Під час візиту до Гани міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відкрив бізнес-форум за участі ганійських компаній і делегації українського бізнесу.
До делегації, яка супроводжує міністра, увійшли компанії, які користуються цифровою платформою МЗС України NAZOVNI. Платформа допомагає українським експортерам в пошуку нових партнерів та ринків збуту за кордоном.
Участь в бізнес-форумі в Аккрі взяли близько двадцяти компаній зі сфер металургії, машинобудування, фармацевтики, сільського господарства, виробництва продуктів харчування та напоїв, будівництва, відновлюваної енергетики, IT-послуг.
«Під час моїх переговорів з керівництвом Гани ми досягли політичної домовленості про суттєву активізацію економічної співпраці. Йдеться насамперед про збільшення обсягів торгівлі та нові проєкти в сільськогосподарському секторі. Це пріоритет МЗС: перетворювати політичні контакти на контракти, які створюють нові можливості для вітчизняного бізнесу і зміцнюють економіку України», — наголосив Дмитро Кулеба.
Міністр відзначив, що такі бізнес-форуми за участі українських та іноземних компаній особливо важливі у час війни, коли український бізнес шукає нові ринки збуту, а економіка України потребує додаткових валютних надходжень і робочих місць.
Глава МЗС України закликав українські компанії максимально використовувати платформу NAZOVNI як ефективний інструмент взаємодії з дипломатами для виходу на зовнішні ринки.
У рамках бізнес-форуму відбулося підписання меморандуму про співпрацю між Радою експортерів та інвесторів при МЗС України і Торговельно-промисловою та сільськогосподарською палатою Гани.
Довідково: За даними Державної служби статистики України, у 2021 році обсяг торгівлі товарами між двома країнами становив 300,058 млн дол. США.
Експорт товарів склав 171,6 млн дол. США (зріс на 110,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року).
Структура експорту: чорні метали – 75,3%; жири та олії тваринного походження – 7,7%; зернові культури – 5,9%; м'ясо та їстівні субпродукти – 4,6%.
Імпорт товарів склав 128,4 млн дол. США (скоротився на 3,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року). Структура імпорту: рудна сировина – 79,9%; какао та продукти із нього – 25,9%.