Україна – ООН
27 березня ц.р. Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів (100 – «за», 11 – «проти») схвалила резолюцію «Територіальна цілісність України», представлену в.о. Міністра закордонних справ України Андрієм Дещицею в рамках пункту порядку денного ГА щодо запобігання збройним конфліктам.
Ухвалений Генасамблеєю переважною більшістю документ (A/RES/68/262) підтверджує територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів та закликає всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою загрози силою або її застосування. Визнаючи безпідставність використання «референдуму» 16 березня 2014 року для анексії Криму Росією, ГА закликала всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яких змін статусу АРК та м. Севастополь на основі «референдуму», а також утримуватися від будь-яких дій чи кроків, які можуть тлумачитися як таке визнання.
Резолюція стала важливим політико-правовим документом, який підтверджує статус-кво міжнародно визнаних кордонів України та сприятиме запобіганню визнання міжнародною спільнотою незаконного референдуму та анексії Криму Росією. Попри свій рекомендаційних характер, резолюція ООН на підтримку територіальної цілісності України слугуватиме важливим політичним дороговказом для більшості держав-членів Організації. Це стосується як питання вироблення їх органами виконавчої влади зовнішньополітичної позиції щодо Криму, так і можливого використання цієї резолюції при вирішенні певних категорій справ в національних судах цих держав.
До співавторства резолюції, яку підтримали всі держави-члени ЄС, США, Канада, Японія, Австралія, Індонезія, Мексика, Туреччина та багато інших, долучилися 47 держав-членів з усіх регіонів світу. При цьому аргументи РФ та її союзників, які голосували «проти» (Білорусь, Болівія, Куба, Північна Корея, Нікарагуа, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве та Вірменія), засвідчили безпідставність їхніх політико-правових позицій. Чого варте лише безглузде твердження Постпреда РФ при ООН, що в Будинку профспілок, де під час масових протестів в Києві знаходився штаб опозиційних сил, також «на сьомому поверсі розміщався штаб Посольства США», з якого буцімто вівся снайперський вогонь по представниках обох сторін.
Водночас стало показовим, що про пряме визнання «референдуму» та анексії Криму РФ не заявила жодна делегація-союзниця Росії.
Таким чином, голосування, в якому Росію підтримали лише 10 країн проти 100, вкотре підтвердило її фактичну міжнародну ізоляцію. Привертає увагу той факт, що практично усі «друзі» Росії належать до табору найменш демократичних і розвинутих країн та піддаються постійній міжнародній критиці за грубі порушення основних прав і свобод людини.
Заява МЗС щодо схвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції «Територіальна цілісність України»
Схвалення Генеральною Асамблеєю ООН 27 березня 2014 року резолюції «Територіальна цілісність України» засвідчило беззастережну підтримку усім світовим співтовариством України в умовах збройної агресії з боку РФ та анексії частини території країни: 100 країн проголосували за резолюцію, 47 країн стали її співавторами.
Цією резолюцією не лише підтверджено суверенітет та територіальну цілісність України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, але й дається відсіч будь-яким незаконним спробам змінити кордони України, у т.ч. за допомогою погрози силою чи застосування сили. Світова спільнота недвозначно підтвердила неприпустимість визнання будь-яких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь на підставі незаконного референдуму 16 березня.
Голосування також засвідчило, що внаслідок грубого порушення усіх можливих норм міжнародного права, у т.ч. Статуту ООН, Росія опинилася в міжнародній ізоляції не тільки в європейських організаціях – ОБСЄ та Раді Європи - але і на глобальному рівні.
Окремі держави піддалися тиску і залякуванню з боку Росії і голосували в Генеральній Асамблеї ООН всупереч Статуту ООН та основоположним нормам і принципам міжнародного права. На основі аналізу позицій усіх держав будуть зроблені зважені висновки. Позиція окремих з них не залишатиме для України іншого вибору, як вжити конкретні кроки, що матимуть наслідки для двосторонніх відносин, у т.ч. взаємодії у рамках міжнародних організацій.
***
Голосування 27 березня стосовно дотримання територіальної цілісності України показало реальний стан речей на міжнародній арені. Насамперед – для Російської Федерації, агресора, який на цю територіальну цілісність замахнувся. 47 країн стали ко-спонсорами резолюції. 100 країн проголосували за неї. Лише 11 (включно із самим агресором) – виступили проти.
