{video}http://youtu.be/aHGLOo0uJ1A{/video}
Минулий тиждень характеризувався посиленою політичною активністю України на міжнародній арені. Низка масштабних міжнародних заходів високого рівня, що відбулися протягом п‘яти днів, починаючи з 23 червня, була використана нами, передусім, як майданчик для донесення об‘єктивної інформації про ситуацію на сході України, презентації та забезпечення підтримки Мирного плану Президента України, посилення правомірного тиску світової спільноти на Росію із закликом про припинення нею агресивних дій щодо нашої держави.
23 червня у Люксембурзі Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вперше в історії наших відносин з Європейським Союзом взяв участь у засіданні Ради ЄС у закордонних справах. Головним результатом засідання стало схвалення цим органом висновків щодо України, у яких висловлюється безумовна підтримка Мирного плану Президента Петра Порошенка та містився заклик до Російської Федерації щодо вжиття заходів для забезпечення його реалізації.
24 червня у Відні Міністр закордонних справ України виступив на Щорічній конференції ОБСЄ з огляду питань безпеки. Міністр ознайомив учасників зустрічі з кроками щодо реалізації мирного плану Президента України.
25 червня Павло Клімкін відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, де, зокрема, виступив на засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Було прийнято рішення про створення НАТО для України 4-х трастових фондів, кошти з яких будуть спрямовані на підтримку обороноздатності нашої держави у таких критичних сферах, як логістика, оперативне управління, захист від кібератак, а також на допомогу відставним військовим в адаптації до цивільного життя.
У рамках цих заходів Міністр також провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з Високим Представником ЄС у закордонних справах Кетрін Ештон, Комісаром ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефаном Фюле, Діючим головою ОБСЄ, Президентом Швейцарії Дідьє Буркгальтером, Генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Дзанньєром, Генеральним секретарем НАТО Андерсоном Фогом Расмуссеном, Державним секретарем США Джоном Керрі, міністрами закордонних справ Іспанії, Італії, Канади, Нідерландів, Туреччини, Литви, Болгарії, Грузії.
26 червняПрезидент України Петро Порошенко відвідав Страсбург та виступив на третій частині сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, а також зустрівся також з керівництвом Ради Європи.
Підсумковий результат усіх заходів підтвердив консолідовану підтримку іноземними партнерами дій України з врегулювання ситуації на сході України.
27 червня стало особливо знаменним для України днем. Президент України у Брюсселі підписав Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Важливо, що під час церемонії підписання Президент України Петро Порошенко виголосив односторонню заяву щодо європейської перспективи України. У заяві йдеться про суверенний вибір України на користь майбутнього членства в ЄС відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Хочу нагадати, що у статті 49 зазначено, що будь-яка європейська країна, яка поважає цінності свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, може подати заявку на членство в ЄС.
Участь Президента України у засіданні Європейської Ради засвідчила рішучу політичну підтримку нашої держави з боку ЄС. Під час заходу сторони обмінялися думками щодо стану та перспектив імплементації мирного плану Президента України з врегулювання ситуації на сході України. При цьому Петро Порошенко підкреслив недостатність зусиль РФ з підтримки мирного плану і закликав ЄС до рішучих дій у контексті можливого запровадження третього рівня санкцій.
За підсумками засідання Європейської Ради були схвалені висновки щодо України, в яких лідери ЄС підтримали мирний план Президента України, закликали РФ активно використати свій вплив на незаконні озброєні угрупування та зупинити потік зброї і бойовиків через кордон, підтримали здійснення ОБСЄ моніторингу імплементації мирного плану, висловили вимоги до РФ у контексті можливого запровадження наступного рівня санкцій у разі, якщо не будуть здійснені чітко визначені кроки з деескалації ситуації. Глави держав та урядів країн ЄС зазначили, що Рада відстежуватиме ситуацію і готова зібратися в будь-який момент для запровадження нових санкцій проти РФ.
У Брюсселі Президент України провів тристоронню зустріч за участю Президента ЄР Германа Ван Ромпея та Президента ЄК Жозе Баррозу, тристоронню зустріч за участю Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель та Президента Франції Франсуа Олланда, а також окремі двосторонні зустрічі з Прем’єр-міністром Італії Маттео Ренці та Прем’єр-міністром Фінляндії Александром Стуббом. Під час бесід були обговорені перспективи реалізації мирного плану та можливі заходи ЄС на його підтримку. Під час зустрічі з Ангелою Меркель та Француа Олландом домовлено продовжити спілкування у форматі телефонної конференції за участю Президента РФ.
