Примусове переведення до психіатрічного стаціонару було розповсюдженим методом покарання дисидентів у СРСР. Десятки і сотні достойних людей пережили ці знущання.
Починаючи з моменту тимчасової окупації Криму у лютому 2014 року, йде систематичне витискання кримських татар з півострову. Цей процес має різні форми – люди зникають, їх заарештовують, залякують, їм забороняють в’їзд на батьківщину. Словом, застосовується весь арсенал російських спецслужб.
Але випадок Ільмі Умерова – це перейдена межа до нової якості репресій. Примусове переведення до психіатрічного стаціонару було розповсюдженим методом покарання дисидентів у СРСР. Десятки і сотні достойних людей пережили ці знущання, багато з них не вижили.
Сьогодні Крим фактично повертається у гірший Радянський Союз. Не лише той брежневський, де кидали людей до психлікарень, а ще й той, де окуповувалися чужі території - гібридний сталінізм-брежневізм.
Тому тут не обійтися без міжнародного товариства, тиск якого вже неодноразово доводив свою успішність у протидії російській агресії.
Питання Ільмі Умерова буде порушено нами першим на всіх міжнародних майданчиках, зокрема вже у вересні на неформальній зустрічі ОБСЄ і Генеральній Асамблеї ООН. І це вкотре демонструє необхідність доступу до території тимчасово окупованого Криму міжнародної моніторингової місії з прав людини. Інакше там остаточно зникнуть і права людини, і базові свободи, а згодом і всі вільні люди.
Ситуація навколо Ільмі Умерова вимагає негайних дій – ми будемо працювати над тим, щоб не лише світові політики, а й провідні неурядові організації, авторитетні медичні та наукові спілки вимагали від Кремля проведення його незалежного медичного, в т.ч. і психіатричного, обстеження.
Ільмі Умерова, як і весь кримськотатарський народ, не зламати. Але наше спільне завдання у тому, щоб не лише підтримати кримських патріотів, але й через цей спротив в результаті зламати окупанта.