Російські представники можуть скільки завгодно вправлятися в креативній арифметиці, але це не приховує правди. А правда полягає в тому, що сьогодні поруч з Росією захотіли встати лише 10 країн, в тому числі диктаторські режими Північної Кореї та Сирії, влада яких тримається лише на фінансових вливаннях з Москви. Поруч з Росією – Зімбабве (абсолютний чемпіон світу із інфляції), Судан (який асоціюється для світу із громадянською війною та геноцидом в Дарфурі).
Жалем стала для України позиція Білорусі та Вірменії. Будемо враховувати цю позицію, приймаючи рішення щодо розвитку відносин із цими країнами. Проте будемо пам’ятати і те, що рішення їх політичного керівництва підтримати розчленування України не відображає думку мільйонів білорусів та вірменів.
Намагаючись поспіхом зліпити коаліцію на підтримку своєї позиції, Росія вдається до перевіреного засобу геополітичних маніпуляторів – намагається грати на слабкостях і протиріччях сучасного світу, залучати на свій бік ображених і слабких. Але навіть цей перевірений засіб дав їй лише 10 голосів «за». І це – момент істини, яким може пишатися не лише Україна, але й уся світова спільнота, позицію якої не можна купити за жодні нафтові долари.
***
Сьогодні Рада Безпеки ООН у форматі закритих консультацій заслухає інформацію Генерального секретаря ООН про підсумки його візитів до Росії (20 березня ц.р.) та України (21-22 березня ц.р.), здійснених Бан Кі-муном у рамках місії «добрих послуг» з метою сприяння ООН врегулюванню створеного Росією конфлікту.
Вказані консультації стануть дев’ятим засіданням РБ ООН щодо України з моменту початку Росією збройної агресії проти нашої держави.
31 березня Рада Безпеки ООН за ініціативи головуючої в ній Литви та України проведе відкрите засідання, присвячене ситуації довкола нашої держави, участь в якому зможуть взяти як делегації всіх країн-членів ООН, так і представники неурядових організацій та громадянського суспільства (формат такого засідання має назву «формула Арріа»).
Зокрема, до участі в засіданні Литовське головування в РБ ООН запросило колишнього Голову Меджлісу кримськотатарського народу, активіста в галузі прав людини Мустафу Джемільова та відомого кримського журналіста, директора Інформаційного прес-центру в Сімферополі Валентину Самар.
Делегація України візьме участь у засіданні РБ за «формулою Арріа».
Ситуація в Криму та на кордонах України (станом на 12:00, 28.03.2014)
Ситуація на державному кордоні України та у контрольованих прикордонних районах за останню добу суттєвих змін не зазнала. ФСБ РФ вживає заходів для подальшої дестабілізації обстановки у південно-східних регіонах України. Продовжується концентрація та перегрупування ЗС РФ в прикордонних з Україною районах. Силові структури РФ активізують розвідувальну діяльність на території прикордонних районів України.
Зокрема, військовим контингентом ЗС РФ в Криму проводяться заходи щодо зміцнення позицій на адміністративній межі з Херсонською обл.
Навпроти ділянки Луганського прикордонного загону відмічено часткове відведення військової техніки вглиб території РФ.
Разом з тим, навпроти ділянки Харківського прикордонного загону відмічається концентрація десантно-штурмових підрозділів ЗС РФ, авіації забезпечення та вогневої підтримки.
Напроти ділянки Сумського прикордонного загону відмічається рух колон військової техніки в напрямку кордону.
Напроти ділянки Чернігівського прикордонного загону прибули ешелони з танками та військовою технікою забезпечення 6-ї окремої танкової бригади ЗС РФ.
Викликає занепокоєння той факт, що російська влада обрала одним із шляхів закріплення і розширення своєї присутності в окупованому Криму - розвиток оборонно-промислового комплексу регіону.
Визначено декілька першочергових об'єктів для розвитку: Севастопольський морський завод (Севморзавод), що має одну з найбільших верфей в акваторії Чорного моря, військово-орієнтованне підприємство КБ НВО «Мусон», яке займається розробкою і виробництвом систем навігації морського базування, а також Севастопольського заводу з ремонту вертольотів і вертолітних двигунів.
Відновлення Росією військового виробництва на Кримському півострові насамперед спрямовано на укріплення і розвиток Чорноморського флоту, як домінуючого військово-стратегічного об'єкту в Чорному морі.
