Заступник Міністра закордонних справ України - керівник апарату Павло Клімкін презентував представникам українських ЗМІ пріоритети головування України у Комітеті міністрів Ради Європи, підбив підсумки 121-го Стамбульського засідання міністрів закордонних справ країн-членів Організації та відповів на запитання журналістів.

____

Вперше майже шістнадцятирічну історію членства України у Раді Європи Україна головує у керівному органі цієї Організації – Комітеті міністрів Ради Європи.

Церемонія передачі головування від Туреччини Україні відбулася у Стамбулі 11 травня 2011 року у рамках 121-го міністерського засідання Комітету міністрів Ради Європи.

Головування України в Комітеті міністрів Ради Європи, яке триватиме до листопада цього року, відбувається на ротаційній основі, є почесним обов’язком нашої держави, що випливає з її діяльності в цій міжнародній організації.

Під час свого головування, у співробітництві з іншими країнами-членами Ради Європи, Україна забезпечуватиме послідовність у досягненні цілей та пріоритетів діяльності Організації – зміцнення демократії, забезпечення верховенства права та захист прав людини.

У цьому зв’язку Українське головування планує здійснити ряд практичних кроків у напрямку продовження реалізації основних пріоритетів діяльності Ради Європи, а також спрямовувати свою діяльність на посилення політичної ролі Ради Європи у системі європейських інституцій, здатності Організації ефективно реагувати на виклики сьогодення та виконувати свою місію збереження та захисту загальноєвропейських демократичних цінностей.

У рамках свого головування Україна зосереджуватиме свою діяльність на таких пріоритетах.

А. Захист прав дітей

Україна обрала захист прав дітей одним із своїх пріоритетів головування з огляду на те, що ця сфера діяльності Ради Європи потребує особливої уваги з огляду на невідкладний характер проблем, які вона вирішує.

Українське головування зробить свій внесок у посилення координуючої ролі Ради Європи щодо реалізації регіональних та національних ініціатив країн-членів у сфері захисту прав дітей.

Наголос буде зроблено на реалізації вже існуючих програм та рішень Організації, а також на виробленні нових пріоритетів політики із заохочення та захисту прав дитини. Зокрема увага приділятиметься вирішенню таких проблем, як протидія насильству щодо дітей та забезпечення права дитини на охорону здоров’я.

Українське головування має намір запропонувати країнам-членам Ради Європи визначити нові підходи у реалізації комплексної стратегії протидії насильству щодо дітей.

Елементами цієї стратегії має стати посилення роботи з попередження насильства, захисту дітей і роботи з дітьми – жертвами насильства шляхом перегляду національних стандартів і політики опіки та піклування, розробці комплексних програм реінтеграції та реабілітації дітей – жертв і свідків насильства, а також реалізації інших заходів, метою яких є припинення жорстокого поводження з дітьми.

Підтримуючи реалізацію загальноєвропейської кампанії з припинення сексуального насильства щодо дітей, започаткованої у Римі, 29 листопада 2010 р., українське головування планує провести Міжнародну конференцію  «Протидія насильству щодо дітей: від окремих дій до комплексних стратегій»  (24-25 травня 2011 р., м. Київ).

Головною метою Конференції є обмін ефективними європейськими практиками щодо запровадження інтегрованих національних стратегій, спрямованих на захист прав дітей та викорінення насильства у відношенні до дітей, з наголосом на ситуації у країнах Центральної та Східної Європи.

Крім того, підтримуючи подальшу реалізацію здобутків Стокгольмської стратегії із захисту прав дитини на 2009-2011 рр. українське головування активно долучатиметься до започаткування процесу консультацій з питань підготовки нової Стратегії Ради Європи щодо прав дитини на 2012-2015 роки.

В. Права людини та верховенство права в контексті демократії і стабільності в Європі

Обравши своїм другим пріоритетом  «Права людини та верховенство права в контексті демократії і стабільності в Європі», українське головування планує приділити особливу увагу питанню попередження порушень прав людини як ключового елементу діяльності Ради Європи, адже ефективне впровадження превентивних заходів є невід’ємною частиною загальної стратегії Організації, спрямованої на заохочення і захист прав людини.

Практичним внеском Українського головування у цій галузі стане міжнародна конференція на тему «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини» (м. Київ, 20-21 вересня 2011 р.). У рамках заходу увага приділятиметься питанню посилення мандату і потенціалу правозахисних організацій та ролі національних та міжнародних судових установ у сфері превентивної протидії порушенням прав людини.

Крім того, у рамках цього пріоритету українське головування приділятиме увагу таким важливим питанням, як забезпечення індивідуального доступу громадян до конституційної юстиції як ефективного інструменту захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення рівності прав жінок та чоловіків, а також захист прав людей з обмеженими можливостями.

С. Зміцнення та розвиток місцевої демократії

Пріоритетом українського головування у сфері місцевої та регіональної демократії є посилення демократичних процесів в Європі на місцевому та регіональному рівнях.

В рамках свого головування Україна спрямовуватиме зусилля Організації на створення умов для забезпечення розвитку місцевої демократії через співпрацю громадянського суспільства та органів влади.

Зусилля України з реалізації пріоритету будуть сфокусовані на таких основних напрямках, як забезпечення ефективної реалізації в європейських країнах принципів місцевого самоврядування, використовуючи потенціал Ради Європи як організації, що встановлює існуючі стандарти у цій сфері , а також сприяння доброму врядуванню на місцевому та регіональному рівнях, розвиток стратегії інновацій у відповідь на виклики сьогодення, що стоять перед громадами.

