4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, чиє життя було обірване внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Цей день є днем скорботи, пам’яті та відповідальності. Ми згадуємо кожну українську дитину, яка загинула від російських ракет, бомб, артилерійських обстрілів, мін, окупації, депортації, катувань, насильства та інших злочинів, вчинених Російською Федерацією проти України та її народу.

Українські діти вже понад дванадцять років потерпають від російської агресії, а з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році стали мішенню системної політики терору, депортації, примусової асиміляції, мілітаризації та стирання української ідентичності.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України щонайменше 707 українських дітей були вбиті, 2548 — поранені, 2317 — вважаються зниклими безвісти. Понад 20 тисяч українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені Росією. Лише 2212 дітей вдалося повернути додому. Ці цифри не є остаточними, оскільки активні бойові дії та тимчасова окупація частини території України не дають змоги встановити повний масштаб злочинів Росії проти українських дітей.

Росія продовжує грубо порушувати міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини. Її збройні сили систематично атакують цивільну інфраструктуру, включно з житловими будинками, школами, дитячими садками, лікарнями та об’єктами енергетики. Мільйони українських дітей були змушені залишити свої домівки, втратили доступ до безпечного навчання, медичної допомоги, стабільного сімейного середовища та нормального дитинства.

Особливо тяжким злочином Російської Федерації залишається незаконна депортація та примусове переміщення українських дітей. Росія приховує інформацію про їхнє місцезнаходження, змінює персональні дані, нав’язує російське громадянство, передає дітей у російські сім’ї та державні установи, піддає їх ідеологічній обробці, мілітаризації та насильницькій русифікації. Ці дії спрямовані не лише проти окремих дітей та їхніх родин, а й проти майбутнього української нації. У березні 2026 року Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні встановила, що дії російської влади, пов’язані з депортацією, примусовим переміщенням та насильницькими зникненнями українських дітей, мають ознаки злочинів проти людяності.

Україна послідовно працює над поверненням кожної дитини. У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA, спільно з державними органами, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, Україна розбудовує систему пошуку, повернення, реабілітації та реінтеграції дітей, які постраждали від російської агресії.

Важливим інструментом цієї роботи є Міжнародна коаліція за повернення українських дітей, створена за співголовування України та Канади. До Коаліції приєдналися 46 держав, а також Європейський Союз, Рада Європи та Парламентська асамблея ОБСЄ. Коаліція об’єднує зусилля партнерів у питаннях розшуку дітей, їхнього безпечного повернення, реінтеграції, документування злочинів, санкційного тиску та притягнення винних до відповідальності.

11 травня 2026 року у Брюсселі відбулася зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей за співорганізації України, Канади та Європейського Союзу. Її результатами стали розширення Коаліції, нові санкційні рішення проти осіб і структур, причетних до депортації, примусової асиміляції, індоктринації, мілітаризації та незаконного усиновлення українських дітей, а також нові фінансові внески партнерів на підтримку системи захисту, повернення та реінтеграції українських дітей.

Важливим дипломатичним кроком стало ухвалення 4 грудня 2025 року Генеральною Асамблеєю ООН резолюції «Повернення українських дітей», ініційованої Україною спільно з Канадою та Європейським Союзом. Резолюція вимагає від Російської Федерації негайно, безпечно і безумовно повернути всіх українських дітей, припинити практики депортації, примусового переміщення, незаконного усиновлення, зміни персональних даних та індоктринації, а також забезпечити доступ міжнародних гуманітарних і моніторингових організацій до місць перебування дітей.

Резолюція також надає Генеральному секретарю ООН розширений мандат щодо координації діяльності системи ООН, взаємодії з Російською Федерацією для отримання повної інформації про місцеперебування, стан і правовий статус українських дітей, забезпечення доступу ООН до місць їх утримання та регулярного інформування держав-членів про виконання резолюції. Україна закликає Організацію Об’єднаних Націй повною мірою використати цей мандат.

Україна також посилює національні механізми розшуку та верифікації дітей. У межах відповідного пілотного механізму було верифіковано 20 570 випадків депортації або примусового переміщення українських дітей, встановлено місцезнаходження 1323 дітей, отримано додаткову оперативно значущу інформацію щодо 1820 дітей та виявлено 656 нових випадків депортації або примусового переміщення, які раніше не були задокументовані.

Міністерство закордонних справ України закликає міжнародну спільноту посилити політичний, дипломатичний, санкційний і правовий тиск на Російську Федерацію з метою негайного, безпечного та безумовного повернення всіх незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей.

Ми закликаємо партнерів активізувати підтримку Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, долучатися до її роботи, посилювати обмін інформацією, підтримувати механізми розшуку та верифікації, а також фінансувати програми організованого повернення, реабілітації та довгострокової реінтеграції дітей.

Ми також закликаємо держави та міжнародні організації продовжувати й посилювати санкції проти всіх осіб і структур, причетних до незаконної депортації, примусового переміщення, мілітаризації, індоктринації та незаконного усиновлення українських дітей. Участь у злочинах проти дітей має мати неминучі політичні, правові та економічні наслідки.

Кожен, хто ухвалював рішення, організовував, сприяв або брав участь у депортації, примусовому переміщенні, незаконному усиновленні, зміні ідентичності, індоктринації чи мілітаризації українських дітей, має постати перед правосуддям.

У цей день Україна підтверджує свою відданість принципам і нормам Конвенції ООН про права дитини, міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та всіх міжнародно-правових документів, спрямованих на захист дітей під час збройних конфліктів.

Українські діти не є предметом політичного торгу. Вони не можуть бути об’єктом компромісів. Їхнє повернення має залишатися невід’ємною частиною кожного дипломатичного зусилля, кожної мирної ініціативи та кожної майбутньої дискусії про справедливість і безпеку.

Україна висловлює глибоку вдячність усім державам, міжнародним організаціям, гуманітарним партнерам, представникам громадянського суспільства та правозахисникам, які допомагають українським дітям, сприяють їхньому поверненню, документують злочини Росії та підтримують родини, що постраждали від війни.

Наш моральний і правовий обов’язок — повернути кожну українську дитину додому, відновити її права, допомогти їй зцілитися та забезпечити справедливе покарання всім, хто вчинив злочини проти дітей.

Пам’ятаємо кожну дитину, життя якої забрала Росія.

Боремося за кожну дитину, яку Росія намагається відібрати в України.

Повернемо кожну українську дитину додому.