Україна – Рада Європи
3 квітня 2014 року Комітет міністрів Ради Європи розглянув ситуацію в Україні, зокрема, в контексті військової агресії з боку Російської Федерації.
У схваленому за підсумками дискусії рішенні Комітет міністрів Ради Європи чітко заявив про те, що незаконний референдум, який відбувся в Автономній Республіці Крим і м. Севастополь 16 березня 2014 року, та протиправна анексія Російською Федерацією цієї частини території України не можуть бути підставою для будь-якої зміни їх статусу та державно-правової приналежності.
Після схвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції «Територіальна цілісність України», це рішення Комітету міністрів стало черговим вагомим кроком у напрямку до широкого міжнародного засудження неправомірних дій Російської Федерації. Цей документ містить чіткий політичний сигнал для Росії: у міжнародних відносинах не можна переходити «червону лінію», позначену сучасним міжнародним правом, за нею лежить шлях до самоізоляції та маргіналізації будь-якої країни, шлях за межі співдружності цивілізованих держав.
Комітет міністрів Ради Європи привітав участь у засіданні в.о. Міністра закордонних справ України Андрія Дещиці, який підтвердив відданість нашої держави обов’язками і зобов’язанням перед Радою Європи, взятим на себе Україною під час набуття членства. Він схвально сприйняв прагнення нової української влади якнайшвидше реалізувати реформи з метою підвищення рівня захисту прав людини та удосконалення функціонування демократичних інститутів.
Комітет міністрів також привітав план заходів невідкладної допомоги для України, підготовлений Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом, який включає залучення Венеціанської комісії для надання Україні експертної допомоги у здійсненні демократичних реформ, та закликав до його невідкладної реалізації.
Комітет міністрів закликав причетні сторони невідкладно забезпечити дотримання припису Європейського суду з прав людини, виданого в рамках судового провадження за позовом «Україна проти Російської Федерації». Цей припис встановлює обов’язок як України, так і Росії утриматись від вжиття будь-яких заходів, зокрема воєнних дій, в результаті яких можуть бути порушені права цивільного населення, включаючи створення ризику для їх життя та здоров’я. Така вимога Суду, підтримана Комітетом міністрів, набуває особливої актуальності у світлі останніх фактів насильства та порушення прав української і кримськотатарської громад Криму.
Комітет міністрів Ради Європи із великою зацікавленістю вивчив звіт делегації Консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, яка з 20 до 26 березня ц.р. відвідала з візитом ad hoc Україну. Констатувавши в ході обговорення, що рівень захисту національних меншин у східних і південних регіонах України не погіршився з часу ухвалення попередньої моніторингової доповіді, учасники засідання відзначили занепокоєння експертів Консультативного комітету щодо безпеки осіб, які належать до національних меншин, зокрема, в Криму.
З метою запобігання у майбутньому порушенню їх прав, Комітет міністрів доручив Консультативному комітету Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин продовжити роботу по моніторингу ситуації у цій сфері на території України, включаючи АР Крим. Він привітав започаткування третього моніторингового циклу щодо виконання Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та четвертого моніторингового циклу щодо виконання Україною Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, в рамках яких буде надано оцінку стану захисту прав національних меншин, включаючи мовні права, на всій територій України в межах її міжнародно-визнаних кордонів.
Враховуючи надзвичайну актуальність «українського питання», національні делегації домовились здійснювати пильне спостереження за розвитком ситуації в Україні та відновити його обговорення на черговому засіданні Комітету міністрів Ради Європи.
Показово, що це рішення було ухвалене шляхом голосування (42 голоси – за, 2 голоси – проти.
Щодо ситуації з правами людини в РФ
В України викликає глибоке занепокоєння ситуація з правами людини в РФ.
Згідно з рейтингами Freedom House Росія належить до категорії «невільних країн», а саму країну організація кваліфікує як «консолідований авторитарний режим».
Минулого року правозахисні організації Human Rights Watch та Amnesty International кваліфікували ситуацію у сфері дотримання прав людини в Росії як найгіршу за останні 25 років, в тому числі з огляду на застосовувану Кремлем практику системних переслідувань і репресій проти опозиції.
Лише за даними російських правозахисних організацій, у РФ сьогодні відбувають покарання понад 70 політичних в’язнів. Ця цифра далеко не повна, оскільки, як нам відомо, в Росії жорстко подавляється «инкаомыслие», яке в параноїдальному пориві російська влада вбачає також в співах, танцях, картинах, книгах, висловлюваннях громадян РФ.
