Перейнявши функції Головування в ОБСЄ, Україна взяла на себе відповідальну місію. Формування консенсусу серед 57-ми держав-учасниць Організації, пошук спільних точок дотику, компромісів та взаємоприйнятних рішень щодо найбільш гострих та контроверсійних питань діяльності ОБСЄ – це ті виклики, які поставали перед Українським головуванням у ході реалізації пріоритетів протягом першого півріччя 2013 року.

Результати головування України в ОБСЄ протягом цього часу довели спроможність нашої держави ефективно виконувати керівні функції в Організації. Збалансований підхід Українського головування до формування пріоритетів діяльності Організації у 2013 році у всіх трьох вимірах забезпечив підтримку держав-учасниць ОБСЄ у їх реалізації та сприяв досягненню конкретних результатів на кожному напрямку.

Особлива увага приділялася врегулюванню тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ. Головуванню вдалося забезпечити збереження динаміки у процесі придністровського врегулювання, зокрема проведено три раунди переговорів з придністровського врегулювання у форматі «5+2». Серед практичних результатів переговорів слід відзначити домовленість між Кишиневом і Тирасполем про демонтаж аварійної підвісної канатної дороги через ріку Дністер в містах Рибниця і Резина, а також підписання  протокольного рішення щодо проекту Плану спільних дій у сфері захисту навколишнього середовища та сталого використання природних ресурсів на 2013-2014 рр.

Україна разом з представниками ЄС та ООН співголовувала на двох раундах Женевських міжнародних дискусій, які на сьогодні є єдиним механізмом переговорів з врегулювання конфліктів в Грузії, здійснювала посередницькі функції у розвитку діалогу між грузинськими та південно-осетинськими представниками для вирішення нагальних проблем регіону. Результати візитів Діючого голови ОБСЄ до Азербайджану та Вірменії засвідчили існування належного рівня довіри сторін конфлікту до зусиль України із сприяння переговорному процесу з нагірнокарабаського врегулювання.   

Україна ініціювала діалог з питань функціонування режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі, що є одним з ключових елементів стабільності на просторі ОБСЄ. Головуванням представлено на розгляд держав-учасниць Організації пропозиції щодо засад майбутнього режиму та проведено їхнє широке обговорення.

Україна змогла посилити звучання енергетичної проблематики в ОБСЄ. Зокрема, у ході другого засідання Економіко-довкільного Форуму ОБСЄ (16-17 квітня 2013 р., м. Київ) були обговорені важливі аспекти впливу енергетичної діяльності на довкілля, а також відзначена необхідність зміцнення міжнародного співробітництва у галузі енергоефективності.

У розвиток цього пріоритету за ініціативою Президентів України та Туркменістану під егідою Українського головування відбудеться Міжнародна конференція з питань енергетичної та екологічної безпеки (м. Ашгабат, 17-18 жовтня 2013 р.).

Українському головуванню вдалося схвалити прийнятний для усіх держав-учасниць Організації пакет обов’язкових заходів у людському вимірі, які проводяться в ОБСЄ протягом року.

 Ключовим заходом стала Міжнародна конференція високого рівня «Зміцнення ролі ОБСЄ у боротьбі проти торгівлі людьми» (м.Київ, 10-11 червня 2013 р.). Кроки Головування зі зміцнення ролі ОБСЄ у сфері попередження злочинів та захисту потерпілих внаслідок торгівлі людьми отримали високу оцінку світової спільноти та сприяли закріпленню за Україною ролі одного з міжнародних лідерів в активізації зусиль з викорінення цього явища.

            Значна увага Українським головуванням приділяється вихованню молоді на засадах толерантності та недискримінації. Важливий внесок у досягнення цієї мети покликаний зробити Дитячо-молодіжний саміт ОБСЄ, який з 20 липня по 1 серпня 2013 року відбувається на базі Міжнародного дитячого центру «Артек».

З метою розробки конкретних кроків з підвищення ефективності ОБСЄ у контексті підготовки до відзначення 40-ї річниці підписання Гельсінського Заключного акту у 2015 році Україна започаткувала і очолила стратегічний діалог у рамках процесу «Гельсінкі+40».

Українське головування також успішно вирішило низку складних питань на порядку денному Організації. Зокрема, вдалося організувати процес відбору та сформувати консенсус навколо кандидатури нового Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, сприяти компромісу щодо відновлення взаємодії між БДІПЛ та ПА ОБСЄ у сфері спостереження за виборами, а також створити необхідні умови для продовження мандату Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Про інтенсивний порядок денний Головування свідчить насичений графік візитів Діючого голови ОБСЄ. Зокрема, за цей період Міністр закордонних справ України, Діючий голова ОБСЄ Л.О.Кожара відвідав 18 країн та взяв участь у спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН. Головуванням оприлюднено близько 30 заяв щодо резонансних подій безпекового характеру на просторі ОБСЄ та з нагоди визначних міжнародних дат.

Особливо відповідальним періодом для Українського головування в ОБСЄ буде друге півріччя 2013 року, найважливішим завданням під час якого стане проведення 20-го Міністерського засідання ОБСЄ (5-6 грудня, м.Київ). На нинішньому етапі Головуванням формуються пропозиції щодо пакету рішень, які виноситимуться для ухвалення на Міністерському засіданні. Важливим при цьому є не кількісний показник, а змістовне наповнення кожного з цих рішень. Україна зацікавлена зробити цей пакет рішень збалансованим, охопивши всі три виміри діяльності Організації.

Зусилля Українського головування також будуть спрямовані на результативне проведення низки інших заходів: Економіко-довкільного форуму (м.Прага, 11-13 вересня 2013 р.,), Міжнародної конференції з питань енергетичної та екологічної безпеки (м. Ашгабат, 17-18 жовтня 2013 р.), Щорічної наради ОБСЄ з огляду виконання державами-учасницями ОБСЄ зобов’язань у людському вимірі (м.Варшава, 23 вересня – 4 жовтня 2013 р.).

Важливе значення матиме проведення до кінця 2013 року ще двох раундів консультацій з придністровського врегулювання у форматі «5+2».

Головування сприятиме пошуку взаємоприйнятного рішення щодо майбутнього статусу Офісу ОБСЄ в Баку.

Також буде організований процес обговорення заявки Монголії щодо відкриття польової присутності ОБСЄ у цій країні та заявки Лівії щодо надання їй статусу країни-партнера ОБСЄ.