***
Міжнародні контакти в контексті реалізації Мирного плану Президента України, як на рівні Глави держави, так і міністра закордонних справ України не припинялися і після 27 червня. Як ви знаєте, Президент України підтримує постійний телефонний діалог з лідерами держав ЄС, США та Росії.
Українська влада зробила все для деескалації ситуації на сході України, однак через злочинні дії терористів та відсутність практичних кроків з боку Росії за 10 днів одностороннього припинення вогню не відбулося жодних серйозних зрушень у бік стабілізації.
З 20 червня бойовики публічно демонстрували небажання підтримувати Мирний план Президента і постійно порушували режим припинення застосування сили: відбулося 108 нападів на Збройні сили України, внаслідок яких 28 військовослужбовців загинули, понад 70 осіб поранено; понад 170 українських військових та мирних громадян перебувають у заручниках; зброя не складена, будівлі не звільнено; терор мирного населення продовжується.
Росія не здійснила жодних практичних кроків, передбачених Мирним планом та висновками Європейської ради від 27 червня: РФ не забезпечує контролю за державним кордоном зі свого боку; російська сторона не використала свого впливу для припинення злочинної діяльності з боку терористів та публічно не засудила їхні дії; антиукраїнська пропаганда в інформпросторі продовжується; скасування постанови Ради Федерації на тлі відсутності інших практичних кроків мало виключно символічне значення.
Три раунди чотиристоронніх телефонних розмов між Президентами України, Франції, Росії та Федеральним канцлером ФРН, як і два раунди консультацій Тристоронньої контактної групи, не дали бажаного результату; режим припинення вогню був використаний терористами для укріплення своїх бойових позицій.
Попри зусилля України, унікальний шанс з втілення мирного плану через злочинні дії бойовиків та відсутність відповідної політичної волі з боку Росії не було реалізовано.
Разом з тим, заклик Президента України до припинення застосування сили залишається чинним: по відношенню до тих незаконних збройних формувань, які заявлять про припинення вогню, складуть зброю та приєднаються до реалізації мирного плану - з боку сил АТО не будуть вестися наступальні дії.
Сьогодні Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відбув з робочим візитом до Берліну, де візьме участь у чотиристоронній зустрічі з міністрами закордонних справ Німеччини, Франції та Росії. Ця зустріч відбудеться на виконання домовленостей, досягнутих під час телефонної конференції, проведеної 30 червня Президентом України Петром Порошенком з Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель, президентами Франції Франсуа Олландом та Росії Володимиром Путіним.
Метою цієї зустрічі є продовження пошуку шляхів врегулювання ситуації на сході України.
***
Разом з тим, сигнали, які ми продовжуємо отримувати з Росії, не свідчать про готовність Москви до деескалації ситуації. Скоріше навпаки. В Україні уважно ознайомилися із вчорашнім виступом Президента РФ Владіміра Путіна на нараді послів і постійних представників Росії.
Тональність риторики, у тому числі оцінок подій в Україні, вкотре підтвердила очевидне: Кремль продовжує використовувати ідеологеми часів «холодної війни», вводити в оману своїх громадян і міжнародне співтовариство, підмінювати поняття та перекручувати факти з однією метою – приховати власну провину і відповідальність за нинішнє становище, в якому опинилася Україна та жителі східних областей нашої держави.
Щонайменше дивно звучали слова жалю Путіна, що не спрацьовує міжнародне право, елементарні норми пристойності і превалює принцип вседозволеності. В дійсності на превеликий жаль, президент РФ чомусь не помічає, що вірус вседозволеності та нехтування міжнародним правом, зокрема по відношенню до України, породжений саме в великодержавній політиці Російської Федерації, і нині болісно вражає всю систему міжнародних відносин. Небезпечним симптомом цього вірусу є одержимість т.зв. «руськім міром», який РФ будь-якою ціною намагається поширювати (уже вводячи нове поняття «русский человек») і захищати, як показує досвід, у тому числі шляхом загарбання територій інших держав.
Путін декілька разів у своєму виступі наголошував на підтримці РФ верховенства міжнародного права, його обов’язковості для всіх країн; на неприпустимості втручання у внутрішні справи суверенних держав, шантажу і погроз в міжнародних відносинах.
Ймовірно, навіть присутнім в залі російським послам, справжнім дипломатам і професіоналам своєї справи, було важко співставити риторику президента з реальними протиправними діями РФ на міжнародній арені, які призводять до все більшої міжнародної ізоляції Росії.
Ми категорично відкидаємо спроби президента Росії звинуватити українську владу у нібито «цілеспрямованій роботі по ліквідації представників преси». Як відомо, і це підтверджують звіти міжнародних організацій, у тому числі ООН, кількість порушень прав ЗМІ істотно зросла в Криму після його окупації Росією, а також у містах східних областей України, де орудують терористи і бандформування, що прибувають з Російської Федерації.
