18 червня в Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка Міністерство закордонних справ України відбулася презентація Стратегії публічної дипломатії та Комунікаційної стратегії МЗС на 2026-2030 роки, а також регіональної комунікаційної стратегію «Україна-держави Південно-Східноі Азії» та оновленої стратегії Українського інституту.
З вітальним словом до учасників заходу звернулися заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська та заступник постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Христофорос Політіс.
В експертних обговореннях взяли участь заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, очільниця Асоціації Подружжів Українських Дипломатів Тетяна Сибіга, генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, представники іноземного дипкорпусу, фахової спільноти, колектив МЗС. Презентували оновлені документи директорка Департаменту публічної дипломатії та комунікацій Вікторія Ляліна-Бойко та речник МЗС Георгій Тихий.
У своїй промові заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца зазначила, що пріоритет глави МЗС Андрія Сибіги - щоб голос та позиція України в світі були сильними, а якнайшвидше відновлення справедливого та сталого миру в Україні перебувало у фокусі міжнародної спільноти.
Мар'яна Беца підкреслила, що на тлі повномасштабної війни Росії проти нашої держави публічна дипломатія України та комунікація з міжнародною аудиторією набувають особливого, екзистенційного значення: "В умовах повномасштабної збройної російської агресії інформаційний простір є таким самим полем протистояння, як і місця бойових зіткнень. Уміння формувати порядок денний, утримувати увагу союзників і здобувати нову підтримку – це про здатність держави виживати і розвиватися”.
Заступниця міністра відзначила, що лише за останній рік команда МЗС реалізувала понад 15 комунікаційних кампаній, провела десятки експертних заходів та дискусій, організувала візити іноземних журналістів та лідерів думок, підготувала низку досліджень та аналітичних матеріалів.
Марʼяна Беца наголосила, що Україна не може дозволити собі інформаційної слабкості: “Документи, які ми представляємо сьогодні, відображають усвідомлені зміни у підходах Міністерства. Зміни у бік чіткого розуміння, якісного опрацювання, ефективної реалізації, системного охоплення. Ми перейшли від ситуативних реакцій до системного стратегічного планування. Від окремих ініціатив – до цілісної архітектури. Від тактичних рішень – до довгострокового бачення”, - зазначила заступниця міністра.
Першим документом стала оновлена Комунікаційна стратегія МЗС, яка має привести засади комунікації Міністерства до реалій воєнного часу, де суб'єктність, стійкість і самодостатність є визначальними пріоритетами.
У цій стратегії вперше формулюється поняття комунікаційної спільноти МЗС, яка, окрім офіційних каналів, включає громадянське суспільство, подружжя українських дипломатів, українські громади за кордоном, ресурси іномовлення, національне інформагенство. Вперше окремо визначаються пріоритети взаємодії з Українським інститутом та Дипломатичною академією України.
Документ присвячує окрему увагу створенню бренду українських комунікацій, а також можливостям і обмеженням використання ШІ-технологій. Стратегія вперше тлумачить терміни когнітивного протистояння та когнітивного впливу, та закріплює міжвідомчу взаємодію і координуючу роль МЗС в сфері зовнішніх комунікацій.
Стратегія публічної дипломатії МЗС по-новому осмислює роль світового українства як важливого партнера та посилює науково-освітній напрям. Через академічний обмін і спільні дослідження Україна інтегрується в глобальні наукові мережі, деколонізує знання й розвиває українські студії поза пострадянською парадигмою.
Документ окремо виділяє релігійну, молодіжну дипломатії, а також дипломатію креативних індустрій, моди та дизайну. Нова редакція Стратегії поглиблює також розуміння культурної дипломатії, виокремлюючи блок культурної спадщини. Йдеться про захист спадщини, повернення незаконно вивезених цінностей та відмежування українського культурного канону від імперських наративів.
Її важливим елементом стала деталізація географії та перехід до адресного, діалогового підходу, уважно слухаючи різні країни та регіони і гнучко відповідаючи на їхні очікування. Документ переглядає цільові аудиторії, по-новому розставляючи акценти, кого і чим Україна прагне досягати в кожному регіоні.
Третім документом стала наступна регіональна комунікаційна стратегія, присвячена відносинам України з державами Південно-Східної Азії. Вона продовжує лінію регіоналізації комунікаційних зусиль МЗС, започатковану стратегіями Україна-Африка та Україна-Латинська Америка і Карибський басейн.
Документ містить детальний регіональний контекст та комунікаційні пріоритети кожної з країн, SWOT-аналіз, а також аналіз кадрової ситуації в дипломатичних місіях, ключові стратегічні наративи, застереження, моніторинг та оцінювання реалізації стратегії. Україна має багато точок дотику з державами Південно-Східної Азії, тому завданням є не лише їх виявити, а й показати взаємну користь та потребу один в одному.
Завершальним документом, стала оновлена стратегія Українського інституту на 2026-2030 роки, профільної інституції культурної дипломатії. Її головний принцип: культурна дипломатія є не нейтральним обміном мистецтвом, а наріжним чинником національної безпеки.
У минулому періоді УІ організував або підтримав понад 750 подій і проєктів у 42 країнах світу та залучив сотні мільйонів людей у 102 країнах завдяки онлайн-проєктам та комунікаційним кампаніям.
Документ робить крок від простої впізнаваності до глибшого розуміння України, виводить культурну присутність у країни Азії, Африки та Латинської Америки й просуває сучасну українську культуру в сусідніх країнах.
Оновлена стратегія зміщує фокус з поверхневої обізнаності на поглиблення знання і розуміння іноземцями України, розширює академічний напрямок, а також передбачає розробку і повноцінний запуск викладання, іспитування і популяризації української мови як іноземної, її позиціонування як 25-ї офіційної мови Європейського Союзу.
Важливим елементом стратегії є розширення діяльності Українського інституту на окремі країни Азії, Африки та Латинської Америки, де культурна присутність України дотепер залишається точковою і несистемною, але існує багато можливостей для її розвитку.
Ці чотири документи виступають єдиною системою, що взаємодоповнює та взаєморозширює цілі, які Україна ставить перед собою, та шляхи їхнього досягнення.
МЗС висловлює вдячність партнерам, зокрема Програмі розвитку ООН в Україні та Уряду Японії за сприяння в організації події, а також Європейському Союзу за системну підтримку стратегічних комунікацій МЗС та співпрацю.