24 вересня 42-га сесія Ради ООН з прав людини провела Інтерактивний діалог щодо України на виконання резолюції 41/25, участь у якому взяли 40 промовців (делегації 30 країн та 10 міжнародних організацій, у тому числі неурядових). Основою для діалогу стала 27-ма доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо становища у галузі прав людини в Україні у період 16 травня – 15 серпня 2019 р., яку представила Заступниця Верховного комісара ООН з прав людини Кейт Гілмор. 

Беручи участь у діалозі, Заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця привернув увагу до численних порушень прав людини, які скоює російська окупаційна влада в Криму та на українському Донбасі. Він позитивно оцінив діяльність Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛУ), котра з 2014 року розгорнута в нашій державі на запрошення Уряду України, зокрема відзначивши її внесок у підготовку доповіді Генерального секретаря ООН, присвяченої стану з правами людини в окупованій АРК, що розглядатиметься на 74-й сесії Генасамблеї ООН. 

Український високопосадовець закликав російську сторону до виконання рекомендацій, що містяться у доповіді Генсека ООН, а також дотримання нею норм міжнародного права на окупованих територіях. Сергій Кислиця піддав гострій критиці гібридні абсурдні концепції, що йдуть врозріз з міжнародним правом, якими РФ намагається підмінити проблему деокупації Кримського півострова та ввести в оману міжнародне співтовариство. У цьому зв’язку, він підкреслив необхідність виявляти пильність щодо емісарів окупанта, які видають себе за «представників Криму».

Заступник Міністра закордонних справ висловив вдячність делегаціям, котрі стали співавторами та підтримали резолюцію Ради ООН з прав людини 41/25, яка передбачає продовження інтерактивних діалогів щодо України на новий дворічний термін. Українське питання повинне залишатися на порядку денному Ради ООН з прав людини, інших міжнародних інституцій до повної деокупації українських територій, - наголосив Заступник Міністра.

---

Інтерактивний діалог щодо становища у галузі прав людини в Україні Виступ Заступника Міністра закордонних справ України Сергія Кислиці

Женева, 24 вересня 2019 р.

Пане Голово,

Вдячний Заступнику Верховного комісара Кейт Гілмор за представлення доповіді та оновлену інформацію щодо становища у галузі прав людини в Україні на тлі зовнішньої агресії.

Вже шостий рік Україна та її громадяни страждають від війни, розв’язаної проти моєї держави. Шостий рік поспіль ми проводимо цю дискусію в Раді ООН з прав людини саме тому, що грубі порушення прав людини є і залишаються прямим наслідком цієї війни.

Дозвольте нагадати, що першочерговою причиною звернення Уряду України до Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо запрошення в Україну його Моніторингової місії у 2014 році було прагнення припинити грубі порушення прав людини та попередити нові у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та в окремих регіонах Донбасу. У зв’язку з триваючою агресією новий уряд України продовжив мандат Місії на шість наступних місяців, зважаючи на те, що вона залишається життєво важливим інструментом моніторингу.

Ми високо оцінюємо віддану роботу протягом останніх п’ятьох років колишньої очільниці Місії Фіони Фрейзер та бажаємо їй успіхів у її новій, не менш складній діяльності. Ми також вітаємо призначення нової та досвідченої керівниці Місії Матильди Богнер, з якою ми вже встановили добрі робочі стосунки.

Пане Голово,

Своєю діяльністю Місія, безумовно, зробила внесок у підготовку нещодавно оприлюдненої всеохоплюючої доповіді Генерального секретаря ООН щодо Криму на виконання резолюції ГА ООН 73/263 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна». Доповідь Генерального секретаря містить цінні факти і свідчення щодо численних порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини, вчинених окупаційною владою на українському півострові. Важливим вбачається також, щоб опоненти доповіді не оскаржували цей документ, а поставилися з повагою до нього та висловлених у ньому рекомендацій, які вони мають належно виконувати.

Ця своєчасна доповідь передана на розгляд Генеральної Асамблеї ООН, котра наразі проводить загальні дебати, в рамках яких питання порушень прав людини, у тому числі на окупованих територіях України, будуть одними з найгостріших.

Ми спостерігаємо зростаюче бажання Російської Федерації підмінити вирішення проблеми деокупації та необхідність виконання міжнародного гуманітарного права абсурдними гібридними концепціями, які не мають нічого спільного з міжнародним правом. Вочевидь, ці спроби мають на меті відвернути увагу від питання відповідальності та створити враження квітучого та благополучного Криму, відповідно до кращих радянських традицій продукованої державою брехні, яка все ще активно використовується в таких місцях, як Північна Корея.

Ось чому ми завжди заявляли, що жодна імітація моніторингу ніколи не допоможе Росії уникнути відповідальності дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини, виконувати обов'язки та зобов'язання окупаційної влади, про які йдеться у Гаазьких правилах і Женевських Конвенціях, та поважати законодавство України.

Будь-які спроби легітимізувати незаконну окупацію шляхом так званого «незалежного моніторингу» або шляхом проведення незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях є недійсними, нікчемними та не мають жодних юридичних наслідків. 

Емісари окупантів, так звані «представники Криму», як іржа в залізо, в’їдаються у міжнародні форуми з прав людини від Варшави до Женеви і через неї – до Нью-Йорка, потай займаючи місця за табличкою російської делегації. Їх потрібно вимітати геть, а не надавати слово під приводом свободи висловлювання.

Якщо продовжувати заплющувати очі на подібні шахрайства та хитрощі, вони й надалі здобуватимуть успіх у знеціненні наших процедур, норм та цінностей.

Пане Голово,

Я розпочав свій виступ з болісного нагадування про триваючу війну та окупацію моєї країни, які забрала понад три тисячі людських життів, включаючи невинні життя сотень хлопчиків та дівчаток. Для нас, тих, хто засідає сьогодні в Раді ООН з прав людини, це не просто цифри, це питання найважливішого права людини – права на життя, без якого неможливо користуватися іншими правами.

За таких обставин, ми наближаємось до виборів до Ради з прав людини, де перед державами-членами ООН постане складний моральний вибір – голосувати на підтримку чи проти кандидатури Росії, яка відверто нехтує правами власних громадян, порушує права людини у себе вдома та в інших країнах. По суті, своїм прагненням потрапити в Раду, Росія деморалізує інституцію, яку було створено з метою запобігання порушенням прав людини та переслідування порушників.

Насамкінець, хочу висловити подяку всім співавторам та тим, хто підтримав резолюцію Ради з прав людини 41/25, яка передбачає продовження цих інтерактивних діалогів. Потреба в них зникне, щойно в Україні припиняться порушення прав людини, спричинені зовнішньою агресією та окупацією в Україні. Цього ми насправді дуже чекаємо. 

Дякую