Добрий день.
Дякую Вам, що Ви прийшли. Давайте починати.
По-перше, всі бачать, в якій реальності ми існуємо, — це постійні російські удари. Вчора були жахливі новини. На жаль, всі їх бачили.
У Дніпрі внаслідок російського удару по залізничному вокзалу і пасажирському потягу повідомляється про 15 загиблих і 14 поранених, серед них 11-річний хлопчик.
Кременчук — ракетний удар по житловій забудові, 3 загиблих, 32 постраждалих, серед яких 6 дітей.
Чернігів — удар по центральній частині, 2 загиблих — 15-річних дівчат, 36 поранених, 5 дітей.
Запоріжжя — атаки на громадський транспорт, 14 поранених, серед них 14-річний підліток.
Київ — вночі ракетно-дронова атака, один загиблий, одна поранена людина, пошкоджена житлова забудова, цивільна інфраструктура.
Ізюм, Харківська область — авіаудар по п'ятиповерхівці, 4 загиблих, 14 постраждалих. Серед них 11-річний хлопчик перебуває в тяжкому стані.
Лозова — ракетний удар по цивільному підприємству, 6 постраждалих.
Біленьке, Запорізька область — удар FPV по соціальному автобусу гуманітарної місії “Проліска”, двоє загиблих, 5 поранених.
Я вам називаю ці цифри, тому що це реальність, в якій ми існуємо, і вся подальша зовнішньополітична наша діяльність, і всі новини, вони мають з точки зору цієї реальності вимірюватися. Крім того, ураження об'єктів енергетики. Росія б'є свідомо по енергетичних об'єктах, по енергетичній системі. За 29-30 жовтня внаслідок російських ракетних дронових атак у трьох областях України уражено щонайменше 4 об'єкти енергетичної інфраструктури.
Київська область — 2 об'єкти, це і підстанції, і трансформатори. Ще одна підстанція — було знеструмлення споживачів.
Дніпропетровська область — теж підстанція, трансформатор. Без електропостачання було 350 тисяч абонентів.
Полтавська область — нафтопереробка, теж удари, теж пошкодження.
Тому будь-які новини про ураження Україною легітимних, законних військових цілей на території Російської Федерації треба сприймати як відповіді на цей терор, який відбувається, який я вам щойно зачитав. Я підсумую цей тиждень коротко і декілька анонсів на наступний тиждень і наступний місяць. Я думаю, вам буде цікаво дізнатися. Потім перейдемо до ваших запитань, я переконаний, що у вас їх багато.
And by the way, we have some foreign press present here.I’ll just say that: again, you can ask in English; I will reply in English. So primarily the briefing is in Ukrainian, but I am happy to speak with you in English as well.
Отже, цей тиждень міністр закордонних справ Андрій Сибіга був у Фінляндії. Ви знаєте, виступав на Нордичній Раді. Це вперше в історії міністр закордонних справ України виступає на цьому майданчику. Це найбільший майданчик “нордиків”, наших найближчих союзників, найближчих наших друзів.
Міністр запропонував північним союзникам пріоритетний доступ до українського бойового досвіду і технологій. Це справедливо. Лідери в підтримці мають бути лідерами в доступі до українського досвіду, відбудови і всіх інших переваг. Ми вважаємо, що це справедливо. Міністр свідомо такий сигнал “нордикам” надіслав. Також запропонував разом будувати безпекову вісь від Північної Європи і Балтії до Чорного моря. Це, ми вважаємо, перспективно з точки зору геополітики, саме ця вертикальна вісь є віссю безпеки і процвітання для України.
Ну і загальний підхід, який буде спостерігатися і в Нордиках, і в інших країнах. Зараз та наступного року ми переходимо від моделі підтримки України до моделі партнерства з Україною. Тобто вже йдеться не просто про підтримку України. Україна є також надавачем і безпеки, і інших переваг.
Тепер кілька слів про конкретні результати цього візиту:
Енергетика. Фінляндія і Європейський Союз уклали угоду, яка відкриває до 240 мільйонів євро на відбудову енергетики, зв'язку і логістики — особливо важливо напередодні зими. Фінляндія також передає Україні 10 локомотивів, 5 мільйонів євро на енергетику і 2 мільйони євро на гуманітарну допомогу. В грудні надійдуть мобільні установки для опалення.
Паралельно відбувалися переговори міністра з норвезьким колегою. Норвегія виділяє 500 мільйонів крон, це майже 48 мільйонів євро, на ремонт енергетичної інфраструктури і закупівлю обладнання. Кошти надійдуть у листопаді-грудні через Фонд підтримки енергетики України.
Оборона. Цього року Фінляндія вже надала 5 пакетів військової допомоги, до кінця року очікуємо 36-й пакет. З нордичними партнерами готуємо додаткові рішення щодо протиповітряної оборони. З Норвегією домовилися посилити захист неба. З Данією готуємо нові оголошення щодо зброї. І будуть ще нові контакти українсько-данські незабаром. Фінляндія лідирує в коаліції укриттів цивільного захисту. Домовилися розширити цю співпрацю і залучати в цю коаліцію нові країни, потрібно її розширювати.
Технології. Дуже важливий елемент — я не знаю, чи ви звернули увагу — зустріч міністра з керівництвом компанії ICEYE і Nokia. Це компанії, які здатні надавати послуги зв'язку, супутникового зв'язку, суверенного, незалежного. Для України надзвичайно важливо мати такий доступ. Були дуже плідні переговори.
Ви знаєте, що минулого тижня у нас був прем'єр-міністр Фінляндії в Україні, підписали лист про наміри в цій сфері. А міністр, власне з керівництвом компанії, безпосередньо проговорив, яким чином, як найшвидше втілювати цей лист про наміри — переводити його в конкретні проекти. Є з боку цих компаній готовність рухатись вперед дуже швидко. Це дуже добре.
Мирні зусилля. По-перше, приїхали ми в Фінляндію, відбулася одразу розмова лідерів Фінляндії і Норвегії з Путіним. По суті, ми були одразу ж там і міністра прийняв Президент Фінляндської Республіки Александер Стубб, який поінформував його про зміст розмови, про те, що там йшлося, які теми, які перспективи.
