу на майбутньому Саміті миру. Вона також визнає, що інтенсивність відносин з нашим регіоном протягом певного часу була втрачена, і як тепер Україна хоче це надолужити.
Заступниця міністра закордонних справ України Ірина Боровець вперше відвідує Латинську Америку, і її першою зупинкою стала Перу, де вона обговорила укладення торговельних та інвестиційних угод між двома країнами. Візит відбувається напередодні Саміту миру, який пройде на наступних вихідних у Швейцарії, де Київ шукає консенсус щодо "Формули Миру", і яка встановить орієнтири для можливих мирних переговорів і завершення війни з Росією. Ірина Боровець також пояснює зацікавленість своєї країни у приєднанні до Транстихоокеанського торговельного партнерства (ТТП). Після прибуття Боровець до Ліми президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президенткою Перу Діною Болуарте.
Не те, щоб я обирала. Просто так сталося, але я дуже цьому рада. І так, я вперше не тільки в Перу, але й у Латинській Америці. Але зараз я дуже щаслива, що Перу стала моєю першою країною регіону. У мене були тут дійсно неймовірні зустрічі. У рамках програми навіть було трохи часу, щоб відвідати кілька музеїв. І я вражена культурою, історією, археологічними скарбами, які ви маєте, тому що я також є мистецтвознавицею, тому мені це дуже цікаво. У нас були дуже продуктивні зустрічі, і мушу сказати, що з перуанського боку я знайшла справжніх друзів України, які дуже підтримують нас. Ми зацікавлені в інтенсифікації співпраці між двома країнами.
Я відвідала Міністерство закордонних справ, де зустрілася зі своїм колегою, заступником Міністра закордонних справ Пітером Каміно Кеноком. Також зустрілася з Міністром юстиції та прав людини Едуардо Араною, і мала ще одну зустріч з президентом Комісії з міжнародних відносин Конгресу Алехандро Агінагою.
Питання прав людини. Я розповіла про порушення Росією прав людини на тимчасово окупованих територіях України, які почалися ще в 2014 році, коли росіяни окупували Крим і частину Луганської та Донецької областей. Але також мають місце і зараз, після широкомасштабної агресії. Я розповіла також про воєнні злочини, скоєні Росією в Україні проти нашого народу, проти нашої природи, проти нашої культури. У нас відбулася змістовна дискусія. І звичайно, я висловила подяку за підтримку в Генеральній Асамблеї ООН, щодо ситуації з правами людини на окупованих територіях. Це щорічна резолюція, над якою ми працюємо разом з нашими партнерами. Тож я висловила вдячність за те, що Перу також проголосувала за цю резолюцію.
Зустріч з моїм колегою в Міністерстві закордонних справ була дивовижною. Це була дуже відкрита дискусія. Я поінформувала про майбутній Саміт миру у Швейцарії. Перу братиме участь, і це дуже приємно для нас, тому що ми дійсно вважаємо, що це ідеальне місце для країн, які люблять мир, які ставлять на чільне місце універсальний принцип Статуту ООН, такий як повага до територіальної цілісності та суверенітету. Якщо ви хочете жити в мирі та порядку, ви повинні поважати ці принципи. Отже, приїжджаючи на цей саміт, ви демонструєте готовність відігравати вирішальну роль у глобальних процесах для певної стабілізації ситуації в Україні. Тому що російська агресія стосується не лише європейського регіону, вона виходить за межі Європи і зачіпає багато глобальних процесів, продовольчу безпеку, ядерну безпеку тощо.
Ми не просимо пояснень. Ми знаємо, що буде представництво на рівні міністра закордонних справ, і це рішення країни. Ми не можемо на це вплинути, і ми дякуємо вам за це. Однак я наголосила, що ми, звичайно, були б дуже раді бачити Президентку, і ми її запрошуємо. У будь-якому випадку, телефонна розмова, яка відбулася між Президенткою і нашим Президентом, дуже корисна не тільки для майбутнього Саміту, але і для підтримки хороших відносин, для яких нам потрібен особистий зв'язок між лідерами. Це завжди допомагає, завжди.
Це російський стиль - бути дуже активними в дезінформації та фейкових новинах, використовуючи свої культурні центри та ЗМІ. У Перу є російське телебачення, якщо я не помиляюся, але у них все ще працює Russia Today та Sputnik. Вони також дуже вправно використовують свої культурні центри для просування власних наративів про війну, намагаючись виставити цей конфлікт не як російську агресію проти суверенної країни, а як війну між Росією та західним світом, де України взагалі не існує. І вони просто відкидають нашу ідентичність. Я знаю, що росіяни дуже активні тут у цьому сенсі, а також з політичного боку, намагаючись впливати на владу і журналістів. Ми дуже добре знаємо, що росіяни зараз подвоїли свої зусилля, щоб переконати країни регіону не приїжджати на Саміт миру або принаймні зменшити рівень представництва. Вони намагалися дискредитувати Саміт, наприклад, розповідаючи неправдиву історію про нібито нелегітимність нашого Президента. Ми знаємо, які наративи просуває Росія. Росія не є найбільшим економічним партнером жодної країни регіону. Вона навіть не входить до п'ятірки найбільших економічних партнерів. Незважаючи на це, вони мають більше ресурсів, ніж Україна, зокрема діють через свої величезні посольства.
