У загальнонаціональну хвилину мовчання щороку в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять мільйонів безневинних жертв Голодомору 1932–1933 років.

По всьому світові сьогодні у віконцях осель, офісів, дипломатичних установ горітиме Свічка пам’яті.  Ми пам’ятаємо. Кожен вогник – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

Голодомор – це спроба не лише знищити цілі покоління українців, а й стерти національну пам'ять, зламати наш дух. Але ми памʼятаємо. Памʼять – наша сила.

Цього року ми втретє вшановуємо пам'ять жертв цього комуністичного злочину в умовах повномасштабного кривавого вторгнення Росії проти України.

Сталінський тоталітарний режим у XX столітті та путінський злочинний режим у XXI вдалися до геноцидів. Кремлівський режим прагне спричинити глобальну продовольчу кризу і голод. Путін перетворив загрозу голоду на зброю.

Росія системно і прицільно завдає удари по нашій портовій інфраструктурі. Протягом липня – жовтня цього року Росія здійснила близько 60 таких атак. Як наслідок: пошкоджено та знищено майже 300 об’єктів портової інфраструктури, 22 цивільних судна. 

Такі дії мають всі ознаки геноцидальної політики.

Пам'ятаючи про Голодомор 1932-1933 років, незважаючи на російську збройну агресію, Україна залишається гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн і регіонів світу. 

Ніхто в жодному куточку світу не повинен страждати від голоду. Ми, українці, як ніхто це розуміємо та готові це гарантувати.

Українське зерно є гарантом глобальної продовольчої безпеки. Суверенна Україна є гарантом всеосяжного, справедливого і сталого миру.

28 країн визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу на парламентському рівні. Це велика перемога правди над брехнею. Україна продовжує дипломатичні зусилля на цьому напрямі.

Важливо, щоб кожен розумів: злочини, які залишилися безкарним у минулому, мають прямі наслідки для сьогодення. 

Світ повинен дати справедливу оцінку злочинам Москви минулого та сильну відповідь на нинішню глобальну російську загрозу.