Відбулася тристороння зустріч України, Фінляндія, Норвегія на рівні міністрів. Це, по суті, такий формат, який був започаткований в Осло на рівні Президента, з залученням американців. Ну і продовжили на міністерському рівні.
Готуємося до зустрічі в Абу-Дабі. Я думаю, ви будете розпитувати ще більше. Буду вже відповідати на ваші запитання, щоб зараз не займати час. Крім того, була дуже хороша, тепла зустріч в логістичному центрі Асоціації українців у Фінляндії, це волонтери, фінські волонтери, дуже дружні люди. Фінам нічого не потрібно пояснювати про те, що таке Росія, вони все прекрасно розуміють. Цей центр надав Україні вже понад тисячу автомобілів для медичної евакуації.
Голова Асоціації Василь Гуцул отримав відзнаку Президента України “Золоте серце”, яку міністр вручив особисто. Координатор центру Сергій Шевченко був нагороджений відзнакою МЗС “Бурштинове серце”. Міністр також закликав фінських друзів та українців у Фінляндії долучитися до ініціативи “Тепло для України”.
Ви пам’ятаєте, що минулої зими поляки започаткували ініціативу “Тепло для Києва”, вона була дуже успішною. Потім МЗС масштабувало цю ініціативу на “Тепло для України”, і залучили ще десятки інших країн. Зараз знову заходимо в зимовий період, тому буде більше таких акцій побачити і масштабування цих акцій також.
Загалом послання до всіх партнерів незмінне — це більше санкцій, щоб зупинити воєнну машину Росії, і більше зброї для українського війська. В цьому контексті можу також повідомити таку новину, це звісно командна робота: Офіс президента, МЗС, Міністерство оборони, військові наші. Залучення 20 мм калібру для України, бо зараз через використання Росії дронів, саме ракетного типу потрібно більше використовувати авіацію для збиття цих реактивних засобів, і тому використовується саме F-16, калібр 20 мм. І завдяки роботі, я бачу, як міністр особисто у це включається, буквально “прозвонюючи” всіх іноземних міністрів, і завдяки цьому ми маємо до кінця року забезпечення 20 мм.
Тобто розуміємо, що до кінця року потреби України закриті. Цього я не кажу, що достатньо, потрібно працювати далі. Іде робота на те, щоб і наступний рік забезпечити, але до кінця року 20 мм. Завдяки цій роботі забезпечені наші військові. Крім того, продовжується робота з сусідами України. Теж, я думаю, що ви будете питати, але давайте я вам одразу скажу, що ми раді тому, що визначена дата міжурядової комісії з Угорщиною наступного місяця, всередині місяця, точну дату пізніше повідомимо.
Відбудеться така міжурядова комісія, команда зараз працює, готується до цієї зустрічі. Там буде достатньо широка agenda: від економіки до питання захисту прав меншин. Тобто вся agenda українсько-угорська там буде обговорена. Позитивний знак, нормалізація відносин, руху вперед, нам це потрібно. Дякуємо угорським партнерам теж за конструктив і готові рухатись далі. Крім того, зі Словаччиною будуть міжурядові консультації уже наступного тижня. Буде більше подробиць, більше конкретики, саме на урядовому рівні, теж будете отримувати.
Ну і загалом Україна ініціює відповідь на посилений російський терор цілу низку форматів: коаліції, енергетична коаліція, “Рамштайн”. Все це буде невдовзі відбуватися, листопад буде дуже активний з точки зору міжнародних активностей. Ну і безпосередньо відповідь на обстріли, будуть вже дуже скоро.
Ще теж великі оголошення від міністра закордонних справ, Андрія Сибіги, теж побачите наше реагування на цей терор. Він не залишиться без міжнародної відповіді. Це те, що стосується зброї сусідів.
Санкції, кілька слів по санкціях. Міністерство закордонних справ веде спеціальну санкційну операцію проти російських підприємств виробників балістичної зброї. Це ті антибалістичні санкції, на яких наголошує глава МЗС Андрій Сибіга буквально на кожних переговорах з європейськими партнерами.
Вже надано партнерам 6 пакетів санкційних заходів, спрямованих безпосередньо проти російських заводів і інститутів виробників і розробників ракет “Іскандер-М”, “РМ-48У” та інших балістичних ракет. Робота щодо виробників крилатих ракет та ударних дронів також активно триває.
Крім того, Міністерство закордонних справ спільно з Міністерством цифрової трансформації протидіє системі супутникового зв'язку “Рассвет”, вірніше, планам Росії цю систему запустити. Наше завдання, серед іншого, щоб реактивні шахеди і інші засоби не літали по українських містах пілотовані російськими пілотами дистанційно із застосуваннями таких засобів, як “Рассвет”.
Для цього ми тісно тісно працюємо з нашими євроатлантичними партнерами, як на платформі Міжнародного союзу електрозв'язку, так і на двосторонній основі. Зокрема, це питання, до речі, вже двічі піднімалося українськими дипломатами на зустрічах з конгресменами США. Вважаємо, що США можуть відіграти суттєву роль в зупиненні запуску “Рассвета”. Розуміємо, що йдеться не лише про протидію Росії, а також про протистояння з Китаєм. Вважаємо, що Сполучені Штати зацікавлені в тому, щоб включитися в протидії “Рассвету”.
Окремо хочу підкреслити роль МЗС в міжвідомчій робочій групі з питань використання активів Російської Федерації. Ця група під головуванням прем'єр-міністра Сергія Корецького. Ви знаєте, країни-партнери заморозили порядку 330 мільярдів євро загалом в різних юрисдикціях. Ми постійно взаємодіємо з партнерами для того, щоб структурувати нові інструменти для довгострокового фінансування України.
Ще одне перед тим, як перейдемо до запитань. Анонс. Наступного тижня буде велика, суттєва, серйозна подія. На нашу думку, подія, яка визначає лідерство України.
Центральноєвропейська ініціатива, ви знаєте, є така організація, така регіональна ініціатива. 6 листопада в Бухаресті відбудеться зустріч міністрів закордонних справ, держав членів Центральноєвропейської ініціативи, в неї, нагадаю, входять 16 держав регіону.
Міністр закордонних справ України, Андрій Сибіга, перебиратиме головування України Центральноєвропейської ініціативи. Саме ми наступний рік будемо, Україна, буде лідером, буде головувати в цьому важливому регіональному форматі Центральноєвропейської ініціативи.