Пʼять людей, так. А, наприклад, у Бразилії у нас працює лише посол і ще одна людина-дипломат, і дві посади вакантні. У такій великій і важливій країні, як Бразилія, ми маємо лише одного посла і одного дипломата. Тож ми не можемо порівнювати чи конкурувати з Росією з точки зору ресурсів. Єдине, що ми можемо зробити, це бути чесними з нашими партнерами, пояснювати їм, що відбувається, і, звичайно, пробувати перезапустити наші відносини, тому що, так чи інакше, кілька років тому ми втратили цей імпульс, ми втратили цю динаміку політичного діалогу, економічного співробітництва, торговельних відносин. Тому зараз дуже важливий момент, щоб віднайти цю динаміку знову і перезапустити наші відносини.
Ніколи не пізно. Насамперед, це крок визнання того, що цього недостатньо, і розуміння важливості просування відносин уперед. Йдеться насамперед про те, щоб пояснити нашим партнерам у Перу додану вартість співпраці з Україною. Я вважаю, що в глобалізованому світі ніколи не пізно встановити або поглибити відносини. Особливо зараз, коли триває російська агресія, а Україна відчайдушно бореться за незалежність і відвойовує свої території. Нам потрібні партнери та солідарність країн, які розуміють цінність свободи – бути незалежними у власній країні, і Перу боролася за це 200 років тому, і відтоді живе в мирі. Це дійсно рідкісний випадок для сучасного світу. Я знаю, що цього року буде велика річниця битви при Аякучо.
Так, 200 років. А для нас ця битва триває прямо зараз. Тому ніколи не пізно попросити партнерів про допомогу. Я думаю, що це чесна позиція - визнати, що ми втратили динаміку. Це відбулося з багатьох причин. Насправді, це не було навмисно. Причиною був або брак ресурсів, або дуже євроцентрична позиція щодо членства в ЄС та НАТО, а для нас це життєво важливо з точки зору безпеки та економіки, тому що ми, безперечно, є частиною Європи. Тому, звичайно, нам потрібно знову стати частиною європейської сім'ї. Але, звичайно, це не було приводом нехтувати іншими відносинами. Тож тепер ми розуміємо це і засвоїли всі уроки, і нам тут насправді дуже раді.
Ваша підтримка, ваш голос в ООН - це вже багато. Коли принципові питання вирішуються на найвищому рівні в Організації Об'єднаних Націй, кожен голос має значення. Нам потрібен такий голос на Саміті миру, нам потрібна Перу в нашій Формулі миру, щоб мати глобальну єдність. Перу, звичайно, має бути частиною української Формули миру. Можливо, не економіка, торгівля чи військова співпраця зараз, а дипломатія і політика можуть стати тими сферами, де ми могли б діяти разом. Це лише один крок. Україна вже зробила перші кроки з іншими країнами, відбулися візити керівництва нашої держави до Аргентини та Чилі. Я думаю, що торгівля та інвестиції - це наступний крок для поглиблення відносин між Україною та Перу.
Так, перш за все, на Саміті обговорюватимуться три-чотири пункти Формули, такі як ядерна безпека, продовольча безпека та гуманітарні аспекти. Я думаю, що Перу зацікавлена в гуманітарних аспектах. Це, наприклад, обмін полоненими, звільнення українських цивільних ув'язнених. У нас є лише російські військовополонені, які здалися, але на російській стороні утримують багато українців, цивільних осіб. Вони утримують їх незаконно, і це суперечить усім нормам міжнародного права. Це стосується також дітей, яких примусово депортують. Це стосується гуманітарного аспекту. Ці теми будуть обговорюватися на Саміті, і буде проведений цілий круглий стіл, присвячений цим питанням. Тож в рамках цієї панелі Перу може відіграти вирішальну роль.
Наразі ні. Однак ми ведемо переговори на багатосторонньому рівні з різними латиноамериканськими країнами. Ми хотіли б приєднатися до Всеосяжної і прогресивної угоди про транстихоокеанське партнерство (Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership - CPTPP), угоди про вільну торгівлю між 11 країнами. Для нас було б дуже цікаво бути частиною цього, тому що це один з найбільших блоків країн в економічному плані. Це допомогло б нам розморозити наші економічні відносини та відновити роботу нашого Міжурядового комітету з питань економічної торгівлі та інвестицій. Останнє засідання цього комітету було у 2008 році. Тож можете собі уявити, скільки років ми втратили. Ми запропонували Міністру закордонних справ перегорнути цю сторінку наших відносин і провести наступне засідання цього міжурядового комітету, і це буде саме те місце, де ми зможемо встановити перспективне майбутнє. Ми маємо підписати нову угоду, щоб вона запрацювала. Ми отримали позитивну відповідь з їхнього боку. Тож тепер справа за урядами, які мають вирішити, коли і де провести таке засідання.