Під егідою українського головування 3-4 листопада 2011 р. у Києві буде проведено 17-у сесію Європейської конференції міністрів з питань місцевого та регіонального врядування. Основні наголоси у рамках конференції буде зроблено на впровадженні доброго врядування на місцевому рівні, застосуванні правових інструментів РЄ з питань місцевого та регіонального розвитку та співпраці між державами-членами РЄ щодо подолання негативного впливу світової фінансової кризи на органи місцевого самоврядування.

Забезпечення компліментарності та ефективної взаємодії між РЄ, ЄС, ОБСЄ та ООН, захист основних цінностей і принципів Ради Європи на європейській та світовій арені також перебуватимуть у полі зору Українського головування, діяльність якого спрямовуватиметься на посилення ролі Організації у системі політичної архітектури Європи як ефективного центру загальноєвропейського співробітництва у сфері розвитку демократії, захисту прав людини та забезпечення верховенства права.

Відповіді на запитання представників ЗМІ

 «Інтерфакс – Україна»:

Коли буде знятий з України моніторинг РЄ? Що українська влада робить в цьому напрямі?

Вважаю, що воно має бути адресованим Парламентській Асамблеї, зокрема у контексті її бачення процедури моніторингу як такої. Відомі випадки, коли процедура моніторингу була знята з деяких країн, які мали значно більше невиконаних формальних зобов’язань, ніж Україна.

Основна робота по завершенню виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед РЄ здійснюється на виконання Указу Президента України №24/2011 від 12 січня ц.р. «Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи».

Цим Указом Кабінету Міністрів України було доручено забезпечувати координацію виконання центральними органами виконавчої влади заходів, передбачених цим Планом, а також здійснювати контроль за додержанням установлених строків. Крім того, Міністерству юстиції України було доручено щоквартально подавати Кабінету Міністрів України звіти про виконання зазначеного Плану заходів для аналізу та інформування Президента України.

У цьому зв’язку хотів би наголосити, що коли Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 р., вона добровільно, саме добровільно, взяла на себе низку зобов’язань перед РЄ. Ми чітко усвідомлювали, що їх виконання є необхідною умовою забезпечення демократії, захисту прав людини та принципу верховенства права у нашій державі. Переважну більшість формальних зобов’язань перед РЄ Україна вже давно виконала і продовжує докладати наполегливих зусиль для повної реалізації зазначеної мети.

На даний час основними формальними зобов’язаннями, які Україні залишається виконати перед РЄ, є такі:

1. Схвалення та введення в дію базових конституційних законів.

2. Схвалення нової редакції Кримінально-процесуального кодексу України.

3. Зміна ролі та функцій Генеральної прокуратури.

4. Ухвалення Закону України «Про адвокатуру».

 «Наше слово”:

Чи вплине факт перебування України під моніторингом на хід головування нашої держави у КМ РЄ?

Головування України в Комітеті міністрів Ради Європи відбувається на ротаційній основі і є почесним статутним обов’язком нашої держави, що випливає з її діяльності в цій міжнародній організації. Успішне головування у КМ РЄ Росії (травень-листопад 2006) і Сербії (травень-листопад 2007), які також перебувають під процедурою моніторингу РЄ, засвідчило що ці питання ніяк не пов’язані один з одним.

 «Укрінформ»:

Якою буде позиція України під час Головування в КМ РЄ щодо реформи Європейського суду з прав людини?

Під час свого головування в КМРЄ Україна просуватиме реформу Європейського суду з прав людини на основі прийнятих рішень з цього питання в Інтерлакені та Ізмірі.

У контексті посилення ролі Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Україна підтримуватиме процес якнайшвидшого приєднання Європейського Союзу до Європейської конвенції з прав людини.

Україна також виступатиме за необхідність підвищення ефективності роботи Суду шляхом покращення його внутрішньої структури і методів роботи, зокрема, шляхом продовження політики визначення пріоритетів розгляду справ та визначення у своїх рішеннях будь-яких структурних проблем, здатних викликати значну кількість повторюваних заяв в конкретних країнах.

 «Наше слово»:

Які підходи України до подальшого розвитку співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу в контексті головування в КМ РЄ?

Україна виступає за активізацію співробітництва та політичного діалогу між РЄ та Європейським Союзом, що має бути внеском у практичну реалізацію заклику Третього саміту РЄ до побудови єдиної Європи без розподільчих ліній.

Ми вітаємо прогрес у переговорному процесі щодо приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини та виходимо з того, що основним результатом такого приєднання має стати посилення всеєвропейської системи захисту прав людини, якою можуть користуватися всі, хто знаходиться під юрисдикцією учасниць Європейської конвенції з прав людини.

Україна в рамках свого головування в КМ РЄ готова сприяти прискоренню цього процесу.

Щодо подальшого розвитку співробітництва Ради Європи з ОБСЄ у контексті головування в КМ РЄ, то виходимо з необхідності дотримання принципів партнерської взаємодії між двома інституціями у сферах їх спільних інтересів: забезпечення прав людини, спостереження за виборами, боротьба з торгівлею людьми, протидія тероризму, просування толерантності та недискримінації, забезпечення прав національних меншин.

Важливим елементом в рамках співпраці двох організацій має бути уникнення дублювання у їх діяльності.