Зараз головує Румунія, тобто відбудеться передача головування від Румунії Україні. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга особисто запрошений. Буде визначатися формат участі, в якому саме вигляді, тому що насичений тиждень, чесно вам скажу. Зараз намагаються наші команди звести всі графіки воєдино, тому що більше подій, ніж годин в добі.
Але сподіваємось, що вийде взяти участь особисто. Чому це важливо? Центральноєвропейська ініціатива — це важливий формат політичного, економічного і культурного співробітництва держав Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Головування України в цій ініціативі — це визнання ролі нашої держави в регіоні, яке буде використане з метою подальшого просування інтересів України в регіоні.
Так, мабуть, на цьому я буду завершувати і з більшою радістю послухаю ваші запитання. В мене є і по саміту“Росія-Африка”, але я думаю, що ви запитаєте. Тому давайте перейдемо до ваших запитань.
Хто хоче перший? Так, давайте з Олесі почнемо.
Почнемо з Абу-Дабі. Україна готується до тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі на рівні команд Україна, США та Російська Федерація. Україна ставиться серйозно до цієї зустрічі і вважає, що agenda може стати кроком до наближення миру. В фокусі будуть, звісно, безпекові питання, питання деескалації, різних деескалаційних кроків, до яких Україна готова і ми би хотіли бачити готовність Російської Федерації.
І, звісно, різні модальності гарантій безпеки, як це може виглядати, просування до миру. Ми також бачимо цю зустріч як можливу підготовку до зустрічі лідерів. Ми все-таки вважаємо, що низка запитань, низка найбільш чутливих речей мусять обговорюватися саме на рівні лідерів.
З боку українського лідера така готовність є, як ви знаєте. Якби була з боку російського лідера готовність, то теж така зустріч могла би відбутися і можна було би досягати дійсно результатів. Тому що до конкретних дат, зараз все це визначається.
Ви чули позицію президента України, що ми, в принципі, готові якнайшвидше. Це залежить від низки факторів. Російська сторона чітко заявляла, що після виборів все має відбутися, проміжних, в Сполучених Штатах.
Приблизно такі рамки слід розглядати, що після цієї дати, після цих виборів десь буде організовуватись ця зустріч. Треба розуміти, що також є ситуація на Близькому Сході, яка теж має свою динаміку. Я думаю, теж впливає на суто локацію проведення цієї зустрічі. Але ми б хотіли дуже провести якнайшвидше в листопаді цю зустріч і готові до неї. До неї готуємося.
Далі. Чорне море, звісно, — це тема в фокусі розмов і в фокусі переговорів. А серед тих деескалаційних кроків, про які я казав, є і тема Чорного моря. Вважаємо, що ціла низка країн напряму залежить від постачань через Чорне море, зокрема постачань, які здійснює Україна.
І ці країни могли би відігравати більш активну роль в тому, щоб спонукати Росію погодитись на формати припинення вогню, продовольчого перемир'я, так званого, в Чорному морі, до яких, знову ж таки, готова Україна, і потрібна згода Росії, щоб це запрацювало. Я буду обережний стосовно анонсів візитів президента. Традиційно з безпекових міркувань я не буду заходити в деталі. Прийде час, всі все побачать і дізнаються.
Так, давайте до Уляни.
Ми хочемо провести таку зустріч, і це залишається на порядку денному. Відповідна робота команд іде над тим, щоб така зустріч відбулася, і Україна, зі свого боку, готова. Мені здається, що в нас загалом нормалізуються відносини і така зустріч, на нашу думку, дозволила би теж досягнути важливих суттєвих проривів на нашій роботі. Тому, так, ми хотіли б.
Давайте вже далі, тоді Галина, підем по першому ряду, а потім підем назад.
Україна вважає, що Європа має бути за столом переговорів. Обов'язково. І більше того, в Абу-Дабі, я думаю, теж певний компонент, не на самій тристоронній групі, але десь в контексті зустрічі в Абу-Дабі теж обов'язково буде компонент європейський і будуть обов'язково брифи з боку України до, після зустрічі, координації з європейськими союзниками.
Чому це важливо? Тому що цілу низку питань неможливо вирішити без європейців. Якщо йдеться, наприклад, ми заходимо в розмову про гарантію безпеки. Про те, як гарантувати навіть припинення вогню або перемир’я, як забезпечити довгострокову безпеку. Все це приходить, так чи інакше, до питань, пов'язаних з європейськими державами. Бо якщо йдеться про гарантію безпеки, вони будуть частиною цих гарантій безпеки. Якщо це коаліція охочих чи НАТО, чи будь-які інші формати, це все стосується європейців.
Крім того, відбудова. Якщо ми зайдемо в розмову про відбудову, то тут теж без європейців неможливо. Ну і просто, загалом, мабуть, саме в Україні вирішується майбутнє європейського континенту, тому Європа має бути за столом переговорів. Це послідовна позиція України, якої ми завжди дотримувалися і продовжуємо дотримуватись. Мені невідомо про те, щоб на зустрічі, про яку ви згадали, погоджувався якийсь окремий список країн. Ми розуміємо, що Європа, і, до речі, міністр Андрій Сибіга про це наголошував багато разів, що потрібна нова роль Європи в мирних зусиллях.
Що ми в це вкладаємо? Це їхня справа. Вони мають визначитися, в якому вигляді. Для нас головне, щоб був відповідний мандат. Тобто, щоб, яким би не було представництво, щоб воно було охоплюючим всю Європу. Всю європейську спільноту. Щоб ніхто не почувався ображеним. А хто це вже конкретно буде, це їхня справа. Вони мають вирішити. Ми не хочемо, щоб питання України або питання підтримки України, мирних зусиль, було роз'єднуючим.
Це має бути питання, яке об'єднує Європу, а не роз'єднує. От є різні формати: там Е3, Е5, до речі, в форматі Е5 теж заплановані контакти опрацьовуються, скажімо так, з Е5. Це три країни, які ви назвали, плюс Італія і Польща. Обговорюється така можливість як частинна координації. Але ми хотіли би якнайширшого представлення, по-перше.
