{video}http://youtu.be/YoR2hAJ_HyE{/video}
16-17 жовтня на запрошення італійської сторони відбувся робочий візит Президента України Петра Порошенка до Італії, де на полях саміту АСЕМ, який відбувався в Мілані, він провів низку зустрічей у двосторонньому та багатосторонньому форматах. Зокрема, відбулися двосторонні зустрічі з президентом Італії, главами урядів Італії, Німеччини, Польщі, Швеції, Японії, президентами Європейської Ради та Єврокомісії. Багатосторонні зустрічі пройшли у нормандському та т.зв. розширеному нормандському форматах за участю України, Великої Британії, Італії, ФРН, Франція, ЄС та Росії. У Мілані відбулася також двостороння зустріч Президентів України та Російської Федерації.
Серед ключових результатів переговорів у Мілані слід відзначити одностайну підтримку нашими іноземними партнерами територіальної цілісності та суверенітету України, а також зусиль української сторони з врегулювання ситуації на Донбасі.
Усі сторони переговорів, у тому числі й Російська Федерація, визнали необхідність неухильного виконання Мінських домовленостей. Особливий наголос у цьому зв’язку був зроблений на важливості дотримання режиму припинення вогню, забезпечення дієвого контролю над українсько-російським кордоном, звільнення усіх заручників.
Україна, зокрема, отримала запевнення з боку лідерів ЄС та держав ЄС стосовно того, що питання про зняття чи пом’якшення санкцій проти Росії може розглядатися виключно за умови реального прогресу в процесі дотримання та виконання всіх без винятку пунктів як Мінського протоколу від 5 вересня, так і Мінського меморандуму від 19 вересня.
У контексті реалізації Мирного плану та Мінських домовленостей наші партнери повністю підтримали позицію України щодо важливості проведення в окремих районах Луганської та Донецької областей місцевих виборів виключно за українським виборчим законодавством та відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Невід’ємною складовою такої одностайної підтримки став наголос на нелегітимності та невизнані псевдовиборів, які терористи планують провести 2 листопада.
Позиція України і наших партнерів тут однозначна - єдиними законними виборами є вибори народних депутатів до Верховної Ради України 26 жовтня, а також вибори до органів місцевого самоврядування на Донбасі 7 грудня. Тому, лакмусовим папірцем відданості Росії Мінським домовленостям та її готовності сприяти деескалації ситуації стануть її реальні кроки по унеможливленню проведення псевдовиборів 2 листопада. В іншому разі, саме на Росії лежатиме відповідальність за зрив мирного процесу.
З практичних досягнень переговорів у Мілані можна відзначити також домовленість про посилення моніторингових спроможностей Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Зокрема, сторони погодилися збільшити кількість безпілотних літальних апаратів для потреб ОБСЄ, а також надати місії інші засоби, такі як відеокамери, супутникові системи, радари.
Відповідні консультації відбулися в рамках багатосторонньої зустрічі П.Клімкіна з керівниками МЗС РФ Сергеєм Лавровим, Італії Федерікою Могеріні, а також Швейцарським головуванням в ОБСЄ. Було обговорено практичні аспекти забезпечення міжнародного контролю за дотриманням режиму припинення вогню, зокрема за допомогою БПЛА та інших технічних засобів під егідою ОБСЄ. Продовження технічних консультацій щодо цього питання мають відбутися цього тижня в рамках Постійної Ради ОБСЄ у Відні.
Глави держав України та РФ у Мілані попередньо узгодили параметри газової домовленості, які будуть предметно обговорені сьогодні в Брюсселі в рамках тристоронніх переговорів України, ЄС та Росії. Як відомо, у цьому черговому раунді тристоронніх консультацій між Україною, ЄС та Російською Федерацією візьмуть участь Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан, Віце-президент ЄК, Комісар з питань енергетики Ґюнтер Оттінґер та Міністр енергетики Росії Александр Новак. Планується продовжити обговорення умов відновлення РФ газопостачання до України, забезпечення стабільності транзиту російського газу в країни ЄС цієї зими, а також розрахунків НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ.