Україна чітко дотримується демократичних норм і принципів забезпечення свободи ЗМІ та вживає усіх необхідних заходів для забезпечення належних умов для роботи представників вітчизняних та іноземних ЗМІ в Україні.
Факти загибелі іноземних журналістів в зоні АТО ретельно розслідуються українськими правоохоронними органами, винні обов’язково будуть притягнуті до відповідальності.
Але вже сьогодні, попередній аналіз ситуації із загибеллю оператора російського «Першого каналу», дає підстави говорити про сумнівність поспішних звинувачень російської сторони та покладення провини за цей інцидент на українських військових.
За наявними даними, обстріл відбувся далеко від місця дислокації сил АТО, українських силовиків в зоні обстрілу не було.
Крім того, поїздка журналістів, яку організувала так звана прес-служба терористичної організації «ДНР», здійснювалася з порушенням законодавства України та елементарних норм індивідуальної безпеки.
Представники російських ЗМІ не мали офіційної акредитації при оперативному штабі АТО, що є необхідною вимогою для роботи іноземних ЗМІ в зоні проведення антитерористичної операції. Автобус не мав позначок «Преса», пасажири також були без необхідних розпізнавальних знаків приналежності до ЗМІ та засобів індивідуального захисту – касок, бронежилетів.
Крім того, згаданий журналіст, за наявними даними, взагалі перебував на території України нелегально. Для тих журналістів, які не дотримуються цих правил, і більше того, про перебування і роботу яких на території України офіційним органам влади нічого не відомо, нашим правоохоронцям дуже важко забезпечити належну безпеку.
З метою запобігання потраплянню представників вітчизняних та іноземних ЗМІ у надзвичайні ситуації вкотре нагадуємо про обов’язковість дотримання правил роботи ЗМІ у зоні проведення антитерористичної операції.
Зокрема, усі представники ЗМІ повинні обов’язково отримати акредитацію при оперативному штабі з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях. З порядком акредитації можна ознайомитися на сайті СБУ.
До тих представників іноземних ЗМІ, які не дотримуються зазначених вимог, а більш того – взаємодіють з терористами, свідомо порушуючи у тому числі міграційне законодавство України, правоохоронці мають право застосовувати санкції у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, примусового повернення та видворення за межі України відповідно до статей 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
***
Як я вже зазначав, світове співтовариство, зокрема, ключові міжнародні організації продовжують висловлювати свою підтримку Україні і засуджувати агресивні дії Росії щодо нашої держави.
Так, 27 червня ц.р. у ході 26-ї сесії Ради ООН з прав людини (РПЛ ООН), яка проходила у Женеві, шляхом голосування (на вимогу Російської Федерації) ухвалено ініційовану Україною резолюцію «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини». Станом на 01.07.2014 р. співавторами резолюції стали 44 держави-члена ООН (згідно з процедурою процес приєднання триває).
Із 47 держав-членів Ради резолюцію підтримали 23 делегації, проти проголосували 4 країни (РФ, КНР, Куба, Венесуела), 19 - утримались. Одна делегація не брала участі у голосуванні (Марокко).
Побудована на положеннях доповідей Управління Верховного комісара ООН з прав людини, які містять оцінки правозахисної ситуації в нашій країні, насамперед, на території тимчасово окупованої АРК та на сході України, резолюція вітає співпрацю нашої держави з міжнародними правозахисними механізмами ООН та засуджує порушення прав людини, передусім у згаданих регіонах.
Серед найбільш вагомих положень резолюції: посилання на резолюцію ГА ООН 68/262; підтвердження суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України; посилання на ситуацію у Криму, що свідчить про його незаперечний український статус.
Крім того, заслуговують на увагу закріплені в преамбулярній та оперативній частинах документа згадування про незаконні збройні угруповання у Донецькій та Луганській областях за зовнішньої підтримки, а також зусилля Уряду України з виконання положень Женевської заяви від 17 квітня 2014 р.
Резолюцією передбачається продовження надання Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини технічної допомоги Україні та представлення на розгляд 27-ї сесії Ради (вересень 2014 р.) відповідної доповіді, а також проведення інтерактивного обговорення щодо виконання цієї резолюції.
***
Також 27 червня в Парижі відбулася 92-а сесія Постійної ради Міжнародної організації Франкофонії (МОФ), під час якої було ухвалено Резолюцію щодо ситуації в Україні.
Країни-члени МОФ рішуче засудили будь-які прояви зовнішнього втручання, спрямовані на підрив територіальної цілісності і суверенітету України та дестабілізацію ситуації в державі.