По-друге, ми координуємо з усіма європейцями. Кроки, дії, сигнали. Не хочемо, щоб хтось почувався, що вони не в цьому процесі або їх відсунули, чи образили, чи не врахували. Ми хочемо врахувати всіх. Тому що питання завершення російської агресії проти України стосується всіх європейців. І ми хотіли б врахувати всіх. Навіть якщо це будуть окремі країни чи окремі люди, які будуть представляти, то вони мали би мати мандат від всіх інших європейських країн. Тому це важливо забезпечити і уникнути розбрату, якихось дебатів, дискусій, які послаблюють нашу єдність. Це нам точно не на користь. І більше того, ми розуміємо, що Росія саме ставить на розкол. Тому ми хотіли би цього розколу уникнути.
Що стосується Лаврова, це, звісно, їхня справа запрошувати, не запрошувати. Ми, чесно кажучи, не маємо очікувань від контактів, тому що всі бачать прекрасно, які тези озвучує Сергій Лавров. Він кандидат на Спецрибунал. Ми всі це розуміємо.
Тобто це один із тих людей, які свідомо зробили вибір підтримувати воєнні злочини, підтримувати російську збройну агресію проти України. Ну і по його тезах ви ж бачите прекрасно, що він заявляє, що війну вони припиняти не будуть, будуть далі воювати. Він такий головний “воєватель”.
Тому очікувань в нас жодних немає від контактів з ним, але всі наші європейські колеги, всі наші європейські союзники і, до речі, Сполучені Штати теж прекрасно знають нашу позицію, тому я думаю, що під час будь-яких контактів йому будуть донесені ті сигнали, які погоджені з Україною, які власне для України є принциповими.
Далі, що стосується SpaceX, мені невідомо про зміну ціни чи про позицію зміни ціни. Я вперше чую це від вас, якщо чесно. Так, Україна отримує ці послуги зв'язку на комерційній основі, не безоплатно. І цю оплату здійснюють наші європейські партнери, низка партнерів, я не буду їх розкривати. І, наскільки мені відомо, станом на зараз всі ці оплати проведені, тобто вони забезпечені, а Україна ці послуги зв'язку отримує. Але я про зміну ціни, чесно кажучи, вперше від вас чую.
У мене запитання follow-up до дзвінка в Кремль від лідерів Норвегії та Фінляндії. Можливо, у вас є інформація про те, що інші країни ведуть консультації стосовно намірів провести також розмову із очільником Кремля Путіним? Чи серйозно Ви ставитесь до таких комунікацій?
Друге питання — follow-up до згаданих Вами 20-мм снарядів. Чи йде якась комунікація з партнерами щодо пришвидшення техобслуговування, бо ми знаємо, що були певні затримки, і з постачанням додаткових літаків?
Перше: те, що низка держав і лідерів висловлюють побажання поговорити, — нам відомо. І кожного разу, коли ми закликаємо до нової ролі Європи в мирних зусиллях, ми бачимо, що в деяких лідерів з'являється спокуса: “Давайте ми теж подзвонимо і поговоримо з Путіним”.
Так це не працює. Якщо подивитись на те, як відбувається дзвінок лідерів Фінляндії і Норвегії Путіну, то він був скоординований з Україною — це головне. Відбувається зустріч в Осло, на якій був президент України, на якій був американський представник Стів Віткофф. І там були узгоджені сигнали, було узгоджено, для чого це робиться. І ці двоє лідерів дзвонили від себе, від Фінляндії і Норвегії, не від Європи. Країни, які межують з Росією. Країни, які мають кордон з Росією. Вони безпосередньо зацікавлені. В цьому і різниця.
І тому, коли відбувся цей дзвінок, ви бачили сигнал і від президента України, і від міністра закордонних справ про те, що ми вітаємо цей дзвінок і вважаємо його кроком в мирних зусиллях. Президент України просив своїх колег з Фінляндії і Норвегії озвучити певні сигнали Путіну. Вони озвучили ці сигнали, позиції, донесли ті речі, які президент просив донести.
Тому цей дзвінок був скоординований. Але ми проти будь-яких не скоординованих, самодіяльних дзвінків заради невідомого чого. Якщо хочете допомогти дипломатичним зусиллям, хочете допомогти мирному процесу, будь ласка, проконсультуйте з Україною, погодьте, проговоріть. Знайдемо спосіб, як вас залучити, знайдемо спосіб, як зробити так, щоб це було корисним. Бо просто розмови самі по собі з Путіним не несуть користі. Вони несуть користь лише тоді, коли вони скоординовані.
І по 20 мм і літаках. Так, іде робота над залученням додаткових платформ, додаткових літаків, пришвидшенням постачання тих, які вже обіцяні, залученням додаткових і деталей, і обслуговування, пришвидшення обслуговування літаків. Хоча я хочу висловити вдячність нашим партнерам, які працюють з нами над обслуговуванням, і спростувати ті чутки про те, що вони щось не виконують чи там якось невчасно щось роблять. Ні, ми вдячні партнерам за те, що вони надають підтримку, і вважаємо її дуже важливою. Але в час війни, розумієте, у нас інше відчуття часу. Нам все потрібно на вчора. Нам всього потрібно більше. Так, на жаль, воно працює. І я вже не кажу про ракети-перехоплювачі, які є найбільш критичною та гострою потребою.
Перше, що стосується МІГів, я можу підтвердити, що ми працюємо з польською стороною над отриманням двох МіГ-29. Між собою комунікують військові з цього приводу в першу чергу, і давайте деталі будемо повідомляти тоді вже, коли ця передача відбудеться. Тоді будемо говорити ширше. Ми також дякуємо Польщі за військову допомогу. Я можу підтвердити, що наразі проблем з постачанням немає, і ми дякуємо Польщі за, знову ж таки, її військову допомогу.
Що стосується нещодавніх обмінів, заявлених у дискусіях, пов'язаних з рішенням військової обласної ради: ми позицію МЗС чітко висловлювали. Ми вважаємо, що таке рішення було не на часі і було контрпродуктивним, коли місцеві органи самоврядування ухвалюють рішення, які є чутливими для двосторонніх відносин. Вони мають співміряти наслідки своїх дій. Ми говоримо тут зовсім не про гуманітарну політику. Це не про імена героїв, це взагалі не про це. Це про те, що люди мають співміряти наслідки своїх дій.