Зустрічі в Мілані стали черговим важливим кроком в напрямку досягнення мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Сьогодні весь цивілізований світ усвідомлює, що ключовими умовами для встановлення миру та відновлення нормальної життєдіяльності окремих районів Донбасу, які все ще підконтрольні проросійським бойовикам і терористам, є відмова Росії від проведення агресивної політики щодо України, припинення підтримки терористів на Донбасі, виведення російських регулярних частин та найманців, зброї і військової техніки з території України та встановлення надійного контролю на кордоні.
***
У зв’язку з цим хотів би звернути вашу увагу на те, що 24 жовтня завершується встановлений рішенням Постійної Ради ОБСЄ термін діяльності Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску українсько-російського державного кордону «Донецьк» та «Гуково».
Наразі у рамках Організації проводяться активні консультації щодо підготовки проекту рішення, схвалення якого дозволить подовжити термін функціонування Місії на наступний, як очікується, трьохмісячний термін.
Українська сторона виходить з того, що присутність спостерігачів ОБСЄ лише на двох пунктах пропуску має невисоку цінність з точки зору здійснення ефективного моніторингу за станом належного дотримання режиму охорони кордону з боку російської прикордонної служби.
Україна продовжує наполягати на розширенні присутності ОБСЄ на всю ділянку українсько-російського кордону, яка наразі перебуває поза межами контролю Державної прикордонної служби України, та виступає за необхідність розміщення спостерігачів Організації на додаткових пунктах пропуску з російського боку на цій ділянці українсько-російського кордону.
Пропозиції України були доведені до держав-учасниць ОБСЄ 17 жовтня 2014 р., а також представлено під час переговорів в Мілані. Зокрема, пропонується розширити діяльність Місії спостерігачів ОБСЄ на російські пункти пропуску «Волошино», «Новошахтинськ», «Куйбишево-Маринівка (укр.)», «Куйбишево-Дякове (укр.)», «Матвєєв Курган», «Весело-Вознесенська», «Гуково-Червона Могила», «Донецьк-Краснодарський (укр.)», «Донецьк-Північний (укр.)» «Успенська», «Олексієво-Тузлівка», «Нижній Швирьов», «Йелан», «Можаєвка», «Титовка», «Шияни», «Авілово-Федорівка», «Шрамко».
Розширення формату діяльності Місії дозволило б забезпечити виконання п.4 Мінського протоколу, яким передбачається забезпечення постійно діючого моніторингу на українсько-російському кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ.
22 жовтня Постійна Рада ОБСЄ має розглянути рішення про можливість продовження мандату місії. Переважна більшість країн-членів підтримують розширення його мандату на всю протяжність українсько-російського кордону в Донецькій та Луганській областях. На жаль, лише позиція Російської Федерації щодо цього питання залишається негативною. В разі, якщо Росія все ж таки заблокує це рішення, саме вона нестиме відповідальність за невиконання цього ключового пункту Мінських домовленостей.
***
На жаль, Росія продовжує демонструвати інертність і упередженість по більшості питань, від яких залежить мирне врегулювання на Донбасі. Більше того, вона продовжує вдаватися до різного роду провокацій та підривної діяльності на території України, веде брудну інформаційно-пропагандистську кампанію проти нашої держави.
Ми категорично відкидаємо озвучені нещодавно офіційними представниками Російської Федерації тези про нібито спалах в Україні право-радикальних настроїв. Всім відомо, що на поширенні подібної дезінформації російська пропагандистська машина будує свою агресивну окупаційну політику щодо України.
Насправді в Україні ніколи не було і немає жодних загроз російськомовному населенню. Розповсюджуючи відверту брехню, Росія чомусь не помічає, що в лавах сил АТО – борців за незалежність і територіальну цілісність України – значна частина саме російськомовних громадян України, які не бажають бути під так званим «захистом» Москви.