Ми, звісно, були б раді прийняти їх у себе. Але це вже вирішувати перуанській стороні.
Метою є, перш за все, початок дебатів про майбутні рамки миру, але також метою є створення коаліції миролюбних країн. Мета полягає в тому, щоб дати зрозуміти агресору, що майбутні мирні переговори будуть базуватися на принципі демократичного світу, а не на принципі агресора. Ми розуміємо, що ця війна закінчиться переговорами, як і всі війни у світі, але саме ми, не лише Україна, а й демократичний світ, маємо диктувати агресору, як мають виглядати ці переговори і на яких принципах будуватиметься майбутній мир. Не агресор – чи то Росія, чи інша країна – має визначати умови миру.
Звичайно, ми знаємо про шість пунктів Китаю та Бразилії про "кризу" в Україні, як вони це називають, і ми не погоджуємося з цим терміном, тому що це не криза. Це широкомасштабна і неспровокована російська агресія проти України. Нашу увагу також привернула нещодавня заява МЗС Китаю щодо його альтернативних мирних пропозицій. Але зараз я хотіла би сказати, що є Формула миру, формула з десяти пунктів, яка базується на принципах міжнародного права. Альтернативні пропозиції можуть лише поставити під загрозу процес, оскільки вони не є достатніми для досягнення справедливого миру. По-перше, вони чомусь пропонують заморозити конфлікт, зупинитися на досягнутому і не говорити про те, що агресор повинен вивести свої війська. Це неприйнятно. По-друге, вони не згадують про відповідальність Росії, а я думаю, що це дуже важливо для майбутнього миру, для майбутньої глобальної стабільності. Тому що якщо інші диктатури побачать це, у них складеться враження, що вони можуть залишитися безкарними за свої злочини проти інших країн.
Перу буде представлена на саміті на тому рівні, на якому вважатиме за потрібне. Але ми продовжуємо передавати запрошення Президентці. Запрошення все ще відкрите. Воно лежить на столі. Ми правда дуже раді і дуже вдячні Перу за рішення бути присутньою на Саміті. Тож це – найважливіша частина.
Не можу сказати. Ситуація в Харківській області стабілізувалася, а це означає, що нам якимось чином вдалося зупинити російський наступ. Ми вдячні країнам, які дали нам дозвіл використовувати західну зброю, атакувати військові об'єкти на російській території. Можете собі уявити, наскільки це несправедливо - бути підданим бомбардуванням і не мати дозволу на використання далекобійної зброї, щоб захистити себе і мирне населення своєї країни? Не мати можливості використовувати цю зброю, яка у вас є, я думаю, що це дуже несправедливо. І неможливо виграти війну за такими правилами. Я думаю, що наші партнери розуміють це, вони бачили жорстокість нашого ворога, вони бачили українські життя, які ми втрачаємо щодня, і вони прийняли правильне рішення.
Існує російська дезінформаційна кампанія, до речі, про легітимність нашого Президента або про те, що вибори цього року не відбудуться. Реальність така, що в умовах воєнного стану в Україні вибори не можуть бути проведені, тому що, по-перше, не можуть бути організовані демократичні процеси. Не можна забезпечити безпеку самих виборів. Неможливо організувати присутність міжнародних спостерігачів. Не можна провести передвиборчі кампанії політичних партій, усіх кандидатів. Не можна організувати, наприклад, підрахунок голосів на тимчасово окупованих територіях. У нас є окуповані території, на яких не можна проводити вибори, території, які обстрілюються або знаходяться дуже близько до лінії фронту, і організувати процес голосування неможливо з міркувань безпеки. Більшості людей в Україні, згідно з опитуваннями, не подобається ідея проведення виборів зараз, тому що вони зосереджені на таких питаннях, як відбудова, виживання бізнесу або багатьох інших проблемах, з якими стикається Україна в умовах руйнувань, дефіциту бюджету, коли багато компаній збанкрутували. Ми не можемо зараз проводити вибори.
До закінчення війни або до скасування воєнного стану, а це залежить від ситуації на фронті та ситуації після Саміту миру.
Він міг би, в законодавстві немає жодних перешкод для того, щоб його переобрали. Чи захоче він цього, чи буде готовий, ми не знаємо. Побачимо. Його посада як Президента країни, яка стоїть перед таким великим ворогом і веде війну, означає виснаження. Це складна посада. Я не думаю, що будь-який президент у світі хотів би помінятися з ним місцями. В Україні будуть проведені вибори. У нас дуже жива і активна опозиція. Ми - демократична країна. У нас є плюралізм думок. Багато українців хотіли б мати ці вибори, але, на жаль, ми не можемо цього зробити зараз.
Текст: Мартін Ідальго Бустаманте (Martin Hidalgo Bustamante)
Фото: Хьюго Перес (Hugo Pérez)
Оригінал інтерв'ю за посиланням: https://elcomercio.pe/mundo/europa/vicecanciller-de-ucrania-creo-que-lo-comercial-y-la-inversion-es-el-siguiente-paso-que-deben-dar-ucrania-y-peru-entrevista-iryna-borovets-volodymyr-zelensky-dina-boluarte-rusia-noticia/