З Польщею загалом ми працюємо над нормалізацією відносин і вважаємо, що на цьому шляху досягнутий прогрес в порівнянні з тим, що було влітку. Більше того, в листопаді можна очікувати нової динаміки і більшої кількості українсько-польських контактів, більшої кількості українсько-польських заходів, більшої кількості українсько-польських візитів. Ми готуємо все це, тому що ми хочемо, щоб листопад вийшов місяцем нормалізації з Польщею.
Я вам зачитав на початку дві інші країни — Угорщина і Словаччина, з якими теж були дуже непрості сторінки в минулому. Але подивіться: Угорщина — міжурядова комісія, Словаччина — міжурядова консультація. Є взаємовигідні проєкти, економіка, бізнес — все працює. Так само ми вважаємо, абсолютно переконані, що точно те саме можна робити з Польщею, і Польща від цього буде тільки вигравати. Тому наш курс на нормалізацію відносин і те, що можна назвати “прагматичне добросусідство”. Пора перейти від формату благодійності, просто любові безумовної один до одного, до формату прагматики. Ми потрібні один одному. І міністр Сибіга часто каже таку фразу: “Приречені на добросусідство”. Мені здається, що це дуже про нас з нашими сусідніми країнами — приречені на добросусідство. Я вважаю, саме такого підходу варто дотримуватись. Так, давайте далі.
На тлі того, що в нас заблоковане Чорне море, ми працюємо з усіма сусідами, усіма, над тим, щоб максимально задіяти наземні шляхи з усім розумінням того, що наземні шляхи не здатні замінити море повністю. Але вони можуть пом'якшити удар по наших аграріях, ну хоч трошки його пом'якшити. Тому ми працюємо з усіма сусідами. Це питання чутливе, зокрема і для тих країн, які ви назвали. Тому я не хочу публічно розкривати деталі цих переговорів для того, щоб не нашкодити в громадській думці цих країн та цій роботі.
Але, звісно, якщо що, ми зацікавлені в тому, щоб максимально задіяти наземні шляхи, щоб компенсувати удар, який є по нам і по світу від перекриття Чорного моря. І сподіваємось дуже, що ці шляхи солідарності реально будуть шляхами солідарності, і ця солідарність з боку наших сусідів буде. Дуже на це розраховую.
Так, давайте почнемо з Південної Кореї. Я думаю, що насамперед давайте скоригуємо те, що цитували в нашій та іноземній пресі, як нібито якусь підготовку до розриву дипломатичних відносин. Це не відповідає дійсності. Я закликаю всіх послухати безпосередньо цитату, яку сказав корейський міністр, коли його запитали, чи може ситуація ескалювати до рівня, який би загрожував дипломатичним відносинам. І він відповів гіпотетично, що, можливо, якщо далі буде ескалюватися, то може, але сторони працюють над тим, щоб не допустити подальшої ескалації. І чомусь саме з цієї всієї відповіді… Ну, ми знаємо, як у нас працює фабрика заголовків. З цієї відповіді саме попадає, що “допустив розрив тих відносин”, хоча цитата була абсолютно протилежною.
Я розумію, що на тлі цих всіх скандалів вже з'являється бажання у людей ще підкинути трошки туди, щоб горіло яскравіше. Не треба це робити. Я вас закликаю стримано ставитись і аналізувати реальні цитати, які людина говорить.
Для нас що важливо, до речі: коли він відповідав на це питання, то підкреслив, по-перше, незмінність широкої підтримки України; підкреслив продовження участі Кореї в міжнародних зусиллях, спрямованих на припинення агресії, і проєктів з відбудови. Тому звідти виходять сигнали, і якщо до них придивитися, вони набагато більш нейтральні, ніж те, що у нас “полетіло” в медіа.
Я вам скажу дипломатично, просто розуміючи, що вже і так достатньо заяв, і кожна наступна заява користі жодної не приносить. Я просто вам підтверджую, що за закритими каналами йде робота над тим, щоб цю ситуацію врегулювати та залишити позаду. Ми в цьому зацікавлені та переконані, що й Республіка Корея в цьому зацікавлена. У нас є спільні безпекові виклики, у нас є зараз речі, на яких нам потрібно сконцентруватися, особливо там, де наше партнерство здатне приносити вигоду обом країнам. Тому ми хочемо цю ситуацію вже залагодити і врегулювати. З українського боку ми додатково якихось різких заяв не будемо робити та дуже сподіваємося, що з корейського боку взаємно вже різких кроків та заяв далі не буде. Вони нікому не потрібні.
Тепер що стосується виборів Генсека ООН. Звісно, всі за цим уважно стежать. Яка позиція України? Україна теж уважно стежить за перебігом кампанії. Результатами рейтингових голосувань у Радбезі та триваючі поповнення останніх кандидатів, тому що збільшується кількість кандидатів, свідчать про те, що ця кампанія далека від завершення. Вона входить в таку гостросюжетну фазу.
Під час інтерактивних діалогів, які проводяться Генасамблеєю, українська сторона привертає увагу кандидатів на цю посаду до питання російської збройної агресії проти України і необхідності забезпечення відповідальності за злочини Росії та ролі Генерального секретаря у сприянні досягненню справедливого і трималого миру. Це те, що для нас головне. Підходи кандидатів до оцінки російської агресії, шляхів її припинення демонструють певні відмінності. По-різному ставляться кандидати.
Щодо наших преференцій на нинішньому етапі вважаємо, що слід говорити не про прізвища, а про підходи, які підтримує Україна. Для України принципово важливо, щоб новий Генеральний секретар був відданий цілям і принципам статуту ООН, послідовно відстоював міжнародне право, суверенітет і територіальну цілісність держав і сприяв ефективному реагуванню на виклики міжнародному миру та безпеці.
Там процедура достатньо складна, ви знаєте. Спочатку радить Рада Безпеки, потім затверджує Генеральна Асамблея. Рада Безпеки має визначальну роль у пропозиції Генерального секретаря. 5 постійних членів можуть заблокувати, ви знаєте, будь-кого. Тому думаємо, що входимо в таку гостросюжетну фазу, і Україна свою позицію теж в цьому процесі висловлює: що для нас важливо бачити на цій посаді Генерального секретаря. Ну, коли йдеться про екстравагантні пропозиції, такі як Віктор Орбан. Всі бачили позицію міністра закордонних справ про те, що можемо навчити світ, як виводити його вчасно на каву, щоб ухвалювалися рішення”. Бо ми знаємо, що інакше з ним не працює. Але це про екстравагантні речі. Ви знаєте, зараз є сім кандидатів, так що слідкуємо за цим.