Росія продовжує політику подвійних стандартів, маніпуляцій та підміни понять, намагаючись увести в оману міжнародне співтовариство. В одному з останніх коментарів чиновники Росії говорили про «категоричне неприйняття зростання неонацистських настроїв в Європі». Разом з тим, це не заважає Росії тісно співпрацювати з націоналістичними і праворадикальними силами в європейських країнах, активно використовувати їх у поширенні своєї пропаганди.
Тим часом сама ідея Росії про так званий «руський мир» пронизана ознаками, що притаманні такому загрозливому явищу як неонацизм. В російському суспільстві набирають широкого розповсюдження прояви ксенофобії, шовінізму, ультраправого націоналізму, які не отримують відповідної реакції з боку влади та правоохоронних органів, а навпаки - заохочуються. Чимало російських праворадикалів сьогодні вбивають ні в чому не винних людей на Донбасі.
Дедалі масштабнішими в Росії стають щорічні так звані «русские марши», які проходять під прапорами з нацистською символікою. Уже давно звичними в цій країні стали повідомлення про утиски національних меншин, у тому числі української. Так, особливо загрозливим стає поширення російського шовінізму та ксенофобії на території окупованої Автономної Республіки Крим, де проти українців та кримських татар розгорнуто справжній терор в дусі сталінських часів.
На цьому тлі будь-які спроби Росії представити Україну в «коричневих тонах» – це ніщо інше як витвір російської пропагандистської машини, що має на меті відвернути увагу власного суспільства та міжнародного співтовариства від реальних проблем, які накопичуються в самій Російській Федерації.
***
Представники Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ продовжують взаємодіяти з українськими та російськими військовими в рамках Центру контролю та координації питань щодо припинення вогню. З 20 вересня в Донецькій та Луганській областях перебувають 128 членів СММ ОБСЄ. До кінця жовтня ця кількість має зрости до 150.
До Донецької області вирушили перші два БПЛА, які мають здійснити перші польоти вже найближчими днями. В рамках ОБСЄ продовжуються консультації стосовно можливого використання для потреб СММ ОБСЄ безпілотних літальних апаратів Франції, Німеччини, Італії, Росії.
***
У зв'язку з ухваленням 20 жовтня Верховною Радою України Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" Управління Верховного комісара ООН у справах біженців сьогодні привітало зусилля Парламенту, Адміністрації Президента та громадянського суспільства з підготовки цього законопроекту та відзначило його відповідність міжнародним стандартам.
На думку УВКБ, законопроект, підготовлений у співпраці з цієї організацією, сприятиме захисту прав внутрішньо переміщених осіб, а також забезпечить їх додатковий соціальний захист. УВКБ висловило готовність і надалі надавати українській владі всю необхідну підтримку для впровадження законопроекту та допомогу у сфері захисту внутрішньо переміщених осіб.
***
Згідно з проектом програми Ради Безпеки ООН, 24 жовтня відбудеться засідання РБ ООН щодо України у форматі брифінгу. Очікується, що під час заходу обговорюватиметься шоста доповідь Моніторингової місії ООН з прав людини щодо ситуації в Україні, яку представить Секретаріат ООН.
У доповіді вкотре наводяться факти порушень прав людини на окупованих Російською Федерацією територіях в Автономній Республіці Крим та у Донецькій та Луганській областях, де підтримувані Росією терористи ведуть відкриту війну проти українського народу. У цьому регіоні Місія з тривогою відзначає, що у сутичках з боку незаконних збройних формувань бере участь все більша кількість іноземних бойовиків, зокрема, з Російської Федерації.
***
14-16 жовтня Страсбурзі за участю делегації України, яка складалася з голів обласних, місцевих, районних та селищних рад, проходила 27-а сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Під час сесії було розглянуто низку актуальних питань в сфері місцевого самоврядування в Європі, в т.ч. щодо результатів спостереження за місцевими виборами в Нідерландах, Грузії та Україні, обрано нове керівництво Конгресу, а також проведено дебати на тему «Сепаратистська напруга в Україні та сусідніх країнах».