Щодо біженців з Криму
За інформацією Посольства України в РП, 22 березня 2014 р. відбулася телефонна розмова з громадянином, який представився членом групи з 32 біженців з Криму, про яких українські та польські ЗМІ розповсюдили інформацію як про групу кримських татар, що звернулися до компетентних польських органів у справі отримання притулку.
За наявною інформацією у групі 17 дітей, старшому з яких – 18 років, молодшому – 5 років.
За словами громадянина, група з 32 осіб прибула до Польщі у зв’язку з небезпекою фізичної розправи з боку т.зв. «самооборони Криму» та солдат ЗС РФ. Причиною погроз була активна громадська позиція та допомога, яку надавали повнолітні члени групи українським військовим в Криму.
Ця група осіб була перевезена до Центру біженців м.Луків Люблінського воєводства.
Зарубіжні візити в Україну
29 березня – 1 квітня Україну з візитом відвідає делегація США під керівництвом конгресменів Майка Помпео та Адама Шиффа. Заплановано проведення їх зустрічей із керівництвом нашої держави.
Україна – ОБСЄ
27 березня ц.р. Заступник Міністра закордонних справ України – керівник апарату Андрій Олефіров прийняв делегацію Парламентської асамблеї ОБСЄ на чолі з Жоао Соарешем, Спеціальним координатором місії короткотермінових спостерігачів ОБСЄ за позачерговими виборами Президента України, які заплановані на 25 травня 2014 року, та Макісом Ворідісом, Главою спостережної місії Парламентської Асамблеї ОБСЄ за позачерговими виборами Президента України.
Делегація Парламентської Асамблеї ОБСЄ здійснюватиме спостереження в нашій державі на запрошення в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України О.В.Турчинова.
Українська сторона підтвердила налаштованість на проведення вільних, прозорих, демократичних виборів та готовність надавати всебічного сприяння роботі міжнародних спостерігачів.
Також відбувся обмін думками щодо внутрішньополітичної ситуації в Україні та розвитку подій навколо незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим. Делегація Парламентської Асамблеї ОБСЄ підтвердила підтримку територіальної цілісності та непорушності кордонів України.
Щодо повернення до державної частини Музейного фонду України музейних предметів, що нині експонуються на виставці “Крим – золотий острів у Чорному морі” в Музеї Алларда Пірсона (м. Амстердам, Нідерланди) терміном з 06.02.2014 р. до 28.05.2014 р.
Згідно з рішенням ще 2013 року Міністерство культури України погодило передачу музейних предметів з фондових колекцій Центрального музею Тавриди» у кількості 132 музейних предметів, Керченського історико-культурного заповідника у кількості 190 музейних предметів, Національного заповідника «Херсонес таврійський» у кількості 28 музейних предметів, Бахчисарайського історико-культурного заповідника у кількості 215 музейних предметів з метою експонування на виставці «Крим – золотий острів у Чорному морі» у Рейнському Крайовому музеї міста Бонн (виставка експонувалася у Боні до 19 січня 2014 р.) та Музеї Алларда Пірсона – археологічному музеї Амстердамського університету терміном з 6 лютого 2014 р. до 28 травня 2014 р.
Термін тимчасової передачі музейних предметів відповідно до наказів та свідоцтв на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України встановлено 12 червня 2014 р.
Враховуючи ситуацію, яка виникла в АР Крим, тобто окупацію територіальної одиниці України Російською Федерацією, а також той факт, що відповідно до статті 15 Закону України «Про музей та музейну справу» Музейний фонд України є національним багатством, невід’ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом, Міністерство культури України звернулося до МЗС з прохання у поверненні цих музейних цінностей до музейного фонду України з тим, щоб ці фонди не поверталися на даний час до АР Крим.
Таким чином, Міністерство закордонних справ України активно співпрацює з Міністерством культури нашої держави в питанні повернення до України музейних предметів, які належать до державної частини Музейного фонду України. МЗС України доведено відповідну позицію української держави до відома наших нідерландських партнерів. Дане питання перебуває на особливому контролі Посольства України в Королівстві Нідерланди.
Водночас, в контексті останніх заяв деяких офіційних представників Російської Федерації, вважав би за доцільне заявити про неприпустимість намірів щодо крадіжки іншою країною національного багатства України, невід’ємної складової її культурної спадщини, що охороняється законом.
Принагідно скажу, що позиція нідерландської сторони є досить конструктивною і дає нам всі підстави розраховувати. Що ці музейні експонати не будуть ними передані на даний момент передані до АР Крим, щоб вони не опинилися в руках іншої держави.