We inform on a regular basis of the components that we find in Russian, North Korean missiles and weapons. And we demand an end to the supply of such components. We inform the companies, we inform the governments that, “Look, your elements are found in these weapons and you need to stop it”. We are confident that both companies and the governments have sufficient financial intelligence to trace those links and trace those schemes that help Russia get access to this technology. And they certainly have the means to disrupt them.
Indeed, we had a number of successful cases when we managed to stop the supply of certain critical components, and it halted Russia's production of certain weapons for some time. Usually, then Russia finds substitutes and gets from other countries some of the elements that can substitute what we stopped. But we have successful cases. And I want to highlight our special representative of the President of Ukraine, Vladyslav Vlasiuk, who is very active in this area. They are gathering all the components, analyzing them, providing them to us, and our embassies send official notes to the governments, they go to the companies, and they present this evidence and demand an end to the supply of these components.
An important aspect is that not all the components are critical. So, of course, out of those thousands of items, you can find some of the components which are relatively usual. You can find them in a microwave or a refrigerator. But others are really critical. These are components that usually can take large amounts of heat or pressure, and a missile or a drone would not fly without them, and would not work properly. So we are hunting those specific critical components where we can stop the supply.
Unfortunately, we can see how Russia tries to replace its dependencies. It started to produce more of its own components, together with Belarus. And this underscores that we actually need much stronger sanctions pressure, and Russia needs to be cut off from all the access to technology that allows it to produce its means of terror.
What is even more scary is that we can find those Western components in North Korean weapons, North Korean missiles, a lot of them. So how is this regime, two regimes, which are actually the most sanctioned regimes in the world, still getting their hands on these critical components and this sophisticated technology from the West to develop their means of terror? This is a sad situation, and it needs much more attention from the world. It needs engagement and real, very strong measures to cut Russia's access to such technology. And we're working with all partners to achieve that. But much more steps need to be taken.
Перше, що стосується Китаю. Дуже добре, що Ви підняли цю тему, тому що залучення Китаю надзвичайно важливе. І МЗС України активно працює з китайською стороною і доносить сигнали, і проводить зустрічі. Нещодавно міністр закордонних справ України приймав посла Ма Шенкуня, посла КНР в Україні. Наше Посольство в Пекіні, посол Олександр Нечитайло регулярно контактує теж з китайською стороною, з МЗС Китаю, з іншими відомствами, органами. Ми вважаємо, що Китай, як глобальна сила, має важелі впливу на Москву, однозначно. Китай може застосувати їх, аби наблизити мир, і ми всіляко і закликаємо, і, насамперед, пояснюємо китайській стороні, в чому переваги для неї від такого кроку.
По-перше, ми ж розуміємо, що Китаю потрібна стабільна Росія, правда? Перше, у них величезний кордон, там щось, здається, 4700 чи щось таке кілометрів кордону з Росією. Їм точно не потрібна дестабілізація в цій країні. На жаль, те, що ми бачимо, — це те, що Путін через свою маніакальну відмову припиняти війну він веде Росію до дестабілізації, насправді. Веде Росію до серйозної соціальної і економічної кризи. Нам здається, що точно не в інтересах Китаю мати таку кризу в Росії, і тому варто було би Путіну сказати, що пора завершувати цю війну.
Крім того, для Китаю важлива точно торгівля з Європою. Бо Євросоюз займає одну з найбільших часток взагалі в торгівлі Китаю з іншими країнами, співмірну, до речі, з АСЕАН. Тому це величезний для них ринок, величезний обсяг торгівлі. Зберігати цю торгівлю, не враховуючи екзистенційні інтереси Європи, неможливо, а один із екзистенційних інтересів Європи — це збереження суверенітету, територіальної цілісності України, завершення російської агресії. Тому тут теж є ширший контекст: не лише китайсько-український, а китайсько-європейський. Більше того, Україна, як майбутній член Європейського Союзу, — Китай розглядає теж суто з цієї точки зору, як важливого теж в майбутньому торговельного партнера.
Тому ми вважаємо, що на перетині усіх цих факторів є однозначно простір для того, щоб Китай залучався в мирні зусилля. Ми передаємо і сигнали, озвучуємо їх китайській стороні, вони відомі. У нас за останні роки достатньо регулярний, насправді, політичний діалог, зокрема і по лінії міністр Андрій Сибіга — міністр Ван Ї, і по інших лініях. Тому ми зацікавлені цей діалог розвивати однозначно. І політично, і економічно, і дипломатичні зусилля, і мирні зусилля. Ми до цього всього готові.
Тепер, що стосується Сербії. Ми привітали перемогу “Студентського списку”, Президент України привітав. Тому можу підтвердити, що ми готові працювати з новою владою Сербії. У Президента був хороший, тісний діалог з Вучичем на той час, коли він очолював Сербію багато років. Але ми переконані, що можна вибудувати прагматичний взаємовигідний діалог із новою владою Сербії. Ми до цього готові. Більше того, ми вважаємо, що все-таки в Сербії теж є європейське майбутнє. Тобто ми тут партнери і союзники з точки зору того, що ми хочемо бути частиною європейської спільноти, Європейського Союзу. Ми теж на цьому шляху, і ми переконані, що можна побудувати взаємодію із новою владою Сербії. Це теж про їхні інтереси, не лише про нас, не лише про те, що ми хочемо. Тому в нас стримано оптимістичні очікування.
У мене запитання щодо гуманітарної операції в Олешках, яка наразі триває. Україна доволі тривалий час привертала увагу до цієї ситуації, до гуманітарної кризи, спричиненої там Росією, і тепер дедалі більше голосів звучать, що ми можемо потрапити в якусь іміджеву і військову пастку після цього. Зокрема, Путін обвинувачує на весь світ Україну в тому, що це вона створила цю кризу і що він готовий разом із США рятувати місцевих мешканців від України. У мене запитання у зв’язку з цим: чи достатньо активно Україна комунікує з партнерами агресивні плани Росії, її пропагандистські військові цілі? Чи не доведеться нам виправдовуватися за цю операцію, яку ми ініціювали?