Ми добре пам’ятаємо обшуки і конфіскації архівних матеріалів в Українській бібліотеці у Москві. Справи Литвиненка, Ходорковського, Магнітського та багато інших сколихнули весь світ.
Яскравим свідчення репресій у Росії став т.зв. суд над опозиційним політиком Олексієм Навальним та дивовижне як для ХХІ століття рішення прокуратури Росії щодо заборони публікації його матеріалів в соціальних мережах. Очевидно, російська влада так боїться сьогодні правди про те, що відбувається в Росії, що готова не лише фізично викорінити опозицію, а й зачистити від будь-якої неконтрольованої нею інформації навіть Інтернет.
І сьогодні, на превеликий жаль, ми стали свідками поширення так званого російського зразка «демократії» й на окуповану Росією Автономну Республіку Крим. Утиски прав і свобод громадян України, викрадення і знущання над українськими військовослужбовцями, зневага до національних символів Української держави, блокування українських ЗМІ, і нарешті жорстоке вбивство нашого побратима – кримського татарина Решата Аметова лише за те, що висловив протест проти російської окупації, - все це є елементами «демократії», яку нині насаджує Росія частині території України.
З огляду на це будь-яке намагання РФ спотворити ситуацію із правами людини в України є нічим іншим як спробою приховати свої власні проблеми в цій галузі. Якнайкраще цей конкретний випадок характеризує Святе Письмо: перш ніж бачити скалку в оці ближнього, треба вийняти колоду з власного ока.
Коментар МЗС щодо торговельних преференцій ЄС щодо України
3 квітня ц.р. на своєму пленарному засіданні Європейський Парламент підтримав пропозицію Європейської Комісії щодо запровадження пакету автономних торговельних преференцій ЄС щодо України, в рамках яких Європейський Союз в односторонньому порядку поширить на український експорт до ЄС митні пільги, передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині Зони вільної торгівлі Україна-ЄС.
Відповідно до процедури, пакет автономних торговельних преференцій ЄС для України набуде чинності після його схвалення Радою міністрів ЄС, відповідне рішення якої очікується вже найближчим часом. Позитивний економічний ефект для українських експортерів у зв’язку зі скасуванням або зниженням митних тарифів ЄС в рамках цього рішення оцінюється на рівні 487 млн. євро на рік.
У цьому контексті в Україні вітають підтримку Європейським Парламентом вищезгаданих пропозицій Європейської Комісії.
Ухвалюючи рішення про автономні торговельні преференції, Європейський Союз на практиці демонструє солідарність з Україною і робить реальний крок, покликаний стимулювати зростання української економіки та двосторонньої торгівлі з ЄС.
В Україні високо цінують безпрецедентну оперативність підготовки та опрацювання цього рішення в Європейській Комісії та Європейському Парламенті.
Сподіваємося, що запровадження автономних преференцій вже в травні поточного року дозволить українським виробникам відчути переваги поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і підготує належне підґрунтя для її подальшого повноцінного започаткування.
Україна – США
3 квітня Президент США Барак Обама підписав прийнятий Конгресом закон H.R.4152 «На підтримку суверенітету, цілісності, демократії та економічної стабільності України».
Нагадаю, схвалений 1 квітня Палатою представників Конгресу США закон передбачає:
- надання Україні кредитних гарантій згідно з озвученою Президентом Б.Обамою сумою в 1 млрд.дол.США;
- надання допомоги українському Уряду в ідентифікації, блокуванні та поверненні активів, пов’язаних із корупційними діями колишнього Президента В.Януковича, членів його родини, або інших колишніх чи нинішніх посадовців українського Уряду;
- дозвіл на надання допомоги у розмірі 50 млн.дол.США на потреби демократії та 100 млн.дол.США на посилення безпекової співпраці з Україною та іншими країнами Центральної і Східної Європи;
- запровадження додаткових санкцій проти осіб, відповідальних за насильство та серйозні порушення прав людини щодо учасників антиурядових протестів в Україні, які почалися 21 листопада 2013 р., а також проти відповідальних за загрозу миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності України;
- запровадження санкцій щодо представників Уряду РФ, членів їх родин, або пов’язаних з ними осіб, які були співучасниками або відповідальними за значні корупційні дії як в Україні, так і в Росії; [передбачають блокування активів та заборону на видачу віз до США, їх анулювання, а також видворення причетних осіб з території США];
***
2 квітня в Брюсселі відбулося засідання Енергетичної Ради США-ЄС, на якому розглядалося питання енергетичної безпеки України та подолання залежності Європи від постачань російських енергоносіїв. Виступаючи на цьому заході, Державний секретар США Джон Керрі, зокрема, відзначив, що не можна використовувати енергетичні ресурси як політичну зброю чи як інструмент агресії. США інтенсивно працюють над наданням допомоги Україні в отриманні природного газу з Польщі та Угорщини й розвитку маршруту постачання через Словаччину. Необхідно позбутися залежності від одного джерела енергетичних ресурсів. США сподіваються розпочати постачання природного газу на глобальні ринки у 2015 році. Ці обсяги будуть більшими, ніж Європа споживає нині.
