У четвер, 6 серпня, розпочався четвертий день наради керівників закордонних дипломатичних установ України, що проходить цьогоріч під гаслом “Відновлення миру і лідерство України”. Перша половина дня була присвячена завданням України у взаємодії з міжнародними організаціями, культурній дипломатії, українській ідентичності та дипломатії пам’яті.
На початку дня керівники закордонних дипломатичних установ України разом із подружжями здійснили візит до Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, де мали змогу ознайомитися з унікальним історико-архітектурним комплексом, його багатовіковою спадщиною, сучасною діяльністю заповідника та викликами, пов’язаними зі збереженням пам’ятки в умовах повномасштабної війни.
Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца акцентувала увагу на постійних загрозах з боку Росії для об’єктів культурної спадщини. “Боротьба йде не тільки за нашу державність та суверенітет, але і за нашу ідентичність та культурну спадщину”, - зауважила вона.
Мар’яна Беца підкреслила, що культура — це елемент національної безпеки та закликала керівників закордонних дипломатичних установ активізувати роботу у країнах перебування із залучення допомоги на відновлення Києво-Печерської лаври.
Заступниця міністра культури України Тетяна Філевська зосередилася на приверненні уваги світової спільноти до об’єктів Києво-Печерської лаври, пошкоджених внаслідок російської атаки 15 червня. Вона закликала запрошувати глав держав та міністрів іноземних країн відвідати цей важливий об’єкт світової культури.
Генеральний директор Максим Остапенко ознайомив гостей зі стратегічним баченням розвитку Києво-Печерської лаври як української національної та світової святині, наголосивши на необхідності подолання російських імперських наративів і повернення її справжньої історичної, духовної та культурної ролі. Окремим елементом візиту став показ пошкоджень Успенського собору внаслідок російської атаки.
Відкриваючи сесію щодо взаємодії з міжнародними організаціями, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца наголосила, що міжнародні організації демонструють виняткові результати у гуманітарній сфері, рятуючи життя та підтримуючи Україну. Вона окремо відзначила внесок ООН, Ради Європи, ОБСЄ та ЮНЕСКО у документування російських злочинів, зусилля з повернення викрадених Росією українських дітей, відбудову і впровадження реформ, а також захист культурної спадщини.
У своєму відеозверненні до учасників наради Адміністратор Програми розвитку ООН Александер Де Кроо відзначив надзвичайну стійкість України і її інституцій в умовах триваючої збройної агресії РФ, а також роль української дипломатії у відстоюванні майбутнього держави.
Александер Де Кроо повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення ПРООН надала майже 1 млрд доларів США донорської допомоги на підтримку відновлення, стійкості та реформ в Україні. За його словами, організація сприяє зміцненню енергетичної стійкості, розвитку цифрової трансформації, підтримці ветеранів, гуманітарному розмінуванню та відбудові громад.
Почесним гостем наради став постійний координатор системи ООН та координатор з гуманітарних питань в Україні Маттіас Шмале. У своєму виступі він наголосив, що майбутнє багатосторонньої системи міжнародних відносин значною мірою залежить від подій в Україні. «Україну не можна забувати не лише через гуманітарні потреби, а й через те, що саме тут вирішується майбутнє всієї багатосторонньої системи», – наголосив він.
У межах сесії, присвяченої культурній дипломатії, віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна підкреслила, що попри війну українська культура продовжує розвиватися, а одним із ключових завдань залишається посилення її міжнародної видимості.
«Культура — це основа нашої стійкості, складова національної безпеки України і важливий елемент протидії російській агресії», - наголосила Тетяна Бережна.
Вона подякувала дипломатичним командам за підтримку української культури, роботи Українського фонду культурної спадщини та закликала посилити координацію з партнерами задля протидії російській присутності на міжнародних культурних майданчиках.
Олена Ковальська, заступниця Керівника Офісу Президента України, привернула увагу до важливості використання інструментів культурної, освітньої та гуманітарної дипломатії для просування України за кордоном та досягнення зовнішньополітичних цілей. Говорячи про завдання культурної дипломатії, заступниця також підкреслила важливість формування нового міжнародного сприйняття України.
«Важливо позиціонувати себе не як жертву, а як сильну країну з багатою культурою, історією, потужним мілтеком та Збройними силами. Для цього потрібно задіяти всі види soft power: культурну, релігійну, спортивну дипломатію», – наголосила вона.
Артистка Національного ансамблю танцю України імені Павла Вірського Наталія Вантух представила учасникам наради діяльність всесвітньо відомого українського колективу, зокрема його досвід роботи в Японії. Вона наголосила на важливості поєднання культурних проєктів із дипломатичною діяльністю та звернула увагу на необхідність активнішого просування української культури за кордоном в умовах триваючих спроб Росії використовувати культуру як інструмент власного впливу.
У рамках сесії, присвяченої українській ідентичності та сучасному міфотворенню, за модерування заступниці міністра закордонних справ України Мар’яни Беци, перед учасниками наради виступили провідні експерти у сфері дослідження культури, ідентичності та історії України.
Голова наглядової ради Українського культурного фонду, професорка кафедри української філософії та культури КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кривда зазначила, що зараз Україна має не лише захищати територію, а й боротися за власні сенси та сприйняття у світі.
Професорка кафедри глобальної та національної безпеки КНУ імені Тараса Шевченка Рена Марутян приділила окрему увагу українцям за кордоном, зазначивши, що важливо створити переконливий образ майбутнього України, який сприятиме поверненню громадян після завершення війни.
Історик і народний депутат України Володимир В’ятрович зазначив, що боротьба України проти російської агресії формує у світі образ українського народу як народу-борця. Водночас він наголосив, що наступним завданням має стати утвердження України як держави, яка не лише здобула перемогу, а й змогла використати її для свого розвитку.
Окрему сесію було присвячено дипломатії пам’яті, у якій взяли участь голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров та офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія" Вахтанг Кіпіані.
Зі вступним словом виступила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, зазначивши, що дипломатія пам’яті стосується не лише минулого, але й ідентичності України сьогодні.
Олександр Алфьоров у своєму виступі зосередився на питанні перепоховань відомих українців. Він відзначив виклики практичної реалізації програми — від документального опрацювання до застосування прецедентного і звичаєвого права.
Вахтанг Кіпіані акцентував увагу на важливості розбудови державної політики пам’яті, спрямованої на повернення імен борців за українську державність та належне вшанування їхнього внеску. Він представив гайдбук із біографіями воїнів Армії УНР, підготовлений на основі архівних матеріалів, а також розповів про експедицію до країн Європи, під час якої було виявлено близько 150 місць поховань українських військових.
За словами Вахтанга Кіпіані, важливо сформувати системну політику вшанування героїв — від Національного пантеону та військово-меморіальних об’єктів до належного догляду за могилами в Україні та за кордоном.
МЗС вдячне Фонду Ганнса Зайделя в Україні за підтримку у проведенні заходу.