МЗС України відігравало особливу роль в ситуації в Олешках. До речі, я пам'ятаю прекрасно, як саме в цій аудиторії — це був, мабуть, чи червень, чи липень, коли це було... Влітку була ситуація, коли саме з аудиторії пролунало запитання: чим МЗС допомагає в Олешках. Я тоді сказав, що ми докладаємо зусиль для того, щоб отримати доступ, знаємо про ситуацію, яка там з людьми відбулась. І з тих пір саме в цій будівлі було багато активності і на рівні міністра закордонних справ Андрія Сибіги для того, щоб привернути увагу світу до катастрофи, яка відбувається в Олешках. Заблоковане місто, люди не мають їжі, медикаментів, неможливо поховати рідних, неможливо вийти, нічого. Саме Україна привертала увагу до цієї ситуації. І це важливо, щоб чули всі у світі теж, що це була наша ініціатива. Ми підняли цю тему на рівень Ради безпеки ООН, і там пролунали історії конкретних людей з Олешок. Міністр Сибіга озвучував безпосередню історію людей, які там знаходяться без їжі, голодують.
Паралельно Україна зверталася до цілої низки лідерів міжнародних організацій, держав, будь-кого, хто міг допомогти вирішити цю ситуацію. Дзвонив Папа Римський Путіну, зверталися міжнародні організації щодо доступу, наприклад, Червоний Хрест. Вдавалося там якихось окремих людей вивезти точково, буквально одиницями з цих Олешок. Тому був задіяний весь інструментарій, який можливий. На цьому тлі ми вдячні першій леді США Меланії Трамп, залучення якої призвело до результату. Те, що ми зараз бачимо, — це результат залучення першої леді США Меланії Трамп: їй вдалося цього досягнути.
Україна, я можу вам офіційно підтвердити, сподівається на успішну реалізацію гуманітарної операції в Олешках. До її завершення українська сторона буде утримуватися від оприлюднення деталей, які можуть наразити на ризик проведення цієї операції, бо вона зараз у ці години триває. Я не хочу словами необережними підважити безпеку людей, які зараз хочуть вийти з цього міста. Давайте ця операція відбудеться. Далі будуть там всі заяви, коментарі. Це непотрібно.
Так, ми бачимо, повірте, і моніторимо, і бачимо, як там певні російські і пропагандистські ресурси долучаються, намагаються якісь маніпулятивні наративи поширювати на цю тему. Бачимо, ми це все. Але Україна, на відміну від росіян, не буде маніпулювати долями людей. Я закликаю всіх до інформаційної стриманості в цій ситуації.
Ви навели низку ризиків, в основному такого пропагандистсько-інформаційного характеру. Прекрасно, повірте, ми теж прекрасно розуміємо ці ризики, але йдеться про порятунок людей, живих, розумієте, живих людей, які можуть померти, а можуть вижити. І якщо заради цього потрібно піти на такі ризики, ну, мабуть, потрібно, щоб люди ці були живі.
У сухому залишку. На місці цієї операції займається омбудсман Дмитро Лубінець, займається, ви бачили, Давид Арахамія, Кирило Буданов коментує. Орієнтуйтеся, будь ласка, на їхнє оголошення, на їхню інформацію, що стосується безпосередньо самої операції. Але, повторюсь ще раз, ми сподіваємось, що вона буде успішною: ті люди, які хочуть вийти, зможуть вийти, а ті люди, які не будуть виходити, отримають доступ до гуманітарної допомоги для цього нещасного міста, яке за ці місяці пережило знатно багато і не мало таких страждань переживати.
We see that this trilateral in Abu Dhabi can serve. I think we need to be very correct in formulations. It can serve. If it's successful, if we can agree on an agenda and results, then it can pave the way to the meeting between the leaders. When it comes to territorial issues, there are actually a number of territorial issues. I understand that the Donetsk region is in the focus, but there are a number of territorial things that can be discussed only at the leaders' level.
President Zelensky has already stated that. These are the most sensitive issues, and you need to have a person who has a mandate to decide. We can understand that the teams that will be meeting in Abu Dhabi do not have a mandate. They do not have enough authority to decide on territories. I mean any territorial issues. That is why I'm saying that we are ready to advance.
If this trilateral meeting can bring the possibility of the leaders' meeting closer, fine. Let's do that. But probably the most sensitive issues, territorial issues, will be discussed or finalized only at the leaders' level. You are asking whether this can be a topic. Certainly, it can be a topic of discussion, so people can decide many things. Look, the agenda will focus on security issues and security guarantees, but I can assume that these issues are related also to the fundamental territorial issues as well.
It can be on the agenda, it can be discussed, but again, this level is not authorized to take decisions on these issues. So discussion does not mean agreement or decision. The decision can only be taken at the leaders' level. If we can come closer to that, great. We are ready for that. It depends on the Russians. So we treat the Abu Dhabi meeting very seriously. And again, we expect Russians to treat it seriously as well. And then after it happens, let's see what comes out of it. So after it happens, I think we will have more clarity on whether Russia is ready to move forward in the peace process or not.
Thank you. The contact is constant. And yes, we had contacts on various levels after the decisions you mentioned, both at the level of ministers. They are in constant contact, but also MFA here and the embassy. Plus, of course, the contacts themselves. So contacts continue all the time. And our idea is that we need to use a diplomatic toolbox here, keep it closed, keep it unemotional, and de-escalate these relations and normalize them. How to do that? Well, on the Ukrainian side, there is full readiness to normalize. We think that the first step is to prevent any new escalatory steps or statements. And this is why you can hear me being so careful about what I'm saying, being diplomatic.
And this would be the first step to normalize. And then we can start to heal this trauma, these relations, and bring them back to a normal diplomatic track. At least Ukraine is ready for that. We think that the prospects for our cooperation in all areas are so much bigger than this specific issue that they cannot be held hostage because of this diplomatic discussion that we're having with the Republic of Korea. We want this thing over. We're working on that, and we expect responsibility from the Korean side.
Будь ласка, давайте, до вашої сусідки.
Так, а перше було, вибачте, про що? Ще раз нагадайте. Вибачте, пропустив. Starlink. Так.