У ході дискусії з цього питання більшість делегатів виступила на підтримку України, її територіальної цілісності та непорушності кордонів та засудила дії Росії. За результатами дебатів було ухвалено Декларацію, в якій офіційно визнається військове втручання Російської Федерації у події в Україні. «Конгрес засуджує будь-яку форму військового вторгнення Росії на схід України, а також всі інші форми тиску Росії на її сусідів», - йдеться в документі.
«Безпека континенту поставлена під серйозну загрозу через порушення міжнародних норм та принципів з боку Росії... Збройний сепаратизм, який підтримують найманці та іноземні війська, йде всупереч усьому, що підтримує Конгрес», - зазначено також в декларації.
Російські члени Конгресу запропонували сім поправок, які мали прибрати всі негативні згадки про Росію. Однак ключові російські пропозиції не знайшли підтримки членів Конгресу.
Слід відзначити, що органи Ради Європи послідовно підтримують територіальну цілісність України та засуджують російську агресію проти нашої держави: відповідні рішення ухвалювались Комітетом міністрів РЄ (рішення від 26 лютого, 14 та 20 березня, 3 та 16 квітня, 17 вересня 2014 року), Парламентською асамблеєю РЄ (резолюції від 9 та 10 квітня, 2 жовтня 2014 року), Конгресом РЄ (декларації від 25 березня та 16 жовтня 2014 року).
***
20 жовтня під час надзвичайного засідання Комітету з питань міжнародної торгівлі Європейського Парламенту абсолютною більшістю голосів було підтримано проект законодавчої резолюції ЄП щодо продовження терміну дії автономних торговельних преференцій для України до 31 грудня 2015 року.
Очікується, що дебати із згаданого питання відбудуться сьогодні ввечері в рамках пленарної сесії ЄП, а підсумкове голосування – 23 жовтня.
Крім того, вчора в Люксембурзі відбулося засідання Ради ЄС у закордонних справах, до порядку денного якого також було включено питання щодо ситуації в Україні.
Основна увага під час засідання була приділена виконанню Мінських домовленостей від 5 та 19 вересня як кроку у напрямку сталого політичного вирішення кризи, яке має базуватися на повазі незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Україна вітає висновки, ухвалені за підсумками засідання Ради ЄС, які в черговий раз доводять близькість позицій ЄС та України з ключових питань порядку денного відносин між Україною та ЄС, а також щодо ситуації у східних областях України та на тимчасово окупованій території України.
***
У зв’язку з розголосом, який сьогодні набула інформація Human Rights Watch щодо нібито використання українськими військовими касетних боєприпасів хотів би чітко заявити про те, що сили АТО ніколи не використовували і не використовують таку зброю. Більше того, нами вже неодноразово наголошувалося на тому, що українські військові ніколи не обстрілювали населені пункти, де могло б постраждати цивільне населення.
На жаль, це методи, які використовують терористи – підконтрольні Росії незаконні угруповання, в тому числі з метою дискредитації сил АТО. Ми вже неодноразово оприлюднювали докази того, що такі обстріли навмисно здійснюються ними таким чином, щоб потім в цьому можна було звинуватити сили АТО.
На жаль, мусимо констатувати, що у випадку з інформацією, розповсюдженою Human Rights Watch, очевидно також йшлося про інсценування і використання представниками НЗФ такої поважної організації для досягнення своїх пропагандистських цілей.
Висновки, які зроблені Human Rights Watch, не підкріплені жодними конкретними доказами, вони базуються на свідченнях кількох місцевих жителів. При цьому точка зору офіційної влади України відсутня. Крім того, про інсценування свідчать також і деякі відеокадри, зокрема кут заходу в землю боєприпаса, що не розірвався. Це свідчить про те, що Human Rights Watch стала жертвою елементарного шахрайства з боку терористів.
