{video}https://youtu.be/bGiEY9wf8Wk{/video}
1. Візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Ватикану
26-27 травня ц.р. Міністр закордонних справ України П.Клімкін здійснить візит до Святого Престолу. У рамках візиту запланована Аудієнція у Папи Римського Франциска, зустріч з Державним Секретарем П.Пароліном, а також Главою зовнішньополітичного відомства П.Галлахером.
Метою візиту є заохочення Апостольської Столиці до використання наявних каналів впливу, засобів класичної та церковної дипломатії з метою консолідації міжнародної підтримки України у зв’язку з незаконною анексією Криму та агресією на Донбасі, заохочення Католицьких гуманітарних організацій продовжувати надання фінансової і гуманітарної допомоги для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців у ході АТО та для вимушених переселенців з Криму та Східних регіонів України.
2. Ризький саміт “Східного партнерства”
Про підсумки Ризького саміту висловлено чимало думок – як представників влади, так й експертного середовища. Але я хотів би ще раз акцентувати на ключових результатах Ризького саміту для України:
1. ЄС підтвердив рішучу підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України.
2. Підтверджено визнання європейських прагнень України та її європейського вибору у відповідності до положень Угоди про асоціацію.
3. Підписано Меморандум про взаєморозуміння з ЄС щодо надання Україні третьої програми макрофінансової допомоги обсягом до 1,8 млрд. євро.
4. Визнано прогрес України у виконанні Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму і зафіксовано чітку “дорожню карту” подальших кроків з метою запровадження безвізового режиму для громадян України. Знято усі політичні питання з цієї проблематики. Підтверджено готовність Європейської Комісії докласти всіх зусиль з метою підтримки нашої держави у завершенні виконання технічної частини з підготовки до надання громадянам України безвізового режиму.
5. Закликано держави-члени якнайшвидше завершити процес ратифікації Угоди про асоціацію та підтверджено початок дії ПВЗВТ між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року.
6. Надано чіткий сигнал щодо важливості якнайшвидшого підписання у цьому році Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як це передбачено Угодою про асоціацію.
7. Визнано прогрес України у впровадженні реформ в енергетичному секторі у відповідності до зобов’язань в рамках Енергетичного Співтовариства та готовність ЄС продовжувати підтримувати модернізацію ГТС України як ключової частини європейської газотранспортної мережі.
Напередодні Ризького саміту “Східного партнерства” відбулася П’ята зустріч лідерів найбільшої в ЄС “політичної сім’ї” – Європейської народної партії – та “Східного партнерства” за участі Президента України П.О.Порошенка.
За результатами зазначеної зустрічі було схвалено Спільну декларацію. Учасники засудили російську агресію проти України, особливо в частині незаконної окупації Криму та міста Севастополь, а також окремих районі Донецької та Луганської областей України, та закликали до повного виконання Мінських домовленостей.
3. Про недопуск оціночної місії БДІПЛ ОБСЄ до ОРДО та ОРЛО
18-22 травня 2015 року на запрошення Міністра закордонних справ України П.Клімкіна в Україні перебувала делегація БДІПЛ ОБСЄ з метою оцінки безпекової ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей на предмет можливості започаткування спостережної діяльності у контексті виконання п.п. 4 та 12 “Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей”.
Викликає обурення повідомлення членів делегації про те, що керівництво незаконних збройних формувань не допустило оціночну місію на територію ОРДО та ОРЛО.
Такий крок не дозволив БДІПЛ визначити, чи дозволяє безпекова ситуація на місці говорити про можливість спостереження ОБСЄ за проведенням виборів.
Перешкоди з відвідання місією ОРДО та ОРЛО розцінюємо як черговий вияв небажання сепаратистів виконувати домовленості, закріплені у “Комплексі заходів з імплементації Мінських домовленостей”.
4. Щодо відступу України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод
21 травня 2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову “Про затвердження Заяви Верховної Ради України “Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод”.
У зв'язку зі збройною агресією РФ проти України та зростаючою терористичною активністю на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях, Україна вживає заходів, що відступають від зобов’язань України за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відступ здійснюється лише від окремих положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і має тимчасовий характер – до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України;
Реалізація права на відступ узгоджується з Мінськими домовленостями, метою яких якраз і є припинення вогню і поступове повернення Донбасу у правове поле України;
Європейський суд з прав людини і надалі здійснюватиме контроль за дотриманням Україною своїх зобов’язань, які випливають з Конвенції, навіть в умовах дерогації.
Текст заяви про відступ є результатом тривалих консультацій, проведених Україною з представниками Ради Європи та Європейського суду з прав людини. Той факт, що Україна здійснила відступ від зобов’язань лише через рік після початку Антитерористичної операції свідчить про те, що наша держава підійшла до питання обмеження захисту прав людини вкрай зважено і відповідально, а також покладає великі сподівання на врегулювання конфлікту мирним шляхом.
Рада Європи має широку практику відступу від зобов’язань відповідно до статті 15 Конвенції. Вона неодноразово застосовувалася 6 державами-членами РЄ: Великобританією, Ірландією, Францією, Албанією, Грецією і Туреччиною. Отже, застосування цієї статті Україною не повинно сприйматись, як екстраординарний випадок.
5. Щодо затриманих громадян РФ О.Александрова і Є.Єрофєєва
У медіа просторі активно циркулює інформація про дозвіл консульським посадовим особам РФ на відвідання затриманих громадян РФ О.Александрова і Є.Єрофєєва.
17 травня з’явилася інформація про затримання О.Александрова та Є.Єрофеєва.
19 травня до МЗС надійшла офіційна нота від консульського відділу Посольства РФ в Україні щодо надання дозволу на відвідання консулом цих громадян. МЗС передало це звернення на розгляд СБУ, в юрисдикції якої перебувають затримані.
22 травня було ухвалено рішення про принципову згоду на відвідання затриманих О.Александрова і Є.Єрофєєва консульською посадовою особою Посольства РФ в Україні.
Офіційне письмове повідомлення з цього приводу було надіслано Міністерством закордонних справ України до Посольства Росії в Києві 25 травня 2015 р. у встановленому порядку.
Водночас, російська сторона і надалі ігнорує понад 20 звернень МЗС, Посольства України в РФ та Генконсульства України в Ростові-на-Дону щодо дозволу на відвідання утримуваних в Росії громадян України М.Карпюка та С.Клиха, що є грубим порушенням як прав громадян України, так і права консульських посадових осіб України на доступ до затриманих громадян своєї держави, передбаченого статтею 13 Консульської конвенції між Україною та РФ.
6. Щодо Надії Савченко та інших ув'язнених в РФ громадян України
Ми вкотре закликаємо російську сторону забезпечити безумовне виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань, в тому числі Мінських домовленостей, та вимагаємо негайно звільнити Надію Савченко і всіх інших громадян України, які незаконно утримуються під вартою на території Росії.
Міністерство закордонних справ України вимагає надати консульським посадовим особам України можливість доступу до утримуваних в Росії громадян України М.Карпюка та С.Клиха.
Закликаємо світове співтовариство використати весь свій вплив на Російську Федерацію з метою звільнення всіх громадян України, які продовжують незаконно утримуватися на території Росії.