Спільнота франкомовних держав підтримала мирний план Президента України Петра Порошенка з врегулювання ситуації на сході України, і відповідно закликала Російську Федерацію вжити всіх заходів для сприяння успішній реалізації цього Мирного плану, зокрема, утриматися від кроків, що можуть призвести до подальшої ескалації насилля.
Крім того, ухвалена резолюція наголошує, що референдум в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 16 березня 2014 року не має жодної юридичної сили і не може становити основу для зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополь.
У роботі Постійної ради МОФ взяли участь Персональні представники Глав держав і Урядів 77 країн-членів та спостерігачів Організації.
***
І вчора, 1 липня, на 23-й сесії ПА ОБСЄ, що відбулася в м.Баку, ухвалено резолюцію «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Гельсінських принципів Російською Федерацією», автором якої є американський парламентар Бенджамін Кардін.
Резолюція була схвалена голосами 92 делегатів. Проти виступило 30 делегатів. Утрималося 27 делегатів. Згідно з резолюцією, ПА ОБСЄ засуджує порушення Гельсінських принципів із боку Росії щодо України та окупацію її території.
ПА ОБСЄ вважає, що такі дії РФ здійснювались на підставі «цілком необґрунтованих» підходів. Резолюція містить заклик до держав-членів ОБСЄ «відмовитися від визнання насильницької анексії Криму Російською Федерацією». У ній висловлено «жаль із приводу збройного втручання, здійснюваного контрольованими Російською Федерацією силами в Україні, а також порушення ними прав людини».
ПА ОБСЄ закликала держави-члени ОБСЄ надати необхідні ресурси та підтримку, а також забезпечити безперешкодний доступ ОБСЄ на всю територію України, включаючи АРК.
Водночас, в ухваленому документі заявлено про «тверду підтримку суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України, як це визначено Конституцією країни та в її міжнародновизнаних межах». ПА ОБСЄ висловила прагнення і надалі забезпечувати підтримку України у нинішній кризовій ситуації.
Відтак, резолюція ПА ОБСЄ стала черговим виявом засудження міжнародним співтовариством агресивної політики Кремля на додаток до аналогічних оцінок, наданих ООН, РЄ та іншими міжнародними інституціями.
***
І кілька слів про поточні візити іноземних делегацій в Україну.
Вчора, в Україні з робочим візитом перебував Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
У рамках візиту главу шведського зовнішньополітичного відомства прийняли Президент України Петро Порошенко і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Президент України Петро Порошенко на зустрічі з Карлом Більдтом обговорив ситуацію на Донбасі та подальші кроки з реалізації мирного плану Президента.
Сторони також обговорили подальші кроки з реалізації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Президент України підтвердив намір України, відповідно до домовленостей, провести 11 липня ц.р. консультації за участю представників ЄС, України та Росії щодо економічних аспектів реалізації цієї Угоди. У зустрічі взяв участь міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт обговорили підсумки засідання Ради Європейського Союзу 27 червня та подальші кроки, спрямовані на ефективну імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Крім того було обговорено поточний стан та перспективи секторального співробітництва між Україною і Європейським Союзом.
***
З 3 по 6 липня ц.р. в Україні перебуватиме делегація Комітету у європейських справах Національних Зборів Франції на чолі з його Головою пані Даніель Оруа.
У рамках цього візиту попередньо плануються зустрічі з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, з Головами Комітетів у закордонних та європейських справах Верховної Ради України, а також з депутатською групою ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Французькою Республікою.
***
2-3 липня 2014 року в Україні з візитом перебуватиме Радник Прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Сер Кім Даррок.
У рамках візиту заплановані його зустрічі з Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, Секретарем Ради національної безпеки та оборони України Андрієм Парубієм, іншими високопосадовцями.
***
Як ви знаєте, увечері 30 червня ц.р. було знайдено тіла трьох ізраїльських підлітків (Нафталі Френкеля, Гілада Шаера та Еяля Іфраха) – учнів релігійної школи, викрадених 12 червня ц.р. в районі м.Хеврон на Західному березі річки Йордан.
Ізраїль покладає відповідальність за їхню загибель на палестинські екстремістські угруповання.
Згаданий трагічний інцидент викликав широкий міжнародний резонанс. З відповідними заявами виступили ряд лідерів провідних держав світу та міжнародних організацій, зокрема Президент США Б.Обама, Генеральний секретар ООН Бан кі-Мун та Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки К.Ештон, Президент Росії В.Путін.
У цьому контексті хотів би зазначити, що Україна поділяє біль Ізраїлю та рішуче засуджує будь-які прояви екстремізму і тероризму.