Ми надаємо важливого значення співпраці з Human Rights Watch і запрошуємо цю організацію до проведення більш широкого розслідування використання касетних боєприпасів на Донбасі (а те, що вони використовуються терористами із наданої Росією зброї сумнівів немає) і готові надати їй все необхідне сприяння.
***
Хотів би звернути увагу на те, що цими днями з боку керівництва МЗС РФ ми почули чергові абсолютно безпідставні і бездоказові твердження щодо нібито намірів України переглянути базові принципи придністровського врегулювання на користь однієї з договірних сторін.
Ми вважаємо подібні звинувачення нічим іншим, як черговою спробою дискредитувати Україну, в даному разі як посередника у переговорах з придністровського врегулювання. Хотів би чітко наголосити на тому, що позиція України з придністровського врегулювання ґрунтується виключно на повазі територіальної цілісності та суверенітету Республіки Молдова, невід’ємною частиною якої є Придністров’я.
Досить небезпечними і безвідповідальними є заяви з боку Росії про те, що в разі перегляду Молдовою свого військово-політичного статусу Придністров’я має право на самовизначення у майбутньому.
Подібний підхід Кремля не має нічого спільного з основоположними документами з придністровського врегулювання, не враховує реальні інтереси та право населення Придністров’я на гідне життя, вільне ведення бізнесу, свободу пересування, а також може призвести лише до подальшої ізоляції Придністров’я.
***
Хотів би прокоментувати висловлювання Прем‘єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, озвучені ним 19 жовтня, напередодні візиту до Словаччини канцлера ФРН А.Меркель, в ефірі одного з каналів словацького телебачення, в тому числі щодо ситуації в Україні. Зокрема, коментуючи санкції ЄС проти Росії, керівник словацького уряду фактично поставив під сумнів територіальну цілісність України.
На тлі російської агресії проти України Міністерство закордонних справ України з глибоким здивуванням та розчаруванням сприймає подібні заяви керівництва сусідньої нам держави, з якою Україна традиційно підтримує дружні та добросусідські відносини. Згадані висловлювання свідчать про нерозуміння викликів і загроз, які змушена долати Україна, а також ідуть всупереч консолідованій позиції країн-членів Європейського Союзу на підтримку нашої держави, в т.ч. щодо рішучого засудження порушення Росією територіальної цілісності України.
***
15 жовтня консул Посольства України в РФ отримав дозвіл російського слідства і відвідав Надію Савченко у Державному науковому центрі соціальної та судової психіатрії ім. Сербського в Москві. Надія Савченко повідомила, що стан її здоров’я задовільний, вона утримується в окремому приміщенні, до неї не застосовується примусове лікування чи введення медичних препаратів. Того ж дня після отримання від Слідчого комітету РФ відповідних дозволів відбулися також зустрічі Н.Савченко з матір’ю, українським і російським адвокатами.
Водночас, вже 17 жовтня, після отриманням від адвокатів Н.Савченко інформації про застосування до українки тортур (її позбавляють сну, не дозволяють отримувати від адвоката та передавати будь-яку кореспонденцію та документи), Посольством України в РФ було направлено ноту протесту до МЗС РФ, а також лист до СК РФ щодо негайного надання дозволу на нову зустріч консула з Н.Савченко.
Крім того, того ж дня Міністерством закордонних справ України на адресу зовнішньополітичного відомства РФ направлено ще одну ноту протесту з вимогою негайного забезпечення російською стороною дотримання загальновизнаних норм міжнародного права у справі Н.Савченко, її звільнення і повернення в Україну відповідно до неодноразово заявлених раніше вимог. Ми наголосили, що такі дії є порушенням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, укладеної державами – членами Ради Європи.
Також хотів би звернути вашу увагу на те, що 17 жовтня група з 61 депутата Європейського Парламенту направила лист Президенту РФ В.Путіну, у якому звертається увага на грубе порушення російською стороною Європейської конвенції із захисту прав людини та основних свобод. Ініціатива відправлення листа належала представнику Альянсу лібералів і демократів від Литви Петрасу Ауштрявічюсу.
