У Києві пройшов четвертий день Наради керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом «Відновлення миру і лідерство України».

Перша половина дня була присвячена питанням взаємодії з міжнародними організаціями, культурній дипломатії, українській ідентичності та дипломатії пам’яті та іншим важливим темам. Детальніше про ці робочі сесії — у попередньому повідомленні МЗС.

У другій половині дня, розпочинаючи сесію, присвячену гуманітарним ініціативам та ветеранській політиці, заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца наголосила, що гуманітарний вимір російської агресії залишається одним із ключових напрямів міжнародної діяльності України. За її словами, підготовка до проходження опалювального сезону, підтримка дітей і реабілітація військовослужбовців визначені очільником МЗС Андрієм Сибігою серед пріоритетів роботи міністерства та закордонних дипломатичних установ. 

«Для підготовки до проходження опалювального сезону 2026 року завдяки роботі МЗС та закордонних дипломатичних установ Україні було передано 360 генераторів, 50 зарядних станцій і 10 газових обігрівачів, які оперативно спрямували до найбільш постраждалих регіонів. Загалом міжнародні партнери надали Україні понад 2 300 генераторів різної потужності, сотні одиниць обладнання для забезпечення енергетичної стійкості та допомогу на десятки мільйонів євро», — зазначила дипломатка. 

Заступниця міністра також підкреслила, що на гуманітарному треку важливий внесок робить Асоціація Подружжів Українських Дипломатів на чолі з Тетяною Сибігою, надаючи підтримку українцям, насамперед дітям, які постраждали внаслідок російської агресії, реалізуючи культурні, гуманітарні та благодійні ініціативи у різних країнах світу на підтримку України.

Міністр у справах ветеранів Віталій Кім наголосив, що системна підтримка ветеранів та їхній перехід від військової служби до цивільного життя є одним із ключових пріоритетів державної політики. За його словами, в Україні триває підготовка до створення державної служби супроводу ветеранів, яка забезпечуватиме комплексну підтримку та реінтеграцію після повернення з фронту. У цьому контексті він закликав послів сприяти залученню міжнародної допомоги до реалізації державних програм підтримки ветеранів. 

«Наше завдання — щоб наші хлопці й дівчата, повернувшись із фронту, якнайшвидше подолали ментальні та фізичні наслідки війни, здобули нові навички й повернулися до повноцінного життя та професійної діяльності», — наголосив міністр. 

Голова правління ГО “Платформа відновлення людського капіталу "Рестарт" Оксана Коляда наголосила на важливості формування об'єктивного міжнародного сприйняття українських ветеранів, адже за кордоном досі поширені хибні уявлення про них. За її словами, українські ветерани — це не лише професійні військові, а й люди з досвідом у бізнесі, освіті, культурі, місцевому самоврядуванні та інших сферах, які після завершення служби повертаються до активної участі в житті суспільства. 

Під час сесії, присвяченої світовому українству, міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін наголосив на важливості переходу від загальної підтримки української діаспори до реалізації конкретних проєктів, зокрема у сферах розвитку професійних мереж, інвестицій, освіти та людського капіталу. Він закликав керівників закордонних дипломатичних установ сприяти розвитку мережі Центрів єдності, налагодженню взаємодії з урядами країн перебування та збору актуальної інформації про становище українців за кордоном. 

«Наше спільне завдання — зберегти зв'язок українців за кордоном із Батьківщиною та створити належні умови для тих, хто вирішить повернутися в Україну. Люди мають розуміти, на які умови вони можуть розраховувати після повернення: чи будуть забезпечені безпека, житло, робота, доступ до освіти, медичних і соціальних послуг», — зазначив міністр. 

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко підкреслив, що повномасштабна війна докорінно змінила роль освіти. За його словами, сьогодні вона є не лише джерелом знань, а й одним із ключових інструментів збереження української державності. Міністр закликав керівників ЗДУ сприяти відкриттю українських недільних шкіл, інтеграції української мови як додаткового предмета в освітні системи країн перебування, розширенню мережі верифікованих освітніх осередків та популяризації українських цифрових освітніх платформ. 

«120 українських освітніх осередків за кордоном уже пройшли державну верифікацію завдяки спільній роботі з МЗС, що дозволяє офіційно визнавати результати навчання, здобуті у них, створено портал дистанційного українознавчого контенту, а також триває розробка стандарту навчання для українських освітніх осередків за кордоном. Жодна державна політика не буде ефективною без підтримки дипломатичних установ, які забезпечують її практичну реалізацію на місцях», — зазначив міністр. 

До учасників наради з відеозверненням звернувся президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував керівникам закордонних дипломатичних установ за розбудову ефективної взаємодії між українськими посольствами та громадами за кордоном, а також висловив сподівання на подальше поглиблення партнерства. 

Зі свого боку, заступниця міністра Мар’яна Беца наголосила, що держава надзвичайно цінує роль українців у світі, адже українці за кордоном – це наш стратегічний партнер.

Під час презентації діяльності державної установи «Український інститут» її генеральний директор Володимир Шейко представив флагманські довгострокові програми, які реалізуються у партнерстві із закордонними дипломатичними установами. 

«Український інститут пропонує закордонним дипломатичним установам експертну, методичну та комунікаційну підтримку: сприяє пошуку українських митців і спікерів, допомагає у формуванні культурних програм, надає аналітичні матеріали та каталоги українського контенту. Запрошуємо посольства активно взаємодіяти з нами, ділитися своїми ідеями, пропозиціями та запитами до Українського інституту», — зазначив він. 

У співпраці з МЗС Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI (ЦСК) презентував керівникам закордонних дипломатичних установ практичний посібник із протидії дезінформації для дипломатів.

Керівник Центру Ігор Соловей та його заступник Микола Балабан наголосили, що сучасне інформаційне протистояння вже виходить за межі традиційного розуміння пропаганди й дедалі більше набуває ознак когнітивної війни — боротьби за сприйняття інформації, мислення та процес ухвалення рішень. Вони підкреслили, що когнітивна війна стала окремим напрямом державної політики й стратегічного планування, а конкуренція у сфері безпеки дедалі більше відбувається не лише між державами, а й між технологіями, платформами та наративами.

Під час презентації мистецько-когнітивної кампанії «Культурними силами» заступник керівника проєкту Віталій Охріменко представив практичний підхід до використання культурної дипломатії як інструменту досягнення конкретних зовнішньополітичних цілей України. Він наголосив, що в умовах війни культура має бути не окремою подією, а складовою стратегічних комунікацій та інструментом зміцнення когнітивної стійкості. 

Речник МЗС Георгій Тихий провів для керівників закордонних дипломатичних установ комунікаційний тренінг. Основними темами стали кризові комунікації посольств, принципи й алгоритми реагування на комунікаційні виклики в державах перебування, а також побудова ефективної комунікації дипломатичних установ із місцевими медіа та громадськістю.

МЗС вдячне Фонду Ганнса Зайделя в Україні за підтримку у проведенні заходу.