За результатами засідання була оприлюднена Спільна заява для преси Енергетичної ради США – ЄС, у якій, серед іншого, ЄС та США ще раз засуджують незаконну анексію Криму та стверджують, що «відносини в енергетичній сфері з Росією мають базуватися на принципах взаємності, прозорості, справедливості, недискримінації, відкритості до конкуренції й довгострокового співробітництва». У ній також висловлюється рішуча підтримка зусиллям України в напрямку диверсифікації постачань природного газу та підкреслюється, що всі дії, які будуть вжитті незабаром для поліпшення енергетичної безпеки України, мають впроваджуватися у контексті стратегічного бачення повної інтеграції у європейський енергетичний ринок.
Резолюція Парламенту Ірландії із засудженням агресії Росії щодо України та незаконної анексії Криму
3 квітня ц.р. Палата представників (Дойл) Парламенту Ірландії ухвалила резолюцію із засудженням агресії Росії щодо України та підтримкою суверенітету і територіальною цілісності нашої держави.
У резолюції визнається нелегітимність «референдуму» у Криму 16 березня ц.р., проведеного без «дотримання мінімальних демократичних гарантій», і який «не може слугувати шляхом для зміни кордонів між Росією та Україною».
Дойл Ірландії засудив незаконну анексію Криму Російською Федерацією, яка порушує суверенітет, політичну незалежність, єдність та територіальну цілісність України.
Ірландські парламентарі закликали всі сторони, передусім, Російську Федерацію, домагатися невідкладного мирного врегулювання ситуації щодо України з повним дотриманням своїх двосторонніх та багатосторонніх зобовʼязань стосовно поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.
Візит Віце-прем’єр-міністра Республіки Молдова з питань реінтеграції Е.Карпова в Україну
3 квітня 2014 р. з робочим візитом у Києві перебував Віце-прем’єр-міністр Республіки Молдова з питань реінтеграції Еуджен Карпов, у ході якого відбулися його зустрічі з Першим віце-прем’єр-міністром України Віталієм Яремою, Секретарем РНБО України Андрієм Парубієм, В.о. Міністра закордонних справ України Андрієм Дещицею, а також Головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Володимиром Литвином.
Ключову увагу сторони приділили ситуації в регіоні та активізації співпраці в сфері регіональної безпеки та прикордонного співробітництва. Молдовська сторона підтвердила свою беззаперечну підтримку територіальної цілісності України.
Під час зустрічей сторони обговорили стан і перспективи переговорного процесу з придністровського врегулювання, зокрема підготовка до чергового раунду переговорів у форматі «5+2», що відбудеться 10-11 квітня 2014 р. у Відні.
Відбувся також обмін думками щодо актуальних питань двостороннього співробітництва, а також співпраці двох країн з Європейським Союзом.
Щодо візиту В.о. Президента України, Голови Верховної Ради України О. Турчинова у Литву
6 -8 квітня ц.р. В.о. Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов перебуватиме у Литві з робочим візитом для участі у Конференції голів парламентів Європейського Союзу і країн “Східного партнерства” (6-8 квітня 2014 р., м.Вільнюс).
Очікується, що у рамках цього заходу він виступить перед главами парламентів ЄС, а також проведе низку двосторонніх зустрічей зі своїми колегами.
Щодо тимчасового перебування в Україні громадян РФ
У зв’язку із запровадженням Російською Федерацією обмеження щодо тривалості безперервного тимчасового перебування в Росії іноземних громадян, які прибули в Російську Федерацію у порядку, що не вимагає отримання візи (у т.ч. громадян України), періодом 90 діб сумарно протягом кожного періоду в 180 діб, повідомляємо, що з 00:00 7 квітня 2014 року Державною прикордонною службою України у пунктах пропуску через державний кордон, на засадах взаємності, буде розпочато перевірку дотримання громадянами Російської Федерації вимог щодо строків перебування в Україні.
Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р.
№ 150, громадяни Російської Федерації, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду.
Нагадуємо, що відповідно до статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 р. (зі змінами), громадяни України та Росії можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією держав без віз з дотриманням правил перебування, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство (додатки 1 та 2 до Угоди).