Україна, українська сторона, фіксувала зниження швидкості, обмеження швидкості Starlink/Starshield. Тому що, ви знаєте, є багато дискусій стосовно того, що це дві різні технології. Ми говоримо і про те, і про те — Starlink/Starshield. Фіксували зниження. Нам ніхто з американського боку — ані компанія, ані уряд — ні до цього обмеження, ні після нього не повідомляв про, перше, плани обмеження ці ввести, а по-друге, причини, чому вони вводилися. Це я можу вам підтвердити. Тобто не було звернення про те, що ви якимось чином не так використовуєте технологію, або якісь є порушення, які потрібно припинити. Українська сторона не отримувала ні від компанії, ні від американського уряду. Станом на зараз, слава Богу, все відновлено і працює. Давайте воно буде і далі так працювати.
Ми на це дуже сподіваємося, тому що ця технологія захищає людські життя. І так, я можу підтвердити, що скорочення швидкості мало вплив на військові операції в обороні. І ще одне останнє скажу в цій темі. Мабуть, фундаментально некоректно казати про те, що Україна здійснює якісь “offensive” або офензивні операції. Україна зазнала збройного нападу, збройної агресії іншої держави. Будь-які українські дії за визначенням оборонні, Україна обороняється від збройної агресії.
Навіть коли Україна задіює удари по легітимних військових цілях на території Російської Федерації. Навіть це є обороною, це оборонні дії. А враховуючи, що технологія Starlink і Starshield недоступна для України на російській території, як ви знаєте, доступна лише на території України, то говорити про якісь офензивні операції з застосуванням цієї технології просто некоректно.
Всі ці операції оборонні і спрямовані на захист людських життів. Але повторюсь ще раз. Це просто констатація сухих фактів, які ви запитали. Саме зараз технологія працює — Starlink і Starshield, ми вдячні Starlink і Starshield, вдячні Сполученим Штатам за те, що ця технологія є і вона служить захисту людських життів. Ми дуже сподіваємось, що так надалі і буде залишатися. Друге ви запитали про Меланію.
Безпосередньо керуванням операцією, деталями, всім, що відбувається зараз в Олешках, займається омбудсман Дмитро Лубінець. Я раджу з такими оперативними речами спрямовувати запит до нього, щоб я тут не втручався з коментарями. Так, давайте, хто ще? Я не вірю, що ми вичерпали.
Я бачу і знаю, що є багато занепокоєння, тривоги і в українському суспільстві, серед наших партнерів, друзів, що стосуються тристоронньої, потенційної, бо вона ще не підтверджена, зустрічі лідерів США, КНР, Російської Федерації в Китаї. Знаю про ці занепокоєння.Але в зв'язку з цим хочу сказати кілька речей. Перше, можна говорити про що завгодно.
На будь-яких зустрічах. Це правило будь-яких лідерів. Можна говорити і про Україну, зрозуміло. Але нічого, що було домовлено без України, виконане не буде. Не буде. Будь-які домовленості, які мали би запрацювати і бути втіленими, мають обговорюватися і домовлятися лише за участі України.
Це перша позиція. Я думаю, що вона вже роз'яснює, що обговорювати можна будь-які теми, зрозуміло, але коли йдеться про досягнення якихось домовленостей чи рішень, це без України просто неможливо. Тому треба це... «Будьте здорові» — правда! Хочу відзначити. Ви знаєте, що в Україні є таке прислівʼя: коли хтось чхає, значить, тільки що сказали правду. Я сказав правду. І друге: Україна доносить свою позицію і до Сполучених Штатів, і до Китаю про те, яким чином може бути завершена ця війна і бойові дії. Більше того, Україна, ви знаєте, займає дуже конструктивну позицію. Ми готові до припинення бойових дій вже зараз.
Ми завжди приймали всі американські пропозиції, починаючи навіть з того, що відбувалося в Джидді. Одразу ми прийняли пропозиції Сполучених Штатів. Тому Україна не є перешкодою для миру і пропонує дієві пропозиції, деескалаційні кроки, різні способи досягнення перемир'я, припинення вогню, миру.
Всі ці пропозиції дієві є. Просто Україна пропонує чесні речі, двосторонні, а не односторонні якісь кроки, а не якісь ультиматуми. І, повірте, Сполучені Штати і Китай прекрасно знають позицію України. Тому, навіть якщо така зустріч відбудеться, ми переконані, що позиція України буде враховуватись.
І знову ж таки повторююся ще раз: про щось домовитись без України просто неможливо, просто не спрацює. Друге, Туреччина завжди відігравала дуже активну роль в мирних зусиллях за ці роки, з 2021 року. Туреччина — одна з небагатьох країн, дуже небагатьох країн світу, якій вдалося досягнути прогресу в мирних зусиллях.
Від проведення раундів мирних переговорів до Чорноморської зернової ініціативи. В Туреччині великий досвід участі в мирних зусиллях. І на даному етапі, по-перше, Туреччина відігравала зараз дуже активну роль в тому, щоб спробувати досягнути продовольчого перемир'я. І ми вдячні за цю роботу турецької сторони, особливо міністру Хакану Фідану, який доклав дуже багатьох зусиль для цього.
Україна прийняла ці пропозиції. Якщо Росія прийме цю конфігурацію, то може запрацювати тоді теж Чорноморське продовольче перемир'я. Туреччина має і буде відігравати роль точно в Чорному морі, в безпеці Чорного моря, в деескалації Чорного моря. Туреччина може бути майданчиком для переговорів усіх рівнів. Від переговорів команд до переговорів лідерів. Будь ласка, ми готові. Завжди розглядали і розглядаємо Туреччину як один з майданчиків. І особисто президент Ердоган: він має і вплив, і силу, і авторитет. З ним спілкуються всі ті лідери, про яких ми сьогодні говорили, зі Сполучених Штатів, і з президентом Путіним він теж спілкується і доносить свою позицію.
Теж він спілкується і доносить йому позицію. Його особисту роль теж замінити неможливо. Якщо підсумувати, ми переконані, що Туреччина на цьому етапі війни може відіграти дуже суттєву роль в мирних зусиллях. І ми це будемо лише вітати. Ми з турецькими партнерами завжди в дуже тісному контакті з цього приводу.
Хтось ще не питав або хоче запитати? Супер, друзі, я Вам дуже дякую, що ви прийшли. Будемо Вас ще запрошувати. Дякую Вам.