Підтверджуючи позицію, викладену у резолюції Європарламенту від 18 вересня, євродепутати закликали Росію звільнити Н.Савченко та інших незаконно затриманих українців. На думку членів ЄП, виконання цих умов розглядатиметься як важливий крок на шляху зміцнення довіри у відносинах ЄС і Росії. Крім того, підписанти назвали неприйнятною заборону на в'їзд до РФ депутату ЄП Ребеці Хармс, яка планувала бути присутньою на судовому розгляді справи Н.Савченко.
Серед депутатів, які підписали згаданий лист, є відомі європейські політики, представники ключових сил в ЄП: Ганс Ван Бален (Нідерланди), Єжи Бузек (Польща), Мішель Галлер (Німеччина), Ребекка Хармс (Німеччина), Яцек Саріуш-Вольський (Польща) та інші. Їхня позиція ще раз продемонструвала рішучу підтримку України Європарламентом у контексті агресії РФ проти нашої держави.
***
16 жовтня в Лефортовському СІЗО на підставі дозволу наданого Слідчим управлінням ФСБ РФ консулом ПУ в РФ було проведено зустріч із громадянином України Чирнієм Олексієм Володимировичем, який 9 травня ц.р. був затриманий на території АР Крим працівниками ФСБ РФ за підозрою у вчиненні злочинів, пов’язаних із терористичною діяльністю, та разом з Сенцовим та іншими громадянами України (О.Кольченко та Г.Афанасьєвим) 22-23 травня 2014 року етапований у Москву.
Під час зустрічі було з’ясовано, що О.Чирній не має скарг на умови утримання, почувається загалом задовільно. Консул запевнив О.Чирнія, що українською державою вживаються всі належні заходи щодо його захисту та звільнення.
Ситуація у справі інших громадян України, які утримуються у слідчому ізоляторі Лефортово, зокрема О.Сенцова залишається незмінною. Незважаючи на численні та постійні звернення МЗС і Посольства України в РФ, російськими компетентними органами не надано дозволу на відвідання затриманих у місці тримання під вартою.
Питання звільнення наших громадян продовжує перебувати на контролі МЗС та Посольства України в Російській Федерації. Ми продовжуємо вживати комплексних політико-дипломатичних та консульсько-правових заходів, в тому числі із залученням впливових міжнародних організацій з метою повернення на Батьківщину всіх українських громадян, які незаконно утримуються на території Російської Федерації.
***
За кордоном утворено 112 закордонних виборчих дільниць в 72 країнах світу.
Зокрема, 109 закордонних виборчих дільниць утворено при посольствах та консульствах України (найбільше дільниць утворено в Росії – 6, в Німеччині – 5, в Італії, Польщі та США – по 4), ще 3 дільниці – за поданням Міністерства оборони України при військових частинах, дислокованих за межами України: в Демократичній Республіці Конго (2 дільниці) та Косово (Республіка Сербія).
Протягом 11-14 жовтня у встановленому законодавством України порядку виготовлено попередні списки виборців та іменні запрошення виборцям, які Міністерство направило до закордонних дипломатичних установ України для передачі дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць. До попередніх списків виборців було включено 495 898 виборців.
21 жовтня розпочато виготовлення уточнених списків виборців та їх передача закордонним дипломатичним установам України.
20 жовтня Центральна виборча комісія України відповідно до виборчого закону завершила процес реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на позачергових виборах народних депутатів України. Їх загальна кількість складає 2 321 особа: 304 – від 21 іноземної держави та 2 017 – від 20 міжнародних організацій.
Зокрема, від Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ зареєстровано 729 спостерігачів (634 короткотермінових спостерігача, 80 – довготермінових спостерігачів, 15 – члени основної групи Спостережної місії БДІПЛ ОБСЄ).