26 червня, у Міжнародний день на підтримку жертв катувань, Україна разом зі світовою спільнотою вшановує пам’ять, стійкість і гідність усіх, хто пережив катування та інші форми жорстокого, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження.
Для України цей день має особливий, болісний вимір уже понад дванадцять років. З початку агресії Російської Федерації у 2014 році – від незаконної окупації Криму та частин Донецької і Луганської областей до повномасштабного збройного вторгнення у 2022 році та надалі – катування стали частиною злочинної політики кремлівського режиму проти українського народу.
Через катівні Криму, тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей, а згодом й інших окупованих територій та місць позбавлення волі на території Росії пройшли тисячі й тисячі українців – військовополонені, цивільні, журналісти, активісти, представники органів місцевого самоврядування, релігійні діячі.
В кожному звільненому від російської окупації селі або місті України викривались нові й нові страшні свідчення злочинів росіян.
Українські слідчі органи та міжнародні моніторингові механізми ООН, ОБСЄ та Ради Європи, що працюють в Україні документують ці злочини та однозначні в своїх оцінках: російська влада застосовує систематичні катування щодо українських цивільних осіб і військовополонених, що є скоординованою політикою та становить воєнні злочини та злочини проти людяності.
За даними міжнародних моніторингових місій, понад 95% звільнених з російського полону українських військовополонених та тисячі незаконно утримуваних цивільних заручників зазнавали жорстоких тортур, психологічного та сексуального насильства.
Росія цинічно ігнорує свої зобов’язання згідно міжнародного гуманітарного права та закриває доступ міжнародним спостерігачам до сотень пенітенціарних установ на своїй території та на тимчасово окупованих землях України, де утримуються українці. Особливим проявом нелюдськості є повне правове безправ’я цивільних заручників, чиє утримання Москва приховує, вчиняючи злочин насильницького зникнення. Кожен зафіксований факт цих звірств є беззаперечним доказом злочинів проти людяності.
Особливу тривогу викликає той факт, що від катувань, сексуального насильства та інших тяжких порушень страждають також діти. Незалежна міжнародна комісія ООН зафіксувала, що жертвами усього спектру порушень, включаючи невибіркові напади, катування та зґвалтування, із передбачуваними психологічними наслідками, ставали діти.
Дванадцять років безкарності лише поглибили масштаб злочинів. Міністерство закордонних справ України вкотре закликає міжнародну спільноту посилити санкційний та політичний тиск на Російську Федерацію та осіб, причетних до катувань, незалежно від часу вчинення злочинів — з 2014 року й донині; вимагати забезпечити повний доступ міжнародних моніторингових механізмів та Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць позбавлення волі, де утримуються українські громадяни.
Безкарність породжує нові злочини. Лише через справедливість, документування і притягнення до відповідальності ми можемо зупинити цю практику та не допустити її повторення. Україна разом із міжнародними партнерами докладе всіх зусиль, щоб вища політична та військова верхівка РФ, а також безпосередні виконавці були притягнуті до міжнародно-правової відповідальності та понесли невідворотне покарання.
Спільно з партнерами Україна працює над розвитком міжнародного інструментарію для посилення правозастосування, підзвітності та запобігання порушенням міжнародного гуманітарного права та прав людини.