16 вересня 2019 року створена Указом Президента України делегація України на чолі із Заступником Міністра закордонних справ України С.О.Кислицею розпочала роботу на Щорічній нараді ОБСЄ з огляду виконання зобов’язань держав-учасниць у галузі прав людини та основоположних свобод, верховенства права, демократії, толерантності та недискримінації.

Виступаючи на відкритті наради Глава делегації України Сергій Кислиця наголосив, що забезпечення прав людини та основоположних свобод відповідно до міжнародних стандартів становить пріоритет зовнішньої політики та внутрішніх реформ в Україні.

Сергій Кислиця нагадав учасникам, що на нашому континенті все ще залишаються ті, для кого боротьба за фундаментальні права та свободи людини є щоденною боротьбою за їхнє виживання. У цьому контексті він закликав учасників заходу зосередити зусилля на ретельній імплементації відповідних міжнародно-правових зобов’язань, не перетворюючи при цьому права людини на жертву політичної доцільності.

Глава делегації висловив жаль у зв’язку з тим, що часто державам-учасницям під час Варшавської наради доводиться витрачати час на боротьбу з фейковими неурядовими організаціями, замість того, щоб разом знаходити конкретні рішення реальним проблемам спільно з представниками справжнього громадянського правозахисного суспільства.

Міжвідомчий склад делегації України дозволяє висвітлювати в ході робочих сесій широкий спектр питань, які знаходяться в щоденній роботі багатьох міністерств та відомств, ознайомити учасників заходу із планами щодо впровадження демократичних реформ в Україні та засвідчити відданість України зобов’язанням ОБСЄ у сфері прав людини.

Серед очікуваних результатів Варшавської наради ОБСЄ – привернення пріоритетної уваги міжнародної спільноти до триваючих порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України, а також подальша консолідація підтримки з боку держав-учасниць ОБСЄ суверенітету і територіальної цілісності України, політичний тиск на державу-агресора щодо необхідності виконання нею взятих на себе міжнародних зобов’язань.

---

Вступне слово Глави делегації України, заступника Міністра закордонних справ України під час Щорічної наради ОБСЄ з огляду виконання зобов’язань у сфері людського виміру

(16 вересня 2019 р, Варшава)

Пані Головуюча,

Міністр Чапутович,

Міністр Лайчак,

Президент Церетелі,

Ваші Високоповажності,

Пані та панове,

Ми дякуємо БДІПЛ, польським господарям та словацькому головуванню за організацію цієї важливої щорічної зустрічі з питань людського виміру, а також за гостинність, яку ми всі із задоволенням відчуваємо.

На початку мого виступу я хотів би приєднатися до заяви Міністра Яцека Чапутовича, зокрема, щодо питання російської військової агресії проти моєї країни.

Пані Головуюча, 

Людський вимір залишається стрижнем всеохоплюючої безпеки в регіоні ОБСЄ. БДІПЛ, зі свого боку, залишається захисником виконання зобов'язань та міжнародно визнаною інституцією, яка встановлює  стандарти  у сфері спостереження за виборами.

Ми висловлюємо щиру вдячність директору Гісладоттір, послам Тейлеру та Йонсону за їхнє керівництво найбільшими міжнародними місіями спостереження за виборами та їхню професійну роботу в організації незалежного моніторингу президентських і дострокових парламентських виборів в Україні в 2019 році.

Їхні висновки відображають безумовну відданість України демократії та правам людини, що підтвердило проведення вільних та чесних виборів відповідно до національного законодавства, зобов'язань ОБСЄ та інших міжнародних стандартів. Ми також враховуємо конструктивну критику.

Шановні учасники,

Захист і просування прав людини та основних свобод є пріоритетом як нашої зовнішньої політики, так і внутрішніх реформ. Ми будемо продовжувати прагматичну роботу в цьому напрямі, ретельно впроваджуючи міжнародно-правові норми та стандарти.

Новий уряд України є рішуче налаштований докладати цілеспрямованих зусиль задля досягнення відчутного прогресу в європейській та євроатлантичній інтеграції.

Шановні делегати,

Сьогоднішня Європа насичена різними подіями з тематики прав людини, які проходять у Женеві, Страсбурзі, Відні, Варшаві чи де-небудь ще. На жаль, деякі з цих подій не мають або занадто мало  пов’язані з реаліями на місцях.

Війна в самому серці Європи, спроба анексії території країни, незаконні вибори на окупованих територіях Грузії та України, криза мігрантів та вимушених переселенців – чи допомогла реакція ОБСЄ або будь-яких інших  європейських правозахисних органів людям, чиї права людини і основні свободи були порушені?

Замість того, щоб спільно розробляти конкретні рішення реальних проблем, ми часто витрачаємо свій дорогоцінний час на боротьбу з підконтрольними державі НУО, які перешкоджають веденню вважливих дискусій зі справжнім громадянським суспільством та правозахисниками та проникають у різні установи, як шкідливі програми, що знищують комп'ютери.

Справжній результат був б досягнутий, якби 57 держав-учасниць ОБСЄ, з яких 47 є членами Ради Європи і всі є членами Організації Об'єднаних Націй, повністю виконували б свої юридичні зобов'язання відповідно до міжнародних інструментів прав людини та застосовували б міжнародно-правові стандарти захисту прав людини.

Неприпустимо в ситуаціях, коли ми стикаємося з грубими порушеннями прав людини, щоб переважали політичні міркування, загрожуючи  заснованому на правилах і стандартах європейському порядку. Доходить до абсурду, що, коли нам доводиться реагувати на серйозні порушення прав людини, виникає "червона лінія" щодо "відсутності консенсусу щодо статусу території", наче Гельсінський Заключний акт та міжнародне право припинили своє існування.

Ми дуже цінуємо роботу Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні, яка, незважаючи на постійні відмови в доступі до окупованого Криму з боку держави-окупанта, продовжує надавати регулярні звіти про погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму та про недотримання Російською Федерацією своїх зобов'язань відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері захисту прав людини.

Шановні делегати,

Наступний рік позначиться призначеннями нового Генерального секретаря ОБСЄ та нових керівників установ ОБСЄ. ОБСЄ володіє унікальними практичними інструментами для захисту людської гідності, прав людини та основоположних свобод. Усі вони, включаючи інструменти «тихої дипломатії», були створені для того, щоб приносити гучні результати, а не для для того, щоб мовчати. Ми повинні заохочувати прагматичну, політично нейтральну та орієнтовану на результат реалізацію їх мандатів.

Пані Головуюча,

У той час, як ми готуємося до двотижневого марафону обговорення виконання наших політичних зобов'язань, я скорочу свій виступ і на закінчення нагадаю всім нам:

- що права людини не повинні ставати жертвами політичних міркувань, а мають бути предметом ретельного виконання взятих на себе юридичних зобов'язань;

- і що на нашому континенті все ще є люди, для яких боротьба за свої основоположні права людини і основоположні свободи є щоденною боротьбою за виживання.

Ми не можемо дозволити собі підвести цих людей, ми не можемо дозволити лише акції без відчутного результату на місцях.

Я дякую Вам, Пані Головуюча.