23 листопада Україна та світ вшановують пам'ять мільйонів безневинних жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років –  жахливих злочинів тоталітарного радянського режиму, які належать до числа найбільших катастроф людства. 

Вбивство мільйонів українців голодом стало кривавим втіленням багатовікової ідеології російського імперіалізму, що сповнена одвічної ненависті до України та інших країн і народів, знищує цілі національні групи та повсякчас зазіхає на чужу землю.

Російський імперіалізм і шовінізм є такими же ворогами людства, як і нацизм, фашизм та будь-які інші ідеології, сповнені ненависті до людського життя, прав і свобод людини, національної та культурної ідентичності. 

За висловом видатного українського митця та політичного діяча Івана Багряного, "Цей штучно створений голод забрав колосальні жертви від народу, що нічого не хотів, крім свободи й незалежності".

Світ має знати про Голодомор-геноцид, аби усвідомити справжню мету сучасної загарбницької війни Росії проти України. За своєю суттю вона нічим не відрізняється від геноциду 1932-1933 років, переслідує мету знищення української держави та народу. 

Агресор продовжує вбивати українців, здійснювати терористичні атаки на житлові будинки, критичну цивільну інфраструктуру, об’єкти промисловості та сільського господарства, цілеспрямовано руйнує історичну та культурну спадщину, втілює насильницьке вивезення українських дітей, примусом і погрозами «паспортизує» громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, вчиняє численні інші злочини та звірства.

Протягом десятиліть радянська, а згодом російська влада ретельно знищувала пам’ять про Голодомор-геноцид, вперто заперечувала історичні факти, намагалася зняти з себе відповідальність за цей злочин. 

Особливо ганебними були та є спроби виправдати загибель мільйонів українців тим, що, мовляв, «голод був у багатьох регіонах СРСР». Адже лише в Україні радянський режим встановлював очеплення голодуючих сіл, прирікаючи людей на голодну смерть. Виступаємо категорично проти будь-яких спроб розмити відповідальність за геноцид українського народу чи применшити значення цього злочину.

Показовим є також сучасне знищення російськими окупантами памʼятників Голодомору-геноциду на тимчасово окупованих українських територіях: правда очі коле тим, хто заперечує свою відповідальність за цей жахливий злочин.

Завдяки спільним зусиллям керівництва України, парламентаріїв, науковців, української всесвітньої спільноти, наших громад за кордоном, дипломатів, офіційне визнання Голодомору геноцидом українського народу продовжує рік за роком розширюватися. Правда перемагає. 

Висловлюємо вдячність тим країнам, яке вже ухвалили рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу та закликаємо міжнародних партнерів продовжити відновлення історичної справедливості – визнати Голодомор геноцидом. Закликаємо посилити підтримку України в протидії російській агресії, яка є продовженням багатовікового російського імперіалізму.

Разом з усією світовою спільнотою, з усіма країнами та лідерами, які поважають людське життя та міжнародне право, ми маємо довести, що справедливість за всі минулі та теперішні злочини Кремля неуникна. Москві не вдасться знищити український народ — так само, як не вдалося зробити це девʼяносто років тому.